Вікіпедія

Формула-1 — Чемпіонат 1951

спортивний сезон

Формула-1 1951 року — сезон чемпіонату світу з автоперегонів у класі Формула-1, який проводився під егідою FIA. Чемпіонат відбувся у період з травня по жовтень та складався з 8 Гран-прі. Сезон розпочався на Гран-прі Швейцарії 27 травня та закінчився на Гран-прі Іспанії 28 жовтня. Переможцем в особистому заліку став Хуан-Мануель Фанхіо.

2-й чемпіонат світу Формули-1
◄ 1950    Сезон 1951    1952 ►
Аргентина Хуан-Мануель Фанхіо
Чемпіон світу
Аргентина Хуан-Мануель Фанхіо (Alfa Romeo)

Команди та пілоти ред.

Наступні команди та пілоти брали участь у Чемпіонаті світу 1951 року.

Команда Конструктор Шасі Двигун Шини Пілот Гран-прі
  Ecurie Belge Talbot-Lago T26C Talbot 23CV 4.5 L6 D   Джонні Клас 1, 3–8
  Філіп Етанселен Talbot-Lago T26C Talbot 23CV 4.5 L6 D   Філіп Етанселен 1, 3–4, 6, 8
  Ів Жиро-Кабанту Talbot-Lago T26C Talbot 23CV 4.5 L6 D   Ів Жиро-Кабанту 1, 3–4, 6–8
  Ґі Мересс 1, 4
  Ecurie Rosier Talbot-Lago T26C Talbot 23CV 4.5 L6 D   Луї Розьє 1, 3–8
  Анрі Луво 1
  Луї Широн 3–8
  HW Motors HWM-Alta 51 Alta F2 2.0 L4 D   Джордж Абекассіс 1
  Стірлінг Мосс 1
  Scuderia Ferrari Ferrari 375 Ferrari 375 4.5 V12 P


E

  Луїджі Віллорезі 1, 3–8
  Альберто Аскарі 1, 3–8
  П'єро Таруффі 1, 3, 6–8
  Хосе Фройлан Гонсалес 4–8
  Alfa Romeo SpA Alfa Romeo 159 Alfa Romeo 158 1.5 L8 s P   Джузеппе Фаріна 1, 3–8
  Хуан-Мануель Фанхіо 1, 3–8
  Туло де Граффенрід 1, 7–8
  Консальво Санезі 1, 3–5
  Луїджі Фаджолі 4
  Феліче Бонетто 5–8
  Пауль Піч 6
  Enrico Platé Maserati 4CLT/48 Maserati 4CLT 1.5 L4 s P   Луї Широн 1
  Гаррі Шелл 1, 4
  Туло де Граффенрід 4, 6
  Пауль Піч[a] 6
  Ecurie Espadon Ferrari 212 Ferrari 212 2.5 V12 P   Руді Фішер 1, 6–7
  Хосе Фройлан Гонсалес Talbot-Lago T26C Talbot 23CV 4.5 L6 D   Хосе Фройлан Гонсалес 1
  Петер Гірт Veritas Meteor Veritas 2.0 L6 P   Петер Гірт 1
  Ecurie Belgique Talbot-Lago T26C Talbot 23CV 4.5 L6 D   Андре Пілетт 3
  Жак Сватерс 6–7
  П'єр Левег Talbot-Lago T26C Talbot 23CV 4.5 L6 D   П'єр Левег 3, 6–7
  Ґрем Вайтгед Ferrari 125 Ferrari 125 1.5 V12 s D   Пітер Вайтгед 4
  GA Vandervell Ferrari 375 tw Ferrari 375 4.5 V12 P   Редж Парнелл 4
  Пітер Вайтгед 5
  Equipe Gordini Simca-Gordini T15
T11 		Gordini 15C 1.5 L4 s E   Роберт Манзон 4, 6–8
  Моріс Трентіньян 4, 6–8
  Андре Сімон 4, 6–8
  Альдо Ґордіні 4
  Жан Бехра[b] 7
  Ежен Шабу Talbot-Lago T26C Talbot 23CV 4.5 L6 D   Ежен Шабу 4
  Scuderia Milano Maserati-Speluzzi 4CLT/50 Speluzzi 1.5 L4[4] P   Онофре Марімон 4
  Пако Ґодіа 8
  Хуан Ховер 8
  Джо Келлі Alta GP Alta 1.5 L4 s D   Джо Келлі 5
  BRM Ltd BRM P15 BRM P15 1.5 V16 s D   Редж Парнелл 5, 7
  Пітер Вокер 5
  Кен Річардсон 7
  Ганс Штук 7
  Боб Джерард ERA B ERA 1.5 L6 s D   Боб Джерард 5
  Браян Шо-Тейлор ERA B ERA 1.5 L6 s D   Браян Шо-Тейлор 5
  Scuderia Ambrosiana Maserati 4CLT/48 Maserati 4CLT 1.5 L4 s D   Девід Мюррей 5–6
  Джон Джеймс Maserati 4CLT/48 Maserati 4CLT 1.5 L4 s D   Джон Джеймс 5
  Філіп Фотерінгем-Паркер Maserati 4CL Maserati 4CLT 1.5 L4 s D   Філіп Фотерінгем-Паркер 5
  Данкан Гамільтон Talbot-Lago T26C Talbot 23CV 4.5 L6 D   Данкан Гамільтон 5–6
  Антоніо Бранка Maserati 4CLT/48 Maserati 4CLT 1.5 L4 s P   Тоні Бранка 6
  Франциско Ланді Ferrari 375 Ferrari 375 4.5 V12 P   Шику Ланді 7
  Пітер Вайтгед Ferrari 125 Ferrari 125 1.5 V12 s D   Пітер Вайтгед 1, 7
  OSCA Automobili OSCA 4500G OSCA 4500 4.5 V12 P   Франко Роль 7
  Бірабонгзе Банудей Maserati-OSCA 4CLT/48 OSCA 4500 4.5 V12 P   Бірабонгзе Банудей 8
  Жордж Ґріньяр Talbot-Lago T26C Talbot 23CV 4.5 L6 D   Жордж Ґріньяр 8
Джерело:[5]

Календар ред.

№ Гран-прі Траса Дата
1   Гран-прі Швейцарії Бремгартен, Берн 27 травня
2   500 миль Індіанаполіса Індіанаполіс Мотор Спідвей, Спідвей, Індіана 30 травня[c]
3   Гран-прі Бельгії Спа-Франкоршам, Спа 17 червня
4   Гран-прі Франції Реймс-Ге, Ге 1 липня
5   Гран-прі Великої Британії Автодром Сільверстоун, Сільверстоун 14 липня
6   Гран-прі Німеччини Нюрбургринг, Нюрбург 29 липня
7   Гран-прі Італії Автодром Монца, Монца 16 вересня
8   Гран-прі Іспанії Педральбес, Барселона 28 жовтня
Джерело:[6]


Результати та положення в заліках ред.

Гран-прі ред.

№ Гран-прі Поул-позиція Швидке коло Переможець Конструктор Шини Звіт
1   Гран-прі Швейцарії   Хуан-Мануель Фанхіо   Хуан-Мануель Фанхіо   Хуан-Мануель Фанхіо   Alfa Romeo P Звіт
2   500 миль Індіанаполіса   Дюк Налон   Лі Воллард   Лі Воллард   Kurtis Kraft-Offenhauser F Звіт
3   Гран-прі Бельгії   Хуан-Мануель Фанхіо   Хуан-Мануель Фанхіо   Джузеппе Фаріна   Alfa Romeo P Звіт
4   Гран-прі Франції   Хуан-Мануель Фанхіо   Хуан-Мануель Фанхіо   Хуан-Мануель Фанхіо
  Луїджі Фаджолі 		  Alfa Romeo P Звіт
5   Гран-прі Великої Британії   Хосе Фройлан Гонсалес   Джузеппе Фаріна   Хосе Фройлан Гонсалес   Ferrari P Звіт
6   Гран-прі Німеччини   Альберто Аскарі   Хуан-Мануель Фанхіо   Альберто Аскарі   Ferrari P Звіт
7   Гран-прі Італії   Хуан-Мануель Фанхіо   Джузеппе Фаріна   Альберто Аскарі   Ferrari P Звіт
8   Гран-прі Іспанії   Альберто Аскарі   Хуан-Мануель Фанхіо   Хуан-Мануель Фанхіо   Alfa Romeo P Звіт
Джерело:[7]

Пілоти ред.

Очки отримують перші п'ять пілотів. Додаткове очко нараховується пілоту, що встановив найшвидше коло гонки. Лише чотири найкращі результати зараховуються до загальної кількості очок кожного пілота, відкинуті результати показані в дужках.

Позиція  1-ша   2-га   3-тя   4-та   5-та   НК 
Очки 8 6 4 3 2 1
Поз. Пілот ШВЙ
  		500
  		БЕЛ
  		ФРА
  		ВЕЛ
  		НІМ
  		ІТА
  		ІСП
  		Очки[d]
1   Хуан-Мануель Фанхіо 1 (9) (1)†/11† 2 2 Схід 1 31 (37)
2   Альберто Аскарі 6 2 2† Схід 1 1 (4) 25 (28)
3   Хосе Фройлан Гонсалес Схід (2)† 1 3 2 2 24 (27)
4   Джузеппе Фаріна 3 1 (5) (Схід) Схід 3†/ Схід 3 19 (22)
5   Луїджі Віллорезі Схід 3 3 3 4 (4) Схід 15 (18)
6   П'єро Таруффі 2 Схід 5 5 Схід 10
7   Лі Воллард 1 9
8   Феліче Бонетто 4 Схід 3† 5 7
9   Майк Назарук 2 6
10   Редж Парнелл 4 5 НС 5
11   Луїджі Фаджолі 1† / 11† 4
12   Консальво Санезі 4 Схід 10 6 3
13   Луї Розьє 9 4 Схід 10 8 7 7 3
14   Енді Лінден 4 3
15   Менні Аюло 3† 2
16   Джек Макграт 3† 2
17   Туло де Граффенрід 5 Схід Схід Схід 6 2
18   Ів Жиро-Кабанту Схід 5 7 Схід 8 Схід 2
19   Боббі Болл 5 2
—   Луї Широн 7 Схід 6 Схід Схід Схід Схід 0
—   Руді Фішер 11 6 НС 0
—   Андре Сімон Схід Схід 6 Схід 0
—   Генрі Бенкс 6 0
—   Андре Пілетт 6 0
—   Роберт Манзон Схід 7 Схід 9 0
—   Джонні Клас 13 7 Схід 13 11 Схід Схід 0
—   Карл Форберґ 7 0
—   Пітер Вокер 7 0
—   П'єр Левег 8 9 Схід 0
—   Філіп Етанселен 10 Схід Схід Схід 8 0
—   Стірлінг Мосс 8 0
—   Дуейн Картер 8 0
—   Ежен Шабу 8 0
—   Браян Шо-Тейлор 8 0
—   Ґі Мересс 14 9 0
—   Пітер Вайтгед Схід Схід 9 Схід 0
—   Франко Роль 9 0
—   Жак Сватерс 10 Схід 0
—   Пако Ґодіа 10 0
—   Боб Джерард 11 0
—   Гаррі Шелл 12 Схід 0
—   Данкан Гамільтон 12 Схід 0
—   Джо Келлі НКЛ 0
—   Моріс Трентіньян Схід Схід НС Схід 0
—   Анрі Луво Схід 0
—   Джордж Абекассіс Схід 0
—   Петер Гірт Схід 0
—   Тоні Беттенгаузен Схід 0
—   Дюк Налон Схід 0
—   Джин Форс Схід 0
—   Сем Генкс Схід 0
—   Білл Шиндлер Схід 0
—   Морі Роуз Схід 0
—   Волт Фолкнер Схід 0
—   Джиммі Девіс Схід 0
—   Фред Агабаш'ян Схід 0
—   Карл Скарборо Схід 0
—   Білл Макі Схід 0
—   Чак Стівенсон Схід 0
—   Джонні Парсонс Схід 0
—   Сесіль Ґрін Схід 0
—   Трой Раттмен Схід 0
—   Дюк Дінсмор Схід 0
—   Чет Міллер Схід 0
—   Волт Браун Схід 0
—   Роджер Ворд Схід 0
—   Кліфф Гріффіт Схід 0
—   Білл Вукович Схід 0
—   Джордж Коннор Схід 0
—   Мак Геллінґс Схід 0
—   Джо Джеймс Схід 0
—   Джонні Макдавелл Схід 0
—   Альдо Ґордіні Схід 0
—   Онофре Марімон Схід 0
—   Філіп Фотерінгем-Паркер Схід 0
—   Девід Мюррей Схід 0
—   Джон Джеймс Схід 0
—   Пауль Піч Схід 0
—   Тоні Бранка Схід 0
—   Жан Бехра Схід 0
—   Шику Ланді Схід 0
—   Жордж Ґріньяр Схід 0
—   Бірабонгзе Банудей Схід 0
—   Кен Річардсон НС 0
—   Хуан Ховер НС 0
Поз. Пілот ШВЙ
  		500
  		БЕЛ
  		ФРА
  		ВЕЛ
  		НІМ
  		ІТА
  		ІСП
  		Очки
Джерело:[5][6][7][8]
Приклад Опис
1 Переможець
2 Друге місце
3 Третє місце
5 Фінішував у очковій зоні
12 Фінішував поза очковою зоною
НКЛ Фінішував, але не класифікований
Схід Не фінішував і не класифікований
НКВ Не кваліфікований
НПКВ Не передкваліфікований
ДСК Дискваліфікований
тест Тестер по п'ятницях
НС Брав участь у Гран-прі як бойовий
пілот, але не стартував у гонці
Т Травмований чи хворий
Викл Виключений із протоколу
Від Відмова від участі
НТР Не брав участі в тренуваннях
НПР Не прибув на Гран-прі
С Гонка скасована
Не брав участі
Жирний шрифт Поул-позиція
Курсив Швидке коло

Примітки:

  •   — Позиція розділена між декількома пілотами за кермом одного боліда.

Виноски ред.

  1. ↑ На Гран-прі Німеччини Піч також був зареєстрований на машині Maserati № 80, але виступив на ній лише в практиці. Він пройшов кваліфікацію та взяв участь у гонці на Alfa Romeo № 78.[1]
  2. ↑ Бехра таємно підмінив хворого Трентіньяна на гонку Гран-прі Італії. Керівник команди Амедей Ґордіні не повідомив організаторів гонки про цю зміну, оскільки це призвело б до зменшення виплат за старт в гонці, які отримувала команда. Бехра навіть використав шолом свого співвітчизника, щоб приховати заміну.[2][3]
  3. ↑ Гонка 500 миль Індіанаполіса також входила в Автомобільний чемпіонат AAA 1951 року та проводилась для автомобілів чемпіонату AAA. Боліди Формули-1 в гонці не використовувались.
  4. ↑ Лише 4 найкращі результати зараховуються до загальної кількості очок кожного пілота. Числа поза дужками — результат в чемпіонаті. Числа в дужках — усі очки набрані пілотом.

Примітки ред.

  1. ↑ German Grand Prix - Nürburgring, 29 Jul 1951. OldRacingCars. Процитовано 26 липня 2023.
  2. ↑ Jean Behra - Biography. MotorSportMagazine. Процитовано 26 липня 2023.
  3. ↑ Seasons - Italy 1951. www.statsf1.com. Процитовано 26 липня 2023.
  4. ↑ Formula 1 1951. OldRacingCars. Процитовано 26 липня 2023.
  5. ↑ а б All the drivers 1951 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 26 липня 2023.
  6. ↑ а б 1951 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 26 липня 2023.
  7. ↑ а б Report 1951 • STATS F1. www.statsf1.com. Процитовано 26 липня 2023.
  8. ↑ 1951 Driver Standings. Formula 1® - The Official F1® Website (англ.). Процитовано 26 липня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Формула-1_—_Чемпіонат_1951&oldid=41205423