Ганс Штук фон Вільї (нім. Hans Stuck von Viliez; 27 грудня 1900(19001227), Варшава — 9 лютого 1978, Ґрайнау) — один із найвідоміших і найтитулованіших гонщиків міжвоєнної Європи. Німець, що народився у Варшаві.

Ганс Штук
Bundesarchiv Bild 102-08188, Hans von Stuck.jpg
Громадянство Німеччина Німеччина
Дата народження 27 грудня 1900(1900-12-27)[1][2][…]
Місце народження Варшава, Російська імперія[1]
Помер 9 лютого 1978(1978-02-09)[1][2] (77 років), 8 лютого 1978(1978-02-08)[4] (77 років) або 1978[5]
Ґрайнау, Ґарміш-Партенкірхен, Верхня Баварія, Баварія, ФРН
Статистика в чемпіонатах світу з Формули-1
Дебют Гран-прі Британії 1951
Остання гонка Гран-прі Італії 1953
Сезони 19511953
Команди BRM, AFM, Феррарі
Гран-прі (старти) 5 (3)
Найкраще підсумкове місце
в чемпіонаті
0 ()
Перемоги 0
Подіуми 0
Поули 0
Найкраща позиція на старті 0 ()
Найшвидші кола 0
Очки 0

ДебютРедагувати

У автоспорті дебютував 1924 року, спочатку на «Dürkopp», а потім перейшов до «Austro-Daimler», де його талант проявився в повній мірі. Ганс Штук і його авто справляли враження нероздільного механізму — до кінця 1930 р. він переміг у понад 160 гірських перегонах, за що отримав прізвисько «король гір» (нім. bergkönog). З 1935 мав намір встановити рекорд швидкості в 600-750 км/год на Mercedes-Benz T 80.

Міжвоєнний періодРедагувати

Також пробував свої сили у кільцевих перемогах, але не так вдало. З 1931 року — член заводської команди Mercedes. На «Mercedes SSK» здобув свою першу перемогу у кільцевих перегонах у Львові. У травні 1932-го відвідує Ріо-де-Жанейро, де на своєму автомобілі перемагає у перегонах на 1 км розвинувши швидкість 206,8 км/год.

У 1933 році переходить до Auto Union AG, де його задіяли у новий проект створення спортивної команди. В цей час у нього виникли проблеми, пов'язані із способом вирішення національних проблем у тодішній Німеччині, оскільки його дружина мала єврейські корені, що не сприяло успіхам у спорті. З 1934 року з Auto Union перемагає у Гран Прі Німеччини, Швейцарії і Чехословаччини. Наступного року він третій у загальному заліку Чемпіонату Європи Гран Прі (попередник Формула 1), однак здобуває лише одну перемогу на Гран Прі Італії у Монці. У Брно потрапляє в аварію. До початку війни йому так і не вдається здобути жодної перемоги, хоча постійно здобував другі і треті місця. В результаті 1936 року стає віце-чемпіоном Європи.

Після війниРедагувати

Після війни не вішає шолом на гачок — стартує на «Cisitalia» та «A.F.M.». З 1957 року працює тест-пілотом у BMW, а також стартує на автомобілях цієї марки у гірських перегонах, де перемагає у 22-х змаганнях. У віці 60 років перемагає на «BMW» у перегонах на витривалість у Гоккенгаймі і Монці. Видатний гонщик покинув автоспорт у 1963 році.

Традиції свого батька, продовжує син Ганс-Йоганн, теж талановитий гонщик, який змагався у багатьох дисциплінах автоспорту, в тому числі Формула1.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek, Staatsbibliothek zu Berlin, Bayerische Staatsbibliothek et al. Record #11875615X // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б Filmportal.de — 2005.
  3. Roglo — 1997. — 8549233 екз.
  4. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  5. Catalog of the German National Library

ПосиланняРедагувати

  • Атоян Артем Гран Прі Львова:Історична хроніка — Львів, 2005 — 376с.: іл.