Вікіпедія:Кнайпа (політики)/Архів 15

Шрифт приміток

Чи шрифт приміток має бути меншим за звичайний? --AS^ƨɐ 16:57, 30 вересня 2012 (UTC)

У нас завжди був менший, але віднедавна чомусь дорівнює основному. Як на мене, то треба як у поляків - дуже маленький (тобто навіть менший ніж був донедавна). Порядна стаття має багато виносок і часом розділ навіть дорівнює або й більший за кількістю рядків, ніж основний текст. Наприклад для наукової літератури це нормально. Але у книжках такі виноски власне "стискають".--Cepгій (oбг.) 17:10, 30 вересня 2012 (UTC)

Тепер же ж скрипти згортають примітки. Це зручно: візуально відрізняти примітки, але чи зменшення шрифту є єдиним виходом? --AS^ƨɐ 18:43, 30 вересня 2012 (UTC)

В англійській, німецькій, японській та інших вікіпедіях шрифт приміток 100%. І ніяких проблем. У друкованих матеріалах примітки просто зменшують для економії місця. У випадку посторінкових приміток, в друкованих виданнях текст приміток також зменшують для розрізнення з основним текстом. Адже посторінкових позначок «Примітки» немає. У вікіпедії ситуація інша. Економити місця не треба; усі примітки зібрані в окремий розділ «Примітки», тому аби їх спутати з основним текстом слід дуже «постаратися». Гадаю, саме тому провідні вікі поставили 100% шрифт.--虎 (обговорення) 07:15, 1 жовтня 2012 (UTC)

В англійців 90%, до речі — NickK (обг.) 08:16, 1 жовтня 2012 (UTC)

Це неправда. У них ієрогліфи читаються, а в нас — ні. Значить у них не 90%, як у нас...--虎 (обговорення) 08:48, 1 жовтня 2012 (UTC)

Перевірив Firebug'ом: de:Präfektur Tokio: основний текст і примітки: 12,8 пкс (100%), en:Tokyo: основний текст — 12,8 пкс, примітки — 11,51 пкс (90 %), ja:東京都#脚注: основний текст — 14,98 пкс, примітки — 13,48 пкс (90 %), ru:Токио: основний текст — 12,8 пкс, примітки — 11,51 пкс (90 %), pl:Tokio: основний текст — 12,7 пкс, примітки — 10,8 пкс (85 %). --Анатолій (обг.) 21:27, 2 жовтня 2012 (UTC)

Також перевірив — є різниця між новим і старим виглядом: у англійській та німецькій 100% у новому вигляді 90% у старому --Α.Μακυχα 09:59, 5 жовтня 2012 (UTC)

Чому не мати 100% для приміток? Вони внизу, нікому не заважають, можна і прокрутку вмикнути при бажанні. --DixonD (обговорення) 09:30, 1 жовтня 2012 (UTC)

До Макухи: під новим і старим ти маєш на увазі вектор і монобук? У векторі в англовікі в мене показує 11,5167 пкс для приміток, тоді як основний текст — 12,8 пкс.--Анатолій (обг.) 13:45, 6 жовтня 2012 (UTC)

Як виглядає:

• Текст висотою 110%
• Текст висотою 105%
• Текст висотою 100%
• Текст висотою 95%
• Текст висотою 90%
• Текст висотою 85%

--Анатолій (обг.) 09:43, 1 жовтня 2012 (UTC)

Як на мене, менший шрифт для приміток кращий. Щодо ієрогліфів, то по-перше, їх розуміє не більше 1% читачів української Вікіпедії, а по-друге, при потребі завжди можна збільшити, для цього у всіх основних бравзерах є Ctrl+«+» --Perohanych (обговорення) 20:58, 10 жовтня 2012 (UTC)

Тут містяться обговорення, які вже завершилися. Прохання їх не редагувати.

---

За менший шрифт

• Поверніть нормальний розмір. Де ви у книгах (читай енциклопедіях) бачили примітки такого ж розміру як і основний текст? --Lexusuns (обговорення) 20:23, 2 жовтня 2012 (UTC)

  При зменшеному вигляді не видно ієрогліфів. Не бачу проблеми з нормальним розміром. Окремі розміри будуть вносити різнобій. А оформлення книг не має прямого відношення до Вікіпедії, див. Вікіпедія:ЧНЄВ#Вікіпедія — не паперова енциклопедія --DixonD (обговорення) 21:10, 2 жовтня 2012 (UTC)

  Якщо не видно ієрогліфів, можна збільшити масштаб сторінки. Усі сучасні браузери це дозволяють.--Анатолій (обг.) 21:19, 2 жовтня 2012 (UTC)

• +1. поверніть reflist2, якщо не можете вирішити цю проблему. є суттєва відмінність між написанням тексту ієрогліфами і літерами --antanana 20:49, 2 жовтня 2012 (UTC)
• Виноски завжди в літературі виділяються дрібнішим шрифтом. А якщо не видно ієрогліфів, можна купити мишку з коліщатком. І коли щось не видно, натискаєте Ctrl і крутите коліщатко миші. При цьому шрифт буде збільшуватися.--Анатолій (обг.) 21:04, 2 жовтня 2012 (UTC)
• Примітки тому і виносять кудись далеко і пишуть меншим шрифтом, щоб вони не відволікали читача від основної інформації, а рідкісний цікавий читач в них міг знайти потрібні йому уточнення і посилання на джерела. Особисто мені великі примітки не подобаються. А для ієрогліфів можна створити спеціальний шаблон задля використання у тексті приміток, який би збільшував їх розмір (наприклад, додавав 15%). --Α.Μακυχα 21:38, 3 жовтня 2012 (UTC)
• Примітки — менш важлива за основний текст інформація, що виконує лише допоміжну роль. Чому б не зробити її дещо меншою за основний текст? Це лише підкреслило б призначення цього розділу у статті. Якщо ієрогліфи не читаються і зробити з цим нічого не можливо, що заважає лишити шаблон для приміток з текстом висотою 100 %, що буде застосовуватися виключно для тих сторінок, де ці самі ієрогліфи є? Думаю, що в нас їх не так вже й багато, порівняно з основною масою.--Glorin (обговорення) 21:43, 3 жовтня 2012 (UTC)

  Не обов'язково мати спеціальний шаблон приміток для статей з ієрогліфами. Можна створити шаблон {{Ієрогліфи}} (або щось типу {{Примогліфи}} :)), який би просто збільшував розмір ієрогліфів де їх погано видно (зокрема в примітках). --Α.Μακυχα 22:34, 3 жовтня 2012 (UTC)

  але тоді буде різнобій. якщо використовувати й ієрогліфи, й літери у тексті одночасно --antanana 05:51, 4 жовтня 2012 (UTC)

  Різні системи писемності — це вже різнобій. Зрозуміло, що китайські і японські символи мають бути більшими за розміром або чіткішими, бо один символ несе більше інформації на піксель. Через це веб-оглядачу вказують мову тексту:

  在他众子中，最为著名的四 — «український» вигляд (звичайний у нас) — виглядає добре у бравзері Chrome. В інших — гірше.

  在他众子中，最为著名的四 — «китайський» вигляд

  在他众子中，最为著名的四 — «японський» вигляд

  Хоча шрифт і розмір один і той самий (sans-serif), китайський текст читається найкраще, коли оглядач знає, що це саме китайський текст. А ось як виглядатимуть примітки:

  在他众子中，最为著名的四 — поточний вигляд у розмірі 90%

  在他众子中，最为著名的四 — «китайський» вигляд у розмірі 90%

  Так як у нас по замовчуванню мова українська, можна створити окремі шаблони для японської і китайської — це вирішить всі проблеми.--Α.Μακυχα 11:03, 4 жовтня 2012 (UTC)

  Я вас прошу, хоча б не створюйте ще один шаблон тільки для того, щоб поміняти розмір шрифту. Можна просто додати параметр. Ідеально було б, якби поточний шаблон вмів розрізняти автоматично тип абетки, але сумніваюся що це технічно можливо, принаймі поки немає підтримки Lua. Інше питання. А що робити, якщо примітка містить одночасно і українську, і китайську? --DixonD (обговорення) 12:11, 4 жовтня 2012 (UTC)

  Я ж пропоную вже не збільшувати шрифт, а просто вказати в шаблоні мову тексту (атрибутом lang). Тобто замість {{Ієрогліфи}} створити два шаблони {{Кит}} та {{Япо}} для китайського і японського текстів відповідно, бо рендеринг цих мов відрізняється (можливо ви не помітили цього на прикладах вище та нижче у своєму оглядачі). Це зручніше ніж використовувати один шаблон з параметром мови.

  А коли йде суміш текстів, то пишемо таке:

  Український текст {{кит|Китайський текст}} знову український

  . --Α.Μακυχα 12:46, 4 жовтня 2012 (UTC)

  Такий варіант не конає. АС вже пробував. Вийшов вінегрет шрифтів. Вигляд був жахливий. Один шрифт великий, потім малий, потім знову великий, потім знову малий. Проблему краще вирішував Шаблон:Reflist2, але його вилучили...--虎 (обговорення) 14:42, 4 жовтня 2012 (UTC)

  Так у нас для цього є шаблон {{Lang2}}: Китайський текст.--Анатолій (обг.) 20:00, 4 жовтня 2012 (UTC)

  Тоді тест:

• Зауважу, що розмір шрифту тут однаковий (тобто я його не змінював). --Α.Μακυχα 20:13, 4 жовтня 2012 (UTC)

  Дуже погано видно. Крім того ставити додаткові технічні примочки — це зайва морока, тим хто пише статті. Вони повинні полегшувати редагування і сприйняття. А насправді ускладнюють. Який тоді сенс від них? Проблема не у типу шрифту чи мові, а розмірі шрифту. --虎 (обговорення) 04:58, 5 жовтня 2012 (UTC)

  Дуже дивно. Бо в моїх трьох бравзерах я взагалі не знаходжу різниці між нормальним китайським текстом (у китайському вигляді) і зменшеним китайським текстом (у китайському вигляді) крім відстані між символами. --Α.Μακυχα 09:59, 5 жовтня 2012 (UTC)

  Ієрогліфи без примочок виглядають так: 在他众子中，最为著名的四 (100%). Але з вашими примочками — так у Хромі: 在他众子中，最为著名的四 (85%) і так у Лисиці: 在他众子中，最为著名的四 (95%) . Тобто, нічого не видно ...--虎 (обговорення) 10:23, 5 жовтня 2012 (UTC)

  Ви, здається, не зрозуміли суть «наших примочок». Наша примочка явно і правильно вказує мову тексту. Тобто китайський текст у примітці буде виглядати так: 在他众子中，最为著名的四. У мене в Opera це виглядає значно краще ніж ваші 95%. --Α.Μακυχα 21:10, 6 жовтня 2012 (UTC)

• Хай буде меньше. З повагою, --Zheliba (обговорення) 10:36, 4 жовтня 2012 (UTC)
• З меншими, як на мене, правильніше. Я додав собі у стилі користувача рядок div.reflist {font-size: 75%}, вважаю, що таким інструментом незгодні з рішенням зможуть виправити для себе те, що їм не сподобається. Однак за замовчуванням, як на мене, краще таки менший за 100% шрифт. З повагою, Sergento 12:28, 4 жовтня 2012 (UTC)

  Кожен може собі поставити який завгодно розмір. Тут більше питання в тому, який розмір має бути для звичайних читачів. --DixonD (обговорення) 12:38, 4 жовтня 2012 (UTC)

  Розумію, що для звичайних, тому пишу, що, як на мене, краще все ж менший за 100%. Приведені вище приклади рендерингу тексту з ієрогліфами мене особисто переконали в тому, що справа зовсім не в розмірі шрифту, а в тому, якою мовою позначений текст і від цього як його браузер промальовує. Чи хтось вважає, що ті ж японці чи китайці використовують тільки більші за наш 100% розміри шрифту, бо інакше погано видно? Це, радше, залежить від екрану і промальовки символів. Тому найкращим виходом теж вважаю використання шаблонів для такого позначення, різних для різних мов, чи одного з різним параметром - не принципово.Sergento 13:09, 4 жовтня 2012 (UTC)

•  За Згідний з попередніми аргументами. І для ієрогліфів - створити окремий шаблон --MaryankoD (обговорення) 12:57, 4 жовтня 2012 (UTC)

За звичайний шрифт

• Через проблему з ієрогліфами. І я принципово проти окремих шаблонів для азійських джерел через різнобій, який вони будуть вносити. Кому заважає нормальний розмір приміток? Вони внизу і не заважають навігації. Можна також протестувати читабельність ієрогліфів при шрифтах від 90% до 100%, можливо вдасться досягнути читабельності при трохи меншому шрифті, ніж нормальний. --DixonD (обговорення) 07:17, 4 жовтня 2012 (UTC)

  А скільки у нас відсотків статей з ієрогліфами? Через них збільшувати примітки?--Анатолій (обг.) 10:04, 4 жовтня 2012 (UTC)

  Ти хоч дискримінувати деякі статті за алфавітною ознакою?:) --DixonD (обговорення) 10:32, 4 жовтня 2012 (UTC)

  Чому ж дискримінувати? Навпаки: всі матимуть однакові права.--Анатолій (обг.) 10:48, 4 жовтня 2012 (UTC)

  DixonD, зайди в китайську чи японську Вікіпедію і напиши український текст. Результат:

  Українська Вікіпедія — китайський вигляд

  Українська Вікіпедія — японський вигляд

  То хто ще кого дискримінує --Α.Μακυχα 11:06, 4 жовтня 2012 (UTC)

• За 100% шрифт. Все добре видно і ніяких додаткових шаблонів не потрібно. Хочу нагадати, що у маленьких примітках не видно не лише китайські ієрогліфи, а також корейську азбуку, арабську вязь та санскрит. Світ не обмежується кирилцею і латинкою... --虎 (обговорення) 07:39, 4 жовтня 2012 (UTC)
• За звичайний шрифт. Кому він заважає? Є прокручування приміток - вони займають фіксовану площу. --Pvladko (обговорення) 15:27, 4 жовтня 2012 (UTC)

  Заважає принаймні ↑ отим восьми користувачам, що висловилися вище.--Анатолій (обг.) 19:24, 4 жовтня 2012 (UTC)

  А кому заважає трішки менший шрифт? Зверху показано, що нечитабельність ієрогліфів виникає не від меншого шрифту, а від налаштувань мови нашого розділу. По суті, вони погано читаються, бо веб-оглядач відображає всі символи в українській Вікіпедії як кириличні літери. І щоб підвищити читабельність треба не збільшити шрифт, а вказати мову тексту для веб-оглядача. --Α.Μακυχα 19:34, 4 жовтня 2012 (UTC)

  Це не зовсім працює. Текст зверху, той що "китайський вигляд" відображається на моєму робочому комп'ютеру як нормальний текст, а на лептопі "цікаво". Тому все-таки проблема спокійно вирішується тільки нормальним шрифтом. --DixonD (обговорення) 19:44, 4 жовтня 2012 (UTC)

  Там не тільки в комп'ютері справа, а і в браузері. В Опері українська китайським шрифтом ламається після літери ї. Навпаки ж китайські ієрогліфи українським шрифтом виходять розмитими, нечіткими. У Файрфоксі воно виглядає краще, але тут і різниця між японським і китайським відчутніша.--Анатолій (обг.) 19:56, 4 жовтня 2012 (UTC)

  Так, я зайшов із Chrome і бачу що з ієрогліфами взагалі ніяких проблем немає — вони виглядають однаково добре! Тобто проблема виникає з «нормальним виглядом» незалежно від розміру лише в деяких бравзерах. З Firefox проблем менше ніж з Opera, але все ж є недоліки. --Α.Μακυχα 20:04, 4 жовтня 2012 (UTC)

  Я використовую Хром і проблема з нечитабельністю ієрогліфів є. Їх не видно.--虎 (обговорення) 22:15, 4 жовтня 2012 (UTC)

  А у вас «новий» (векторний) вигляд української Вікіпедії чи «старий» (моно-книга)? --Α.Μακυχα 09:59, 5 жовтня 2012 (UTC)

  Коли працюю, — старий. Коли виходжу, — новий. У новому видно краще, але все одно не 100%.--虎 (обговорення) 11:58, 5 жовтня 2012 (UTC)

  Для нового зараз стоїть 100%, більше вже нікуди.--Анатолій (обг.) 13:48, 6 жовтня 2012 (UTC)

• Ось так виглядає текст арабською в'яззю - سكر. Навіть зараз поганенько видно. А якщо буде ще менше, то певне ніхто і не роздивиться, що написано. Мишка з коліщатком — це звичайно вирішення проблеми, але хіба користувачам електронних текстів не має бути зручно читати текст, без всілякого збільшення? Погоджуюсь з тими хто каже, що Вікіпедія не паперова енциклопедія. За звичайний. --Масіму (обговорення) 06:38, 7 жовтня 2012 (UTC)

  PS. Якби ж можна було зробити так, щоб ієрогліфи в примітках залишались 100% шрифтом, а кирилицю і латинку можна було б робити меншими. --Масіму (обговорення) 09:21, 7 жовтня 2012 (UTC)

  І багато ви бачили статей із примітками арабською? Таких статей одиниці, там можна розмір шрифту і вручну виставити.--Анатолій (обг.) 16:48, 7 жовтня 2012 (UTC)

Попередній підсумок

Згідно з висловленими думками маємо консенсус спільноти щодо таких питань:

• більшість користувачів підтримують зменшення розміру приміток кирилицею та латинкою по відношенню до тексту статті. Основними висловленими аргументами «за» є подання приміток дрібнішим шрифтом у друкованих виданнях, в тому числі енциклопедичних, та іншомовних вікіпедіях (крім німецької), нижчу цінність для читача в порівнянні з основним текстом статті, яку дрібніший розмір лише підкреслює. Єдиним суттєвим аргументом проти було те, що примітки й так знаходяться внизу статті, що не заважає навігації — втім, з огляду на те, що нижче приміток є ще розділи з літературою, зовнішніми посиланнями та навігаційні шаблони, економія місця є обґрунтованою
• більшість користувачів відзначила наявність проблем з відображенням приміток, відмінних від кирилиці та латинки. Було запропоновано два основних рішення:
  1. Створити шаблони для кожної «проблемної» мови (наприклад, {{кит|}}, {{яп|}} тощо), або використовувати теги напряму (<span lang="zh">, <span lang="ja"> тощо), до яких вставляти текст приміток, який не оформлений шаблоном відповідної мови (наприклад, {{lang-zh|}}, {{lang-ja|}} тощо). В обговоренні показано, що використання таких тегів дає перевагу в читабельності у більшості оглядачів, і навіть символи меншого розміру, оформлені тегами, читаються краще за символи розміру 100%. За потреби (наприклад, для арабської мови) можна додати додаткове збільшення шрифту. Недоліком такого підходу зазначено потребу вставляти додаткові шаблони при редагуванні.
  2. Створити окремий шаблон приміток з максимальним розміром шрифту. Цей шаблон збільшить розмір шрифту ієрогліфів, арабської в'язі тощо, але все одно не дозволить привести їх вигляд до нормального, бо навіть за 100% без переключення мови японські ієрогліфи читаються погано.

З огляду на це встановлюється розмір шрифту в 90% за замовчуванням та рекомендуються до використання теги для мов з писемністю не на основі кирилиці та латинки. Прохання до дописувачів статей на теми, де використовуються джерела або йдеться про країни з такими мовами, визначитися з найзручнішим форматом таких джерел, а також зі списком «проблемних» мов (крім китайської та японської), для яких відображення тексту без вставки тегу мови буде некоректним — NickK (обг.) 01:18, 11 жовтня 2012 (UTC)

Можна теж саме повторити нормальною, а не канцелярською мовою? Бо нічого не зрозуміло.--虎 (обговорення) 04:47, 11 жовтня 2012 (UTC)

За замовчуваням 90%, для інших мов або створити шаблони, які б переводили текст у «рідний» вигляд, або використовувати теги — NickK (обг.) 08:21, 11 жовтня 2012 (UTC)

Замість <span lang="ja"> можна писати {{Lang2|ja|текст}}.--Анатолій (обг.) 09:32, 11 жовтня 2012 (UTC)

Підсумок

підтверджую попередній підсумок NickK-а. оскільки за два тижні суттєвих заперечень чи зауважень не надійшло, то можемо вважати підсумок остаточним. для приміток встановлено розмір 90% за замовчуванням. за потреби для «проблемних» мов будуть створені окремі шаблони (поки з «проблемних» було названо японську, китайську, корейську та арабську) --antanana 16:40, 28 жовтня 2012 (UTC)

п.с. якщо ж ніхто так і не придумає, що треба зробити з ієрогліфами у примітках — буду їх потрохи «одягати» у {{Lang2|ja|текст}}. як тут ред. № 10776413 --antanana 16:40, 28 жовтня 2012 (UTC)

Обговорення/голосування

Майже всюди, де це можливо, ми використовуємо конструктивний підхід обговорення, тобто аналізу аргументів, замість голосування, тобто банального підрахунку голосів (Вікіпедія:ВИЛ, Вікіпедія:ЗСП, Вікіпедія:ПС і т.д.) Практика голосування залишилася лише на обранні добрих і вибраних статей та вибраних списків (не враховуючи, звісно, виборів адміністраторів, бюрократів і арбітрів). Це нерідко призводить до абсурдних ситуаціях (наприклад, за розкладу 6 голосів за і 5 проти кандидат у вибрану статтю може провисіти хоч рік). Можливо, пора і тут перейти до логічнішого методу використання обговорення замість голосування? --Aced^talk 21:51, 27 жовтня 2012 (UTC)

Це складніше ніж просто підрахунок голосів. Чи достатньо у нас кваліфікованих і одночасно уповноважених людей (фактично ресурсів), щоб реалізувати? Підсумки на Вікіпедія:ВИЛ, Вікіпедія:ПС, Вікіпедія:ЗСП — усе це підбивається вчасно? Я не опоную, просто запитую. Боюсь, що завали ще є. Плюс потрібні хороші критерії, бо «підбивачам» буде складно. До нинішніх критеріїв добрих-вибраних я бачив доволі обґрунтовані претензії (зараз на ходу не знайду, де це було).

Ну і звичайно ж — організувати прийняття цієї новації спільнотою (роз'яснити, проголосувати:). Мені спала на думку одна ідея. Можна запровадити на початках «альтернативний підсумок» — за аргументами. Якщо навчимось підбивати оперативно, підсумок виглядатиме адекватнішим ніж результати голосувань, і не викликатиме сильних нарікань, тоді із часом його легше буде прийняти як основну систему. Діюча система — хороший аргумент. І перехід із однієї діючої на іншу — не створить завалів. Запросіть до обговорення тих, хто найчастіше вичитує статті на номінаціях і тих, хто часто підбиває. Вони точно щось та й скажуть:)--Cepгій (oбг.) 22:31, 27 жовтня 2012 (UTC)

• Думаю, що давно вже час. --yakudza 22:49, 27 жовтня 2012 (UTC)
• Проблема в тому, що, як зазначив Сергій, буде надзвичайно важко підбивати підсумки. Адже, грубо кажучи, кожен обґрунтований голос проти повинен стати автоматичною причиною зняття статті з голосування. З однієї сторони, це підвищить рівень добрих статей, з іншого боку, ми можемо фактично прирівняти вимоги до добрих і вибраних, змусивши вже на рівні доброї мати ідеальну статтю, що значно зменшить кількість добрих. Тобто буде дилема: або знімати статтю з обговорення після першого ж суттєвого зауваження, або чекати на доопрацювання (що за певних умов може займати й більше, ніж поки ми чекаємо, доки вибрана стаття вийде зі стану 6 на 5), або підбивати складний підсумок, пояснюючи, чому зазначені недоліки неістотні та статтю все ж можна обрати доброю. Тобто нечіткість критеріїв (наприклад, наскільки стаття має бути підтверджена джерелами? Деякі вимагають по джерелу на речення, а деяким і одного на розділ вистачить) завжди допускатиме свободу їх трактування тим, хто підбиває підсумки, і невідомо, до чого це може призвести. У порядку експерименту можна спробувати ввести обговорення на Вікіпедія:ПВС (де кандидати мають бути добрими, тобто певна гарантія якості) і побачити, що це дасть. На повноцінне запровадження, особливо на ДС, гадаю, поки ресурсів у нас немає — NickK (обг.) 23:59, 27 жовтня 2012 (UTC)

  Необов'язково одразу знімати статтю з голосування після першого серйозного зауваження. В ідеалі, за цими зауваженнями повинні слідкувати автори статей, автори номінацій і вчасно їх виправляти. Якщо за статтею ніхто не слідкує, за певний час знімати. Що стосується нечіткості критеріїв, то їх можна й уточнити, а певні дрібні різночитання завжди будуть, при обговоренні їх не уникнути. --Aced^talk 08:28, 28 жовтня 2012 (UTC)

Анна Кареніна. Перше речення. Існує лише один аргумент на користь доброї статті — те, що вона добра. --Дядько Ігор (обговорення) 06:38, 28 жовтня 2012 (UTC)

Мені здається система вже давно еволюціонує в цьому напрямку. Це видно як по змінам до правил, так і по самому процесу голосування (зокрема практика переносу голоса після усунення визначених недоліків). Можна вносити зміни в правила поступово, відштовхуючись від компромісу між на реальною ситуацією і бажаною метою. Ідея в якості експерименту почати з «вибраних» цілком слушна. Там і вимоги вище, і статті проходять «попередній відбір» --Pavlo1 (обговорення) 19:18, 29 жовтня 2012 (UTC)

Категорії за алфавітом

Тема не нова. Ці категорії мають малу цінність для читача, і, на мою скромну думку, непотрібні взагалі. Але припустивши, що комусь вони будуть потрібні для службових цілей (хоча є багато способів як отримати ці списки, але менше з тим), пропоную їх зробити прихованими. Будуть заперечення? --DixonD (обговорення) 07:11, 16 жовтня 2012 (UTC)

Наведіть вагомі причини і для яких цілей. Категорії формуються виключно за спільною ознакою. Спільна ознака у алфавітних категорій відсутня. Знову в роботу підуть накручувачі лічильників (то стаби розставляють, то нісенітні категорії). Крім того повна відсутність аналогій в інших вікіпедіях--Kamelot (обговорення) 07:25, 16 жовтня 2012 (UTC)

Я не пропонував розставляти категорії, а тільки приховати існуючі. --DixonD (обговорення) 09:05, 16 жовтня 2012 (UTC)

Зрозумів. Так більшість і приховані--Kamelot (обговорення) 09:08, 16 жовтня 2012 (UTC)

Хіба? Подивіться у Категорія:Категорії за алфавітом --DixonD (обговорення) 09:20, 16 жовтня 2012 (UTC)

Тільки що спробував. {{прихована категорія}} робить приховування--Kamelot (обговорення) 09:27, 16 жовтня 2012 (UTC)

Звісно, що робить. Питання було чи вважати алфавітні категорії службовими, які мали б бути всі приховані. Тобто чи застосовувати приховування для алфавітних категорій. Хоча якщо буде консенсус, що вони взагалі нікому не потрібні, то я тільки за, щоб їх взагалі видалити. --DixonD (обговорення) 09:33, 16 жовтня 2012 (UTC)

Щодо взагалі, то залишив би лише Персоналії за алфавітом (все інше байдуже). Оскільки AS вже понаставляв цей шаблон в частині категорій, але не довів роботу до кінця, задавайте йому питання--Kamelot (обговорення) 09:41, 16 жовтня 2012 (UTC)

Я просто приховував ті алфавітні категорії, які зустрічав, ліньки було налаштовувати бота) Так само, як з DEFAULTSORT, це не є дуже важливо. Заодно виправляєш инші помилки. --AS^ƨɐ 12:04, 16 жовтня 2012 (UTC)

Я теж вважаю, що вони взагалі непотрібні. Хоча інтервікі є на «пострадянському просторі». Мабуть від росіян пішло.--Олег (обговорення) 07:31, 16 жовтня 2012 (UTC)

Зайве. Проте варто створити статтю Вікіпедія:Списки категорій, де пояснити способи, як отримати ці списки --Perohanych (обговорення) 08:31, 16 жовтня 2012 (UTC)

«Комусь потрібні»? Кому конкретно? --虎 (обговорення) 08:36, 16 жовтня 2012 (UTC)

Списки категорій можуть бути не лише за абеткою. Мені буває цікаво дослядити дерево над і підкатегорій для певної категорії, наявність циклів. --Perohanych (обговорення) 08:47, 16 жовтня 2012 (UTC)

Короткий перегляд Персоналій за алфавітом виявив: 1) чимало статей не має DEFAULTSORT 2) дисамбіг Кац і багато інших відсутні, хоча вони були б корисні. --Дядько Ігор (обговорення) 10:39, 16 жовтня 2012 (UTC)

Без DEFAULTSORT бл. 31 тисяча персоналій (включаючи українців) --AS^ƨɐ 12:04, 16 жовтня 2012 (UTC)

Українцям, росіянам, мадярам, китайцям, японцям, корейцям та деяким інши DEFAULTSORT зазвичай не потрібен. --Дядько Ігор (обговорення) 12:12, 16 жовтня 2012 (UTC)

Ну тут глобальніша задача стоїть - треба розвивати український аналог en:Wikipedia:Persondata Нема в нас критичної маси вікі-людино-годин. --DixonD (обговорення) 12:24, 16 жовтня 2012 (UTC)

Я бачив, що вони таке роблять, але мене воно не зацікавило. Інформація призначена для збирання роботами, і її надто мало для статті. Надто багато роботи, щоб потім можна було скласти список днів народжень. З іншого боку, звісно, у мене є база даних із перекладами деяких прізвищ. Це полегшує роботу над біатлонними і тенісними статтями, наприклад, а також форматування карток. Питання про те, що така база даних повинна була б бути публічною. Крім того, я придивляюся до Вікіпедії мовою волапюк. Вона зроблена ботом, отже, бот може її дешифрувати й видати нормальний переклад. Чим не база даних? Інформації там більше. --Дядько Ігор (обговорення) 13:16, 16 жовтня 2012 (UTC)

Я колись користувався подібними для статистичних досліджень, крім того "Персоналії за алфавітом" допомагає виявляти брак дефолтсортів, але приховання категорії в обох випадках не перешкода. Дрібніші категорії, як наприклад "Психологи за алфавітом‎" аж із двох осіб як на мене можна і повилучати, раз навіть їх творець в них не зацікавлений. --А1 18:26, 16 жовтня 2012 (UTC)

• Вважаю, можна підвести короткий підсумок. Існують певні аргументи щодо необхідності категорії Категорія:Персоналії за алфавітом. У той же час щодо всіх інших персоналій в Категорія:Категорії за алфавітом (наприклад "Письменники за алфавітом") існує досить явний консенсус, що вони зайві. Гадаю, що на підставі цього обговорення (та багатьох попередніх інших) можна вилучити із шаблонів додавання у ці категорії, а згодом і самі категорії. --yakudza 16:41, 29 жовтня 2012 (UTC)
  • Я б запропонував замість Категорія:Персоналії за алфавітом залишити Категорія:Люди за алфавітом --Perohanych (обговорення) 20:45, 29 жовтня 2012 (UTC)

Категорії про "персоналії"

Пам'ятаю десь було обговорення про це, але не можу знайти. Чому в нас у назвах категорій вживається "персоналії", а не просто "люди" чи "особи"? Персоналія - це "короткий нарис життя і творчості кого-небудь", що не є вірним у багатьох випадках. --DixonD (обговорення) 08:46, 28 жовтня 2012 (UTC)

Мабуть, тому, що поки не придумали нічого кращого, бо Категорія:Люди:Україна чи Категорія:Особи:Київ виглядають відверто дивно — NickK (обг.) 09:13, 28 жовтня 2012 (UTC)

Ну для мене дивно виглядають оці "підкатегорії", а Категорія:Люди з України чи Категорія:Особи з Києва виглядають нормально для мене. --DixonD (обговорення) 09:16, 28 жовтня 2012 (UTC)

У такому разі процедура автозаміни буде дуже нетривіальною, тобто замінювати геть усі категорії доведеться вручну (ну, принаймні вручну доведеться робити таблицю автозамін, за якими має проходити бот). Плюс в такому разі виникає двозначність: якщо Категорія:Персоналії:Київ включає всіх людей, які народилися, жили, працювали і померли в Києві, то для Категорія:Особи з Києва це вже значно менш очевидно, і, наприклад, Андрія Шевченка мало хто назве «людиною з Лондона» або Сергія Ларіна — «особою з Кіровограда». Зазвичай словосполучення «людина з міста N» означає, що людина в цьому місті народилася або принаймні виросла, і мало асоціюється з роботою в місті протягом короткого часу — NickK (обг.) 09:37, 28 жовтня 2012 (UTC)

• Це не «категорії про персоналії» а «категорії персоналій», тобто, біографічних статей. Тому все вірно. Якщо б назви були типу «Категорія:Персоналії з Києва» це було б невірно й кумедно, а так нормально. --Аимаина хикари (обговорення) 12:33, 29 жовтня 2012 (UTC)

На мою думку Категорія:Люди:Київ значно краща, ніж Категорія:Персоналії:Київ.

Те саме стосується і назв розділів у статтях про населені пункти. Там де мова йде про чисельність, число людей за етнічними, релігійними чи іншими онаками, там варто вживати термін «населення», а де йдеться про конкретних людей — там краще вживати «люди». Коротко і зрозуміло. Та й ближче до Європи і дальше від Азії. Пропоную в статтях про населені пункти зробити загальну заміну == Персоналії == на == Люди == --Perohanych (обговорення) 14:42, 29 жовтня 2012 (UTC)

Панове вам певно зайнятись нічим... Люди:Київ? Це що? Люди які народились в Києві? Які мають відношення до Києва?Є рос. визначення:Персоналия (лат. personalia — личные сведения):Библиографический раздел в каталоге, журнале, словаре, энциклопедии, антологии, юбилейном сборнике и т. п., отведённый характеристике жизни и деятельности какого-либо лица[≡][≡].Издания, содержащие материалы, посвящённые жизни и деятельности какого-либо лица, как объекты для подборки в библиотечном каталоге под именем этого лица[≡].Материалы (литература, фотографии, документы и т. п.), освещающие жизнь и деятельность какого-либо выдающегося лица[≡].Историческая личность или реальное лицо как прототип художественного произведения[≡].Словарная статья в энциклопедическом словаре, посвящённая какому-либо известному лицу[≡]. Тобто персоналії:Київ це статті відомих політичних/громадських/культурних/військових і т.д. діячів Києва, які проходять за критерієм значимості.--М-о-т-а-м-і (обговорення) 19:23, 29 жовтня 2012 (UTC)

якщо не шукати правди в стосах архівів обговорень — персоналії — зрілі люди:) згідно з того, що тоді навіть не було критеріїв включення, але всі розуміли їх як de facto від включених статей--Albedo (обговорення) 18:09, 1 листопада 2012 (UTC)

До Albedo: Зріла людина — це персона, особистість, і аж ніяк не персоналія. Персоналія — це стаття про людину/персону. А персона і персоналія співвідносяться приблизно як лікарський препарат і опис препарату, чи як земна куля і підручник з географії. --Perohanych (обговорення) 00:07, 3 листопада 2012 (UTC)

Як на мене, то й так, як є, добре і вигадувати щось не варто --Glorin (обговорення) 05:42, 3 листопада 2012 (UTC)

Значимість історичних пам'яток

Пропоную обговорити таке питання. Чи значимі окремі будинки, які проходять як пам'ятки історії місцевого значення? Таких пам'яток у нас дуже багато в конкурсних списках, як правило вони містять інформацію про рік побудови і осіб, з діяльністю яких пам'ятка пов'язанаі посилання на список пам'яток надіслані ВМУА місцевими органами влади. Такі статті поки що до ВП не заливалися, бо на мій принаймні погляд їх значимість недостатньо обґрунтована. Але для окремих пам'яток можливе залучення додаткових джерел з більш розгорнутою інформацією і в цьому випадку підстав вважати об'єкт значимим буде більше. Отже, чи вважатимемо ми їх достатньо значимими в цьому випадку? І як найменувати статті про такого роду історичні будівлі? --А1 18:41, 11 листопада 2012 (UTC)

Все залежить від будівлі. От я написав про одну таку пам'ятку історії місцевого значення статтю: Дачний будинок Мировича, гадаю, сумнівів у значимості бути не може. Є в нас і статті про будинки без назви, наприклад, Площа Ринок, 22. Зазначу, що в усіх випадках це будинки з історією, про які є джерела з докладним описом. Якщо це братська могила у Богом забутому селі чи нічим не примітний будинок, де випало пожити відомому діячеві (наприклад, гуртожиток Стуса в Києві), мабуть, значимість може бути лише за умови достатнього розкриття в джерелах — NickK (обг.) 18:48, 11 листопада 2012 (UTC)

Дякую, власне такого роду прецеденти я і шукав. --А1 19:13, 11 листопада 2012 (UTC)

Щодо публікування виконань музики Лисенка студентським хором

Завтра маю намір записати виконання студентським хором кількох духовних творів Миколи Лисенка. Очікую, що як учасники, так і керівник хору дадуть згоду опублікувати звукозапис на умовах ліцензії CC BY-SA у Вікіпедії (власне, на commons.wikimedia.org). Декан попередньо дав згоду. Я також приготував деякі матеріали для роз'яснення умов цієї ліцензії.

Але маю таке питання: як вказувати авторів при завантаженні звукозапису? Чи потрібно перелічувати усіх учасників хору? Чи, можливо, авторське право на це виконання має установа (факультет культури й мистецтв Львівського національного університету ім. Івана Франка), а не самі учасники хору? Як це правильно зробити? --Юрій Булка (обговорення) 12:29, 5 листопада 2012 (UTC)

Автором звукозапису будуте Ви, як я розумію. Зазначте себе як автора. Якщо Ви не певні, що претензій з боку зазначених Вами потенційних суб'єктів авторського права не буде, то для підстраховки можете заручитися письмовим дозволом цих суб'єктів. Хоча може я й помиляюся. --Perohanych (обговорення) 13:21, 5 листопада 2012 (UTC)

Навряд чи хтось матиме до мене якісь претензії. Люди позитивно налаштовані. Мабуть, я зазначу Миколу Лисенка як композитора, студентський хор факультету культури і мистецтв як виконавців, і себе як записувача, та й по всьому. Дякую за відгук. --Юрій Булка (обговорення) 13:28, 5 листопада 2012 (UTC)

Згідно з міжнародним законодавством, вам потрібно для опублікування файлу згоду чотирьох сторін, які всі разом вважаються авторами:

• автора музики (композитора, Лисенко у суспільному надбанні, тож проблем немає)
• автора слів (поета, у випадку Лисенка практично напевно в суспільному надбанні)
• виконавців (бажано отримати не усний дозвіл керівника хору, мабуть, достатньо просто сфотографувати папірець, де він зазначить щось на кшталт «Я, ПІБ, керівник хору Х, дозволяю використовувати записи (які саме) у виконанні хору на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-Share Alike 3.0 (cc-by-sa-3.0). Дата, підпис»)
• записувача (тобто вас) — NickK (обг.) 15:22, 5 листопада 2012 (UTC)

Краще «Я, ПІБ, керівник хору Х, дозволяю використовувати виконані хором твори ТАКІ_ТО, записані ТОДІ-ТО на умовах ліцензії Creative Commons Із зазначенням авторства - Поширення на тих самих умовах 3.0 (CC BY-SA 3.0). Дата, підпис» --Perohanych (обговорення) 22:50, 5 листопада 2012 (UTC)

А якщо цей твір виконано в рамках навчальної програми, то чи не університету будуть належати авторські права (тобто фактично «службовий твір»)?--Анатолій (обг.) 20:24, 5 листопада 2012 (UTC)

Саме це питання мене найбільше й турбує. Це буде виконання в рамах пам’ятних заходів до 100-річчя з дня смерти Миколи Лисенка, тобто з концерту в приміщенні факультету культури і мистецтв Університету. У випадку, якщо б я хотів дозволу від установи, як це зробити? --Юрій Булка (обговорення) 20:39, 5 листопада 2012 (UTC)

Це абсурд. Скажіть ще що навчальному закладу належать авторські права на реферати, курсові та дипломні роботи, а також на відповіді студентів перед дошкою на семінарських заняттях. --Perohanych (обговорення) 22:14, 5 листопада 2012 (UTC)

Ех, якби ж то я був юристом, і знав всі ці «тонкощі»... У всякому разі я спробою завтра зробити, що зможу — отримати згоду керівника хору, декана і записати. Якщо треба буде якісь додаткові дозволи перед публікацією, спробую добути. Якщо ні — опублікую. --Юрій Булка (обговорення) 22:33, 5 листопада 2012 (UTC)

Щоб не бігати двічі, роздрукуйте текст Вікіпедія:Дозволи у двох екземплярах, підставивши потрібний текст, і попросіть підписати керівника хору і декана. Адже цей дозвіл прийматиму я (в OTRS наразі інших українських волонтерів нема, хоча ви можете написати російською і звернутися до Львової), а я дуже прискіпливий…--Анатолій (обг.) 10:44, 6 листопада 2012 (UTC)

До Пероганича: а кому ж вони належать, як не навчальному закладу (я про дипломні роботи)???--Анатолій (обг.) 23:12, 5 листопада 2012 (UTC)

Права на дипломні роботи належать дипломникам. --Perohanych (обговорення) 10:09, 6 листопада 2012 (UTC)

Коли людина вступає до університету, вона підписує з університетом договір. Отже цей твір виконаний в рамках договору і права належать університету.--Анатолій (обг.) 10:44, 6 листопада 2012 (UTC)

Маю сумніви, що в цьому договорі є пункти про передачу університету авторських прав на реферети студентів. --yakudza 10:47, 6 листопада 2012 (UTC)

Читаємо п.2 статті 16 Закону: Виключне майнове право на службовий твір належить роботодавцю, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем. Тобто, якщо в договорі нічого не написано про АП, то за замовчуванням АП належить роботодавцю, а щоб належало автору, це має бути прописано в договорі.--Анатолій (обг.) 10:51, 6 листопада 2012 (UTC)

Тут роботодавці ні до чого. Відносини студентів і навчальних закладів регулюються не кодексом про працю а законом про освіту. Університет може виступати роботодавцем хіба що для викладачів, лаборантів, техпрацівників, але аж ніяк не для студентів. --Perohanych (обговорення) 16:42, 6 листопада 2012 (UTC)

Гарні новини: вдалось записати кілька гарно виконаних хорових номерів духовної музики Лисенка, а на додачу ще й прекрасне виконання Олександром Козаренком із Іванною Штурмак двох солоспівів Лисенка на слова Шевченка. Козаренко дуже позитивно налаштований щодо Вікіпедії (за що йому велика дяка), отже сподіваюсь на днях отримати від нього письмовий дозвіл на опублікування, як і від вокалістки. Завтра ж домовився про зустріч із керівником хору, щоб їй розповісти про Вікіпедію, ліцензію CC BY-SA, і попросити про письмовий дозвіл. Якщо все піде добре, завантажуватиму:) Але маю питання до Анатолія: Вікіпедія:Дозволи написано явно на одного автора, а як бути із солоспівами, там же двоє виконавців? Було б легше, якби вони обоє підписали один папірець... Крім того, керівник хору також може мати сумніви, що він є «автором і/або єдиним власником виняткових авторських прав на ТВІР», це, до того ж, вже суміжні права — виконання Лисенкової музики (хоч його музика вже в суспільному надбанні). Такий текст, явно орієнтований на одного автора, може трохи заплутати керівника хору. Щось таке як пропонували пан Юрко [Пероганич] та пан NickK видається більш відповідним в цьому випадку, хоча не мені вирішувати.

Отже, підсумовуючи: мені треба якийсь текст, який би засвідчував згоду виконавців двох солоспівів опублікувати записи на Commons, під яким би вони могли підписатись, щоб свою згоду підтвердити; також мені треба щось аналогічне для керівника хору, але відповідне саме цьому випадку. Крім того, ви просили про підпис декана. Здається, я сплутав посаду декана із завідувачем катедри (ним є Козаренко, який, власне, і дозволив мені писати концерт). Чи можу я обійтись підписом завідувача катедри музичного мистецтва [на факультеті культури і мистецтв ЛНУ ім. Івана Франка] замість декана?(Козаренко таки декан, я просто там не навчаюсь, і трохи погано орієнтуюсь). --Юрій Булка (обговорення) 18:40, 6 листопада 2012 (UTC)

Щодо солоспівів, може, щось таке:

Цим ми заявляємо, що я є авторами і/або єдиними власником виняткових авторських прав на ТВІР [вставте посилання] Ми згідні опублікувати цей твір на умовах вільної ліцензії GNU Free Documentation License версії 1.2 (http://www.gnu.org/copyleft/fdl.html) або будь-якої новішої, що опублікована Фондом вільного програмного забезпечення (Free Software Foundation) з додатковими умовами, прийнятими у Вікіпедії, тобто без незмінних секцій, без тексту першої обкладинки і без тексту останньої обкладинки, а також вільної ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported (http://creativecommons.org/licenses/by-sa/3.0/). Вибір з цих двох ліцензій залишається за ліцензіатом (особою, яка використовує дозвіл, а не видає його). Ми усвідомлюємо, що тим самим надаємо право будь-якій особі поширювати, змінювати й використовувати твір у будь-яких цілях, що не порушують законодавства (навіть пов'язаними з отриманням комерційної вигоди) за умови дотримання зазначеної ліцензії. Ми сповіщені, що зберігамо виняткові авторські права на цей твір поза умовами зазначеної ліцензії, і що ми завжди зберігаємо право на згадування нас як авторів відповідно до обраної ліцензії. Модифікації, які зроблять інші люди, не будуть приписані нам. Цей дозвіл стосується тільки наших виняткових авторських прав, і ми залишаємо за собою право запобігати використанню нашої роботи з порушенням закону — зокрема, для наклепу, приниження честі й гідності, порушення правил використання торговельних марок, порушення права на охорону зображення громадянина тощо. Ми усвідомлюємо, що не можемо відкликати цей дозвіл, і що наша робота може розміщуватися у проектах Фонду Вікімедіа протягом необмеженого часу або бути вилученою звідти. ДАТА, ІМЕНА АВТОРІВ

Але чекайте, хіба GFDL стосується медіафайлів? Хіба там не йдеться лише про CC BY/BY-SA? --Юрій Булка (обговорення) 19:24, 6 листопада 2012 (UTC)

Бачу, завантажувальник Commons запитує лише про Creative Commons*. Ми б значно спростили справу, якби просили дозволу лише про Creative Commons — це значно легше пояснити. Ось цей файл, наприклад, тільки CC. --Юрій Булка (обговорення) 19:31, 6 листопада 2012 (UTC)

Вікіпедія працює на умовах двох ліцензій — GFDL та cc-by-sa. Для текстів бажано мати обидві, для медіа-файлів з головою вистачить однієї. Текст дозволу поданий як зразок і юридично вивірений. Мабуть, запропонованої Юрієм версії вистачить — NickK (обг.) 19:43, 6 листопада 2012 (UTC)

Тоді я проситиму тільки про CC BY-SA. Ось так:

Цим ми заявляємо, що я є єдиними власником виняткових авторських прав на виконані хором ХХХ твори ТАКІ_ТО, записані ТОДІ-ТО. Ми згідні опублікувати ці твори на умовах вільної ліцензії Creative Commons Attribution-ShareAlike 3.0 Unported (http://creativecommons.org/licenses/by-sa/3.0/). Ми усвідомлюємо, що тим самим надаємо право будь-якій особі поширювати, змінювати й використовувати ці твори у будь-яких цілях, що не порушують законодавства (навіть пов'язаними з отриманням комерційної вигоди) за умови дотримання зазначеної ліцензії. Ми сповіщені, що зберігаємо виняткові авторські права на ці твори поза умовами зазначеної ліцензії, і що ми завжди зберігаємо право на згадування нас як авторів відповідно до обраної ліцензії. Модифікації, які зроблять інші люди, не будуть приписані нам. Цей дозвіл стосується тільки наших виняткових авторських прав, і ми залишаємо за собою право запобігати використанню нашої роботи з порушенням закону — зокрема, для наклепу, приниження честі й гідності, порушення правил використання торговельних марок, порушення права на охорону зображення громадянина тощо. Ми усвідомлюємо, що не можемо відкликати цей дозвіл, і що наша робота може розміщуватися у проектах Фонду Вікімедіа протягом необмеженого часу або бути вилученою звідти. ДАТА, ІМЕНА АВТОРІВ

--Юрій Булка (обговорення) 19:47, 6 листопада 2012 (UTC)

а там же «вибір за ліцензіатом». і так, запитувала у агонка, він сказав, що кілька людей можуть підписати дозвіл (мабуть). але тоді й у першому реченні треба писати не просто «я», а «ми, такий-то і такий-то». чи щось на кшталт того --アンタナナ 19:55, 6 листопада 2012 (UTC)

а також, тут мова іде про суміжні права. а отже про виконавців:

Стаття 38. Особисті немайнові права виконавців та права на ім'я (назву) виробників фонограм, відеограм і організацій мовлення 1. Виконавцеві твору належать такі особисті немайнові права: а) вимагати визнання того, що він є виконавцем твору; б) вимагати, щоб його ім'я або псевдонім зазначалися чи повідомлялися у зв'язку з кожним його виступом, записом чи виконанням (у разі, якщо це можливо); в) вимагати забезпечення належної якості запису його виконання і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій суттєвій зміні, що може завдати шкоди його честі і репутації. 2. Виробник фонограми, виробник відеограми має право зазначати своє ім'я (назву) на кожному носії запису або його упаковці поряд із зазначенням авторів, виконавців і назв творів, вимагати його згадування у процесі використання фонограми (відеограми). 3. Організація мовлення має право вимагати згадування своєї назви у зв'язку із записом, відтворенням, розповсюдженням своєї передачі і публічним повторним сповіщенням її іншою організацією мовлення

а) якщо керівник хору (який має трудові зносини з установою, мабуть) може представляти інтереси цього колективу (якщо це прописано у його трудовому контракті, наприклад), то достатньо дозволу від нього як від представника цього колективу;

б) якщо цього прописано нема (або він точно не пригадує), то треба брати дозволи у всіх "хорян" і у цього керівника. суміжні права (виконавці). на одному дозволі можуть підписатися і керівник, і усі виконавці (мабуть)

в) якщо є можливість, то just in case, краще й у декана взяти, як представника установи. бо це можна й як службовий твір потрактувати… але щодо цього нема одностайної думки…але керівник кафедри — дуже сумніваюся, що може такий дозвіл надати. хіба «про всяк випадок»

ну, а дозвіл лисенка та Ваш, то вже якось за замовчуванням ;) --アンタナナ 19:55, 6 листопада 2012 (UTC)

Друзі, не змушуйте мене збирати підписи від усіх хористів. Вони подумають, що я якийсь божевільний. Хіба це мусить бути письмова згода? Може, керівник хору просто в усній формі запитав у «хорян» дозволу? Хай на репетиції всіх опитає, і якщо не буде «незгідних» (в чому я не сумніваюсь), засвідчить цей факт своїм підписом. --Юрій Булка (обговорення) 20:08, 6 листопада 2012 (UTC)

я Вам написала думку юристів ;) і ні до чого Вас не змушую. просто зауважила, що у цьому випадку треба керуватися частиною саме про суміжні права… агент отрс прийматиме дозвіл. сумніваюся, що він/вона зможуть перевірити, що саме написано у контракті з керівником хору. але усний дозвіл — навіть не згадуйте. краще підписати собі у керівника хору та й по всьому… --アンタナナ 20:14, 6 листопада 2012 (UTC)

Отож, завантажив поки що два файли: [1] та [2]. Надіслав листа з підписаним керівником хору та деканом дозволом на публікацію цих файлів на адресу permissions-uk_равлик_wikimedia.org. Третій («Камо пойду»), на жаль, занадто зіпсутий шумами із залу, але в мене ще, можливо, буде шанс його перезаписати. Згодом зможу завантажити також солоспіви. P.S. Обидва файли записані в день, коли минуло рівно 100 років з дня Лисенкової смерти... --Юрій Булка (обговорення) 19:18, 7 листопада 2012 (UTC)

Тьху, тепер побачив, що висилати підтвердження дозволу треба було на permissions-commons_РАВЛИК_wikimedia.org (бо завантажив я файли на Вікісховище, щоб можна було включати посилання і в статті на чужомовних Вікіпедіях)... Маю таке питання: якщо я вислав на permissions-uk, то цей дозвіл якимось чином можна звідти перескерувати як вже «вичитаний» до тих, хто відповідає за permissions-commons, щоб не надсилати повторної заявки, і щоб пришвидшити процес? --Юрій Булка (обговорення) 21:44, 7 листопада 2012 (UTC)

Говорили-балакали — сіли та й заплакали… Вам же вище пояснювали, який текст дозволу має бути і звідки його скопіювати. А ви що прислали? Там навіть гіперпосилання нема на текст ліцензії. Вони хоча б читали її умови? А на яку адресу вислано — не принципово.--Анатолій (обг.) 22:01, 7 листопада 2012 (UTC)

Анатолій, на мою думку, в тексті дозволу важливі дві речі — точна ідентифікація твору і точна ідентифікація назви ліцензії - чи повністю, чи скорочено. Якщо автор ці дві речі однозначно ідентифікував у дозволі, то яке кому діло, чи він зрозумів, що він зробив, чи ні, а чи може забув чи передумав. --Perohanych (обговорення) 23:06, 7 листопада 2012 (UTC)

По-перше, хіба є офіційний український переклад ліцензії? (якщо є то, покажіть мені) Тож назву вказувати треба в оригіналі. По-друге, CC-BY-SA або Creative Commons Attribution Share-Alike — це для простого українця набір слів або літер, тому важливо, щоб було гіперпосилання на текст ліцензії (тобто людина може перейти за ним і прочитати, що ж означає той набір незнайомих слів).--Анатолій (обг.) 23:12, 7 листопада 2012 (UTC)

Назва ліцензії там і українською, і англійською. Посилання я не давав, тому що це просто паперовий лист, і переходити за посиланням все одно ніхто не став би — в ліпшому випадку вводили б у пошуковій системі назву ліцензії. Але кажу ще раз, наскільки було можливо, я постарався розтлумачити основні пункти ліцензії якраз максимально доступно «для простого українця». --Юрій Булка (обговорення) 23:23, 7 листопада 2012 (UTC)

Той текст я пришлю зі солоспівами, він просто для хору не підходив, тому я взяв те, що пропонували NickK та Пероганич. Ліцензію я читав, звичайно, ще й підготував окремий стислий виклад, який давав читати декану, і керівничці хору пояснював ліцензію. --Юрій Булка (обговорення) 22:56, 7 листопада 2012 (UTC)

Вітаю з почином! Не думаю, що на ці файли знайдуться видалісти, але якщо знайдуться, будемо з ними боротись. --А1 19:19, 11 листопада 2012 (UTC)

Дякую! Вчора завантажив ще два файли: солоспіви «Ой одна я, одна» та «Ой крикнули сірі гуси». На мій погляд, два шедеври Лисенка і Шевченка. І виконання дуже гарне. Надзвичайно приємно, що виконавці поставились позитивно до ідеї опублікувати запис на вільній ліцензії. Цим вони показали дуже важливий позитивний приклад, який варто наслідувати. Дозвіл надіслав на permissions-uk_РАВЛИК_wikimedia.org. --Юрій Булка (обговорення) 13:08, 13 листопада 2012 (UTC)

Дозволи на фотографії меморіальних дощок

Отримав такого листа

Звертаюсь до Вас з приводу розміщення на сторінці … у Вікіпедії інформації щодо встановлення меморіальної дошки. Мною було розміщено посилання та завантажено фотографію, проте фотографія з інформацією була видалена через відсутність авторських прав. Фотографію я Вам скидую та додатково повідомляю, що автор меморіальної дошки, … надав свою згоду на розміщення фотографії меморіальної дошки на сайті Вікіпедії. Зв'язатись з … можна за телефоном - … Якщо від мене потрібна додаткова інформація чи додаткові дії, прошу повідомити на е-мейл.

Я чесно не розумію, що в таких випадках треба робити.

1-й варіант — автор має е-мейл. Що і куди він має надсилати у нижчеприведеному випадку? Текст дозволу з прикріпленим фото? Чи лише текст? Чи спочатку завантажити на вікісховище, а потім надсилати текст дозволу? Хто може завантажити це фото? обов'язково сам автор? А якщо він не вміє?

2-й варіант — автор не має е-мейлу і не знає що таке комп'ютер. Що куди він має надсилати у нижчеприведеному випадку? Хто може завантажити це фото?

--Perohanych (обговорення) 16:15, 13 листопада 2012 (UTC)

Юрію, я ж вам уже пояснив електронною поштою.--Анатолій (обг.) 22:48, 13 листопада 2012 (UTC)

Можна вашу відповідь тут опублікувати? Впевнений, що такі питання не лише в мене. Чи краще, Ви опублікуєте? --Perohanych (обговорення) 08:13, 14 листопада 2012 (UTC)

А завтра ще в блозі опублікувати, після завтра ще десь… Я не буду по 5 разів писати одне й те саме. Ви спочатку добре обдумайте, що ви хочете зробити, а потім уже робіть. А то у вас сім п'ятниць на тиждень. Ви пишете мені на пошту, потім кажете напишіть сюди, потім відповідаєте автору, він каже, що не зрозумів, ви посилаєте його сюди ж. А тут інший користувач навпаки відмовляє його передавати твір під вільною ліцензією… Якщо вже взялися допомогти людині, то допомагайте їй до кінця, а не відфутболюйте її то до мене, то в Кнайпу…--Анатолій (обг.) 10:44, 14 листопада 2012 (UTC)

Хто автор самої фотографії (не дошки)? Якщо він віддасть фотографію у СН, тоді її можна тримати у нас локально, але із шаблоном {{NoCommons}}. Ну і звичайно ж — на Сховище йому зась.
Якщо ж автори саме дошки (зазвичай це скульптор+архітектор) додатково нададуть дозвіл (далі увага!) на вільне використання (відтворення, переробку і використання копій у комерційних та некомерційних цілях) тривимірного твору (дошки як такої) — тоді уже буде вільна і фотографія і «панорама». Тоді {{NoCommons}} знімаємо і взагалі — можемо переносити на Сховище. Однак я дуже сумніваюсь, що скульптор згідний повністю відмовитись від авторських прав на саму дошку лише для того, щоб проілюструвати статтю у Вікі. А просто «дозвіл на використання у Вікіпедії» — власне для Вікі не підходить.--Cepгій (oбг.) 09:07, 14 листопада 2012 (UTC)

Для чого автору саме дошки-барельєфу віддавати свій твір у СН (суспільне надбання), коли він може випустити свій твір на умовах CC BY-SA, тобто не відмовлятися від усіх авторських прав, а залишити собі право на згадування його як автора даного і співавтора всіх похідних творів --Perohanych (обговорення) 10:01, 14 листопада 2012 (UTC)

Так, я помилився — повністю відмовлятись не потрібно. Але право будь-кому вільно відтворювати і заробляти на цьому гроші — відстрашить майже будь-якого скульптора. Створення дошки — це зовсім не те, що наприклад створити якусь фотографію. На порядки більш складна, тривала, і абсолютно унікальна творча робота. Цілком може зайняти місяць або півроку і потребує великих коштів. І тут бац — копіюйте усі. Скульптор такого дозволу не надасть ІМХО. --Cepгій (oбг.) 10:20, 14 листопада 2012 (UTC)

Хто захоче ту саму дошку ще десь чіпляти? --Perohanych (обговорення) 11:02, 14 листопада 2012 (UTC)

Ліцензія CC-BY-SA невиключна. Він може сьогодні нам передати цей твір під CC-BY-SA, а завтра комусь продати за мільйон доларів.--Анатолій (обг.) 10:34, 14 листопада 2012 (UTC)

1) Як я розумію після CC між BY-SA має бути пробіл, а не дефіс. 2) Щодо невиключності не зрозумів. То й що, що може продати? І будь-хто може продати похідний твір, наприклад помінявши шрифт підпису. Однак ліцензія невідклична, тобто ніхто не зможе використовувати, в тому числі робити копії і продавати цей і всі похідні твори, не вказуючи имена всіх авторів. --Perohanych (обговорення) 11:02, 14 листопада 2012 (UTC)

Якщо він передасть у суспільне надбання, як писав вище Сергій, то продати нікому він уже не зможе, бо прав не матиме. Ви не розумієте принцип невідкличності і невиключності. Він може сьогодні цей твір опублікувати під CC-BY-SA, завтра під CC-BY-NC, а після сказати, ні там буде All rights reserved. Але якщо ми встигли завантажити зображення у вікі, поки воно було CC-BY-SA, то воно залишиться тут під CC-BY-SA навіки (невідкличність). І якщо це зображення хтось візьме з Вікіпедії, то він має дотримуватися умов цієї ліцензії, якщо ж він його візьме з іншого місця, то має дотримуватися тих умов, які там вказані (невиключність). Щодо пункту 1 — це не важливо. У дозволі має бути написано повністю.--Анатолій (обг.) 11:13, 14 листопада 2012 (UTC)

Я очевидно чогось не розумію. Він може потім спробувати продати. Але хто купить? Хто платитиме хоч долар за те, що можна законно безплатно копіювати і відтворювати? Сам автор дозволив. Хіба що хтось захоче заплатити авторові за речі, які CC-BY-SA не дозволяє (наприклад мільйон доларів за можливість не згадувати автора).--Cepгій (oбг.) 11:18, 14 листопада 2012 (UTC)

Ну так ті, хто купуватимуть, можуть і не знати, що воно вже передано під вільною ілцензією. Припустимо він 14 листопада надсилає дозвіл в OTRS, а 15-го комусь продає, а 16 листопада фото завантажують у Вікісховище. А якщо буде судовий позов, то Фонд Вікімедіа зможе довести, що нам дозвіл було надано раніше, ніж продано.--Анатолій (обг.) 11:26, 14 листопада 2012 (UTC)

Власне про невиключність і невідкличність уже написано отут.--Анатолій (обг.) 11:43, 14 листопада 2012 (UTC)

Але ж скульптор/архітектор не мусить надавати право використовувати власне його твір (скульптуру, споруду) на умовах CC BY-SA, а лише дозволяє публікувати фотографії його твору на умовах CC BY-SA! --Perohanych (обговорення) 11:53, 14 листопада 2012 (UTC)

Чи можна використовувати у Вікіпедії фото на умовах CC BY-NC-ND

Вперше зустрів фото на умовах CC BY-NC-ND Файл:PovinZakarpattay1998.jpg

Чи правильно я розумію, що можна на таких умовах вантажити за умови

1. зображення не може бути високої якості
2. вантажити його не можна в Коммонз, а лише в укр. вікіпедію,
3. треба вказувати шаблон про «добропорядне використання» {{fair use in|… }}
4. треба писати обгрунтування добропорядного використання?

--Perohanych (обговорення) 10:32, 14 листопада 2012 (UTC)

Але перший пункт виконати не можна, бо ліцензія -ND забороняє робити похідні роботи.--Анатолій (обг.) 11:31, 14 листопада 2012 (UTC)

А навіщо перший пункт виконувати? Все ж таки автор не заперечує, щоб його роботу використовували некомерційно. Колись про це в Ніка питала, він «дозволив» у повній роздільності, от я і завантажила. Правда, добропорядність тут також не стовідсоткова, але це вже інша справа.--Zlir'a (обговорення) 17:28, 14 листопада 2012 (UTC)

нема у нас окремого шаблону для ліцензії CC BY-NC-ND (не передбачає комерційного використання, похідних робіт). у англвікі цей шаблон перенаправляє на Template:Db-f3, який, по суті, відповідає критерію швидкого вилучення у них як «Improper license». я поставила у цьому файлі {{fairuse in}}, як нашу ліцензію, що найбільше підходить цьому файлові. але, взагалі, найкращим «ліцензуванням» для цього файлу було б {{Db-unksource}} по п.4 Вікіпедія:КШВ (чи {{db-badfairuse}} у цьому випадку ). адже будь-хто може поставити під сумнів добропорядне використання цієї світлини у вікіпедії (у нас[в Україні] може і нема свободи панорами, тож на коммонз файл відносно сучасного пам'ятника не завантажиш, але його дуже спокійно можна піти і сфотографувати самому(самій). тоді невільною буде тільки робота. а не фотографія. а зараз — невільне і те, і те…). про «добропорядність» мож було б сперечатися, якщо б на фото було зображено щось інше, а не таке, що можна безборонно сфотографувать… --アンタナナ 12:13, 14 листопада 2012 (UTC)

До アンタナナ: Тобто якщо в українській Вікіпедії завтра з'явиться тисяча фотографій пам'яток Мукачевого середньої якості, на умовах CC BY-NC-ND з поміткою {{fair use in|… }} та обгрунтуванням добропорядного використання, то ці фотографії не можна буде вилучати як такі, що мають невірний ліцензійний статус? --Perohanych (обговорення) 14:17, 14 листопада 2012 (UTC)

ну, я не знайшла у нас чітко прописаного правила, що не можна з такою ліцензією використовувати фото на умовах fairuse. як я написала, НЕМА ТАКОГО ШАБЛОНУ ліцензійного. тобто не можна завантажити зображення і поставити на нього цей шаблон. треба вибрати якийсь із невільних. відповідно, не можна було зробити так, як зробив завантажувач, просто прописавши цю ліцензію creative commons як ліцензію для файлу ред. № 8868572. сама ліцензія дозволяє використання (чи, принаймні, не обмежує його) на умовах добропорядності [3]:

Fair Dealing Rights. Nothing in this License is intended to reduce, limit, or restrict any uses free from copyright or rights arising from limitations or exceptions that are provided for in connection with the copyright protection under copyright law or other applicable laws

просто у випадку із публічно доступним твором скульптури чи архітектури можна заперечувати саме відповідність добропорядності такого використання. якщо ж Ви (чи хтось інший) сфотографуєте (наприклад) умивальник на дачі пана януковича, і опублікуєте його на умовах цієї ліцензії, а хтось захоче використати його на умовах fairuse для ілюстрації статті (і це буде виправдано енциклопедично), то будете (чи буде) мати нормальний такий шанс відстояти його відповідність критеріям добропорядного використання… імхо --アンタナナ 15:13, 14 листопада 2012 (UTC)

п.с. м-мм, тисячі? до абсурду, звісно, все можна довести. але зараз не бачу чим ця ліцензія відрізняється від творів, які захищені авторськими правами (як постери, наприклад, чи обкладинки книг). чистий fairuse для вікіпедії. жодного сховища. у нас і так тисячі таких файлів… --アンタナナ 15:13, 14 листопада 2012 (UTC)

якось я заскладно висловилася. мабуть. коротше кажучи, тут треба розглядати два окремі випадки — ліцензування файлів, яке прийняте у вікіпедії (тобто які шаблони можна ставити, завантажуючи файл) і тут CC BY-NC-ND не є валідним шаблоном, навіть якби хто такий створив. і другий випадок — чи можна у вікіпедію вантажити файл, який у «реальному житті» проліцензовано автором як CC BY-NC-ND — можна. якщо цей файл відповідає критеріям добропорядного використання (це буде невільний файл, а отже фото живих публічних осіб — не можна) --アンタナナ 15:17, 14 листопада 2012 (UTC)

А як щодо якості? Чи можна ставити фото високої чи середньої якості? І де межі між фото низької, середньої і високої якості? --Perohanych (обговорення) 18:30, 14 листопада 2012 (UTC)

а там вище Zlir'a висловилася. і я з нею погоджуюся, що якщо автор сам(а) опублікував фото з таким розширенням, то він(вона) не проти його використання з таким розширенням. щодо розміру невільних зображень — є згадка про конкретний розміру у короткому довіднику з ліцензування зображень: «розмір зображення не повинен перевищувати 300 точок на більшій стороні». але це більше як рекомендація, а не офіційне правило. а от у цілком офіційному правилі української вікіпедії написано:

3. (б) Роздільність/якість відтворення. Роздільність/якість повинні бути мінімальним можливим для виконання поставленого завдання

тож, фактично, усе залежить від того якого розміру зображення у тій статті, в якій Ви його використаєте. бо якщо у статті воно у картці, яка передбачає 220px, а Ви завантажили 1028px × 1500px, то можна поставити під сумнів відповідність завантаженого файлу саме цьому пункту критеріїв. про конкретно визначені межі середньої та високої якості — не скажу. але низька — «300 точок на більшій стороні». чи десь біля того --アンタナナ 18:43, 14 листопада 2012 (UTC)

Чому ви заморочуєтесь на чужих світлинах. Невже не можна попросити вікіпедистів зробити умовно вільне фото для УкрВікі. Є Вікіпедія:Запити на зображення.--Kamelot (обговорення) 11:47, 14 листопада 2012 (UTC)

я свого часу запитував про лацензвання файлів з panoramio.com/ Шукайте цю гілку.--Albedo (обговорення) 19:42, 14 листопада 2012 (UTC)

Межі дії авторських прав у біографічних статтях

Нещодавно відбулось обговорення щодо меж дій авторських прав при використанні інформації із сторонніх джерел. Мова йшла про статтю Терещенко Алла Констянтинівна, для написання якої була використана інформація з сайту АМУ [4]. При порівнянні видно, що інформація для статті була взята з сайту, дещо збережено структуру статті, хронологічну послідовність біографії, але використано лише 10-20 відсотків тексту із джерела і він не ідентичний тексту у джерелі, хіба що 3-4 фрази. Чи є таке використання джерела порушенням авторських прав? На мою думку ні. По перше, інформація не захищається авторським правом, захищається лише творчий внесок. ось що пише український закон про авторські і суміжні права:

Передбачена цим Законом правова охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі.

По друге, відповідно до того ж закону:

Не є об'єктом авторського права: а) повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації;

Певна частина тексту у статті, на мою думку, є лише звичайним переліком сухих статистичних даних, і не можна казати, що вона є об'єктом авторського права, бо має характер тривіальної інформації. Зазвичай біографії у енциклопедіях не так часто схожі на сухі статистичні довідки. Зрештою, навіть суху довідку, якщо вона достатньо великого розміру не можна повністю переносити, бо впорядкування такої великої бази даних вважається також творчою працею, і тут межа досить тонка. Вважаю, якщо стаття складається із сухих 5-7 рядків і не є дослівною копією оригіналу, то це не буде копівіо. Питання виникло, бо останнім часом, на мою думку, було декілька випадків занадто формального трактування положень про авторські права і некоректного вживання шаблону "копівіо" і я хотів би проконсультуватись чи відповідає вищенаведений принцип положенням про авторські права і якщо так, то може записати це десь у правилах чи довідці? --yakudza 23:52, 17 вересня 2012 (UTC)

Суперечки будуть вічно, допоки людям будуть потрібні гроші та слава, право авторства їм буде замало — авторське право вони наложать і на порядок літер у словах, і в боргову яму загонять і самого автора. Усі знають про авторське право на «жести» компанії Епл, але хто ж зна Джефа Хана.

Навіть дослівне цитування з посиланням на джерело цілого абзацу — це лише цитування. Але власники авторських прав можуть довести власні права навіть на порядок літер. Добропорядне цитування — це відносна категорія, яка має конкретне значення лише для конкретного законодавства. Джимбо добрими намірами (вільне комерційне використання) подарував усім геморой. Який ніколи не можна буде вилікувати. Ми можемо прописати про 90 % співпадіння, про обов'язковість посилання на джерело, про не більше одного абзацу цитати, але то все залишиться не більше ніж порадами та своєрідним дороговказом. --Dim Grits 07:21, 18 вересня 2012 (UTC)

Список рядків з датами, посадою і місцем роботи — не може бути захищеним авторським правом, адже це фактично виписка з трудової книжки. Хто може бути суб'єктом авторського права на вміст трудової книжки? Керівники відділів кадрів? Абсурд. --Perohanych (обговорення) 11:13, 18 вересня 2012 (UTC)

Підтримую Ю.Пероганича. "Сухий" (без коментарів, епітетів) текст з датами, посадою і місцем роботи чи навчання не може бути захищеним авторським правом, адже це дійсно тільки виписка з трудової книжки.--Білецький В.С. (обговорення) 20:21, 20 вересня 2012 (UTC)

Маю питання на споріднену тему біографічних статей. Можу зараз накликати на свою голову, однак їхати треба (с). Як балансувати між Вікіпедія:ОД та Вікіпедія:АД, якщо, наприклад, єдиними документами, де вдалося знайти дату смерті архітектора/художника — особиста особова справа в архіві/відділі кадрів Спілки художників? Водночас дата смерті — важлива інформація, враховуючи авторські права та NoFoP. Дякую за розуміння. --AMY (обговорення) 21:48, 16 листопада 2012 (UTC)

1. Справа особова, а не особиста. 2. Впевнений, що у нас сотні статей, де навіть день народження особи був опублікований вперше у Вікіпедії. 3. Хто заважає поставити <ref>Матеріали особової справи № …. Архів відділу кадрів СХУ</ref>. Для кого важливо — може піти й перевірити. --Perohanych (обговорення) 07:28, 17 листопада 2012 (UTC)

ОК. Тепер розумію, що Вікіпедія:АД застосовується вибірково. --AMY (обговорення) 08:28, 17 листопада 2012 (UTC)

Неправильно розумієте. Поняття АД не містить чітких меж. А Особова справа - найавторитетніше джерело, якщо Ви її обкладинку сфотографуєте і розмістите у джерелах. Але тут треба вважати на Закон про захист особових даних (який в Україні неправильно назвали Законом про захист персональних даних). --Perohanych (обговорення) 08:52, 17 листопада 2012 (UTC)

Посилання на зображення з Commons

Отримав лист:

Мы разработали сайт для популяризации Украины в мире и стремимся сделать ее еще более привлекательной для туристов со всего мира. Сейчас идет наполнение текстами и маршрутами по стране, а также сбором фотографий для ресурса. Нашли Ваш проект "Wiki Loves Monuments 2012 - UKRAINE", и увидели массу интересных фотографий, которые мы бы хотели разместить у себя на сайте. Согласно условий лицензии Creative Commons практически все фотографии, которые у вас на конкурсе могут быть использованы любым пользователем на своем сайте со ссылкой на источник. Скажите, пожалуйста, можем ли мы правомерно использовать, например, это фото для своего сайта?: Вікіпедія:Вікі любить пам'ятки/Київ/Голосіївський В частности, если взять фотографию призера Valerii Sorokin http://ua.wikimedia.org/wiki/Файл:Троїцький_монастир.jpg То как ее можно использовать? По правилам мы должны указать у себя на сайте под фотографией: Valerii Sorokin / http://ua.wikimedia.org и должна быть ссылка на саму эту страницу Если мы не правы, разъясните, пожалуйста, как поступить правильно?

Я написав таку відповідь:

Прошу, при наявності, інші думки. --Perohanych (обговорення) 11:04, 16 листопада 2012 (UTC)

Другий варіант коректний, але обов'язково також слід подавати гіперлінк на сторінку автора на коммонз (навіть за її відсутності), оскільки в даному разі (Valerii Sorokin) - це не коректне найменування, оскільки за правилами автором фото є "нік". Саме його і слід зазначати. До речі, подивіться блог ФВМ - там є стандартний текст зазначення авторства, який я використовую також у своїх постах у блозі ВМ УА.
Не рохумію, нащо писати Кнайпу, якщо Ви вже надіслали відповідь? Як на мене, слід писати або до, або взагалі не писати про таке, бо це не ввічливо по відношенню до спільноти: нащо консультувати, коли відповідь вже дана?
P.S. Подібні речі з Вашого боку вже систематині. І про це вже Вам закидалося не одного разу. Може, слід міняти підходи? Чи Ви хочеье отримати легітимізацію своїх дій? Не впевненні - проконсультуйтесь,а потім вже відповідайте. --Kharkivian (обг.) 11:35, 16 листопада 2012 (UTC)

А хто взагалі оце переклав? Там же помилок купа. Таке враження, що писав Base.--Анатолій (обг.) 12:13, 16 листопада 2012 (UTC)

Дякую за зауваження щодо посилання на автора.

Відповідь, нехай проміжну, слід давати відразу. Краще погане рішення ніж ніяке. Поправити завжди можна, надіславши ще одного листа навздогін. --Perohanych (обговорення) 11:42, 16 листопада 2012 (UTC)

Головне не лінк на автора (тим більше, тут сторінка автора «червона»), а лінк на ліцензію. Якщо є лінк на ліцензію, то вважається, що той, хто зображення використовуватиме, ознайомлений з нею. А як вказувати автора, в багатьох шаблонах написано. Наприклад ось тут: Зазначення авторства: Grb at cs.wikipedia.--Анатолій (обг.) 12:13, 16 листопада 2012 (UTC)

Доброго дня, це я автор цього листа, і в мене виникли ще деякі питання стосовно використання фотографій на нашому порталі.

Хочу розібрати на прикладі і підсумувати все сказане

Знаходимо фотографію яка нас влаштовує - http://ua.wikimedia.org/wiki/Файл:Троїцький_монастир.jpg Знайомимося з атрибутами фото і бачимо, що це - CC BY-SA. Навіть на комерційному ресурсі цю фотографію можно використовувати цілком легально. Тепер треба правильно зробити посилання на джерело звідки було взято фото, та вказати яка лінцензія і дати посилання на цю ліцензію На сайті ми розміщуемо фотографію, наприклад, як показано тут - http://ua.wikimedia.org/wiki/Wiki_loves_monuments/top10. Просто буде фотографія без підписа. Коли користувач натисне на саму фотографію, для збільшення, то в новому вікні у нього з'явиться ця ж фото тільки більша і під самою фотографією буде наше посилання - Source: http://commons.wikimedia.org, Photographer: Valerii Sorokin, license: CC BY-SA

Начебто всі умови ми виконали, але ж тепер є декілька питань:

• Якщо автор цієї фотографії, яку закачав на вікі, або другий сайт, той же Flickr, вказав ліцензію CC BY-SA, а на справді він взяв і вкрав це фото у когось, змінив і виклав, або навіть не змінював і підписався собою. А у справжнього автору фотографії стоіть атрибут All Right Reserved і він не дозволяє свої роботи брати без його дозволу. Таке соби непорозуміння.
• Ситуація друга, коли той же автор фото, тільки в цьому випадку справжній, бере та через час змінює умови використання його фоторафії. Скажемо замість CC BY-SA він захотів поставити CC BY-NC-ND. І поставив! А ми в себе на порталі розмістили його фото раніше з CC BY-SA. Що тепер? І саме головне, ми не зможемо довести коли саме ми взяли та розмістили це фото. Тому як вести таку статистику дуже клопітно та і що це дасть.

Ось по суті це два запитання в разі винекниння яких я не знаю як реагувати. ASafronov (обговорення) 16:39, 21 листопада 2012 (UTC)

Почнемо з другої ситуації. Якщо ви уважно читали умови ліцензії, ви мали би зауважити, що ліцензія є невідкличною. Це означає, що якщо вона сьогодні була ліцензована з як CC-BY-SA, її завантажили до Вікісховища, а завтра ліцензію змінили, то вже завантажене зображення залишиться з такою ліцензією. (Для цього на Сховищі є спеціальна група користувачів, т.з. trusted users, які перевіряють файли, завантажені з Флікра, Пікаси, Панораміо, адже на цих сайтах користувачі можуть змінити ліцензію в майбутньому). Щодо першої ситуації, то для ВЛМ-фотографій вона наврядчи може бути, адже фото перевірялися не один раз, і не однією людиною. Якщо фото завантажене у великій роздільності, то скоріше за все воно власне. Якщо ж виявляється, що завантажувач не автор, тоді фото буде вилучене.--Анатолій (обг.) 16:57, 21 листопада 2012 (UTC)

А користувач, який свідомо чуже фото без дозволу розмістив як своє — буде заблокований довічно. --Perohanych (обговорення) 21:28, 21 листопада 2012 (UTC)

Тобто, якщо хтось завантажить фото у вікіпедію, а джерело буде то й же Flickr і через деякий час на джерелі буде змінено ліцензію, то на вікі вона буде така сама як була при початковій загрузці? Тобто можна не перейматися?

Якщо буде завантажено фото, яке зразу не побачила спеціальна група користувачів, а в цей момент хтось візьме це фото з вікі, наприклад я, вкаже на ліцензію, а потім по якимсь причинам фото буде вилучено зі сховища, а в мене воно залишиться то що далі?

Яка процедура перевірки авторських прав на фото яке завантажуеться у вікісховище?

Щоб було зрозуміліше чому так прискіпливо задаю запитання. у Росіі ціла купа судових справ, де адміністратори сайтів беруть фото з сайтів, на яких безкоштовні фото, вказують джерело, фотографа, якого написали, а потім виявляється, що ці фото були вилучені і починаеться тяганина. ASafronov (обговорення) 16:58, 22 листопада 2012 (UTC)

Тут проблема в тому, що українське законодавство досить погано описує такі випадки як «добровільна згода фотографа на використання фото», так само як і російське, тому й можуть виникнути проблеми. В Росії є певний рух за зміни в Цивільному кодексі, який надасть автору змогу дозволити використовувати свій твір, у нас поки такого немає. Натомість у Росії є таке поняття як «нотаріально завірений скриншот», який проходить в суді як доказ

Стосовно ж ваших питань, то якщо на сайті-джерелі змінять ліцензію після перевірки, проблем не повинно бути, за умовами ліцензії ви можете продовжувати використовувати його на тих умовах, на яких зображення розповсюджувалось раніше

Якщо зразу не побачили trusted users, але все ж встигли змінити ліцензію на сайті — що ж, таке вкрай рідко, але буває (в мене один раз таке було). Або ви знаходите докази, що це фото раніше було на умовах цієї ліцензії (наприклад, кеш Ґуґла або веб-архів), ну або його все ж вилучать за відсутності доказів дозволу від автора

Процедури якоїсь чіткої немає, однак якщо фото знаходиться на інших сайтах (наприклад, через той же Ґуґл), воно майже напевно буде швидко вилучено, якщо ж є просто сумніви щодо авторства або дозволу, ставиться відповідний шаблон, і завантажувачу дається час на виправлення недоліків, а в складніших випадках проводиться обговорення. Звісно, всі зображення охопити увагою неможливо, тому є певна ймовірність, що «крадене» фото виживе. Але в такому випадку відповідальність лежатиме не на тому, хто його використав, а на тому, хто завантажив його без належного дозволу — NickK (обг.) 17:36, 22 листопада 2012 (UTC)

А щодо власних фото там процедура трохи інша. Якщо фото низької роздільності (чіткого критерію нема, я, наприклад, беру за межу 1 Мпкс), то на фото ставиться шаблон nsd, і протягом тижня автор має вказати справжнє джерело або завантажити фото у великій роздільності (раз він автор, то в нього таке фото має бути). Якщо ж фотографія великої роздільності і з коректними метаданими EXIF, то зазвичай авторство завантажувача не ставиться під сумнів. Бувають також інші випадки. Якщо автор вказав, що фото власне, але у полі автор вказано іншого автора. Деякі користувачі (наприклад, Bulka UA) умудряються завантажити як власні фото, вказавши в полі «автор» на різних фото 4 різних автори. Авторство таких фото також може бути піддане сумніву. Також можуть бути вилучені фото, якщо їх завантажив той, хто зображений на фото (автором є фотограф, а не фотографуєма особа). Можна також досліджувати метадані EXIF. Якщо автор завантажує 10 «власних» фото, зроблені 5 різними фотоапаратами, то це також ставить під сумнів авторство всіх завантажених ним фото. Навіщо людині 5 фотоапаратів, тим більше, що вони схожих моделей?--Анатолій (обг.) 21:42, 22 листопада 2012 (UTC)

Цікаво, скільки ти фото Ярослава Блантера вилучив? Він лише 800*600 завантажує... Або Бутка фото, бо він взагалі по три фотоапарати на день використовує, ти теж їх повилучав? Стосовно фотографа, то невже самофотографування неможливе? А про EXIF я тобі писав, змінити його проблем немає. Просто підхід, м'яко кажучи, формалістський замість змістовного — NickK (обг.) 21:58, 22 листопада 2012 (UTC)

За Блантера дякую, пішов номінувати… Про самофотографування я не казав, що всі фото вилучаються, а може бути поставлене під сумнів (у нас із Вікізустрічей, до речі, немало таких фото). EXIF змінити можна, але ж який сенс його змінювати собі на шкоду? Якщо ти мінятимеш, то навпаки ставитимеш всі однакові фотоапарати.--Анатолій (обг.) 22:10, 22 листопада 2012 (UTC)

Хто автор титульного листка нот?

Завантажив титульний листок Лисенкової Української сюїти (вийняв його з файлу на IMSLP). Файл безперечно в суспільному надбанні, от тільки щось я не впевнений, кого зазначати як автора обкладинки: Лисенко навряд сам малював її. Наразі я поставив Лисенка, але, можливо, варто просто залишити поле «автор» пустим, оскільки невідомо, хто ж насправді малював обкладинку? --Юрій Булка (обговорення) 12:04, 17 листопада 2012 (UTC)

Якщо не вдасться дізнатись (може там де на інших сторінках мілким шрифтом є, якщо до них доступ є), на цій наче нема, то напишіть Unknown. Пустим залишати не можна, поідеї --Base^{обговореннявнесок} 17:29, 24 листопада 2012 (UTC)

Музичний авдіозапис, якому більше за 50 років

У фонотеці Львівської консерваторії є запис виконання Лисенкової сюїти Романом Савицьким, який пішов з життя 1960 року. Отже, з часу виконання вже минуло 50 років і воно перейшло в суспільне надбання. Точну дату виконання, як і місце, спробую з’ясувати. Чи правильно я розумію: якщо запис справді перейшов у суспільне надбання, я можу його спокійно завантажувати і не потребую додаткових дозволів від консерваторії? --Юрій Булка (обговорення) 18:50, 22 листопада 2012 (UTC)

Авторське право в Україні зберігається протягом семидесяти років після смерті автора, все інше - вірно. Отже, якщо автор помер 1960 року, то його твір стане суспільним надбанням із 1 січня 2031 року. --Olvin (обговорення) 17:04, 24 листопада 2012 (UTC)

Але на запис виконання є окремі терміни (стаття 44 Закону) твору:

1. Майнові права виконавців охороняються протягом 50 років від дати першого запису виконання. Особисті немайнові права виконавців, передбачені частиною першою статті 38 цього Закону, охороняються безстроково. 2. Права виробників фонограм і відеограм охороняються протягом 50 років від дати першого опублікування фонограми (відеограми) або їх першого звукозапису (відеозапису), якщо фонограма (відеограма) не була опублікована протягом зазначеного часу. 3. Організації мовлення користуються наданими цим Законом правами протягом 50 років від дати першого публічного сповіщення передачі. 4. Закінчення строків захисту суміжних прав настає 1 січня року, наступного за роком, у якому закінчилися передбачені цією статтею строки захисту. 5. До спадкоємців виконавців і правонаступників виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення переходить право дозволяти чи забороняти використання виконань, фонограм, відеограм, публічні сповіщення, а також право на одержання винагороди у межах установленого цією статтею строку.

Власне, завантажувати саме цей запис я, очевидно, не зможу, бо його, як виявилось, опублікували аж в 2010 році, що, судячи з усього, змусить нас чекати ще 48 років. Але є инші, неопубліковані записи з 50—60-х років, деякі з яких вартують того, щоб бути завантаженими у Вікісховище. --Юрій Булка (обговорення) 20:59, 24 листопада 2012 (UTC)

Хоча стоп. Якщо вони опублікували (випустили на CD) запис, якому на той час вже було 50 років, він все одно повинен бути у суспільному надбанні. Залишається впевнитись, що запис було зроблено на території України, а не США (куди Савицький виїхав), бо в них там в кожному штаті свої терміни, коли запис стає PD. Але поки що саме цей запис я відкладу, й зосереджусь на инших. --Юрій Булка (обговорення) 21:09, 24 листопада 2012 (UTC)

Уточнююче питання: а що було з тим записом протягом усього часу? Якщо він зберігався у фонотеці з 1960 року, то на нього має поширюватися положення Опублікуванням твору, фонограми, відеограми вважається також депонування рукопису твору, фонограми, відеограми у сховищі (депозитарії) з відкритим доступом та можливістю одержання в ньому примірника (копії) твору, фонограми, відеограми — NickK (обг.) 21:18, 24 листопада 2012 (UTC)

Щодо саме цього запису, на жаль, у мене немає точної інформації. Але є ряд инших записів, які власне весь час зберігались у фонотеці, до якої мають доступ студенти й викладачі академії. Дякую за уточнення. --Юрій Булка (обговорення) 21:28, 24 листопада 2012 (UTC)

Це все ж не зовсім відкритий доступ. Відкритий доступ, схоже, означає, що будь-хто (так би мовити «пересічний українець») може отримати доступ до запису — NickK (обг.) 21:34, 24 листопада 2012 (UTC)

В такому випадку такі записи можна вважати неопублікованими протягом 50-ти років, що теж, судячи з усього, робить їх суспільним надбанням. --Юрій Булка (обговорення) 22:23, 24 листопада 2012 (UTC)

Чи значимі всі «Заслужені…»?

Створив статтю Кіріченко Володимир Іванович.

Чи достатньо критерію «Заслужений працівник сфери послуг України» для створення статті-персоналії?

Цікаво, скільки нагороджених відзнакою «Заслужений…» в Україні. Може хто проаналізує на цей предмет усі укази Президента наприклад за 2011 рік?

--Perohanych (обговорення) 12:47, 27 листопада 2012 (UTC)

Гадаю, що самого присвоєння нагороди такого рівня недостатньо, потрібно як мінімум висвітлення діяльності особи в авторитетних джерелах. Є нагороди (наприклад, Заслужений артист України), де для переважної більшості лауреатів є таке висвітлення в джерелах, натомість нагорода Заслужений працівник сфери послуг України, яка може бути вручена, скажімо, працівнику громадського харчування за високу культуру обслуговування населення, судячи з усього, не дає автоматичної значимості. За останній рік цю нагороду отримали такі діячі як кріпильник акціонерного товариства «Спеціалізоване управління протизсувних підземних робіт» Г. К. Трач, кабельник-спаювальник Центру телекомунікаційних послуг Донецької філії акціонерного товариства «Укртелеком» Ю. В. Дідковський, листоноша відділення поштового зв'язку №9 Центру поштового зв'язку №6 Кримської дирекції К. В. Крупеницька або водій акціонерного товариства «Київспецтранс» А. С. Горкун. Загалом за 2012 в указах я знайшов 68 осіб, нагорода входить в стандартну роздачу з нагоди кожного свята від Дня Незалежності до Дня міста Судака, більшість нагороджених — керівники райспоживспілок, начальники відділів ДУСі, керівники або начальники відділів комунальних підприємств або закладів сфери послуг (наприклад, директори пансіонатів) та кілька простих робітників. Не думаю, що всі вони повинні мати значимість за визначенням, потрібні як мінімум пояснення (хоча б у місцевих ЗМІ) за що та ж листоноша чи водій отримал нагороду — NickK (обг.) 15:01, 2 грудня 2012 (UTC)

Не коректні тексти в статті

Стаття про пропаганду (http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пропаганда) наповнена проукраїнською пропагандою. Коментарі до фотографій, виступають від першого лиця, а не від третього. Відчувається влив думки автора. Наприклад: "СРСР — дійсно тюрма народів", або ж наприклад, ще: "Сталін кат", "Зверніть увагу, що воїн УПА топче червоні прапори загарбників — комуністів та нацистів". Стаття втратила об'єктивність, та є наповнена особистою думкою автора.

Я частково підредагував цю статтю, проте вона очікує на редагування модератора. З повагою анонім.

А також, це суперечить правилам енциклопедії, щодо стилю: Стиль статей має бути енциклопедичним. Виклад матеріалу не можна подавати від першої особи. Не варто вживати простомовні вислови. Під час написання статті з суперечливого питання не можна стверджувати, що один з поглядів правильніший за інші, висвітлюйте всі погляди чесно, неупереджено, з нейтральних позицій. Якщо хочеться висловити свою особисту думку — можна зробити це на сторінці обговорення статті. В енциклопедії будь-які емоції є зайвими. Намагайтеся писати об'єктивно. Дотримуйтесь нейтральної позиції. Якщо пишете статтю про суперечливе питання, намагайтеся зазначити всі точки зору, навівши посилання на джерела, в яких вони згадуються.

«Афганістан» чи «Авганістан»?

Я не знаю, мо' згідно з вікіпедійними дослідженнями правопису і слід писати Авганістан... Але знаю точно, що треба привести до єдиного знаменника Афганістан, Географія Афганістану, Історія Афганістану, Економіка Афганістану і категорії Категорія:Афганістан, Категорія:Географія Афганістану, Категорія:Адміністративний устрій Авганістану, Категорія:Провінції Авганістану та ін. --Pavlo1 (обговорення) 17:44, 7 грудня 2012 (UTC)

Завжди було Афганістан. Відповідно до правопису F передається як Ф. А категорії Категорія:Адміністративний устрій Авганістану та Категорія:Провінції Авганістану створені 25 жовтня, тому мабуть ніхто, окрім вас на них ще не звернув уваги.--Lystopad (обговорення) 17:55, 7 грудня 2012 (UTC)

Перекатегоризував. --Aced^talk 18:06, 7 грудня 2012 (UTC)

Настав час подумати про стабілізацію статей

Перегляд сторінки запитів до адміністраторів після (другої половини) цього обговорення Вікіпедія:Кнайпа (різне)#Україномовна Вікіпедія як рупор Кремля, Луб’янки та їхніх сателітів в Україні. Усе свідчить що настав час подумати про поступову стабілізацію статей. На жаль модерувати дискусію не можу за браком часу, але вважаю, що питання підняти все ж таки слід.

Пропоную почати процес з:

1. так званих, «контраверсійних» статей, які піддаються найбільшій кількості війни редагувань і вандалізму;
2. достатньо повних і фахових статей (це можна ув'язати з цим проектом Вікіпедія:Перспективні статті, якщо він «заживе»);
3. статей, що підпадають під Вікіпедія:Біографії живих людей, як було запропоновано в наведеному вище обговоренні.

З повагою, --Pavlo1 (обговорення) 18:30, 30 листопада 2012 (UTC)

Що воно таке? З чим його їдять? Як це обмежить мою свободу? І чому така більшенька і успішна Вікіпедія як наша не може бути як люди? --Дядько Ігор (обговорення) 18:51, 30 листопада 2012 (UTC)

Не зрозумів, що номінатор має на увазі.--Ragnarok (обговорення) 22:54, 30 листопада 2012 (UTC)

За промовчанням люди бачитимуть "стабілізовану" версію сторінки --AS^ƨɐ 23:08, 30 листопада 2012 (UTC)

Припустимо впровадимо. Статистика за 27 число говорить, що спільнота наразі здатна підтримувати актуальними 141 тис. статей. Їх буде «видно». Оце наші можливості. Решта 277 тис. буде містити якусь одну-дві-три «непроявлені» правки. Напевно існує думка, що «зависання» версій стимулюватиме до активнішого патрулювання. Але у мене є й інше припущення — стабілізація просто відбиває в анонімів бажання редагувати (редагуй чи ні — всеодно результату нема). Аноніми майже зникли, статті не «розпатрульовують», а поляки ж вирішили, що навчились «добре патрулюювати». Я не стверджую, а лише припускаю. Може і в німців те саме. Може тому про німецьку говорять як про якісну — там немає оцих анонімних багатотонних вливань шкільних рефератів, масового копівіо у статтях про НП. Так чи інакше — потрібні статистичні дані, щоб порівняти — яке співвідношення правок анонімів-непатрульних-парульних у нас і у «них» (поляків, німців, де версії за замовчанням стабілізовані). «Народні» оцінки сутації, без статистичних даних — майже завжди демагогія, пиха, крики, базар, але тільки не відображення реальності.--Cepгій (oбг.) 00:10, 1 грудня 2012 (UTC)

Наскільки я розумію, пан Павло не має на увазі стабілізацію всіх статей за промовчанням, а лише ширше використання уже присутнього в нас механізму стабілізації для певних статей. --Aced^talk 10:10, 1 грудня 2012 (UTC)

Можливо, я дійсно недостатньо чітко артикулював свою пропозицію. Aced має рацію — я мав на увазі саме розширення категорії і впорядкування самого процесу стабілізації. Якщо я правильно оцінюю цей список: список стабілізованих сторінок, стабілізованими є частина «добрих» і «вибраних» статей (поки цим регулярно займався Oloddin) і деякі «вандалізуємі» статті (як правило ті на які надходила заявка на стабілізацію). Я пропоную дещо розширити список статей, які слід «стабілізувати» і впорядкувати для адміністраторів порядок їх стабілізації. Сенс, як написано в правилі: «Цей захід покликаний виключно на те, щоб убезпечити читача (і авторитет Вікіпедії) від наслідків вандалізму, але в той же час дозволити користувачам продовжити роботу над сторінкою.» Мова про «загальну стабілізацію» наразі не йде. З повагою, --Pavlo1 (обговорення) 11:51, 1 грудня 2012 (UTC)

мова	% анонімних редагувань
польська	17,4
німецька	8,4
українська	12,8
російська	25,8
англійська	23,8
французька	10
італійська	33

В мене ось також якась така «народна» оцінка ситуації, оскільки всілякі розумахи, які на цьому знаються ніяк не зреагували, і не написали, де можна дістати таку статистику, а я не спромоглась її знайти, то з цікавості і знічев'я пішла дурним шляхом і просто порахувала, це, звісно, не репрезентативно і одноразово, тому ніяких висновків робити не можна, але все ж: % анонімних редагувань з останніх 500 (на момент підрахунку) у різних вікіпедіях (жовтенькі із стабільними версіями, блактиненькі зі flagged revision але без стабілізації). Так вийшло, що у німців і справді мало анонімних редагувань, але у поляків - ні. Найкраще було би бачити статистику до і деякий проміжок часу після запровадження стабільних версій у цих вікіпедіях, але, на жаль, не знаю, де таке взяти.

Що ж до самої пропозиції, то мені, здається, що добре приблизно так як є: якщо хтось спостерігає за відносно популярною статтею і бачить, що її часто вандалізують, то може попросити адміністатора про стабілізацію, а адмін має оцінити ситуацію і вирішити, чи варто. Зловживати таким не треба, бо людям буде прикро, що вони хотіли помилку виправити, а їм не довіряють. У моєму списку спостереження, мабуть, найрозповсюдженішим типом анонімних редагувань є виправлення одруків.--Zlir'a (обговорення) 19:12, 7 грудня 2012 (UTC)

Стабілізація, окрім перваг, має ряд недоліків. По-перше, успішна стабілізація вимагає, щоб за статтею постійно спостерігали, наприклад, щоб вона була в списках спостереження не менш ніж десятка активних користувачів, інакше є великий ризик, що редагування залишаться непатрульованими на тривалий час. По-друге, стабілізація можлива лише в разі постійного й наполегливого псування статті непатрульними, наприклад, у разі потрапляння теми в новини, зв'язку особи з певною подією, яка мала великий розголос тощо. Стабілізувати для профілактики досить небезпечно тим, що потім про цю статтю можуть забути, і редагування анонімів у підсумку йтимуть у шухляду. По-третє, неможливо вгадати наперед, яку статтю доведеться стабілізувати. Наприклад, у випадку з Палій Олександр Андрійович вандалізм стався у момент, коли Палій наче нічим не відзначався та не привертав до себе уваги, тобто не можна було заздалегідь передбачити інтересу до цієї особи. Саме тому й постає питання: а що саме стабілізувати? Єдиним можливим критерієм мало б бути те, що ми очікуємо, що шкідливих редагувань непатрульних буде явно більше, ніж нешкідливих. Чесно кажучи, поки не знаю, як це можна перевірити на практиці... — NickK (обг.) 13:02, 1 грудня 2012 (UTC)

• Для успішної стабілізації цілком достатньо аби за статтею спостерігали двоє-троє активних(!) патрульних. Десяток - то мабуть занадто. Хоча й не зайве.
• Наразі має сенс стабілізувати для профілактики лише обмежене коло статей: добрі та вибрані, тисячу обов'язкових та надпопулярні. За моїми спостереженнями, у цих статтях шкідливих редагувань більше, ніж в інших, а головне - там вандалізм більш помітний для сторонніх читачів (мабуть тому його там і більше). Більшість статей з перелічених категорій вже відпатрульовано й за ними спостерігають, тож корисні редагування анонімів «у шухляді» не лишатимуться. Стабілізацію переліченого кола статей варто було б зробити правилом. --Olvin (обговорення) 18:32, 6 грудня 2012 (UTC)

• Є великі проблеми з фаховістю, коректністю й нейтральністю патрулювання, особливо в гуманітарному блоці статей Вікіпедії, де, на мою думку, є ознаки втирання читачам певного, нетрадиційного для українців, світогляду, дуже сумнівного і явно не однозначного за суттю й можливими наслідками, критика котрого рішуче видаляється патрульними, усіма “правдами” й неправдами.

Аби впроваджувати стабілізацію статей, необхідно спочатку принаймні убезпечитися від патрулювання зі злим умислом. (цензор, 2.12.2012)

Пропозиція суперечить самій суті Вікіпедії яка ідеологічно є проектом в якому простіше виправити ніж запобігати псуванню. --Невмійко Я.К. (обговорення) 18:07, 2 грудня 2012 (UTC)

Примітки

Обговорення використання алфавіту в примітках вже виникало (не вельми жваве). Тоді зупинилися на тому що чомусь літерні примітки оформлюються за ДСТУ. Звісно пересічному відвідувачу про ці стандарти ніц не відомо. У мене теж виникає питання хто ухвалював саме такий взірець укладання приміток? Якщо товариство не проти хотілося б перейти до використання у примітках повного українського алфавіту. --Bulka UA (обговорення) 13:21, 10 грудня 2012 (UTC)

Літери ґ, є, з, і, ї, й, о, ч, ь схожі на інші літери або цифри, тому, щоб не було плутанини, їх не використовують. А незнання законів не звільняє від відповідальності. Якщо люди не знають стандартів, то хай читають їх. Так можна і правопис скасувати, бо його пересічні відвідувачі не знають.--Анатолій (обг.) 13:29, 10 грудня 2012 (UTC).

Ваша як завжди раптова думка зрозуміла Толік. Але не йдеться про скасування будь-яких стандартів а про запровадження для укрвікі алфавіту за новий стандарт. Адже не всі так як ви плутають літери ґ, є, з, і, ї, й, о, ч, ь з іншими літерами і цифрами. --Bulka UA (обговорення) 13:47, 10 грудня 2012 (UTC)

Річ у тім, що в усіх україномовних документах (наукових працях, офіційних документах тощо) використовується порядок саме з виключенням цих літер. Я не думаю, що комбінаціями на кшталт ^ії буде зручно користуватися читачеві, який хоче клікнути спочатку на і, а потім на ї. Саме тому в списках практично ніколи не має пункту ґ: не тому, що цю літеру не поважають, а щоб з г не плутали. Подивіться будь-яку оформлену за стандартами працю: там буде саме такий порядок — NickK (обг.) 17:26, 10 грудня 2012 (UTC)

Категоризація шаблонів

Як категоризувати шаблони? Чи можна включати шаблони у категорії, що призначені для статей? На мою думку структура має бути така: є категорії для статей, є категорії для шаблонів. У категоріях для шаблонів лише шаблони, відповідно у категоріях для статей лише статті. Це полегшую пошук потрібного, для чого категорії власно й існують. (У шаблонів трохи відмінна від категорій та ширша функція, не тільки пошук потрібної статті.) Хотілося б почути різні думки, та прийти до спільного рішення.

P. S. Пробачте, якщо написав на там, де треба. У такому разі прошу перенести обговорення у відповідне місце. Дякую! --Єлисаветградець (обговорення) 18:40, 15 грудня 2012 (UTC)

Зміни до критеріїв обрання вибраних статей

Започаткував обговорення щодо невеличких змін у процедурі обрання вибраних статей: Обговорення Вікіпедії:Вибрані статті#Зміни до критеріїв. У принципі, там пора уже підводити підсумок (тиждень пройшов, а зміни дрібні, тому довше обговорення не потрібне), але крім мене там висловився поки що лише NickK. Запрошую всіх до обговорення. --Aced^talk 20:59, 17 грудня 2012 (UTC)

Офіційна реклама у Вікіпедії?

Доброго дня! Хтось може мені пояснити чи відповідає такий шаблон як {{Пишемо про Закарпаття разом}}, а точніше зображення Файл:Wikimedia-UA-Baloha-concurs-logo.png принципам вільної енциклопедії, вільної, в тому числі, від реклами? Бо що посилання на сервіс коротких повідомлень, що згадане ім'я зайві, як на мене. --DixonD (обговорення) 15:13, 17 грудня 2012 (UTC)

Де там сервіс коротких повідомлень? Проблема естетики: без символів Вікімедії і Закарпаття лишиться сухий текст. Але згідний, що в ідеалі варто би обійтися без списку організаторів (навіть, якщо це некомерційні діячі). --AS^ƨɐ 10:36, 21 грудня 2012 (UTC)

Я про bit.ly. Навіщо там взагалі те посилання? Як різниця чи це комерційні діячі, чи це політики - все-рівно це реклама. --DixonD (обговорення) 10:44, 21 грудня 2012 (UTC)

Пригрози/заміни кращим зображенням (напр., символи вікіпедії та Закарпаття). --AS^ƨɐ 11:17, 21 грудня 2012 (UTC)

Я так розумію, що це такі умови організаторів.--Анатолій (обг.) 11:21, 21 грудня 2012 (UTC)

Тоді це проблема Вікімедії яко посередників. Хай домовляються з невдоволеними. --AS^ƨɐ 11:50, 21 грудня 2012 (UTC)

Ну стоп проблеми вікімедії це проблеми вікімедії, а їй ніхто не давав права розміщувати що небуть у ВП, тим більше якщо є невдоволені. Можна перекрасно дати коротке посилання і через посилання за айді, або ж використати сервіс типу goo.gl який в рекламі не відчуває потреби. Організатори ж у ВП взагалі ніяких вимог не можуть ставити --Base^{обговореннявнесок} 13:57, 21 грудня 2012 (UTC)

Статті дорожчі --AS^ƨɐ 14:09, 21 грудня 2012 (UTC)

А чому б на саме зображення у шаблоні не накласти пряме посилання без усяких лівих сайтів? Плюс згадування Балоги — це безумовно реклама --RLuts (обговорення) 14:11, 21 грудня 2012 (UTC)

Вибачте, але той напис «Віктор Балога» до естетики не має жодного відношення. Таке враження, що то в пейнті робили взагалі. Тож казати, що все заради естетики, якось дико навіть. Але це діла мало стосується. Якщо ви уважно прочитаєте, що написано на сайті ВМУА, то побачите наступне «Проводиться ініціатором конкурсу Віктором Івановичем Балогою спільно з організацією „Вікімедіа Україна“». Тобто не ВМУА при підтримці Балоги, а навпаки. І політика організації тут зрозуміла, мені здається. Тим більше, що конкурс скоро закінчиться і так все й минеться. Фото планшету й фотоапарату так же і висять старі, ніхто їх не чіпав. І як діячі можуть бути некомерційними, якщо вони здійснюють спонсорську підтримку проекту, роздаючи призи?--Glorin (обговорення) 16:56, 21 грудня 2012 (UTC)

Некомерційний у розумінні, що він не отримує з цього прибутку. --AS^ƨɐ 17:15, 21 грудня 2012 (UTC)

Це ще не факт, що не отримує. Он серед учасників конкурсу значиться користувач Zakarpattya, який є помічником Балоги. Тобто якщо він переможе в конкурсі, то він фактично сам собі буде дарувати приз. Тож мало того, що спонсори пропіаряться, та ще й самі призи отримають.--Анатолій (обг.) 20:24, 21 грудня 2012 (UTC)

щодо бюрократів

привіт усім! пропоную спільноті висловитися щодо того чи варто, щоб наші власні бюрократи могли позбавляти прапорця адміністратора. нагадаю, що зараз вони тільки його надають за рішенням спільноти. але для позбавлення треба звертатися на мету. саме обговорення тут --アンタナナ 00:32, 22 грудня 2012 (UTC)