Вікіпедія

Запорізький район (1965—2020)

колишній район у Запорізькій області (Україна)
(Перенаправлено з Вознесенський район (Запорізька округа))
Ця стаття про колишній Запорізький район. Про сучасний район див. Запорізький район.

Запорі́зький райо́н — колишній район на північному заході Запорізької області. Районний центр: Запоріжжя. Населення становить 56,8 тис осіб (2019). Площа району — 1460 км². Утворено 1965 року.

Запорізький район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті Запорізька область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Запорізька область
Код КОАТУУ: 2322100000
Утворений: 1965
Населення: ▼ 56 159 (01.11.2020)
Площа: 1460 км²
Густота: 38.47 осіб/км²
Тел. код: +380-61
Поштові індекси: 70401—70454
Населені пункти та ради
Районний центр: м. Запоріжжя
Селищні ради: 3
Сільські ради: 16
Смт: 3
Села: 61
Селища: 7
Районна влада
Голова ради: Бурма Сергій Ігорович
Голова РДА: Полієктов Роман Альфредович[1]
Вебсторінка: Запорізька РДА
Запорізька райрада
Адреса: 69089, м. Запоріжжя, вул. Розенталь, 3а
Мапа
Мапа

Запорізький район у Вікісховищі

Географія ред.

Загальна площа району становить 1462,02 км², географічно він розташований по берегах річки Дніпро навколо міста Запоріжжя. На правому березі район межує з Дніпропетровською областю, а на лівому — з Вільнянським, Оріхівським і Василівським районами Запорізької області.

Дніпропетровська область
(Солонянський район) 		Дніпропетровська область
(Солонянський район) 		Вільнянський район
Запоріжжя
Дніпропетровська область
(Томаківський район) 		  Оріхівський район
Василівський район

Клімат помірно — континентальний. Запорізький район розташований в зоні ризикованого землеробства.

Історія ред.

Район утворений (відновлений) 4 січня 1965 року. До того також існував у 1923—1930 і 1939[2]—1962 роках (до січня 1926 мав назву Вознесенський, з 1945 — Хортицький (Верхньо-Хортицький)[3], а в 1929—1930 мав статус німецького національного).

Адміністративний устрій ред.

Докладніше: Адміністративний устрій Запорізького району

Адміністративно-територіально район поділяється на 3 селищні ради і 16 сільських рад, які об'єднують 71 населених пунктів та підпорядковані Запорізькій районній раді. Адміністративний центр — місто Запоріжжя, яке є містом обласного значення та не входить до складу району[4].

Населення ред.

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[5]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 25 354 4487 3739 7289 6724 3006 109
Жінки 29 447 4244 3553 7428 8086 5676 460


За переписом 2001 року розподіл мешканців району за рідною мовою був наступним[6]:

Населення району станом на січень 2015 року налічувало 57 983 осіб, з них міського — 17 900, сільського — 40 083 осіб[7].

Економіка ред.

В економіці району провідне місце належить сільськогосподарському виробництву. В галузевій структурі сільського господарства рослинництво становить 70 %, тваринництво — 29 %.

Основними галузями рослинництва є вирощування зернових (озима пшениця, ячмінь, овес, гречка, кукурудза), вирощування олійних культур (соняшник, ріпак) та овочівництво.

У тваринництві основні галузі це м'ясо-молочне скотарство, свинарство та птахівництво.

Основні галузі виробництва району сільськогосподарське машинобудування, промисловість вапнякових, гіпсових і місцевих в'яжучих матеріалів, лікеро-горілчане виробництво.

У районі працює унікальний завод з очищення й доробки зерна хлібних й олійних культур ЗАТ «Гібрид С». Успішно діють понад 990 малих підприємств.

Промислові підприємства ред.

Сільськогосподарські підприємства ред.

  • ТОВ Зерноторгівельна Компанія «Бліц»
  • ТОВ Агрофірма «Лисогірська»
  • ТОВ «Агроприват»
  • ДП Дослідне Господарство «Новатор» Інституту Олійних Культур УААН,
  • ТОВ «Бакай-Агро»
  • ТОВ «Оріс-Нива»
  • ТОВ «Дружба»

Транспорт ред.

Автотранспорт ред.

В Запорізькому районі налічується автошляхів загального користування протяжністю — 355,7 км. Через територію району проходить ряд стратегічних трас, таких як: М18E105 (Харків — Сімферополь — Севастополь), Н08 (Бориспіль — Дніпро — Запоріжжя — Маріуполь), Н23 (Кропивницький — Кривий Ріг — Запоріжжя) та територіального значення Т 0806 (Запоріжжя — Біленьке).

На території району пасажирські перевезення автомобільним транспортом здійснюють спеціалізовані автотранспортні підприємства. Населення району правобережної частини району перевозиться транспортом ВАТ «Автотранс Хортиця», ПП «Транс—Експрес», а населення лівобережної частини району перевозиться автотранспортом ВАТ «АТП-12327», ПП «Транс-Експрес», ТОВ «Альфа Транс», ТОВ «Альянс-Авто».

На території району діють приміські автобусні маршрути загального користування, що виходять за межі території району і тому відповідно до чинного законодавства, проведення конкурсів на перевезення пасажирів на маршрутах належить до компетенції облдержадміністрації.

Залізничний транспорт ред.

Через територію району проходять залізничні магістралі:

Пасажиро- та вантажоперевезення обслуговують такі станції: Запоріжжя I, Запоріжжя II, Запоріжжя-Ліве, Дніпробуд II, Канцерівка, Хортиця, Передатна, Ростуща, Лежине, Кушугум, Канкринівка.

Авіаційний транспорт ред.

Найближчий міжнародний аеропорт м. Запоріжжя. На території району розташований державний навчально-виробничий заклад авіаційного профілю Запорізький центр льотної підготовки ім. Маршала авіації О. І. Покришкіна.

Річковий та морський транспорт ред.

Найближчий річковий порт — Запорізький річковий порт.

Найближчий морський порт — Бердянський морський торговельний порт.

Соціальна сфера ред.

Кількість закладів освіти 36:

  • 25 середніх навчальних закладів:
  • 21 загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів,
  • (в тому числі 8 навчально-виховних комплексів),
  • 3 загальноосвітніх шкіл І-ІІ ступенів,
  • школа робітничої молоді при Біленьківській виправній колонії № 99.

На території району функціонує:

  • філія Ногайського агротехнікуму;
  • 11 дошкільних виховних закладів.

У районі налічується 59 закладів культури:

На території району діють:

  • 4 музеї на громадських засадах;
  • 1 дитячо—юнацька спортивна школа Запорізької ради кооперативно-профспілкового фізкультурно—спортивного товариства «Колос».

На території району знаходяться 18 кіноустановок.

Кількість закладів охорони здоров'я — всього: 41

  • центральна районна лікарня — 1;
  • амбулаторії сімейного типу — 11;
  • ФАПи — 9;
  • дільнична лікарня с. Біленьке — 1;
  • міська поліклініка смт. Кушугум — 1;
  • ФП — 18

Території та об'єкти природно-заповідного фонду ред.

Ботанічні заказники ред.

Балка Виноградна, Балка Вовча, Балка Канцерівська, Балка Пушинська, Балка Трушевська, Острів Таволжанін, Солов'їна роща, Цілинна ділянка.

Ентомологічні заказники ред.

Урочище Олень, Цілинна балка.

Ландшафтні заказники ред.

Балка Гадюча, Балка Малишевська, Балка Ручаївська, Балка Хуторська, Верхів'я балки Канцерівська, Володимирівський, Ґрунтозахисне лісонасадження, Томаківський.

Ботанічні пам'ятки природи ред.

Балка Крилівка, Вікове дерево глоду з ділянкою змішаного лісу, 300 років, Вікове дерево глоду з ділянкою змішаного лісу, 400 років, Група вікових дубів, Цілинна ділянка балки Канцерівська, Урочище Пристіни (загальнодержавного значення).

Геологічні пам'ятки природи ред.

Саур-могила.

Комплексні пам'ятки природи ред.

Балка Лукашева, Лиса гора.

Заклади культури і мистецтв ред.

  1. Запорізький районний будинок культури
  2. Канівський сільський історичний музей
  3. Розумівський сільський історичний музей

Історико-архітектурні споруди ред.

  1. Комплекс споруд садиби Миклашевських
  2. Комплекси споруд поселень колоністів-менонітів

Садиби сільського туризму, етносадиби ред.

  1. Садиба сільського туризму, с. Широке
  2. «Панська хата», с. Розумівка
  3. Етноподвір'я менонітів, с. Ручаївка

Політика ред.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Запорізького району були створені 44 виборчі дільниці. Явка на виборах складала 54,65 % (проголосували 24 722 із 45 233 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 39,43 % (9 749 виборців); Юлія Тимошенко — 11,89 % (2 939 виборців), Сергій Тігіпко — 11,17 % (2 761 виборців), Вадим Рабінович — 7,20 % (1 780 виборців), Олег Ляшко — 5,97 % (1 477 виборців), Анатолій Гриценко — 5,72 % (1 413 виборців)[8].

Примітки ред.

  1. ↑ Розпорядження Президента України від 30 липня 2020 року № 423/2020-рп «Про звільнення Р.Полієктова з посади голови Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області»
  2. ↑ Відомості Верховної Ради СРСР. — 1939. — № 8 (31). — 23 березня. — С. 4.
  3. ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 196–197.
  4. ↑ Адміністративно-територіальний устрій Запорізького району [Архівовано 19 червня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
  5. ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Запорізька область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  6. ↑ Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць. Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 22 червня 2016.
  7. ↑ ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАЯВНОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ на 1 січня 2015 року (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 листопада 2016. Процитовано 22 червня 2016.
  8. ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія — ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 8 квітня 2016.

Джерела ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Запорізький район (1965—2020)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Запорізький_район_(1965—2020)&oldid=42325311