Десантно-штурмові війська України
Деса́нтно-штурмові́ війська́ Збро́йних сил Украї́ни (ДШВ ЗСУ) — це окремий рід військ у складі Збройних сил України, який призначений для вертикального охоплення противника та дій в його тилу, до складу якого входять повітряно-десантні, аеромобільні та штурмові частини. До 2012 року мали назву Аеромобільні війська (АеМВ), у 2012—2017 роках — Високомобільні десантні війська (ВДВ). До 2015 року рід десантних військ входив до складу Сухопутних військ.
| Десантно-штурмові війська | |
|---|---|
 Емблема | |
| Засновано | 1992 |
| Країна |
 Україна |
| Вид |
 Збройні сили |
| Тип | повітряно-десантні війська |
| Штаб командування |
м. Житомир в/ч А3771 |
| Прізвиська | Єноти [⇨] |
| Оборонець | Архістратиг Михаїл |
| Гасло | «Завжди перші!» |
| Прапор |
 |
| Річниці | 21 листопада |
| Війни/битви | Російська інтервенція в Україну |
| Веб-сайт | www.dshv.mil.gov.ua |
| Командування | |
| Командувач |
 генерал-лейтенантЄвген Мойсюк |
| Знаки розрізнення | |
| Беретний знак |
 |
| Нарукавний знак |
 |
|
| |
Медіафайли на Вікісховищі | |
Десантно-штурмові війська здатні діяти як повітряний десант і призначені для виконання бойових завдань у тактичному та оперативному тилу ворога, які неможливо виконати іншими силами та засобами. Війська цілеспрямовано готуються для активних бойових дій в тилу противника, а також дій у ході ведення оборонних, контрнаступальних, спеціальних, антитерористичних та миротворчих операцій.
Десантно-штурмові війська перебувають у постійній бойовій готовності і є наймобільнішим родом військ, який спроможний виконувати будь-яке завдання в різних умовах.
Доктрина застосуванняРедагувати
Основними завданнями ДШВ визначені:[1]
- порушення управління військами і роботи тилу противника;
- унеможливлення планомірного використання резервів противником;
- боротьба з повітряними десантами і угрупуваннями противника, що прорвалися;
- заняття і утримання важливих об'єктів і рубежів з метою забезпечення безперешкодного і своєчасного оперативного розгортання власних військ та сил у визначених операційних зонах, районах.
Крім основних завдань ДШВ можуть брати участь у боротьбі з незаконними збройними формуваннями, міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, заходах щодо здійснення захисту життя і здоров'я громадян та об'єктів державної власності за межами України та виконувати інші завдання, визначені законами України.
ІсторіяРедагувати
Рід десантних військ Збройних сил України був створений після проголошення незалежності України на основі частин і з'єднань повітрянодесантних військ СРСР, які дислокувалися на території країни на момент розпаду СРСР. З'єднання та частини входили до складу Збройних Сил України поступово, в період з 1 січня 1992 року до початку літа 1993 року.
1999 року Президентом України була затверджена дата Дня аеромобільних військ — 2 серпня.[2]
27 липня 2012 було підписано розпорядження[3] про присвоєння аеромобільним військам ЗС України назви «Високомобільні десантні війська», таким чином було відновлено радянську абревіатуру «ВДВ».
У 2015 році аеромобільні бригади Високомобільних десантних військ були підсилені танковими підрозділами, таким чином перетворивши їх на десантно-штурмові. Кожна з п'яти бригад мала отримати по танковій роті. Для посилення ВДВ були обрані танки Т-80, що завдяки газотурбінному двигуну мали перевагу у швидкості і маневровості у порівнянні з Т-64.[4][5][6]
В травні 2017 року концерн Укроборонпром підготував чергову партію танків Т-80, які пройшли капітальний ремонт, для передачі десантним військам.[7]
В червні 2017 року було проведено перші від відновлення незалежності військові навчання зі стрільбами реактивної артилерії безпосередньо з поромів на воді: підрозділи 95-ї бригади форсували Дніпро.[8][9]
Наприкінці жовтня 2017 року Командування ВДВ повідомило про затвердження ребрендингу та нової дати професійного свята. Назву змінено на: Десантно-штурмові війська, професійне свято: новостворені Десантно-штурмові війська відзначатимуть 21 листопада, в День архістратига Михаїла.[10][11]
21 листопада 2017 року було проведено урочисту церемонію на Михайлівській площі в Києві під час якої Президент України й військове командування вручили нову символіку:[12][13][14][15]
СтруктураРедагувати
1990Редагувати
- 98-ма гвардійська повітрянодесантна дивізія (Командування ПДВ).
- 224-й навчальний центр повітрянодесантних військ (м. Хирів. Командування ПДВ).
- 40-ва окрема десантно-штурмова бригада ОдВО (м. Миколаїв. Командування м. Одеса), з липня 1990 року — повітрянодесантна (Командування ПДВ, м. Москва).
- 23-тя окрема десантно-штурмова бригада КВО (м. Кременчук. Командування м. Київ), з липня 1990 року — повітрянодесантна (Командування ПДВ, м. Москва).
- В кожній армії ОдВО, КВО, ПрикВО — окремий десантно-штурмовий батальйон.
- 908-й окремий десантно-штурмовий батальйон, Гончарівське (1 гв. ЗА)
1993Редагувати
Станом на 1 червня 1993 року угруповання повітряно-десантних військ на території України існувало у складі:
- 98-ма гвардійська повітрянодесантна дивізія була поділена навпіл між Україною та Російською Федерацією, тому з травня 1993 року переформована на 1-шу аеромобільну дивізію, що мала у своєму складі: 25-ту повітряно-десантну бригаду (217 гв. пдп), 45-ту аеромобільну бригаду (нове формування на базі 299 гв. пдп), 91-й артилерійський полк, 28-й навчальний батальйон (нове формування), комплект частин та підрозділів забезпечення дивізії. Пункт постійної дислокації — м.Болград та смт Веселий Кут Арцизського району Одеської області.
- 23-тя окрема аеромобільна бригада (до 1990 року — 23 дшбр, до літа 1992 року — 23 пдбр) 1 липня 1995 року була передана до складу Прикордонних військ України та отримала назву 23-й окремий аеромобільний прикордонний загін спеціального призначення. У 1997 році передана до складу СБУ і реформована у спецпідрозділ. Пункт постійної дислокації — м.Кременчук Полтавської області.
- 224-й навчальний центр повітряно-десантних військ, з вересня 1993 року — 39-та окрема аеромобільна бригада (пізніше переформована у 80-й окремий аеромобільний полк), м.Хирів, Львівська область, з 2003 року передислоковано до м.Львів.
- 40-ва окрема повітрянодесантна бригада (до 1990 року — 40 дшбр), потім — 40-ва окрема аеромобільна бригада. Пізніше переформована у 79-й окремий аеромобільний полк, з червня 2007 року розгорнутий у бригаду. Пункт постійної дислокації знаходиться в м.Миколаїв.
- 95-й навчальний центр аеромобільних військ, з літа 1995 року переформований в 95-ту окрему аеромобільну бригаду. Частина сформована на базі кадрових з'єднань 8-ї танкової армії. Пункт постійної дислокації — м. Житомир.
2001Редагувати
У 2001 році аеромобільні війська складались з:[17]
| Підрозділ | в/ч # | Розташування | Статус |
|---|---|---|---|
| Командування 1-ша аеромобільна дивізія | А0220 | Болград | розформовано у 2003 році |
| 25-та повітрянодесантна бригада | А1126 | Гвардійське (Дніпропетровська область) | |
| 45-та аеромобільна бригада | А1533 | Болград | з 2003 року — 16-та механізована бригада розформовано у 2006 році |
| 27-ма механізована бригада | А0664 | Білгород-Дністровський | розформовано у 2004 році[18] |
| 91-й артилерійський полк | А0242 | Веселий Кут | |
| 95-та окрема аеромобільна бригада | А0281 | Житомир | |
| 79-й окремий аеромобільний полк | А0224 | Миколаїв | |
| 80-й окремий аеромобільний полк | А0284 | Львів |
| 1-ша аеромобільна дивізія | |
| Окрема бригада | |
| Окремі полки |
2008Редагувати
25-та окрема повітрянодесантна бригада
79-та окрема аеромобільна бригада
80-й окремий аеромобільний полк
95-та окрема аеромобільна бригада
28-й окремий навчальний батальйон (169-й НЦ)
2019Редагувати
Командування Десантно-штурмових військ А3771, м. Житомир
| Склад десантно-штумових військ Збройних сил України[19] | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Назва частини | Емблема | Місце дислокації | Підпорядковані окремі батальйони | ||||||
| 25-та окрема повітрянодесантна бригада | 
|
смт Гвардійське Дніпропетровська область |
|||||||
| 45-та окрема десантно-штурмова бригада | .png){kind=small}
|
м.Болград, Одеська область |
|||||||
| 46-та окрема десантно-штурмова бригада | 
|
м.Полтава Полтавська область |
|||||||
| 79-та окрема десантно-штурмова бригада | 
|
м.Миколаїв Миколаївська область |
|||||||
| 80-та окрема десантно-штурмова бригада | 
|
м.Львів Львівська область |
|||||||
| 81-ша окрема аеромобільна бригада | 
|
м. Краматорськ Донецька область |
|||||||
| 95-та окрема десантно-штурмова бригада | 
|
м.Житомир Житомирська область |
|||||||
| 5 батальйонна тактична група | с. Терентіївка Полтавська область |
||||||||
| 23 окремий танковий батальйон | 
|
с. Великий Кобилин Житомирська область |
|||||||
| 148 окремий гаубичний самохідний артилерійський дивізіон | 
|
м.Житомир Житомирська область |
|||||||
.png){kind=small}
| Навчальні частини[19] | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Назва частини | Емблема | Місце дислокації | Підпорядковані військові частини | ||||||
| 199-й навчальний центр | 
|
м.Житомир Житомирська область |
|||||||
| Частини забезпечення[19] | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Назва частини | Емблема | Місце дислокації | Підпорядковані військові частини | ||||||
| комендатура десантного забезпечення[20] | |||||||||
| 132-й окремий розвідувальний батальйон | 
|
смт. Озерне Житомирська область |
|||||||
| 102-й окремий склад зберігання повітрянодесантної техніки та майна[21] |
|
м.Житомир Житомирська область |
|||||||
| 135-й окремий батальйон управління[21] | 
|
м.Житомир Житомирська область |
|||||||
| 347-й інформаційно-телекомунікаційний вузол[19] |
|
м.Житомир Житомирська область |
|||||||
| Військово-топографічна служба[19] | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Назва частини | Емблема | Місце дислокації | Підпорядковані окремі батальйони | ||||||
| 124-та топографічна частина[19] | 
|
м.Житомир Житомирська область |
|||||||
Навчальні закладиРедагувати
- Факультет десантно-штурмових військ Одеської військової академії
КомандуванняРедагувати
- Командувачі
- (1992—1993) в. о. полковник Савечко Віктор Олексійович
- (1993—1998) генерал-майор Раєвський Віталій Анатолійович
- (1998—2005) полковник Якубець Іван Миколайович
- (2006—2012) полковник Лісовий Сергій Гурійович
- (2012—2014) полковник Швець Олександр Миколайович
- (на 06.2014) в. о. полковник Галушкін Юрій Алімович
- (на 01.2015) в.о. полковник Іванов Володимир Станіславович[22][23]
- (03.2015—08.2019) генерал-лейтенант Забродський Михайло Віталійович[24][25]
- (з 08.2019) генерал-лейтенант Мойсюк Євген Георгійович
- Начальники штабу
- (2015—2016) генерал-майор Луньов Ігор Васильович
- (з 2016) генерал-майор Ковальчук Андрій Трохимович[26]
- Перші заступники
- (2016—2018) генерал-майор Содоль Юрій Іванович[27]
- (2018—2019) генерал-майор Мойсюк Євген Георгійович
- (з 08.2019) полковник Шандар Олексій Михайлович[28]
- Начальники управління бойової підготовки
- (2016) полковник Іванов Володимир Станіславович[29]
- Начальники повітрянодесантної служби
- (2016) полковник Галушкін Юрій Алімович[30]
- Начальники управління ракетних військ та артилерії
- полковник Артамощенко Сергій Станіславович
- Заступники з матеріально-технічного забезпечення
- (2016) полковник Щербань Павло Ростиславович[31]
- Начальники відділу по роботі з особовим складом
- (2016) полковник Павлушенко Станіслав Миколайович[32]
ТрадиціїРедагувати
Професійне святоРедагувати
З 2017 року новостворені Десантно-штурмові війська відзначають своє професійне свято 21 листопада, в День архістратига Михаїла — верховного командувача Божого війська у битві проти нечистих сил.[10] Свято встановлено в Україні згідно з Указом Президента України «Про День Десантно-штурмових військ Збройних Сил України» від 21 листопада 2017 р. № 380/2017.
У попередні роки, в 1999—2017, День високомобільних десантних військ відзначався щороку 2 серпня. Свято було встановлене в Україні згідно з Указом Президента України «Про День аеромобільних військ» від 2 серпня 1999 р. № 937/99. На підставі Указу Президента України від 27 липня 2012 року № 457 «Про День високомобільних десантних військ» було змінено його назву, відповідно до зміни назви роду військ.
ПрізвиськаРедагувати
Одне з прізвисьок українських десантників — єноти.[33][34][35] Це знайшло відображення у сувенірній продукції десантних військ, ілюстраціях.[36] Єнотами назвав десантників і президент України у вересні 2018.[37][38]
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ Основними завданнями ДШВ визначені
- ↑ Указ Президента України № 937 від 1999
- ↑ Управління преси та інформації МОУ: На базі повітряно-десантної частини та аеромобільних військ створені високомобільні десантні війська (ВДВ) Збройних сил України Архівовано 6 квітень 2014 у Wayback Machine.[недоступне посилання]
- ↑ Десантники получили первую партию газотурбинных танков Т-80. ЛIГА.Новости. 2015-07-09. Процитовано 2016-12-30.
- ↑ Т-80 підсилить десантників. Понад 50 танків пішли у ВДВ - Народна армія. Архів оригіналу за 2016-11-26. Процитовано 2016-12-30.
- ↑ Обкатка танка Т-80 ВДВ Украины. ФОТОРЕПОРТАЖ. Процитовано 2016-12-30.
- ↑ “Укроборонпром” підготував для десантників чергову партію “летючих” танків Т-80 – відео випробувань. http://wartime.org.ua. Військова панорама. 2017-05-22. Архів оригіналу за 2017-05-28. Процитовано 30 травня 2017.
- ↑ Унікальний досвід: під час навчань ВДВ вперше в історії ЗСУ “Гради” вдарили з поромної переправи. http://mil.in.ua. Український мілітарний портал. 2017-06-22. Процитовано 22 червня 2017.
- ↑ Бойові стрільби, десантування, багатокілометрові марші та подолання різних перешкод здійснили воїни 95 окремої десантно-штурмової бригади ВДВ на кількох військових полігонах.. http://www.vdv.mil.gov.ua. Високомобільні десантні війська України. 2017-06-16. Процитовано 22 червня 2017.
- ↑ а б Замість ВДВ будуть Десантно-штурмові війська. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 2017-11-01. Процитовано 1 листопада 2017.
- ↑ Михайло Забродський: Час змін настав - ВДВ ЗСУ змінять назву, форму та свято (відео). http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 2017-11-03. Процитовано 3 листопада 2017.
- ↑ Виступ Президента України під час урочистої церемонії перейменування Високомобільних десантних військ у Десантно-штурмові війська Збройних Сил України та встановлення Дня Десантно-штурмових військ ЗСУ. http://www.president.gov.ua/. Адміністрація Президента України. 2017-11-21. Процитовано 21 листопада 2017.
- ↑ Замість ВДВ в Україні будуть Десантно-штурмові війська. http://www.bbc.com/. BBC Україна. 2017-11-21. Процитовано 21 листопада 2017.
- ↑ Затверджено емблему, девіз і прапор Десантно-штурмових військ ЗС України. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 2017-11-21. Процитовано 21 листопада 2017.
- ↑ Десантно-штурмові війська - тепер офіційно. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 2017-11-21. Процитовано 21 листопада 2017.
- ↑ Глава держави: Відсьогодні українські десантники носитимуть темно-бордові берети – кольору крові своїх побратимів, пролитої в боях за Україну. http://www.president.gov.ua/. Адміністрація Президента України. 2017-11-21. Процитовано 21 листопада 2017.
- ↑ (рос.) № 477-р від 3 грудня 2001 року "Про шефство Дніпропетров Архівовано 3 жовтень 2011 у Wayback Machine.
- ↑ Розформовані військові частини
- ↑ а б в г д е ж Високомобільні десантні війська. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. Процитовано 9 листопада 2016.
- ↑ У владі неба. В Десантно-штурмових військах сформований новий підрозділ
- ↑ а б Структура ВДВ. http://www.vdvua.net/. Архів оригіналу за 25 серпень 2016. Процитовано 27 серпня 2016.
- ↑ Хто командує українськими військами на Донбасі: головні особи. ukr.segodnya.ua (uk). Процитовано 2019-09-14.
- ↑ «Крилаті піхотинці» вдосконалюють рівень професійної майстерності. Міністерство оборони України. Процитовано 2019-09-14.
- ↑ Президент присвоїв звання Героя України чотирьом військовим командирам. Сайт Президента України. 23 березня 2015. Процитовано 23 березня 2015.
- ↑ генерал-лейтенант Забродський Михайло Віталійович. http://www.vdvua.net/. Архів оригіналу за 24 жовтень 2016. Процитовано 23 жовтня 2016.
- ↑ Начальнику штабу – першому заступнику командувача Високомобільних десантних військ Збройних Сил України полковнику Ковальчуку Андрію Трохимовичу присвоєно чергове військове звання «генерал – майор». http://www.vdvua.net/. 19 жовтня 2016. Архів оригіналу за 24 жовтень 2016. Процитовано 23 жовтня 2016.
- ↑ генерал-майор Содоль Юрій Іванович. http://www.vdvua.net/. Архів оригіналу за 24 жовтень 2016. Процитовано 23 жовтня 2016.
- ↑ Заступник начальника Генштабу ЗС України представив особовому складу командування ДШВ нового командувача. Міністерство оборони України. Процитовано 2019-12-08.
- ↑ полковник Іванов Володимир Станіславович. http://www.vdvua.net/. Архів оригіналу за 24 жовтень 2016. Процитовано 23 жовтня 2016.
- ↑ полковник Галушкін Юрій Алімович. http://www.vdvua.net/. Архів оригіналу за 24 жовтень 2016. Процитовано 23 жовтня 2016.
- ↑ полковник Щербань Павло Ростиславович. http://www.vdvua.net/. Архів оригіналу за 24 жовтень 2016. Процитовано 23 жовтня 2016.
- ↑ полковник Павлушенко Станіслав Миколайович. http://www.vdvua.net/. Архів оригіналу за 24 жовтень 2016. Процитовано 23 жовтня 2016.
- ↑ Словник фронтового сленгу: Ніштяки, нора та нацики. www.depo.ua (en). Процитовано 2018-10-20.
- ↑ Житомирські десантники зірвали навчання військ НАТО й повергнули в шок американських бойових офіцерів, які, здається, бачили все - News DKS - Новости и инфо Житомира. news.dks.com.ua (ru-ru). Процитовано 2018-10-20.
- ↑ Бирюков рассказал военную "сказку про енотов" и массовом самоубийстве боевиков (ru). Процитовано 2018-10-20.
- ↑ М'яка іграшка Єнот. kapterka.com.ua (ru). Процитовано 2018-10-20.
- ↑ Молодці, "єноти" - Порошенко про успіхи десантників на навчаннях Saber Junction (uk). Процитовано 2018-10-20.
- ↑ Українські десантники захопили італійських спецназівців: фото операції. Розслідування (uk). Процитовано 2018-10-20.
ДжерелаРедагувати
- Александр Петровский, Аэромобильные войска Украины: в идеале и на практике. Выпуск № 76(рос.) (архів) // desant.com.ua, 14 серпня 2006
- Фешовець, Олег; Слободянюк, Михайло (2019). Історія Десантно-штурмових військ Збройних сил України. Бібліотека "Цитаделі". Львів: Астролябія. ISBN 978-617-664-168-1.
ПосиланняРедагувати
- Високомобільні десантні війська. Рік війни. на сайті YouTube
- УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 379/2017
- Горох Е. А., Символика аэромобильных войск, войск специального назначения и морской пехоты Украины. (часть1)(рос.) // state.army.vseovdv, жовтень 2004
- Проведені заходи реформування дозволили суттєво покращити стан Збройних Сил
- Десантники Чернігова стали однією родиною
- Змагання на кращий танковий взвод ВДВ ЗС України
- Особливості нового однострою Високомобільних десантних військ Збройних Сил України
- Маруновий берет — наша гордість
- Нашивки аэромобильных войск и спецназа Украины(рос.) // 2007
- Знаки класної кваліфікації Десантно-штурмових військ. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 2018-11-22. Процитовано 22 листопада 2018.
- Нова нарукавна символіка десантних бригад ЗСУ. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 2019-07-24. Процитовано 24 липня 2019.