Десантно-штурмові війська України
Деса́нтно-штурмові́ війська́ Збро́йних сил Украї́ни (абревіатура ДШВ ЗСУ) — окремий рід військ у складі Збройних сил України, призначений діяти як повітряний десант, а також для виконання бойових завдань у тактичному та оперативному тилу ворога. До складу військ входять повітрянодесантні, аеромобільні та штурмові частини.
| Десантно-штурмові війська Збройних сил України | |
|---|---|
 Емблема Десантно-штурмових військ Збройних сил України | |
| Засновано | 1992 |
| Країна |
 Україна |
| Вид |
 Збройні сили |
| Роль | повітрянодесантні війська |
| Штаб командування |
м. Житомир в/ч А3771 |
| Прізвиська | Єноти [⇨] |
| Оборонець | Архістратиг Михаїл |
| Гасло | «Завжди перші!» |
| Прапор |
 |
| Річниці | 21 листопада |
| Війни/битви | Російсько-українська війна |
| Вебсайт | dshv.mil.gov.ua |
| Командування | |
| Командувач |
 генерал-майорМаксим Миргородський |
| Знаки розрізнення | |
| Нарукавний знак |
 |
| Беретний знак |
 |
|
| |
Медіафайли на Вікісховищі | |
До 2012 року мали назву Аеромобільні війська (АеМВ), у 2012—2017 роках — Високомобільні десантні війська (ВДВ). До 2016 року рід десантних військ входив до складу Сухопутних військ.[⇨]
Лондонський Міжнародний інститут стратегічних досліджень у своєму виданні The Military Balance 2023 року зазначає, що ДШВ ЗСУ налічує 30 000 військовослужбовців (7 бригад і 1 на стадії формування, 1 полк, 1 окремий артилерійський дивізіон). ДШВ ЗСУ мають на озброєнні танки (Т-80), понад 166 бронетранспортерів (БТР-Д, БТР-3, БТР-4, БТР-80, Дозор-Б, Oncilla, VAB, Kirpi), 70 бойових машин десанту (БМД-1, БМД-2), бронеавтомобілі (Bushmaster, IVECO LMV, KrAZ Spartan, MLS Shield, Новатор), артилерію (2С1 «Гвоздика», 2С3 «Акація», БМ-21 «Град», Д-30, 2С9 «Нона», 120-мм міномети), засоби ППО (Стріла-10, Piorun, ЗУ-23-2).[1]
Десантно-штурмові війська перебувають у постійній бойовій готовності і є наймобільнішим родом військ, який спроможний виконувати будь-яке завдання в різних умовах.
Доктрина застосування ред.
Основними завданнями ДШВ визначені:[2]
- порушення управління військами і роботи тилу противника;
- унеможливлення планомірного використання резервів противником;
- боротьба з повітряними десантами і угрупуваннями противника, що прорвалися;
- заняття і утримання важливих об'єктів і рубежів з метою забезпечення безперешкодного і своєчасного оперативного розгортання власних військ та сил у визначених операційних зонах, районах.
Крім основних завдань ДШВ можуть брати участь у боротьбі з незаконними збройними формуваннями, міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, заходах щодо здійснення захисту життя і здоров'я громадян та об'єктів державної власності за межами України та виконувати інші завдання, визначені законами України.
Історія ред.
Рід десантних військ Збройних сил України був створений після проголошення незалежності України на основі частин і з'єднань повітрянодесантних військ СРСР, які дислокувалися на території країни на момент розпаду СРСР. З'єднання та частини входили до складу Збройних Сил України поступово, в період з 1 січня 1992 року до початку літа 1993 року.
1999 року Президентом України була затверджена дата Дня аеромобільних військ — 2 серпня.[3]
27 липня 2012 підписано розпорядження[4] про присвоєння аеромобільним військам ЗС України назви «Високомобільні десантні війська», таким чином відновили радянську абревіатуру «ВДВ».
У 2015 році аеромобільні бригади Високомобільних десантних військ були підсилені танковими підрозділами, таким чином перетворивши їх на десантно-штурмові. Кожна з п'яти бригад мала отримати по танковій роті. Для посилення ВДВ були обрані танки Т-80, що завдяки газотурбінному двигуну мали перевагу у швидкості і маневровості у порівнянні з Т-64.[5][6][7]
У 2016 році виведено зі складу Сухопутних військ та сформовано як окремий рід військ.[8]
В травні 2017 року концерн Укроборонпром підготував чергову партію танків Т-80, які пройшли капітальний ремонт, для передачі десантним військам.[9]
У червні 2017 року проведено перші від відновлення незалежності військові навчання зі стрільбами реактивної артилерії безпосередньо з поромів на воді: підрозділи 95-ї бригади форсували Дніпро.[10][11]
Наприкінці жовтня 2017 року Командування ВДВ повідомило про затвердження ребрендингу та нової дати професійного свята. Назву змінено на: Десантно-штурмові війська, професійне свято: новостворені Десантно-штурмові війська відзначатимуть 21 листопада, в День архістратига Михаїла.[12][13]
21 листопада 2017 року проведено урочисту церемонію на Михайлівській площі в Києві, під час якої п'ятий Президент України й військове командування вручили нову символіку:[14][15][16][17]
- проведено церемонію заміни блакитного берета на берети кольору марун разом із новим беретним знаком.[18]
- Вручено штандарт командувача десантно-штурмових військ
- Вручено прапор роду військ
- Встановлено текст клятви десантника
У травні 2019 року у військах офіційно дозволили використання парашутних систем Т-11, Intruder RA-360 и Hi-5, а також систем десантування вантажів «MicroFly II» и «FireFly» іноземного виробництва.[19]
Структура ред.
1990 ред.
- 98-ма гвардійська повітрянодесантна дивізія (Командування ПДВ).
- 224-й навчальний центр повітрянодесантних військ (м. Хирів. Командування ПДВ).
- 40-ва окрема десантно-штурмова бригада ОдВО (м. Миколаїв. Командування м. Одеса), з липня 1990 року — повітрянодесантна (Командування ПДВ, м. Москва).
- 23-тя окрема десантно-штурмова бригада КВО (м. Кременчук. Командування м. Київ), з липня 1990 року — повітрянодесантна (Командування ПДВ, м. Москва).
- В кожній армії ОдВО, КВО, ПрикВО — окремий десантно-штурмовий батальйон, в корпусах — роти.
- 908-й окремий десантно-штурмовий батальйон, Гончарівське (1 гв. ЗА)
1993 ред.
Станом на 1 червня 1993 року угруповання повітряно-десантних військ на території України існувало у складі:
- 98-ма гвардійська повітрянодесантна дивізія була поділена навпіл між Україною та Російською Федерацією, тому з травня 1993 року переформована на 1-шу аеромобільну дивізію, що мала у своєму складі: 25-ту повітряно-десантну бригаду (217 гв. пдп), 45-ту аеромобільну бригаду (нове формування на базі 299 гв. пдп), 91-й артилерійський полк, 28-й навчальний батальйон (нове формування), комплект частин та підрозділів забезпечення дивізії. Пункт постійної дислокації — м.Болград та смт Веселий Кут Арцизького району Одеської області.
- 23-тя окрема аеромобільна бригада (до 1990 року — 23 дшбр, до літа 1992 року — 23 пдбр) 1 липня 1995 року була передана до складу Прикордонних військ України та отримала назву 23-й окремий аеромобільний прикордонний загін спеціального призначення. У 1997 році передана до складу СБУ і реформована у спецпідрозділ. Пункт постійної дислокації — м.Кременчук Полтавської області.
- 224-й навчальний центр повітряно-десантних військ, з вересня 1993 року — 39-та окрема аеромобільна бригада (пізніше переформована у 80-й окремий аеромобільний полк), м.Хирів, Львівська область, з 2003 року передислоковано до м.Львів.
- 40-ва окрема повітрянодесантна бригада (до 1990 року — 40 дшбр), потім — 40-ва окрема аеромобільна бригада. Пізніше переформована у 79-й окремий аеромобільний полк, з червня 2007 року розгорнутий у бригаду. Пункт постійної дислокації знаходиться в м.Миколаїв.
- 95-й навчальний центр аеромобільних військ, з літа 1995 року переформований в 95-ту окрему аеромобільну бригаду. Частина сформована на базі кадрових з'єднань 8-ї танкової армії. Пункт постійної дислокації — м. Житомир.
2001 ред.
У 2001 році аеромобільні війська складались з:[20]
| Підрозділ | в/ч # | Розташування | Статус |
|---|---|---|---|
| Командування 1-ша аеромобільна дивізія | А0220 | Болград | розформовано у 2003 році |
| 25-та повітрянодесантна бригада | А1126 | Гвардійське (Дніпропетровська область) | |
| 45-та аеромобільна бригада | А1533 | Болград | з 2003 року — 16-та механізована бригада розформовано у 2006 році |
| 27-ма механізована бригада | А0664 | Білгород-Дністровський | розформовано у 2004 році[21] |
| 91-й артилерійський полк | А0242 | Веселий Кут | |
| 95-та окрема аеромобільна бригада | А0281 | Житомир | |
| 79-й окремий аеромобільний полк | А0224 | Миколаїв | |
| 80-й окремий аеромобільний полк | А0284 | Львів |
| 1-ша аеромобільна дивізія | |
| Окрема бригада | |
| Окремі полки |
2008 ред.
25-та окрема повітрянодесантна бригада
79-та окрема аеромобільна бригада
80-й окремий аеромобільний полк
95-та окрема аеромобільна бригада
28-й окремий навчальний батальйон (169-й НЦ)
2018 ред.
Командування Десантно-штурмових військ А3771, м. Житомир
| Склад десантно-штурмових військ Збройних сил України[22] | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Назва частини | Емблема | Місце дислокації | Підпорядковані окремі батальйони | ||||||
| 25-та окрема повітрянодесантна бригада | 
|
смт Гвардійське Дніпропетровська область |
|||||||
| 45-та окрема десантно-штурмова бригада | 
|
м.Болград, Одеська область |
|||||||
| 46-та окрема десантно-штурмова бригада | 
|
м.Полтава Полтавська область |
|||||||
| 79-та окрема десантно-штурмова бригада | 
|
м.Миколаїв Миколаївська область |
|||||||
| 80-та окрема десантно-штурмова бригада | 
|
м.Львів Львівська область |
|||||||
| 81-ша окрема аеромобільна бригада | 
|
м. Краматорськ Донецька область |
|||||||
| 95-та окрема десантно-штурмова бригада | 
|
м.Житомир Житомирська область |
|||||||
| 5 батальйонна тактична група | 
|
с. Терентіївка Полтавська область |
|||||||
| 23 окремий танковий батальйон (розформовано) | 
|
с. Великий Кобилин Житомирська область |
|||||||
| 148 окремий гаубичний самохідний артилерійський дивізіон | 
|
м.Житомир Житомирська область |
|||||||
| Навчальні частини[22] | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Назва частини | Емблема | Місце дислокації | Підпорядковані військові частини | ||||||
| 199-й навчальний центр | 
|
м.Житомир Житомирська область |
|||||||
| Частини забезпечення[22] | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Назва частини | Емблема | Місце дислокації | Підпорядковані військові частини | ||||||
| Комендатура десантного забезпечення[23] |
|
||||||||
| 132-й окремий розвідувальний батальйон | 
|
смт. Озерне Житомирська область |
|||||||
| 102-й окремий склад зберігання повітрянодесантної техніки та майна[24] |
|
м.Житомир Житомирська область |
|||||||
| 135-й окремий батальйон управління[24] | 
|
м.Житомир Житомирська область |
|||||||
| 232-га об'єднана база забезпечення |
|
Вінницька область | |||||||
| 347-й інформаційно-телекомунікаційний вузол[22] |
|
м.Житомир Житомирська область |
|||||||
| Військово-топографічна служба[22] | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Назва частини | Емблема | Місце дислокації | Підпорядковані окремі батальйони | ||||||
| 124-та топографічна частина[22] | 
|
м.Житомир Житомирська область |
|||||||
2023 ред.
Чисельність ред.
_(44223012115).jpg)
У 2016 році Командування, ще ВДВ, планувало збільшити штатну чисельність військ до 30000 осіб до 2020 року[27].
Лондонський Міжнародний інститут стратегічних досліджень у своєму виданні The Military Balance 2021 року зазначає, що ДШВ ЗСУ налічує 20000 військовослужбовців. Вони організовані у 7 бригад (1 повітрянодесантну, 5 десантно-штурмових і 1 аеромобільну) і 1 окремий дивізіон артилерії[28].
На кінець 2021 року польський портал Defence24 оцінював чисельність ДШВ ЗСУ в 16000 військовослужбовців[29].
Навчальні заклади ред.
- Факультет десантно-штурмових військ Одеської військової академії
Командування ред.
- Командувачі
- (1992—1993) в. о. полковник Савечко Віктор Олексійович
- (1993—1998) генерал-майор Раєвський Віталій Анатолійович
- (1998—2005) полковник Якубець Іван Миколайович
- (2006—2012) полковник Лісовий Сергій Гурійович
- (2012—2014) полковник Швець Олександр Миколайович
- (на 06.2014) в. о. полковник Галушкін Юрій Алімович
- (на 01.2015) в.о. полковник Іванов Володимир Станіславович[30][31]
- (03.2015—08.2019) генерал-лейтенант Забродський Михайло Віталійович[32][33]
- (08.2019—07.2021) генерал-лейтенант Мойсюк Євген Георгійович
- (з 08.2021) бригадний генерал Миргородський Максим Вікторович
- Начальники штабу
- (2015—2016) генерал-майор Луньов Ігор Васильович
- (з 2016) генерал-майор Ковальчук Андрій Трохимович[34]
- Перші заступники
- (2016—2018) генерал-майор Содоль Юрій Іванович[35]
- (2018—2019) генерал-майор Мойсюк Євген Георгійович
- (з 08.2019) полковник Шандар Олексій Михайлович[36]
- Начальники управління бойової підготовки
- (2016) полковник Іванов Володимир Станіславович[37]
- Начальники повітрянодесантної служби
- (2016) полковник Галушкін Юрій Алімович[38]
- Начальники управління ракетних військ та артилерії
- полковник Артамощенко Сергій Станіславович
- Заступники з матеріально-технічного забезпечення
- (2016) полковник Щербань Павло Ростиславович[39]
- Начальники відділу по роботі з особовим складом
- (2016) полковник Павлушенко Станіслав Миколайович[40]
Традиції ред.
Професійне свято ред.
З 2017 року новостворені Десантно-штурмові війська відзначають своє професійне свято 21 листопада, в День архістратига Михаїла — верховного командувача Божого війська у битві проти нечистих сил[12]. Свято встановлено в Україні згідно з Указом Президента України «Про День Десантно-штурмових військ Збройних Сил України» від 21 листопада 2017 р. № 380/2017.
У попередні роки, в 1999—2017, День високомобільних десантних військ відзначався щороку 2 серпня. Свято встановили в Україні згідно з Указом Президента України «Про День аеромобільних військ» від 2 серпня 1999 р. № 937/99. На підставі Указу Президента України від 27 липня 2012 року № 457 «Про День високомобільних десантних військ» змінено його назву, відповідно до зміни назви роду військ.
Прізвиська ред.
Одне з прізвиськ українських десантників — єноти[41][42][43]. Це знайшло відображення у сувенірній продукції десантних військ, ілюстраціях[44]. Єнотами назвав десантників і президент України у вересні 2018[45][46].
Вшанування ред.
11 вересня 2021 року Національний банк України випустив ювілейну монету номіналом 10 гривень, присвячену Десантно-штурмовим військам ЗСУ, яка входить серії монет «Збройні сили України»[47].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ The Military Balance, 2023, с. 203—204.
- ↑ Основними завданнями ДШВ визначені. Архів оригіналу за 10 серпня 2020. Процитовано 17 січня 2018.
- ↑ Указ Президента України № 937 від 1999
- ↑ Управління преси та інформації МОУ: На базі повітряно-десантної частини та аеромобільних військ створені високомобільні десантні війська (ВДВ) Збройних сил України [Архівовано 6 квітня 2014 у Wayback Machine.][недоступне посилання]
- ↑ Десантники получили первую партию газотурбинных танков Т-80. ЛІГА.Новости. 9 липня 2015. Архів оригіналу за 31 грудня 2016. Процитовано 30 грудня 2016.
- ↑ Т-80 підсилить десантників. Понад 50 танків пішли у ВДВ - Народна армія. Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 30 грудня 2016.
- ↑ Обкатка танка Т-80 ВДВ Украины. ФОТОРЕПОРТАЖ. Архів оригіналу за 31 грудня 2016. Процитовано 30 грудня 2016.
- ↑ Основні показники реформування Міністерства оборони та Збройних Сил у 2016 році. Ukrainian Military Pages. 4 серпня 2017. Архів оригіналу за 7 вересня 2020. Процитовано 7 лютого 2021.
- ↑ “Укроборонпром” підготував для десантників чергову партію “летючих” танків Т-80 – відео випробувань. http://wartime.org.ua. Військова панорама. 22 травня 2017. Архів оригіналу за 28 травня 2017. Процитовано 30 травня 2017.
- ↑ Унікальний досвід: під час навчань ВДВ вперше в історії ЗСУ “Гради” вдарили з поромної переправи. http://mil.in.ua. Український мілітарний портал. 22 червня 2017. Архів оригіналу за 25 червня 2017. Процитовано 22 червня 2017.
- ↑ Бойові стрільби, десантування, багатокілометрові марші та подолання різних перешкод здійснили воїни 95 окремої десантно-штурмової бригади ВДВ на кількох військових полігонах.. http://www.vdv.mil.gov.ua. Високомобільні десантні війська України. 16 червня 2017. Архів оригіналу за 13 липня 2017. Процитовано 22 червня 2017.
- ↑ а б Замість ВДВ будуть Десантно-штурмові війська. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 1 листопада 2017. Архів оригіналу за 1 листопада 2017. Процитовано 1 листопада 2017.
- ↑ Михайло Забродський: Час змін настав - ВДВ ЗСУ змінять назву, форму та свято (відео). http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 3 листопада 2017. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 3 листопада 2017.
- ↑ Виступ Президента України під час урочистої церемонії перейменування Високомобільних десантних військ у Десантно-штурмові війська Збройних Сил України та встановлення Дня Десантно-штурмових військ ЗСУ. http://www.president.gov.ua/. Адміністрація Президента України. 21 листопада 2017. Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 21 листопада 2017.
- ↑ Замість ВДВ в Україні будуть Десантно-штурмові війська. http://www.bbc.com/. BBC Україна. 21 листопада 2017. Архів оригіналу за 24 листопада 2017. Процитовано 21 листопада 2017.
- ↑ Затверджено емблему, девіз і прапор Десантно-штурмових військ ЗС України. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 21 листопада 2017. Архів оригіналу за 24 листопада 2017. Процитовано 21 листопада 2017.
- ↑ Десантно-штурмові війська - тепер офіційно. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 21 листопада 2017. Архів оригіналу за 24 листопада 2017. Процитовано 21 листопада 2017.
- ↑ Глава держави: Відсьогодні українські десантники носитимуть темно-бордові берети – кольору крові своїх побратимів, пролитої в боях за Україну. http://www.president.gov.ua/. Адміністрація Президента України. 21 листопада 2017. Архів оригіналу за 18 липня 2018. Процитовано 21 листопада 2017.
- ↑ Наказ міністерства оборони України № 222 від 8 травня 2019 р. «Про допуск до експлуатації у Збройних Силах України окремих зразків військової техніки»
- ↑ (рос.) № 477-р від 3 грудня 2001 року "Про шефство Дніпропетров [Архівовано 3 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- ↑ Розформовані військові частини. Архів оригіналу за 20 жовтня 2016. Процитовано 6 червня 2016.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Високомобільні десантні війська. http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. Архів оригіналу за 2 вересня 2016. Процитовано 9 листопада 2016.
- ↑ а б У владі неба. В Десантно-штурмових військах сформований новий підрозділ. Архів оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 3 вересня 2018.
- ↑ а б в г Структура ВДВ. http://www.vdvua.net/. Архів оригіналу за 25 серпня 2016. Процитовано 27 серпня 2016.
- ↑ 78th Regiment | MilitaryLand.net
- ↑ Колективний договір
- ↑ Десантно-штурмові війська. Сучасний стан та перспективи розвитку. Архів оригіналу за 6 квітня 2020. Процитовано 5 квітня 2020.
- ↑ The Military Balance, 2021, с. 211.
- ↑ "Крилата піхота" України готується до нових рейдів у тилу ворога. Архів оригіналу за 19 лютого 2022. Процитовано 19 лютого 2022.
- ↑ Хто командує українськими військами на Донбасі: головні особи. ukr.segodnya.ua (укр.). Процитовано 14 вересня 2019.
- ↑ «Крилаті піхотинці» вдосконалюють рівень професійної майстерності. Міністерство оборони України. Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 14 вересня 2019.
- ↑ Президент присвоїв звання Героя України чотирьом військовим командирам. Сайт Президента України. 23 березня 2015. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 23 березня 2015.
- ↑ генерал-лейтенант Забродський Михайло Віталійович. http://www.vdvua.net/. Архів оригіналу за 24 жовтня 2016. Процитовано 23 жовтня 2016.
- ↑ Начальнику штабу – першому заступнику командувача Високомобільних десантних військ Збройних Сил України полковнику Ковальчуку Андрію Трохимовичу присвоєно чергове військове звання «генерал – майор». http://www.vdvua.net/. 19 жовтня 2016. Архів оригіналу за 24 жовтня 2016. Процитовано 23 жовтня 2016.
- ↑ генерал-майор Содоль Юрій Іванович. http://www.vdvua.net/. Архів оригіналу за 24 жовтня 2016. Процитовано 23 жовтня 2016.
- ↑ Заступник начальника Генштабу ЗС України представив особовому складу командування ДШВ нового командувача. Міністерство оборони України. Архів оригіналу за 21 серпня 2019. Процитовано 8 грудня 2019.
- ↑ полковник Іванов Володимир Станіславович. http://www.vdvua.net/. Архів оригіналу за 24 жовтня 2016. Процитовано 23 жовтня 2016.
- ↑ полковник Галушкін Юрій Алімович. http://www.vdvua.net/. Архів оригіналу за 24 жовтня 2016. Процитовано 23 жовтня 2016.
- ↑ полковник Щербань Павло Ростиславович. http://www.vdvua.net/. Архів оригіналу за 24 жовтня 2016. Процитовано 23 жовтня 2016.
- ↑ полковник Павлушенко Станіслав Миколайович. http://www.vdvua.net/. Архів оригіналу за 24 жовтня 2016. Процитовано 23 жовтня 2016.
- ↑ Словник фронтового сленгу: Ніштяки, нора та нацики. www.depo.ua (англ.). Архів оригіналу за 12 квітня 2022. Процитовано 20 жовтня 2018.
- ↑ Житомирські десантники зірвали навчання військ НАТО й повергнули в шок американських бойових офіцерів, які, здається, бачили все - News DKS - Новости и инфо Житомира. news.dks.com.ua (ru-ru). Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 20 жовтня 2018.
- ↑ Бирюков рассказал военную "сказку про енотов" и массовом самоубийстве боевиков (рос.). Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 20 жовтня 2018.
- ↑ М'яка іграшка Єнот. kapterka.com.ua (рос.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 20 жовтня 2018.
- ↑ Молодці, "єноти" - Порошенко про успіхи десантників на навчаннях Saber Junction (укр.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2018. Процитовано 20 жовтня 2018.
- ↑ Українські десантники захопили італійських спецназівців: фото операції. Розслідування (укр.). Архів оригіналу за 22 вересня 2018. Процитовано 20 жовтня 2018.
- ↑ Десантно-штурмові війська Збройних Сил України. old.bank.gov.ua. Архів оригіналу за 11 листопада 2021. Процитовано 11 листопада 2021.
Джерела ред.
- Александр Петровский, Аэромобильные войска Украины: в идеале и на практике. Выпуск № 76(рос.) (архів) // desant.com.ua, 14 серпня 2006
- Фешовець, Олег; Слободянюк, Михайло (2019). Історія Десантно-штурмових військ Збройних сил України. Бібліотека "Цитаделі". Львів: Астролябія. ISBN 978-617-664-168-1.
- Mariner, Десантно-штурмові війська. Сучасний стан та перспективи розвитку [Архівовано 21 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Мілітарний, 5 квітня 2020
Література ред.
Довідники ред.
- Міжнародний інститут стратегічних досліджень. The Military Balance 2021. — 2021. — 504 с. — ISBN 9781032012278.
- Міжнародний інститут стратегічних досліджень. The Military Balance 2023. — Routledge, 2023. — 510 с.
Посилання ред.
- УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 379/2017 [Архівовано 21 листопада 2017 у Wayback Machine.]
- Горох Е. А., Символика аэромобильных войск, войск специального назначения и морской пехоты Украины. (часть1) [Архівовано 8 вересня 2007 у Wayback Machine.](рос.) // state.army.vseovdv, жовтень 2004
- Проведені заходи реформування дозволили суттєво покращити стан Збройних Сил [Архівовано 30 січня 2017 у Wayback Machine.]
- Десантники Чернігова стали однією родиною [Архівовано 2 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Змагання на кращий танковий взвод ВДВ ЗС України [Архівовано 25 серпня 2017 у Wayback Machine.]
- Особливості нового однострою Високомобільних десантних військ Збройних Сил України [Архівовано 16 грудня 2017 у Wayback Machine.]
- Маруновий берет — наша гордість [Архівовано 27 квітня 2018 у Wayback Machine.]
- Нашивки аэромобильных войск и спецназа Украины(рос.) // 2007
- Знаки класної кваліфікації Десантно-штурмових військ. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 22 листопада 2018. Архів оригіналу за 22 листопада 2018. Процитовано 22 листопада 2018.
- Нова нарукавна символіка десантних бригад ЗСУ. https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 24 липня 2019. Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 24 липня 2019.