Відкрити головне меню

Макси́м Ві́кторович Миргородський (позивний Майк; нар. 27 вересня 1979(19790927)) — полковник Збройних сил України, командир 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Перший учасник війни на сході України, який став повним лицарем ордену Богдана Хмельницького.

Миргородський Максим Вікторович
UA-OF5-COL-GSB-H(2015).png Полковник
Maksym Mirgorodsky 01.jpg
Загальна інформація
Народження 27 вересня 1979(1979-09-27) (40 років)
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Псевдо Майк[1]
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ Десантно-штурмові війська України
Формування
95ОДШБр.png
 95 ОДШБр
Війни / битви

Війна на сході України:

Командування
з 2018
95ОДШБр.png
 95 ОДШБр, командир
2014 1 АЕМБ
79 OAeMBr ZSU.png
 79 ОАеМБр, командир
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького I ступеня
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «За військову службу Україні»

Commons-logo.svg Матеріали до статті на Вікісховищі
Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Президент України П.Порошенко вручає Максиму Миргородському орден Богдана Хмельницького I ступеня, 25.04.2015

ЖиттєписРедагувати

Народився 27 вересня 1979 року.[2]

Під час війни на сході України брав участь у боях за Слов'янськ, обороні Донецького аеропорту та боях за Дебальцеве.

25 квітня 2015 року Миргородський був нагороджений орденом Богдана Хмельницького I ступеня, ставши таким чином першим із учасників АТО повним лицарем цього ордена.[3]

Під час війни продовжив навчання, у червні 2017 року закінчив Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, отримав диплом магістра[4].

Станом на грудень 2018 року — командир 95-ї окремої десантно-штурмової бригади.[5]

Військові званняРедагувати

НагородиРедагувати

  • Орден Богдана Хмельницького І ст. (24 квітня 2015) — за особисту мужність, героїзм та високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[6]
  • Орден Богдана Хмельницького ІІ ст. (27 листопада 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[7]
  • Орден Богдана Хмельницького ІІІ ст. (5 липня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[8]
  • Орден «За мужність» ІІІ ступеня (2 серпня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України[9]
  • Медаль «За військову службу Україні» (5 грудня 2011) — за значний особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, зразкове виконання військового обов'язку, високий професіоналізм та з нагоди 20-ї річниці Збройних Сил України[10]

ФактиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Порошенко нагородив першого в Україні повного лицаря Ордену Богдана Хмельницького
  2. Лицарі ордена Богдана Хмельницького. Десантно-штурмові війська (uk). 2018-03-12. Процитовано 2019-08-23. 
  3. Президент нагородив орденом Богдана Хмельницького Максима Миргородського. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 2019-02-16. 
  4. В університеті відбувся випуск слухачів оперативно-тактичного та оперативно-стратегічного рівнів підготовки. НУОУ. 16 червня 2017. Архів оригіналу за 19 червень 2017. Процитовано 17 червень 2017. 
  5. а б Мужні люди, які щодня виконують важливі завдання для захисту країни. www.golos.com.ua (uk). Процитовано 2019-02-16. 
  6. Указ Президента України від 24 квітня 2015 року № 241/2015 «Про нагородження М.Миргородського орденом Богдана Хмельницького»
  7. Указ Президента України від 27 листопада 2014 року № 892/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  8. Указ Президента України від 5 липня 2014 року № 570/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  9. Указ Президента України від 2 серпня 2014 року № 631/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  10. Указ Президента України від 5 грудня 2011 року № 1101/2011 «Про відзначення державними нагородами України»

ПосиланняРедагувати