Забродський Михайло Віталійович

український військовик, генерал-лейтенант

Забро́дський Михайло Віталійович (нар. 24 січня 1973, Дніпропетровськ, нині Дніпро, УРСР) — український воєначальник, генерал-лейтенант ЗСУ. Командир 95-ї окремої аеромобільної бригади (2012—2014), Командувач Десантно-штурмових військ (2014—2019), перший заступник керівника Антитерористичного центру при СБУ і Керівник АТО (2017—2018), народний депутат України IX скликання (2019—2023[2]), заступник Головнокомандувача ЗС України (2023—2024), Герой України (2014).

Михайло Віталійович Забродський
 Генерал-лейтенант
Загальна інформація
Народження 24 січня 1973(1973-01-24) (51 рік)
Дніпро
Alma Mater Командно-штабний коледж армії США
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  ВДВ України
Рід військ  Десантні війська
Війни / битви
Командування
2023—2024 ЗСУ Збройні сили, заступник Головнокомандувача
2014—2019 Десантно-штурмові війська, командувач
2012—2014
 95 ОАеМБр, командир
2009 Український контингент у Косові, командир
Шаблон:Командир рядок 0
Нагороди та відзнаки
Герой України
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Орден Данила Галицького
Орден Данила Галицького
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» I ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» I ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» II ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» II ст. (Міністерство оборони України)
CMNS: Забродський Михайло Віталійович у Вікісховищі
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Європейська Солідарність 29 серпня 2019 20 березня 2023[1]

Картка на сайті Верховної Ради України

Біографія

ред.

Народився 24 січня 1973 року в Дніпрі[3] в сім'ї військових. У 1989 році закінчив середню школу.

З 1989-го по 1994 рік військову освіту здобував у Санкт-Петербурзі у Військово-космічній академії ім. Можайського, далі протягом п'яти років служив за контрактом у РФ. Після повернення в Україну почав службу в 95-ій окремій аеромобільній бригаді, в якій пройшов військові посади від командира взводу до начальника штабу-першого заступника командира 13-го окремого аеромобільного батальйону 95-ї окремої аеромобільної бригади.

У 2005—2006 роках — слухач коледжу Командування армії та штабу США. Вільно володіє англійською мовою.[4][5]

Після закінчення навчального закладу та отриманні оперативно-тактичного рівня освіти в 2007 році призначений на посаду начальника штабу-першого заступника командира 95-ї окремої аеромобільної бригади, на якій проходив службу до 2012 року.

Восени 2009 року призначений на посаду Командира національного українського миротворчого контингенту у Косово, що входить до складу українсько-польського миротворчого батальйону («УкрПолбат»). Основу контингенту складали військовослужбовці 95-ї окремої аеромобільної бригади 8-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ.[6]

У грудні 2012 року призначений Командиром 95-ї окремої аеромобільної бригади (Житомир).

У грудні 2014 року призначений Командувачем Високомобільних десантних військ ЗС України. В серпні 2015 року присвоєно військове звання генерал-майор. В 2016 році присвоєно військове звання генерал-лейтенант.

У 2017 році закінчив Національний університет оборони України та здобув оперативно-стратегічний рівень освіти. У червні 2018 року призначений Командувачем Десантно-штурмових військ ЗС України. Із серпня 2019 року прикомандирований до Верховної Ради України із залишенням на військовій службі для здійснення повноважень Народного депутата України. В період 2019—2023 років — перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з національної безпеки, оборони та розвідки.

У березні 2023 року за власним бажанням склав повноваження народного депутата України. У квітні 2023 року призначений заступником Головнокомандувача ЗС України. 10 лютого 2024 року Міністр оборони України Рустем Умєров звільнив Михайла Забродського із займаної посади заступника Головнокомандувача ЗСУ. Одночасно з ним звільнили з посад ще два десятки генералів ЗСУ[7].

Російсько-українська війна

ред.

У ході Війни на сході України 95-та аеромобільна бригада під командуванням Михайла Забродського виконувала задачу з блокування міст Слов'янськ та Краматорськ, веденням десантно-штурмових дій, захопила та утримувала важливий опорний пункт — гору Карачун.[8]

У квітні 2014 року під командуванням полковника Забродського відбита бойова техніка 25-ї окремої повітрянодесантної бригади, що її захопив противник в місті Слов'янськ раніше. Також у квітні під час проведення десантно-штурмової операції під його особистим керівництвом аеромобільна група в районі населеного пункту Дьяково не допустила відходу підрозділів противника на територію Російської Федерації. 23 травня особисто брав участь у розблокуванні колони 2-го батальйону 30-ї ОМБр біля Рубіжного.[9]

Влітку 2014 року загін у складі 95-ї окремої аеромобільної бригади і частини сил 30 окремої механізованої бригади під командуванням Забродського здійснила рейд у тил противника. За три тижні, виконуючи бойові завдання в тилу противника, бригада Забродського пройшла 470 км від Слов'янська до околиць Донецьку, а потім — уздовж російсько-українського кордону, і через Луганськ повернулася до Слов'янська. На думку американського експерта Філіпа Карбера (англ. Phillip A. Karber), це був найдовший рейд збройного формування у новітній воєнній історії.[4][10] У вересні 2014 року рейдові загони 95-ї і 79-ї окремих аеромобільних бригад під командуванням Забродського провели рейдові дії в тилу противника на лівому березі річки Кальміус в районі Гранітне.[джерело?]

24 серпня 2014 року командував зведеним парадним батальйоном учасників АТО на параді на честь дня Незалежності.[11]

У жовтні-листопаді 2014 року 95-та окрема аеромобільна бригада виконувала завдання в безпосередньому підпорядкуванні Командувача сил АТО. У червні 2015 року командував українськими силами в ході боїв за Мар'їнку.[12]

Під час війни Михайло Забродський продовжив навчання, а в червні 2017 року закінчив Університет оборони України ім. Черняховського, отримав диплом магістра.[13]

9 листопада 2017 року Президент Порошенко повідомив, що новим командувачем сил АТО призначено Забродського.[14][15][16] Одночасно з ним, у ході однієї з наймасштабніших ротацій, у зону проведення АТО на лінію зіткнення зайшло кілька бригад ДШВ, серед яких і 25-та повітряно-десантна та 79-та десантно-штурмова.[17][18]

Парламентська діяльність

ред.

Перший заступник голови Комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки.[19]

17 березня 2023 було оголошено, що Забродський склав мандат нардепа для роботи в керівництві ЗСУ.[20][21] 20 березня депутати підтримали це рішення.[22]

Нагороди

ред.

Військове звання

ред.

Примітки

ред.
  1. Постанова Верховної Ради України від 20 березня 2023 року № 2968-IX «Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Забродського М.В.»
  2. Рада припинила повноваження депутата Забродського, який отримав посаду в ЗСУ. РБК-Украина (укр.). Процитовано 24 березня 2023.
  3. Кандидати до Житомирської обласної ради — Центральна виборча комісія. Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 15 листопада 2015.
  4. а б Михаил Забродский: Надо любить армию, чтобы стать профессионалом. Архів оригіналу за 12 травня 2016. Процитовано 3 серпня 2016.
  5. Герой Украины Михаил Забродский. Архів оригіналу за 16 травня 2016. Процитовано 3 серпня 2016.
  6. Украинских миротворцев опять отправляют в Косово. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 3 серпня 2016.
  7. У ЗСУ великі кадрові зміни — звільнені з посад генерали.
  8. Глава держави присвоїв звання Герой України двом бійцям АТО. Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 24 серпня 2014.
  9. Муженко з боєм деблокував 30-ту бригаду, віз на голові матюкливого солдата і був збитий «градом». Інтерв'ю. Архів оригіналу за 15 грудня 2017. Процитовано 15 грудня 2017.
  10. Наталья Песня (11/19/2014). Если Украина отступит, вы проиграете. ТСН. Архів оригіналу за 29 травня 2015. Процитовано 3 серпня 2016.
  11. Батальйони просять броню. Архів оригіналу за 20 вересня 2015. Процитовано 4 вересня 2014.
  12. Марьинка полностью освобождена от диверсантов - Порошенко. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 серпня 2016.
  13. В університеті відбувся випуск слухачів оперативно-тактичного та оперативно-стратегічного рівнів підготовки. НУОУ. 16 червня 2017. Архів оригіналу за 19 червня 2017. Процитовано 17 червня 2017.
  14. Призначено нового командувача сил АТО: ним став генерал із величезним бойовим досвідом (укр.). Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 10 листопада 2017.
  15. Сили АТО очолив командувач Десантно-штурмових військ Забродський. Радіо Свобода. Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 10 листопада 2017.
  16. Порошенко привітав Героя України Забродського з призначенням командувачем силами АТО на Донбасі. https://novynarnia.com. Новинарня. 9 листопада 2017. Архів оригіналу за 10 листопада 2017.
  17. Дмитро Лиховій (8 листопада 2017). АТО: кількість секторів скорочено до двох, змінено командувача. Новинарня. Архів оригіналу за 8 листопада 2017. Процитовано 8 листопада 2017.
  18. У зоні АТО – найбільша ротація: одночасно виходять чотири бригади. Новинарня (укр.). 22 жовтня 2017. Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 10 листопада 2017.
  19. Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ [Архівовано 30 серпня 2019 у Wayback Machine.] Новинарня (29.08.2019)
  20. Забродський отримав посаду у керівництві ЗСУ. РБК-Украина (укр.). Процитовано 21 березня 2023.
  21. Погорілов, Станіслав (17 березня 2023). Нардеп від "Євросолідарності" Забродський складає мандат. Українська правда. Архів оригіналу за 8 квітня 2023. Процитовано 14 жовтня 2023.
  22. Рада припинила депутатство Забродського: генерал-лейтенант повертається на військову службу. Українська правда (укр.). Процитовано 20 березня 2023.
  23. Указ Президента України № 672/2014 від 23 серпня 2014 року «Про присвоєння М. Забродському звання Герой України» [Архівовано 4 травня 2017 у Wayback Machine.].
  24. Указ Президента України № 817/2014 від 21 жовтня 2014 року «Про відзначення державними нагородами України» [Архівовано 6 квітня 2017 у Wayback Machine.].
  25. Указ Президента України № 208/2010 від 22 лютого 2010 року «Про відзначення державними нагородами України» [Архівовано 11 липня 2019 у Wayback Machine.].
  26. Указ Президента України № 464/2015 «Про присвоєння військового звання». Архів оригіналу за 21 вересня 2016. Процитовано 3 серпня 2016.
  27. Указ Президента України від 5 грудня 2016 року № 541/2016 «Про присвоєння військових звань»

Джерела

ред.
Попередник: Герой Україникавалер ордена «Золота Зірка»
№ 32
23 серпня 2014
Наступник:
Завада Богдан Олексійович Зеленський Євгеній Олександрович