Галушкін Юрій Алімович

український військовик

Ю́рій Алі́мович Галу́шкін (нар. 26 червня 1971(19710626), м. Хорол, Полтавська область, УРСР) — український військовик, бригадний генерал Збройних сил України. Заступник начальника Головного управління ВСП ЗСУ (з 2022).

Галушкін Юрій Алімович
 Бригадний генерал
Загальна інформація
Народження 26 червня 1971(1971-06-26) (52 роки)
м. Хорол, Полтавська область, Українська РСР, СРСР
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Десантні війська
Війни / битви Український контингент у Косові
Війна на сході України
Командування
2022 ВСП ЗСУ, заступник начальника Головного управління
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького I ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Відзнака «Доблесть і честь» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Доблесть і честь» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Відзнака «Знак пошани» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» I ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» I ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» II ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» II ст. (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «За досягнення у військовій службі» I ступеня
Нагрудний знак «За досягнення у військовій службі» I ступеня
Нагрудний знак «За досягнення у військовій службі» II ступеня
Нагрудний знак «За досягнення у військовій службі» II ступеня

Командувач Сил територіальної оборони України (1 січня — 15 травня 2022), керівник Головної інспекції Міністерства оборони України (2019—2021), начальник повітрянодесантної служби ДШВ ЗСУ (2015—2019), в.о. Командувача ВДВ (2014—2015).

Учасник російсько-української війни. Повний лицар ордена Богдана Хмельницького.

Життєпис

ред.

У 1988 році закінчив середню школу. З 1988 по 1992 роки навчався в Полтавському вищому зенітному ракетному командному училищі.

У 2004 році закінчив Національну академію оборони України за спеціальністю «Бойове застосування та управління діями підрозділів (частин, з'єднань) Сухопутних військ», де здобув кваліфікацію офіцера військового управління оперативно-тактичного рівня.

У 2001—2002 брав участь у міжнародній миротворчій операції в Косові (Югославія).

У листопаді 2013 — заступник командувача Високомобільних десантних військ.

Російсько-українська війна

ред.

З 2014 року брав участь у Антитерористичній операції (Операції об'єднаних сил) на території Донецької та Луганської областей.

З червня 2014 р. до січня 2015 р. виконував обов'язки командувача Високомобільних десантних військ (на той час входили до складу Сухопутних військ Збройних Сил України). Після того, як ВДВ стали окремим родом військ, був призначений заступником командувача[1].

У грудні 2019 року був призначений Головним інспектором Міністерства оборони України, з середини 2020 — на посаді заступника Головного інспектора.

5 грудня 2020 року, згідно з Указом Президента України присвоєно звання бригадного генерала[2].

1 січня 2022 року був призначений Командувачем Сил територіальної оборони Збройних Сил України[3].

15 травня 2022 року був звільнений з посади Командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України[4].

16 травня 2022 року призначений заступником начальника Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України.

3 квітня 2024 року призначений командувачем оперативно-тактичного угруповання військ «Харків»[5], 10 травня, після початку російського наступу у Харківській області, знятий з посади. його місце посів Михайло Драпатий[6][7].

Нагороди

ред.
  • Орден Богдана Хмельницького І ступеня (4 грудня 2023) — за самовіддане служіння Українському народові, особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов’язку[8];
  • Орден Богдана Хмельницького ІІ ступеня (31 липня 2015) — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[9];
  • Орден Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (21 жовтня 2014) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[10];
  • Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»[11];
  • медаль «10 років Збройним Силам України»;
  • медаль «15 років Збройним Силам України»;
  • медаль «За сумлінну службу» ІІ і І ступенів;
  • медаль «Ветеран служби»;
  • нагрудний знак «За досягнення у військовій службі» ІІ ступенів;
  • нагрудний знак «Воїн-миротворець»;
  • нагрудний знак «За військову доблесть».

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Володимир Зеленський призначив командувачем Сил територіальної оборони ЗСУ Юрія Галушкіна. Міністерство оборони України. Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 1 січня 2022.
  2. Указ Президента України №541/2020. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 8 грудня 2020. Процитовано 6 грудня 2020.
  3. УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №1/2022. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 1 січня 2022.
  4. Указ Президента України № 336/2022 від 15 травня 2022 року «Про звільнення Ю.Галушкіна з посади Командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України». Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 16 травня 2022.
  5. Бригадний генерал Галушкін призначений командувачем ОУВ "Харків". DUMKA.MEDIA (рос.). Процитовано 14 травня 2024.
  6. Змінили на тлі наступу РФ. Новим командувачем ОТУВ “Харків” замість Галушкіна став Михайло Драпатий. novynarnia.com (укр.). 13 травня 2024. Процитовано 14 травня 2024.
  7. Командувача ОТУВ "Харків" змінили на тлі наступу росіян. РБК-Украина (укр.). Процитовано 16 травня 2024.
  8. Указ Президента України від 4 грудня 2023 року № 798/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
  9. Указ Президента України від 31 липня 2015 року № 461/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
  10. Указ Президента України від 21 жовтня 2014 року № 817/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
  11. «Наша мета — масова готовність суспільства до збройної відсічі» — командувач Сил територіальної оборони ЗСУ Юрій Галушкін про першочергові завдання ТрО [Архівовано 16 травня 2022 у Wayback Machine.] // Інформаційне агентство АрміяInform, 10 Січня 2022

Джерела

ред.

Посилання

ред.