98-ма гвардійська повітрянодесантна дивізія (СРСР)

98-ма гвардійська повітрянодесантна Свірська Червонопрапорна, ордена Кутузова дивізія (98 гв. ПДД, в/ч 62295) — з'єднання повітрянодесантних військ Радянської армії, що існувало у 1944—1992 роках.

98-ма гвардійська повітрянодесантна дивізія
(1946—1992)
98-ма гвардійська стрілецька дивізія
(1944—1946)
рос. 98-я гвардейская воздушно-десантная Свирская Краснознамённая, ордена Кутузова дивизия имени 70-летия Великого Октября
На службі1944 — 1992
Країна Радянський Союз →
 Росія
Вид Повітрянодесантні війська
Чисельністьдивізія
Війни/битвиДруга світова війна
НагородиРадянська гвардія Орден Червоного Прапора Орден Кутузова II ступеня
ЗванняСвірська

З'єднання брало активну участь в бойових діях на завершальному етапі Другої світової війни, в операціях та навчаннях Радянської армії в період з 1946 по 1991 роки.

Після розпаду СРСР в 1992 році дивізія була розділена поміж Україною, Росією та Молдовою. Росії відійшов штаб дивізії з більшою частиною двох полків, і до складу Збройних сил РФ ці частини увійшли як 98-ма повітрянодесантна дивізія.

На основі частини особового складу і машин 217-го гвардійського парашутно-десантного полку, які залишилися в Україні, почалося формування 25-ї окремої повітрянодесантної бригади.

Історія

ред.

Історія створення дивізії розпочалась з 13-ї гвардійської повітрянодесантної дивізії, яка була сформована у грудні 1943 року та була зведена з трьох окремих повітрянодесантних бригад — 18-ї, 19-ї та 20-ї. На початку 1944 року 13 гв. повітрянодесантна дивізія була переформована на 98-ту гвардійську стрілецьку дивізію, а вже до жовтня того ж року вона була переформована у 98-му гвардійську повітрянодесантну дивізію.

Друга світова війна

ред.

В ході радянсько-німецької війни дивізія брала участь в наступних операціях:

До 15 лютого 1945 року дивізія була знову переформована на 98 гв. стрілецьку дивізію.

Холодна війна

ред.

3—14 червня 1946 року дивізія була переформована зі стрілецької на повітрянодесантну з дислокацією у Приморському ВО у складі 37-го гвардійського повітрянодесантного корпусу.

В 1951 році управління 37 гв.ПДК було передислоковано до Забайкальського ВО, туди ж передислокували і 98 гв. повітрянодесантну дивізію. У цей час корпусом командував легендарний генерал Василь Пилипович Маргелов. Через стрибки з парашутом проходив весь особовий склад корпусу, у тому числі тилові підрозділи корпусу.

До 1961 року дивізія включала такі підрозділи та частини: 217-й, 299-й та 300-й гв. повітрянодесантні полки та інші.

В липні — серпні 1969 року 98-му повітрянодесантну дивізію було передислоковано з Далекого Сходу до м. Болград Одеської області Української РСР[1].

Розпад СРСР

ред.

Після розпаду СРСР, в період з липня 1992 по травень 1993 року, дивізія була розділена поміж Україною, Росією та Молдовою. Найменування 98-ма повітрянодесантна дивізія було успадкувано частиною з'єднання, що була передана до складу Збройних сил РФ[2]. Російській Федерації відійшли штаб дивізії зі Бойовим прапором та нагородами, 299-й гвардійський парашутно-десантний полк з Бойовим прапором полку і бойовими машинами, 217-й гвардійський парашутно-десантний полк з Бойовим прапором полку, але без бойових машин, які залишилися Україні, більшу частину 1065-го артилерійського полку з Бойовим прапором і деякою частиною техніки дивізійного комплекту, яку також було виведено до РФ.

Україні відійшла частина 217-го гвардійського парашутно-десантного полку та частина 1065-го артилерійського полку, що дислокувався у селі Веселий Кут. Колісна техніка та інше майно полків, дислокованих в Україні поділили навпіл з Російською Федерацією.

Республіці Молдова відійшло близько 50 відсотків військової техніки та особового складу, а саме 300-й гвардійський парашутно-десантний ордена Кутузова III ступеня полк ​​(в/ч 40390) з дислокацією в м. Кишинів (Молдова). Відповідно, 300-й гвардійський парашутно-десантний полк був виведений зі складу дивізії та йому був наданий статусу «окремого».

Підпорядкування

ред.

37-й повітрянодесантний корпус
37-й гвардійський стрілецький корпус
7-ма армія
9-та гвардійська армія
ПДВ СРСР.

Склад

ред.

Командири

ред.
  • полковник Віндушев Костянтин Миколайович (23.12.1943 — 10.11.1944);
  • генерал-майор Ларін Василь Михайлович (11.11.1944 — січень 1947);
  • генерал-майор Мошляк Іван Никонович (з січня до травня 1947);
  • генерал-майор Алімов Михайло Васильович (07.05.1947 — 1950);
  • генерал-майор Савчук Валерій Іванович (з травня 1950 — 04.04.1952);
  • генерал-майор Рябов Петро Михайлович (04.04.1952 — 1.07.1954);
  • полковник Дєдов Іван Семенович (15.10.1954 — 30.05.1956);
  • полковник Євдан Андрій Олексійович (30.05.1956 — 26.01.1957);
  • генерал-майор Сорокін Михайло Іванович (26.02.1957 — 12.09.1962);
  • генерал-майор Сухоруков Дмитро Семенович (12.09.1962 — 28.03.1966);
  • генерал-майор Баранов Микола Єгорович (28.03.1966 — 1967);
  • генерал-майор Самойленко Геннадій Климентович (1967—1973);
  • Соколов Олексій Анатолійович (1973—1977);
  • Лебедєв Віталій Михайлович (1977—1982);
  • Пікаускас Освальдас Миколович (1982—1985);
  • Чиндаров Олександр Олексійович (1985—1989);
  • Востротін Валерій Олександрович (1989—1992).

Нагороди

ред.

Примітки

ред.
  1. С. Мединський Колишню славу не повернути (Частина 1). Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 30 січня 2022.
  2. С. Мединський Колишню славу не повернути (Частина 2). Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 30 січня 2022.

Література

ред.
  • Маргелов В.Ф., Лисов И.И., Самойленко Я.П. Советские воздушно-десантные (Военно-исторический очерк). — М. : Воениздат, 1980. (рос.)
  • Лисов И.И. Десантники. — М., 1968. (рос.)

Джерела

ред.