Тварини
Тварини Час існування: кембрій - сьогодення | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() | ||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||
| ||||||||||||
| ||||||||||||
|
Твари́ни (лат. Animalia або Metazoa) — царство переважно багатоклітинних еукаріотичних (ядерних) організмів, однією з найголовніших ознак якого є гетеротрофність (тобто, споживання готових органічних речовин) та здатність активно рухатись. До царства тварин не належать рослини та гриби — теж великі (але не єдині) царства еукаріотів. Втім, існує чимало тварин, що ведуть нерухомий спосіб життя, а гетеротрофність властива також грибам і деяким рослинам-паразитам. У клітинах тварин (як і інших еукаріотів) міститься сформоване ядро.
У побуті під словом «тварини» часто розуміють лише чотириногих наземних хребетних (ссавці, плазуни та земноводні). У науці за терміном «тварини» (Animalia) закріплено ширше значення (див. вище). Тому кажуть, що до тварин, крім ссавців, належить багато інших організмів: риби, птахи, комахи, павукоподібні, молюски, морські зірки, черви тощо. Людина теж належить до царства тварин, але традиційно розглядається окремо — навіть професійні біологи вживають звороти «тварини і людина» чи «тварини, в тому числі людина».
При цьому раніше до цього царства відносили багатьох гетеротрофних найпростіших і ділили тварин на підцарства: одноклітинні Protozoa і багатоклітинні Metazoa. Зараз назва «тварини» в таксономічному сенсі закріпилася за багатоклітинними. В такому розумінні тварини як таксон мають певніші ознаки — для них характерні оогамія, багатотканинна будова, наявність як мінімум двох зародкових листків, стадій бластули і гаструли в зародковому розвитку. У переважної більшості тварин є м'язи і нерви (за винятком губок, пластинчастих, мезозоїв, кнідоспоридій, які, можливо, їх втратили).
У той же час у науці термін «тварини» іноді пропонується використовувати в ще ширшому значенні, маючи на увазі під тваринами не таксон, а тип організації — життєву форму, засновану на рухливості, гетеротрофності і голозойному живленні.
ОсобливостіРедагувати
Характерні особливості тварин:
- гетеротрофне живлення;
- рухливість, активність;
- мінлива форма тіла;
- зростання, яке обмежене певним періодом життя (до формування дорослого організму);
- подразливість у вигляді таксисів (у одноклітинних) і рефлексів (у багатоклітинних);
- у клітинах відсутні клітинні стінки, пластиди, великі вакуолі;
- запасною речовиною клітин є глікоген.
ПоходженняРедагувати
Шляхи еволюції тваринного світу з'ясовує філогенетика, яка безпосередньо пов'язана з палеозоологією.
ПоходженняРедагувати
Вважається, що тварини походять від одноклітинних джгутикових, а їх найближчі відомі живі родичі — це хоанофлагеляти, комірцеві джгутиконосці, морфологічно подібні до хоаноцитів деяких губок. Молекулярні дослідження визначили місце тварин в надгрупі Opisthokonta, куди також включають хоанофлагелят, справжні гриби і невелику кількість паразитичних найпростіших. Назва Opisthokonta означає заднє розташування джгутика в рухомій клітині (як у сперматозоїдів більшості тварин), тоді як інші еукаріоти здебільшого мають передній джгутик.
Перші викопні рештки тварин належать до кінця докембрію (близько 610 мільйонів років тому). Вони відомі як едіакарська або вендська фауна. Однак їх складно зіставити з пізнішими викопними. Вони могли бути попередниками сучасних груп тварин, незалежними групами або взагалі не тваринами. Найвідоміші типи тварин більш-менш одночасно з'являються під час кембрійського періоду, близько 542 мільйонів років тому. Ця подія, названа кембрійським вибухом, була викликана або швидкою дивергенцією тварин, або такою зміною умов, яка зробила можливим скам'яніння решток. Однак деякі палеонтологи і геологи припускають, що тварини з'явилися значно раніше, ніж вважалося раніше, можливо, навіть близько мільярда років тому[джерело?].
На початку тонійського періоду близько 1 мільярда років тому, відзначено скорочення різноманітності строматолітів, що може свідчити про появу нових тварин протягом цього часу. Крім того, сліди скам'янілостей, що належать до цього ж періоду, такі як відбитки й нори, можуть свідчити про наявність хробаків великих розмірів (близько 5 мм завширшки), побудованих як земляні хробаки[1]. Проте дуже схожі відбитки створюються сьогодні велетенськими одноклітинними найпростішими Gromia sphaerica, і це ставить під сумнів подальше тлумачення таких відбитків як доказ ранньої еволюції тварин[2][3].
ДослідженняРедагувати
Зоологія — наука, що вивчає світ тварин та їх взаємозв'язки з навколишнім середовищем. Зоологія являє собою цілу систему наукових дисциплін, кожна з яких має своє завдання і свої об'єкти дослідження. Протозоологія вивчає одноклітинних тварин, гельмінтологія — паразитичних червів, карцинологія — ракоподібних, арахнологія — павукоподібних, ентомологія — комах, малакологія — молюсків, іхтіологія — риб, батрахологія — земноводних, герпетологія — плазунів, орнітологія — птахів, мамаліологія — ссавців. Сукупність тварин тієї чи іншої території вивчає фауністика. Морфологія вивчає будову, форму тіла тварин і закономірності формоутворення окремих органів; включає анатомію, ембріологію, гістологію, цитологію. Умови існування тварин і їхні взаємовідносини з навколишнім середовищем вивчає екологія, поведінку тварин у порівняльному та еволюційному плані — етологія, закономірності поширення їх на земній кулі — зоогеографія, явища мінливості і спадковості — генетика тварин.
Методи вивчення тваринних організмів:
- порівняльно-описовий метод (мікро-, макроскопічні дослідження);
- експериментальний метод (польові та лабораторні експерименти);
- моніторинг;
- моделювання.
Результати дослідів обробляють за допомогою математично-статистичного аналізу.
КласифікаціяРедагувати
На сьогодні на Землі налічується майже 45 тисяч видів хребетних і 5-8 мільйонів видів безхребетних тварин, із яких описано тільки 1,5 млн видів.
- Підцарство Первинні багатоклітинні (Prometazoa)
- Тип Губки (Porifera)
- Тип Пластинчасті (Placozoa)
- Підцарство Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
- Розділ Кишковопорожнинні (Coelenterata)
- Тип Кнідарії (Cnidaria)
- Тип Реброплави (Ctenophora)
- Розділ Двобічно-симетричні (Bilateralia)
- Підрозділ Первиннороті (Protostomia)
- Тип Ацеломорфи (Acoelomorpha)
- Тип Прямоплави (Orthonectida)
- Тип Дицієміди (Dicyemida)
- Тип Плоскі черви (Platyhelminthes)
- Тип Немертини (Nemertina)
- Тип Черевовійчасті черви (Gastrotricha)
- Тип Гнатостомуліди (Gnathostomulida)
- Тип Мікрощелепні (Micrognathozoa)
- Тип Коловертки (Rotatoria)
- Тип Акантоцефали, або Колючеголові черви (Acanthocephala)
- Тип Головохоботні (Cephalorhyncha)
- Тип Внутрішньопорошицеві (Entoprocta)
- Тип Нематоди, або Круглі черви (Nematoda)
- Тип Волосові (Nematomorpha)
- Тип Цикліофори (Cycliophora)
- Тип Молюски (Mollusca)
- Тип Сипункуліди (Sipunculida)
- Тип Кільчасті черви (Annelida)
- Тип Ехіури (Echiura)
- Тип Тихоходи (Tardigrada)
- Тип Первиннотрахейні (Onychophora)
- Тип Членистоногі (Arthropoda)
- Тип Фороніди (Phoronida)
- Тип Мохуватки (Ectoprocta)
- Тип Плечоногі (Brachiopoda)
- Підрозділ Вториннороті (Deuterostomia)
- Тип Голкошкірі (Echinodermata)
- Тип Щетинкощелепні (Chaetognatha)
- Тип Напівхордові (Hemichordata)
- Тип Хордові (Chordata)
- Підрозділ Первиннороті (Protostomia)
- Розділ Кишковопорожнинні (Coelenterata)
Альтернативні варіанти класифікаціїРедагувати
Класифікація царства тварин не є усталеною й існує безліч варіантів.
Іноді до тварин відносять найпростіших на підставі того, що вони (у більшості) є гетеротрофними організмами, які активно пересуваються. Але з іншого боку, найпростіші часто в не меншій мірі мають ознаки рослин і займають в деякому сенсі проміжне положення між тваринами і рослинами. Тому їх також виділяють в окреме царство (або розподіляють між кількома царствами). В деяких класифікаціях виділялося підцарство Агнотозої, що включає плакозоїв, ортонектид і діціємід.
Крім того, кількість і склад типів піддаються різним змінам. Ось лише деякі варіації на тему типів.
- Кнідарій і реброплавів можуть об'єднувати в один тип кишковопорожнинні.
- Нематод, черевовійчастих черв'яків, кіноринхів, волосатиків, коловерток і іноді приапулід об'єднують як класи в одному типі первиннопорожнинні черви або круглі черви (явно застаріла класифікація).
- Нематод, волосатиків і черевовійчастих відносять до типу круглі черв'яки (Nemathelminthes).
- Класи головохоботних — пріапулід, кіноринхів і лоріціфер розглядають як окремі типи.
- Форонід, мохуваток і плечоногих об'єднують в тип щупальцеві або лофофорові з трьома відповідними класами.
- Напівхордові раніше вважалися підтипом хордових.
- Покривники нерідко розглядалися як окремий тип.
- У багатьох посібниках як окремий тип вторинноротих розглядаються погонофори.
- Прямоплави і дицієміди можуть розглядатися як один тип мезозої (явно застаріла класифікація).
- До складу Metazoa включається тип Myxozoa, який раніше відносили до найпростіших.
ФілогеніяРедагувати
Царство є монофілетичним, тобто всі тварини походять від спільного предка.
Філогенетична кладограма, що показує родинні зв'язки різних груп тварин:[5][6][7][8][9]
Choanozoa |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
950 mya |
РізноманітністьРедагувати
Кількість видівРедагувати
Група | Зображення | Підгрупа | Кількість описаних видів[10] |
---|---|---|---|
Хребетні | Риби | 32 900 | |
Амфібії | 7302 | ||
Рептилії | 10 038 | ||
Птахи | 10 425 | ||
Ссавці | 5513 | ||
Разом: 66 178
| |||
Безхребетні | Комахи | 1 000 000 | |
Молюски | 85 000 | ||
Ракоподібні | 47 000 | ||
Корали | 2000 | ||
Павукоподібні | 102 248 | ||
Первиннотрахейні | 165 | ||
Мечохвости | 4 | ||
Інші | 68 658 | ||
Разом: 1 305 075
| |||
Разом: 1 371 253
|
Найбільші та найменшіРедагувати
Синій кит (Balaenoptera musculus) — найбільша тварина, яка будь-коли жила на Землі, вагою до 190 тонн і розміром до 33,6 метрів завдовжки.[11][12][13] Найбільша наразі наземна тварина — Саванний слон (Loxodonta africana), вагою до 12,25 тонн[11] and measuring up to 10,67 metres (35,0 ft) long.[11] Найбільшими наземними тваринами, які будь-коли жили на Землі, були динозаври, такі як Аргентинозавр, який, можливо, важив аж 73 тони.[14] Деякі тварин мають мікроскопічні розміри. Окремі види Myxozoa (паразитичні тварини, поширені у водному середовищі) ніколи не виростають більше 20 мкм,[15] а один із найменших видів (Myxobolus shekel) має максимальний розмір, що не перевершує 8,5 мкм.[16]
ПоширенняРедагувати
Тварини заселили різноманітні середовища існування на планеті Земля: воду, ґрунт, земну поверхню, повітря, а також інші організми і є їх паразитами або симбіонтами.
ЗначенняРедагувати
Тварини виконують різноманітні ролі в природі та житті людини:
- беруть участь у запиленні рослин (у Європі 80 % покритонасінних рослин запилюється комахами);
- створюють умови життя для зовнішніх та внутрішніх паразитів;
- беруть участь у поширенні рослин, грибів, бактерій та вірусів;
- джерело їжі, сировини, медикаментів;
- біологічні вороги, що знищують шкідників інших тварин та рослин;
- мають наукове значення як об'єкт досліджень;
- використовуються людиною для транспортних, сторожових, спортивно-оздоровчих та багатьох інших цілей;
- мають естетичне та емоційне значення для людства;
- викопні рештки тварин використовують для визначення відносного віку шарів гірських порід.
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ http://www.sciencemag.org/content/282/5386/80.abstract
- ↑ Matz et al. (2008). Giant Deep-Sea Protist Produces Bilaterian-like Traces. Current Biology. doi:10.1016/j.cub.2008.10.028.
- ↑ http://www.msnbc.msn.com/id/27827279/
- ↑ Загороднюк І., Головачов О. Кладогенез хордових тварин (Chordozoa). Частина 1. Поняття та ознаки типу, взаємини з іншими групами // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. — 2005 . — Випуск 16. — С. 5-21.
- ↑ Peterson, Kevin J.; Cotton, James A.; Gehling, James G.; Pisani, Davide (27 April 2008). The Ediacaran emergence of bilaterians: congruence between the genetic and the geological fossil records. Philosophical Transactions of the Royal Society of London B: Biological Sciences 363 (1496): 1435–1443. PMC 2614224. PMID 18192191. doi:10.1098/rstb.2007.2233.
- ↑ Parfrey, Laura Wegener; Lahr, Daniel J.G.; Knoll, Andrew H.; Katz, Laura A. (16 August 2011). Estimating the timing of early eukaryotic diversification with multigene molecular clocks. Proceedings of the National Academy of Sciences 108 (33): 13624–13629. Bibcode:2011PNAS..10813624P. PMC 3158185. PMID 21810989. doi:10.1073/pnas.1110633108.
- ↑ Raising the Standard in Fossil Calibration. Fossil Calibration Database. Процитовано 3 March 2018.
- ↑ Laumer, Christopher E.; Gruber-Vodicka, Harald; Hadfield, Michael G.; Pearse, Vicki B.; Riesgo, Ana; Marioni, John C.; Giribet, Gonzalo (2018-03-17). Placozoa and Cnidaria are sister taxa. bioRxiv: 200972. doi:10.1101/200972.
- ↑ Adl, Sina M.; Bass, David; Lane, Christopher E.; Lukeš, Julius; Schoch, Conrad L.; Smirnov, Alexey; Agatha, Sabine; Berney, Cedric та ін. (2018). Revisions to the Classification, Nomenclature, and Diversity of Eukaryotes. Journal of Eukaryotic Microbiology 66 (1): 4–119. PMID 30257078. doi:10.1111/jeu.12691.
- ↑ The World Conservation Union. 2014. IUCN Red List of Threatened Species, 2014.3. Summary Statistics for Globally Threatened Species. Table 1: Numbers of threatened species by major groups of organisms (1996—2014).
- ↑ а б в Wood, Gerald (1983). The Guinness Book of Animal Facts and Feats. ISBN 978-0-85112-235-9.
- ↑ Davies, Ella (20.04.2016). The longest animal alive may be one you never thought of. BBC Earth. Архів оригіналу за 19.03.2018. Процитовано 25.07.2019.
- ↑ Largest mammal. Guinness World Records. Архів оригіналу за 31.01.2018. Процитовано 25.07.2019.
- ↑ Mazzetta, Gerardo V.; Christiansen, Per; Fariña, Richard A. (2004). Giants and Bizarres: Body Size of Some Southern South American Cretaceous Dinosaurs. Historical Biology 16 (2–4): 71–83. doi:10.1080/08912960410001715132.
- ↑ Fiala, Ivan (10.07.2008). Myxozoa. Tree of Life Web Project. Архів оригіналу за 01.03.2018. Процитовано 25.07.2019.
- ↑ Kaur, H.; Singh, R. (2011). Two new species of Myxobolus (Myxozoa: Myxosporea: Bivalvulida) infecting an Indian major carp and a cat fish in wetlands of Punjab, India. Journal of Parasitic Diseases 35 (2): 169–176. PMC 3235390. PMID 23024499. doi:10.1007/s12639-011-0061-4.
ДжерелаРедагувати
- Биологический энциклопедический словарь под редакцией М. С. Гилярова и др., М., изд. Советская Энциклопедия, 1989.
ПосиланняРедагувати
- (рос.) Filin.vn.ua — ілюстрована енциклопедія тварин.
- (рос.) У світі тварин — довідник з біології тварин.