Тварини

царство переважно багатоклітинних еукаріотичних (ядерних) організмів
(Перенаправлено з Animalia)

Твари́ни (лат. Animalia або Metazoa) — царство переважно багатоклітинних еукаріотичних (ядерних) створінь, однією з найголовніших ознак якого є гетеротрофність (тобто, споживання готових органічних речовин) та здатність діяльно рухатись. До царства тварин не належать рослини та гриби — теж великі (але не єдині) царства еукаріотів. Втім, існує чимало тварин, що ведуть нерухомий спосіб життя, а гетеротрофність властива також грибам і деяким рослинам-паразитам. У клітинах тварин (як і інших еукаріотів) міститься утворене ядро.

Тварини
Період існування: 665–0 Ma кріогеній — сьогодення
Біологічна класифікація редагувати
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
(без рангу): Уніконти (Unikonta)
(без рангу): Obazoa
(без рангу): Опістоконти (Opisthokonta)
(без рангу): Holozoa
(без рангу): Filozoa
Царство: Тварини (Animalia)
Linnaeus, 1758
Підцарства
Синоніми

Metazoa
Choanoblastaea

Вікісховище: Animalia

У побуті, під словом «тварини» часто розуміють лише чотириногих наземних хребетних (ссавці, плазуни та земноводні). У науці за терміном «тварини» (Animalia), закріплено ширше значення (див. вище). Тому кажуть, що до тварин, крім ссавців, належить багато інших істот: риби, птахи, комахи, павукоподібні, молюски, морські зірки, черви тощо. Людина теж належить до царства тварин, але зазвичай її розглядають окремо — навіть професійні біологи вживають звороти «тварини і людина» чи «тварини, зокрема людина».

Водночас, раніше до цього царства відносили багатьох гетеротрофних найпростіших і ділили тварин на підцарства: одноклітинні Protozoa і багатоклітинні Metazoa. Зараз назва «тварини» в таксономічному сенсі закріпилася за багатоклітинними. В такому розумінні, тварини як таксон мають певніші ознаки — для них притаманні оогамія, багатотканинна будова, наявність щонайменше двох зародкових листків, стадій бластули і гаструли в зародковому розвитку. У переважної більшості тварин є м'язи і нерви (за винятком губок, пластинчастих, мезозоїв, кнідоспоридій(інші мови), які, можливо, їх втратили).

Водночас у науці, термін «тварини» іноді пропонується використовувати в ще ширшому значенні, маючи на увазі під тваринами не таксон, а спосіб організації — життєву форму, засновану на рухливості, гетеротрофності і голозойному живленні.

Особливості

ред.

Характерні особливості тварин:

  • гетеротрофне живлення — організми, що потребують органічних сполук як джерела вуглецю для росту й розвитку.
  • рухливість, активність;
  • мінлива форма тіла — зміни у фенотипі організму, що у більшості випадків носять пристосувальний характер та утворюються внаслідок взаємодії генотипу із навколишнім середовищем. Зміни в організмі та модифікації не успадковуються. У цілому поняття «модифікаційна мінливість» відповідає поняттю «визначена мінливість», яке ввів Чарльз Роберт Дарвін
  • зростання, яке обмежене певним періодом життя (до формування дорослого організму);
  • подразливість у вигляді таксисів (у одноклітинних) і рефлексів (у багатоклітинних) — рухова реакція у відповідь на спрямований вплив чинника, що здійснюється клітинами чи організмами. Наприклад, викидання нитки із жалкої клітини гідри при дотику до чутливого виросту є механотаксисом, а рух амебоцитів до поживних речовин чи від шкідливих речовин є позитивним або негативним хемотаксисом
  • у клітинах відсутні клітинні стінки, пластиди, великі вакуолі;
  • запасною речовиною клітин є глікогенполісахарид, гомополімер α-глюкози, основна форма її зберігання в клітинах тварин, більшості грибів, багатьох бактерій та архей. В людському організмі головними місцями накопичення глікогену є печінка та скелетні м'язи.

Походження

ред.
Докладніше: Походження тварин

Шляхи еволюції тваринного світу з'ясовує філогенетика, яка безпосередньо пов'язана з палеозоологією.

Походження

ред.

Вважається, що тварини походять від одноклітинних джгутикових, а їх найближчі відомі живі родичі — це хоанофлагеляти, комірцеві джгутиконосці, морфологічно подібні до хоаноцитів деяких губок. Молекулярні дослідження визначили місце тварин в надгрупі Opisthokonta, куди також включають хоанофлагелят, справжні гриби і невелику кількість паразитичних найпростіших. Назва Opisthokonta означає заднє розташування джгутика в рухомій клітині (як у сперматозоїдів більшості тварин), тоді як інші еукаріоти здебільшого мають передній джгутик.

Перші викопні рештки тварин належать до кінця докембрію (близько 610 мільйонів років тому). Вони знані як едіакарська або вендська фауна. Однак їх складно зіставити з пізнішими викопними. Вони могли бути попередниками сучасних груп тварин, незалежними групами або взагалі не тваринами. Найвідоміші типи тварин більш-менш одночасно з'являються під час кембрійського періоду, близько 542 мільйонів років тому. Ця подія, названа кембрійським вибухом, була викликана або швидкою дивергенцією тварин, або такою зміною умов, яка зробила можливим скам'яніння решток. Однак деякі палеонтологи і геологи припускають, що тварини з'явилися значно раніше, ніж вважалося раніше, можливо, навіть близько мільярда років тому[джерело?].

На початку тонійського періоду близько 1 мільярда років тому, відзначено скорочення різноманітності строматолітів, що може свідчити про появу нових тварин протягом цього часу. Крім того, сліди скам'янілостей, що належать до цього ж періоду, такі як відбитки й нори, можуть свідчити про наявність хробаків великих розмірів (близько 5 мм завширшки), побудованих як земляні хробаки[1]. Проте дуже схожі відбитки створюються сьогодні велетенськими одноклітинними найпростішими Gromia sphaerica, і це ставить під сумнів подальше тлумачення таких відбитків як доказ ранньої еволюції тварин[2][3].

Дослідження

ред.
Докладніше: Зоологія

Зоологія — наука, що вивчає світ тварин та їх взаємозв'язки з навколишнім середовищем. Зоологія являє собою цілу систему наукових дисциплін, кожна з яких має своє завдання і свої об'єкти дослідження. Протозоологія вивчає одноклітинних тварин, гельмінтологія — паразитичних червів, карцинологія — ракоподібних, арахнологія — павукоподібних, ентомологія — комах, малакологія — молюсків, іхтіологія — риб, батрахологія — земноводних, герпетологія — плазунів, орнітологія — птахів, мамаліологія — ссавців. Сукупність тварин тієї чи іншої території вивчає фауністика. Морфологія вивчає будову, форму тіла тварин і закономірності формоутворення окремих органів; включає анатомію, ембріологію, гістологію, цитологію. Умови існування тварин і їхні взаємовідносини з навколишнім середовищем вивчає екологія, поведінку тварин у порівняльному та еволюційному плані — етологія, закономірності поширення їх на земній кулі — зоогеографія, явища мінливості і спадковості — генетика тварин.

Методи вивчення тваринних організмів:

  • порівняльно-описовий метод (мікро-, макроскопічні дослідження)- використовується для порівняння об'єкта дослідження з подібними об'єктами чи процесами. Він дозволяє відкривати нові види живих істот та класифікувати їх, детально аналізуючи схожі та відмінні риси порівняно з близькими до них формами.
  • моніторинг- система постійного спостереження за явищами і процесами, що проходять в навколишньому середовищі і суспільстві, результати якого служать для обґрунтування управлінських рішень по забезпеченню безпеки людей та об'єктів економіки. При автоматичному контролі відбувається отримання і обробка інформації про стан об'єкта і зовнішніх умов для виявлення подій, що визначають управлінські дії. Подією може бути будь-який якісний результат: поява деталі з розмірами, що виходять за допустимі межі, коротке замикання, вихід температури за встановлене значення, аварія обладнання та інші.
  • моделювання-— це метод дослідження об'єктів пізнання (явищ, пристроїв, процесів), що ґрунтується на заміні конкретного об'єкта досліджень (оригіналу) іншим, подібним до нього (моделлю).

Результати дослідів обробляють за допомогою математично-статистичного аналізу.

Класифікація

ред.
 
Система родинних стосунків основних груп тварин за морфологічними (ліворуч) і генетичними (праворуч) даними (за: Загороднюк, Головачов, 2005; за даними Adoutte A., Balavoine G., Lartillot N. et al., 2000)[4]

На сьогодні на Землі налічується майже 45 тисяч видів хребетних і 5-8 мільйонів видів безхребетних тварин, із яких описано тільки 1,5 млн видів.

Альтернативні варіанти класифікації

ред.

Класифікація царства тварин не є усталеною й існує безліч варіантів.

Іноді до тварин відносять найпростіших на підставі того, що вони (у більшості) є гетеротрофними організмами, які активно пересуваються. Але з іншого боку, найпростіші часто в не меншій мірі мають ознаки рослин і займають в деякому сенсі проміжне положення між тваринами і рослинами. Тому їх також виділяють в окреме царство (або розподіляють між кількома царствами). В деяких класифікаціях виділялося підцарство Агнотозої, що включає плакозоїв, ортонектид і діціємід.

Крім того, кількість і склад типів піддаються різним змінам. Ось лише деякі варіації на тему типів.

Філогенія

ред.

Царство є монофілетичним, тобто всі тварини походять від спільного предка.

Філогенетична кладограма, що показує родинні зв'язки різних груп тварин:[5][6][7][8][9]

Choanoflagellata  

Animalia

Porifera  

Eumetazoa

Ctenophora  

ParaHoxozoa

Placozoa  

Cnidaria  

Bilateria

Xenacoelomorpha  

Nephrozoa
Deuterostomia

Chordata  

Ambulacraria  

Protostomia
Ecdysozoa

Arthropoda  

Nematoda  

>529 mya
Spiralia

Rotifera  

Chaetognatha  

Platyhelminthes  

Lophotrochozoa

Mollusca  

Annelida  

550 mya
580 mya
610 mya
650 mya
Triploblasts
680 mya
760 mya
950 mya


Різноманітність

ред.

Кількість видів

ред.
Група Зображення Підгрупа Кількість
описаних видів[10]
Хребетні   Риби 32 900
  Амфібії 7302
  Рептилії 10 038
  Птахи 10 425
  Ссавці 5513
Разом: 66 178
Безхребетні   Комахи 1 000 000
  Молюски 85 000
  Ракоподібні 47 000
  Корали 2000
  Павукоподібні 102 248
  Первиннотрахейні 165
  Мечохвости 4
Інші 68 658
Разом: 1 305 075
Разом: 1 371 253

Найбільші та найменші

ред.

Синій кит (Balaenoptera musculus) — найбільша тварина, яка будь-коли жила на Землі, вагою до 190 тонн і розміром до 33,6 метрів завдовжки.[11][12][13] Найбільша наразі наземна тварина — Саванний слон (Loxodonta africana), вагою до 12,25 тонн[11] and measuring up to 10,67 метра (35,0 фут) long.[11] Найбільшими наземними тваринами, які будь-коли жили на Землі, були динозаври, такі як Аргентинозавр, який, можливо, важив аж 73 тони.[14] Деякі тварин мають мікроскопічні розміри. Окремі види Myxozoa (паразитичні тварини, поширені у водному середовищі) ніколи не виростають більше 20 мкм,[15] а один із найменших видів (Myxobolus shekel) має максимальний розмір, що не перевершує 8,5 мкм.[16]

Поширення

ред.

Тварини заселили різноманітні середовища існування на планеті Земля: воду, ґрунт, земну поверхню, повітря, а також інші організми і є їх паразитами або симбіонтами.

Значення

ред.

Тварини виконують різноманітні ролі в природі та житті людини:

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 15 березня 2012. Процитовано 20 березня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. Matz та ін. (2008). Giant Deep-Sea Protist Produces Bilaterian-like Traces (PDF). Current Biology. doi:10.1016/j.cub.2008.10.028. ISSN 0960-9822. Архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2008. Процитовано 20 березня 2012. {{cite journal}}: Явне використання «та ін.» у: |author= (довідка)
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 лютого 2009. Процитовано 20 березня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. Загороднюк І., Головачов О. Кладогенез хордових тварин (Chordozoa). Частина 1. Поняття та ознаки типу, взаємини з іншими групами [Архівовано 3 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Біологія. — 2005 . — Випуск 16. — С. 5-21.
  5. Peterson, Kevin J.; Cotton, James A.; Gehling, James G.; Pisani, Davide (27 квітня 2008). The Ediacaran emergence of bilaterians: congruence between the genetic and the geological fossil records. Philosophical Transactions of the Royal Society of London B: Biological Sciences. 363 (1496): 1435—1443. doi:10.1098/rstb.2007.2233. PMC 2614224. PMID 18192191. Архів оригіналу за 19 листопада 2018. Процитовано 20 квітня 2019.
  6. Parfrey, Laura Wegener; Lahr, Daniel J.G.; Knoll, Andrew H.; Katz, Laura A. (16 серпня 2011). Estimating the timing of early eukaryotic diversification with multigene molecular clocks. Proceedings of the National Academy of Sciences. 108 (33): 13624—13629. Bibcode:2011PNAS..10813624P. doi:10.1073/pnas.1110633108. PMC 3158185. PMID 21810989. Архів оригіналу за 18 вересня 2019. Процитовано 20 квітня 2019.
  7. Raising the Standard in Fossil Calibration. Fossil Calibration Database. Архів оригіналу за 7 березня 2018. Процитовано 3 березня 2018.
  8. Laumer, Christopher E.; Gruber-Vodicka, Harald; Hadfield, Michael G.; Pearse, Vicki B.; Riesgo, Ana; Marioni, John C.; Giribet, Gonzalo (17 березня 2018). Placozoa and Cnidaria are sister taxa. bioRxiv: 200972. doi:10.1101/200972. Архів оригіналу за 22 травня 2018. Процитовано 20 квітня 2019.
  9. Adl, Sina M.; Bass, David; Lane, Christopher E.; Lukeš, Julius; Schoch, Conrad L.; Smirnov, Alexey; Agatha, Sabine; Berney, Cedric; Brown, Matthew W. (2018). Revisions to the Classification, Nomenclature, and Diversity of Eukaryotes. Journal of Eukaryotic Microbiology. 66 (1): 4—119. doi:10.1111/jeu.12691. PMID 30257078.
  10. The World Conservation Union. 2014. IUCN Red List of Threatened Species, 2014.3. Summary Statistics for Globally Threatened Species. Table 1: Numbers of threatened species by major groups of organisms (1996—2014) [Архівовано 24 лютого 2015 у Wayback Machine.].
  11. а б в Wood, Gerald (1983). The Guinness Book of Animal Facts and Feats. ISBN 978-0-85112-235-9.
  12. Davies, Ella (20.04.2016). The longest animal alive may be one you never thought of. BBC Earth. Архів оригіналу за 19.03.2018. Процитовано 25.07.2019.
  13. Largest mammal. Guinness World Records. Архів оригіналу за 31.01.2018. Процитовано 25.07.2019.
  14. Mazzetta, Gerardo V.; Christiansen, Per; Fariña, Richard A. (2004). Giants and Bizarres: Body Size of Some Southern South American Cretaceous Dinosaurs. Historical Biology. 16 (2–4): 71—83. doi:10.1080/08912960410001715132.
  15. Fiala, Ivan (10.07.2008). Myxozoa. Tree of Life Web Project. Архів оригіналу за 01.03.2018. Процитовано 25.07.2019.
  16. Kaur, H.; Singh, R. (2011). Two new species of Myxobolus (Myxozoa: Myxosporea: Bivalvulida) infecting an Indian major carp and a cat fish in wetlands of Punjab, India. Journal of Parasitic Diseases. 35 (2): 169—176. doi:10.1007/s12639-011-0061-4. PMC 3235390. PMID 23024499.

Джерела

ред.
  • Биологический энциклопедический словарь под редакцией М. С. Гилярова и др., М., изд. Советская Энциклопедия, 1989.

Посилання

ред.