Тварини

Твари́ни (лат. Animalia або лат. Metazoa) — царство переважно багатоклітинних еукаріотичних (ядерних) організмів, однією з найголовніших ознак якого є гетеротрофність (тобто, споживання готових органічних речовин) та здатність активно рухатись. Однак тварини не завжди ведуть активний спосіб життя і є гетеротрофами. У клітинах тварин (як і інших еукаріотів) міститься сформоване ядро. До тварин належать ссавці, птахи, риби, комахи, павукоподібні, молюски, морські зірки, черви тощо. До царства тварин не належать рослини та гриби — теж великі (але не єдині) царства еукаріотів.

Тварини належать до еукаріотів (у клітинах є ядра). Класичними ознаками тварин вважаються: гетеротрофність (харчування готовими органічними сполуками) та здатність активно пересуватися. Втім, існує чимало тварин, що ведуть нерухомий спосіб життя, а гетеротрофність властива також грибам і деяким рослинам-паразитам.

У побуті під словом тварини часто розуміють лише чотириногих наземних хребетних (ссавці, плазуни та земноводні). У науці за терміном «тварини» закріплено ширше значення, що відповідає латинському Animalia (див. вище). Тому кажуть, що до тварин, крім ссавців, належить багато інших організмів: риби, птахи, комахи, павукоподібні, молюски, морські зірки, всілякі черв'яки і тощо. Людина теж належить до царства тварин, але традиційно розглядається окремо — навіть професійні біологи вживають звороти «тварини і людина» чи «тварини, включаючи людину».

При цьому, раніше до цього царства відносили багатьох гетеротрофних найпростіших і ділили тварин на підцарства: одноклітинні Protozoa і багатоклітинні Metazoa. Зараз назва «тварини» в таксономічному сенсі закріпилося за багатоклітинними. В такому розумінні тварини як таксон мають певніші ознаки — для них характерні оогамія, багатотканинна будова, наявність як мінімум двох зародкових листків, стадій бластули і гаструли в зародковому розвитку. У переважної більшості тварин є м'язи і нерви, а не мають їх губки, пластинчасті, мезозої, кнідоспорідії, які можливо, втратили їх.

У той же час, у науці термін «тварини» іноді пропонується використовувати в ще ширшому значенні, маючи на увазі під тваринами не таксон, а тип організації — життєву форму, засновану на рухливості, гетеротрофності і голозойному живленні.

Зміст

ОсобливостіРедагувати

Характерні особливості тварин:

• гетеротрофне живлення;
• рухливість, активність;
• мінлива форма тіла;
• зростання, яке обмежене певним періодом життя (до формування дорослого організму);
• подразливість у вигляді таксисів (у одноклітинних) і рефлексів (у багатоклітинних);
• у клітинах відсутні клітинні стінки, пластиди, великі вакуолі;
• запасною речовиною клітин є глікоген.

ПоходженняРедагувати

Шляхи еволюції тваринного світу з'ясовує філогенетика, яка безпосередньо пов'язана з палеозоологією.

Походження MetazoaРедагувати

Вважається, що тварини походять від одноклітинних джгутикових, а їх найближчі відомі живі родичі це хоанофлагеляти — комірцеві жгутиконосці, морфологічно подібні до хоаноцитів деяких губок. Молекулярні дослідження визначили місце тварин в надгрупі Opisthokonta, куди також включають Хоанофлагелят, гриби і невелику кількість паразитичних Найпростіших. Назва Opisthokonta позначає заднє розташування джгутика в рухомій клітині (як у сперматозоїдів більшості тварин), тоді як інші еукаріоти, здебільшого, мають передній джгутик.

Перші викопні рештки тварин належать до кінця докембрію, віком близько 610 мільйонів років. Вони відомі як едіакарська або вендська фауна. Однак, їх складно зіставити з пізнішими викопними. Вони можуть бути попередниками сучасних гілок тварин, а можуть бути й незалежними групами, а може, вони взагалі не були тваринами. Найвідоміші типи тварин більш-менш одночасно з'являються під час кембрійського періоду, близько 542 мільйонів років тому. Ця подія, названа кембрійським вибухом, була викликана або швидкою дивергенцією між диференціювальними групами, або такою зміною умов, яка зробила можливим скам'яніння решток. Однак деякі палеонтологи і геологи припускають, що тварини з'явилися значно раніше, ніж вважалося раніше, можливо, навіть близько мільярда років тому^{[джерело?]}.

На початку тонійського періоду близько 1 мільярда років тому, відзначено скорочення різноманітності строматолітів, що може свідчити про появу нових тварин протягом цього часу. Крім того, сліди скам'янілостей, таких як відбитки й нори в тонійский період, можуть свідчити про наявність хробаків великих розмірів (близько 5 мм завширшки), побудованих як земляні хробаки. Проте дуже схожі відбитки створюються сьогодні велетенськими одноклітинними Найпростішими Gromia sphaerica і це ставить під сумнів подальше тлумачення таких відбитків як доказ ранньої еволюції тварин.

ДослідженняРедагувати

Зоологія — наука, що вивчає світ тварин та їх взаємозв'язки з навколишнім середовищем. Зоологія являє собою цілу систему наукових дисциплін, кожна з яких має своє завдання і свої об'єкти дослідження. Протистологія вивчає одноклітинних тварин, гельмінтологія — паразитичних червів, карцинологія — ракоподібних, арахнологія — павукоподібних, ентомологія — комах, малакологія — молюсків, іхтіологія — риб, батрахологія — земноводних, герпетологія — плазунів, орнітологія — птахів, мамаліологія — ссавців. Сукупність тварин тієї чи іншої території вивчає фауністика. Морфологія вивчає будову, форму тіла тварин і закономірності формоутворення окремих органів; включає анатомію, ембріологію, гістологію, цитологію. Умови існування тварин і їхні взаємовідносини з навколишнім середовищем вивчає екологія, поведінку тварин у порівняльному та еволюційному плані — етологія, закономірності поширення їх на земній кулі — зоогеографія, явища мінливості і спадковості — генетика тварин.

Методи вивчення тваринних організмів:

• порівняльно-описовий метод (мікро-, макроскопічні дослідження);
• експериментальний метод (польові та лабораторні експерименти);
• моніторинг;
• моделювання.

Результати дослідів обробляють за допомогою математично-статистичного аналізу.

КласифікаціяРедагувати

Система родинних стосунків основних груп тварин за морфологічними (ліворуч) і генетичними (праворуч) даними (за: Загороднюк, Головачов, 2005; за даними Adoutte A., Balavoine G., Lartillot N. et al., 2000)

На сьогодні на Землі налічується майже 45 тисяч хребетних і 5-8 мільйонів видів безхребетних тварин, із яких описано тільки 1,5 млн видів.

• Підцарство Первинні багатоклітинні (Prometazoa)
  • • • Тип Губки (Porifera)
      • Тип Пластинчасті (Placozoa)
• Підцарство Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
  • Розділ Кишковопорожнинні (Coelenterata)
    • • Тип Кнідарії (Cnidaria)
      • Тип Реброплави (Ctenophora)
  • Розділ Двобічно-симетричні (Bilateralia)
    • Підрозділ Первиннороті (Protostomia)
      • Тип Ацеломорфи (Acoelomorpha)
      • Тип Прямоплави (Orthonectida)
      • Тип Дицієміди (Dicyemida)
      • Тип Плоскі черви (Platyhelminthes)
      • Тип Немертини (Nemertina)
      • Тип Черевовійчасті черви (Gastrotricha)
      • Тип Гнатостомуліди (Gnathostomulida)
      • Тип Мікрощелепні (Micrognathozoa)
      • Тип Коловертки (Rotatoria)
      • Тип Акантоцефали, або Колючеголові черви (Acanthocephala)
      • Тип Головохоботні (Cephalorhyncha)
      • Тип Внутрішньопорошицеві (Entoprocta)
      • Тип Нематоди, або Круглі черви (Nematoda)
      • Тип Волосові (Nematomorpha)
      • Тип Цикліофори (Cycliophora)
      • Тип Молюски (Mollusca)
      • Тип Сипункуліди (Sipunculida)
      • Тип Кільчасті черви (Annelida)
      • Тип Ехіури (Echiura)
      • Тип Тихоходи (Tardigrada)
      • Тип Первиннотрахейні (Onychophora)
      • Тип Членистоногі (Arthropoda)
      • Тип Фороніди (Phoronida)
      • Тип Мохуватки (Ectoprocta)
      • Тип Плечоногі (Brachiopoda)
    • Підрозділ Вториннороті (Deuterostomia)
      • Тип Голкошкірі (Echinodermata)
      • Тип Щетинкощелепні (Chaetognatha)
      • Тип Напівхордові (Hemichordata)
      • Тип Хордові (Chordata)

Альтернативні варіанти класифікаціїРедагувати

Класифікація царства тварин не є усталеною й існує безліч варіантів.

Іноді найпростіших відносять до тварин як підцарства на підставі того, що вони (у більшості) є гетеротрофними організмами, які активно пересуваються. Але з іншого боку, найпростіші часто в не меншій мірі мають ознаки рослин і займають в деякому сенсі проміжне положення між тваринами і рослинами. Тому протистов також виділяють в окреме царство (або декілька царств). В деяких класифікаціях виділялося подцарство Агнотозоі, що включає плакозоев, ортонектід і діціемід.

Крім того, кількість і склад типів піддаються різним змінам. Ось лише деякі можливі варіації на тему типів.

• Кнідаріїв і реброплавів можуть об'єднувати в один тип (кишковопорожнинні).
• Нематод, брюхореснічних черв'яків, кінорінхов, волосатик, коловерток і іноді пріапулід об'єднують як класи в одному типі первиннополостні черви або круглі черв'яки (явно застаріла класифікація).
• Нематод, Волосові і Черевовійчасті черви відносять до типу круглі черв'яки (Nemathelminthes).
• Класи головохоботних — пріапулід, кіноринхів і лоріціфери розглядають як окремі типи.
• Форонід, Мохуватки і Плечоногі об'єднують в тип щупальцеві або лофофорові з трьома відповідними класами.
• Напівхордові раніше вважалися підтипом хордових.
• Покривники нерідко розглядалися як окремий тип.
• У багатьох посібниках як окремий тип вторічноротих розглядаються погонофори.
• Прямоплави і дицієміди можуть розглядатися як один тип мезозою (явно застаріла класифікація).
• До складу Metazoa включається тип Myxozoa, який раніше відносили до Найпростіших.

Кількість видівРедагувати

Група	Зображення	Підгрупа	Кількість досліджених видів
Хребетні		Риби	32,900
		Амфібії	7,302
		Рептилії	10,038
		Птахи	10,425
		Ссавці	5,513
	Разом: 66,178
Безхребетні		Комахи	1,000,000
		Молюски	85,000
		Ракоподібні	47,000
		Корали	2,000
		Павукоподібні	102,248
		Первиннотрахейні	165
		Мечохвости	4
		Інші	68,658
	Разом: 1,305,075
Разом: 1,371,253

ПоширенняРедагувати

Тварини заселили різноманітні середовища існування на планеті Земля: воду, ґрунт, земну поверхню, повітря, а також інші організми і є їх паразитами або симбіонтами.

ЗначенняРедагувати

Тварини виконують різноманітні ролі в природі та житті людини:

• беруть участь у запиленні рослин (у Європі 80% покритонасінних рослин запилюється комахами);
• створюють умови життя для зовнішніх та внутрішніх паразитів;
• беруть участь у поширенні рослин, грибів, бактерій та вірусів;
• джерело їжі, сировини, медикаментів;
• біологічні вороги, що знищують шкідників інших тварин та рослин;
• мають наукове значення як об'єкт досліджень;
• використовуються людиною для транспортних, сторожових, спортивно-оздоровчих та багатьох інших цілей;
• мають естетичне та емоційне значення для людства;
• викопні рештки тварин використовують для визначення відносного віку шарів гірських порід.

Див. такожРедагувати

• Тварини на гербах України
• Синоніми у зоологічній систематиці в українській мові
• Етологія
• Фауна
• Зоологія

ДжерелаРедагувати

• Биологический энциклопедический словарь под редакцией М. С. Гилярова и др., М., изд. Советская Энциклопедия, 1989.

ПосиланняРедагувати

• (рос.) Filin.vn.ua — ілюстрована енциклопедія тварин.
• (рос.) У світі тварин — довідник з біології тварин.