Xenacoelomorpha
Xenoturbella japonica
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eucaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Надтип: Білатеральні (Bilateria)
Тип: Xenacoelomorpha
Philippe et all., 2011[1]
Підтипи
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Xenacoelomorpha
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Xenacoelomorpha
ITIS logo.svg ITIS: 914162
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 1312402

Xenacoelomorpha — тип двобічно-симетричних тварин.

ОписРедагувати

Червоподібні морські тварини. Бентосні, планктонні, а також на поверхні водоростей та коралів, або в кишечнику голотурій. Довжина тіла від декількох міліметрів до 10 см. Нервова система базиепідермальна, мозок відсутній. У ксенотурбеллід це проста нервова мережа, спеціалізована концентрація нейронів відсутня. Органами чуття є статоцисти і, у деяких груп, найпростіші оцеллії.[2][3]

КласифікаціяРедагувати

Включає два підтипи і близько 400 видів, 115 родів та 19 родин[4].

ФілогеніяРедагувати

Спершу тип вважали представником вторинноротих, проте молекулярний аналіз транскриптоми показав, що Xenacoelomorpha є базальною групою двобічно-симетричних (Bilateria) та сестринською до Nephrozoa (яка об'єднує первісноротих і вторинноротих).

Філогенічна кладограма, що показує систематичне положення Xenacoelomorpha:[5]


Bilateria

Xenacoelomorpha  

Nephrozoa
Deuterostomia

Chordata  

Ambulacraria  

Protostomia
Ecdysozoa
Scalidophora

Priapulida  

Kinorhyncha  

Nematoida

Nematoda  

Nematomorpha  

Loricifera  

Panarthropoda

Onychophora  

Tactopoda

Tardigrada  

Arthropoda  

>529 mya
Spiralia
Gnathifera

Rotifera  

Chaetognatha  

Platytrochozoa

Platyhelminthes  

Lophotrochozoa

Mollusca  

Annelida  

550 mya
580 mya

Kimberella

610 mya


ПриміткиРедагувати

  1. Tyler, S.; Schilling, S.; Hooge, M.; Bush, L.F. (2006–2016). Xenacoelomorpha. Turbellarian taxonomic database. Version 1.7. Процитовано 2016-02-03. 
  2. Achatz Johannes G., Chiodin Marta, Salvenmoser Willi, Tyler Seth, Martinez Pedro. (June 2013). The Acoela: on their kind and kinships, especially with nemertodermatids and xenoturbellids (Bilateria incertae sedis). Organisms Diversity & Evolution 13 (2): 267—286. ISSN 1439-6092. doi:10.1007/s13127-012-0112-4. 
  3. Perea-Atienza E., Gavilan B., Chiodin M., Abril J. F., Hoff K. J., Poustka A. J., Martinez P. (2015). The nervous system of Xenacoelomorpha: a genomic perspective. Journal of Experimental Biology 218 (4): 618—628. ISSN 0022-0949. doi:10.1242/jeb.110379. 
  4. Seth Tyler & Schilling: Phylum Xenacoelomorpha (PDF; 33 & nbsp; kB), Zootaxa 3148 © 2011 Magnolia Press.
  5. Peterson, Kevin J.; Cotton, James A.; Gehling, James G.; Pisani, Davide (2008-04-27). The Ediacaran emergence of bilaterians: congruence between the genetic and the geological fossil records. Philosophical Transactions of the Royal Society of London B: Biological Sciences 363 (1496): 1435–1443. PMC 2614224. PMID 18192191. doi:10.1098/rstb.2007.2233.