О́рган (від дав.-гр. ὄργανον — знаряддя, інструмент) — частина тіла певної форми, що складається з однакових груп тканин і виконує певні функції.

Орган
Зображення
CMNS: Орган у Вікісховищі

Орган є морфологічно оформленою і функціонально спеціалізованою частиною організму. До складу органа завжди входить кілька тканин, які утворюють складну структуру, що має певну функцію.

Будова органів ред.

Усі сформовані і нормально розвинені органи хребетних тварин і людини побудовані за єдиним планом. Вони складаються з опорної тканини — строми, яка, як правило, представлена кількома різновидами сполучної тканини, та паренхіми, що виконує основну функцію органа. Таким чином, строма та паренхіма — це дві групи тканин, об'єднаних для виконання певних функцій. Зовні орган обов'язково вкритий оболонкою різної будови.

Види органів ред.

Розрізняють органи постійні і тимчасові, прогресивні та регресивні.

Сукупність органів одного походження, які мають спільні риси будови, пов'язані анатомічно і топографічно, а також виконують однакову функцію, називають системою органів.

Органи рослин ред.

У рослин виділяють вегетативні органи, що виконують основні функції (фотосинтез, транспірація, ріст та ін.) — корінь, пагін (що в свою чергу складається з стебла та листка); та генеративні органи, основною функцією яких є розмноження — квітка (або суцвіття), плід.

Див. також ред.

Література ред.

  • Людина. / Навч. посібник з анатомії та фізіології. — Львів. 2002. — 240 с.