Зя́брові ду́ги (лат. arcus branchiales) — частина вісцерального черепа хребетних, хрящові або кісткові утворення, що розміщуються в стінці глотки між глотковими кишенями[1].

Зяброві дуги
Схематичне зображення зябрових дуг. I—IV зяброві дуги, 1-4 глоткові кармани (всередині) та/або глоткові дуги ззовні.
a — латеральний горбок
b — непарний горбок
c — сліпий отвір
d — щитовидно-язикова протока
e — шийний синус
Деталі
Ідентифікатори
Латина Arcus branchiales
Анатомія Грея subject #13
MeSH D001934
TE E5.4.2.0.0.0.2
Анатомічна термінологія

У круглоротих зяброві дуги суцільні, з'єднуються поздовжніми поперечинами і формують зябровий кошик, розташований назовні від зябрових мішків.

У риб може бути від 3 до 7 зябрових дуг, кожна з яких первинно розділена на 4 рухомо з'єднаних відділи і розміщується між зябровими щілинами, на їх зовнішній стороні розвиваються зябра.

У наземних хребетних зяброві дуги частково редукуються, частково входять до складу скелета гортані, трахеї та під'язикового апарата.

Див. також ред.

Посилання ред.