Хоанофлагеляти
Cronoflagelado2.svg
Monosiga Brevicollis Phase.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Опістоконти (Opisthokonta)
Тип: Хоанозої (Choanozoa)
Клас: Хоанофлагеляти (Choanoflagellatea)
Cavalier-Smith, 1998
Дочірні таксони
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Choanoflagellatea
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Choanoflagellata
EOL logo.svg EOL: 2863895
ITIS logo.svg ITIS: 43811
Fossilworks: 212583

Хоанофлагеляти, або комірцеві джгутиконосці (Choanoflagellatea) — група найпростіших. Вважаються найближчими родичами багатоклітинних тварин. Характерна риса — наявність у клітини одного джгутика, оточеного комірцем з 30-40 мікроворсинок. Хоанофлагеляти представлені поодинокими і колоніальними формами, що живуть у морських і прісних водах. Описано близько 150 видів.

БудоваРедагувати

 
Схема живлення Monosiga gracilis
 
Колонія хоанофлягелят Sphaeroeca (близько 230 особин)

Розмір хоанофлагелят зазвичай перевищує 10 мікрон. Клітини демонструють виразну полярність, яка задається положенням єдиного джгутика. У багатьох представників протилежним кінцем клітина прикріплюється до субстрату або занурена в позаклітинний матрикс колонії. Деякі хоанофлагеляти здатні виділяти келихоподібні «будиночки», які у морських форм складаються з витончено переплетених між собою кремнієвих ниток. Прісноводні представники будують будиночок з целюлози.

Джгутик і комірецьРедагувати

Джгутик оточений віночком (комірцем) з мікроворсинок, які щільно прилягають одна до одної. Мікроворсинки — пальцеподібні вирости клітини, укріплені актиновим цитоскелетом. Биття джгутика створює струмені рідини, спрямовані вздовж нього від клітини. При цьому вода постійно надходить всередину комірця, проходячи між мікроворсинками. Ці струмені хоанофлагелляти використовують у харчуванні: великі частки (бактерії, детрит) відціджуються мікроворсинками і можуть бути поглинені шляхом фагоцитозу.

У плаваючих у товщі води хоанофлагелятів рух джгутика використовується також для локомоції. При цьому організм переміщається з допомогою джгутика подібно до інших представників групи Opisthokonta — грибів і багатоклітинних тварин.

Колоніальна поведінкаРедагувати

Багато видів, наприклад, з роду Proterospongia, утворюють прості колонії[1] шляхом групування особин.[2]

Розшифровка геномуРедагувати

У 2008 р. був повністю розшифрований геном одного з видів хоанофлагелятів — Monosiga brevicollis[3]. У геномі моносиґи близько 9 200 генів, причому присутні 23 гени кадгеринів і ряд інших генів, типових для багатоклітинних тварин, але відсутніх у більшості інших груп найпростіших.

ФілогеніяРедагувати

Подібність будови апарату комірця хоанофлагелятів з аналогічними структурами хоаноцитів губок і циртоцитів справжніх багатоклітинних тварин (Eumetazoa), відзначена вже в XIX столітті, спричинила висловлення гіпотези про близьку спорідненість хоанофлагелятів і губок, яка в подальшому стала фактично загальноприйнятою. Існує, проте, й інша точка зору, згідно з якою хоанофлагеляти — не сестринська група для губок, а дочірня, яка виникла шляхом значного спрощення будови.

ДжерелаРедагувати

  • Зоология беспозвоночных, Т. 1: от простейших до моллюсков и артропод, под ред. В. Вестхайде и Р. Ригера. — М.: Т-во научных изданий КМК, 2008.
  • Карпов С. А. Строение клетки протистов: Учебное пособие. — СПб.: ТЕССА, 2001. — 384 с. — ил.

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. King, N.; Carroll, S.B. (2001). "A receptor tyrosine kinase from choanoflagellates: molecular insights into early animal evolution". PNAS 98 (98): 15032–15037. DOI:10.1073/pnas.261477698. PubMed
  2. Carr, M.; Leadbeater, B. S. C.; Hassan, R.; Nelson, M.; Baldauf, S. L. (2008). Molecular phylogeny of choanoflagellates, the sister group to Metazoa. PNAS 105 (43): 16641–16646. PMC 2575473. PMID 18922774. doi:10.1073/pnas.0801667105. 
  3. Расшифрован геном хоанофлагеллят — ближайших одноклеточных родичей всех многоклеточных животных