Вікіпедія

Старша мова

мова ельфів з літературного циклу «Відьмак»
(Перенаправлено з Старша Мова)

Старша мова (пол. Starsza mowa) — вигадана мова, що має рунічну писемність, якою розмовляють у творах циклу про «Відьмака» польського письменника Анджея Сапковського, мова народу ельфів. Мова ґрунтується на існуючих англійській, французькій, валлійській, ірландській і латинській мовах.[1]

Старша мова
Hen Llinge
Поширена в Імперія Нільфгаард, Брокілонd, Дол Блатаннаd і Скеллігеd
Писемність Руни (глаголиця), латинка
Класифікація Штучні мови
Автор Анджей Сапковський і David J. Petersond
Офіційний статус
Коди мови

Доробкою Старшої мови для серіалу від Netflix займався Девід Пітерсон.[2]

Різновиди ред.

Існує п'ять діалектів Старшої мови:

  • Класична Старша мова (Hen Llinge)
  • Мова дріад з Брокілона
  • Мова народу Вільх (Ellilon)
  • Нільфгаардський діалект
  • Скеллігський жаргон

Можна виділити кілька типів вимови:

  • Класична
  • «Співуча» (сирени та нереїди)

Фонетика ред.

Голосні ред.

МФА Опис
/ɑ/ неогублений відкритий звук заднього ряду
/e/ неогублений напівзакритий звук переднього ряду
/ɛ/ неогублений переднього ряду
/i/ неогублений переднього ряду
/ɔ/ огублений заднього ряду
/ʊ/ огублений заднього ряду
/ɨ/ неогублений середнього ряду

Редукування голосних в процесі «історичного» розвитку мови призвело до того, що в найслабшій позиції кількісна характеристика голосного звуку звелася до нуля. На письмі це виражається в заміні редукованого голосного апострофом. А у вимові діє наступне правило: два сусідні звуки, розділені апострофом, не можуть вступати у відношення асиміляції чи акомодації.

Наголос в Старшій мові рухливий, зазвичай падає на перший склад. Складні слова мають подвійний наголос: на перший склад у кожному слові.

Також наявність діакритичних знаків в деяких власних назвах з циклу про Відьмака дозволяє припустити існування в Старшій мові дифтонгів.[3]

Приголосні ред.

Цей розділ потребує доповнення. (серпень 2012)

Кінцеві дзвінкі приголосні ніколи не оглушуються.

Писемність ред.

Згідно з творами Сапковського, для запису Старшої мови використовуються руни, проте сам автор у книгах використовує латинку на англійський манір.

Літера Назва літери Літера Назва літери
Aa ailm (в'яз) Nn nin (ясен)
Bb beith (береза) Oo onn (дрік)
Cc coll (ліщина) Pp pin (сосна)
Dd dair (яблуня) Qq quifer (ялиця)
Ee edad (осика) Rr ruis (бузина)
Ff fern (вільха) Ss sail (верба)
Gg gort (плющ) Tt tinne (гостролист)
Hh ahorn (клен) Uu ur (терен)
Ii idad (тис) Vv vail (бук)
Kk canell (дуб) Ww zefhar (ялина)
Ll luis (ясен) Xx xit'ell (в'яз)
Mm muin (виноград) Yy iunni (ялівець)
Zz zedeis (липа)

Морфологія ред.

Іменник ред.

Для іменника в Старшій мові характерні рід, число, артикль та відмінок.

Роди ред.

Кожен іменник належить до одного з трьох родів: чоловічого, жіночого і середнього. Іменники жіночого роду зазвичай закінчуються на -а, але існують винятки. У більшості випадків неможливо вказати, чим мотивована приналежність іменника до того чи іншого роду. Тільки в деяких випадках це визначається значенням іменника.

До чоловічого і жіночого роду належать практично всі назви живих істот, географічні назви і багатьох предметів. З них до жіночого можуть відноситися назви істот жіночої статі. Також до жіночого роду належить більша частина абстрактних понять.

До середнього роду належать назви речовин. Також традиційно до середнього роду належить слово dh'oine.

Число ред.

Іменник може бути одній з двох форм: у однині чи у множині. Множина утворюється за допомогою закінчення 'n, якщо іменник закінчується на -e, та -en у інших випадках. Проте деякі іменники утворюють форму множини власними особливими способами — за допомогою суфіксів, інших закінчень, чергування голосних у корені тощо. Інколи форми множини й однини збігаються (наприклад: dh'oine, seidhe, carn). Іменники, що позначають предмети, які складаються з двох і більше частин, мають лише множину.

Артиклі ред.

B Старшій мові є 2 визначених артиклі:

  • Aen — для чоловічого і жіночого родів,
  • En — для середнього роду.

Визначений артикль використовується для виділення якогось предмета серед подібних та в деяких власних назвах.

Артикль може вживатися і перед іншою частиною мови, коли вона субстантивована, тобто використана в реченні як іменник.

Відмінки ред.

У Старшій мові існує чотири відмінки: загальний, знахідний, родовий і давальний.

Назва відмінка Приклад Переклад Пояснення
Загальний En dh'oine evall as Xin'trea. Людина їде у Цинтру. Слово стоїть у загальному відмінку, якщо воно позначає активного учасника ситуації, а також якщо воно стоїть після прийменника (тобто прийменник фактично бере на себе функцію відмінків).
Знахідний Aen vatt'ghern fandiss a'teaghlach. Відьмак шукає родину. Знахідний відмінок позначає об'єкт на який здійснюється вплив (за винятком ситуації із прийменниками). Позначається особливою формою означеного артикля у формі префікса a'.
Родовий Veren aep Xin'trea aeminne a'or. Чоловіки Цинтри люблять золото Родовий відмінок позначає приналежність. Позначається артиклем aep.
Давальний Sinn freagairt aef Emgyr. Ми відповідаємо Емґиру. Давальний відмінок позначає одержувача, адресата. Позначається артиклем aef.

Прикметник ред.

Прикметники в Старшій мові не змінюються за числами та відмінками, проте мають рід, який узгоджується з іменником.

Прикметники утворюються від іменників за допомогою закінчень -ann та -anna для чоловічого та жіночого родів відповідно. Але є декілька прикметників, що мають інші закінчення, і їх рід ніяк граматично не визначається (так само, як і у іменників).

Вищий ступень порівняння прикметників утворюється шляхом додавання закінчення -at чи 't, якщо прикметник закінчується на голосний (наприклад, gleanna — gleanna't).

Найвищий ступень порівняння утворюється за допомогою слова den. Приклад: den fuarat — найхолодніший.

Також існує ще один ступень порівняння, який утворюється за допомогою конструкції зі словом caomh («настільки, так») та прийменником le («близько»). Приклад: Galarr caomh yrre le Toruviel — Ґаларр такий же злий, як і Торувієль.

Прислівник ред.

Прислівники за структурою бувають:

  • Прості — можуть мати найрізноманітніші закінчення;
  • Похідні — утворені за допомогою закінчення -st,-ist, від прикметників (іноді від іменників).

Ступені порівняння утворюються за допомогою часток nios (вища ступень) та is (найвища ступень).

Приклад: veloe — nios veloe — is veloe (швидко — швидше — найшвидше).

Займенник ред.

  • Особові:
Особа Однина Множина
перша me sinn
друга te siett
третя se («він») / si («вона») siad
  • Присвійні:
Особа Однина Множина
перша mo ar
друга do dhaar
третя ei («його») / i («її») iad
  • Вказівні:
    • seo — цей (ця, це);
    • siud — той (та, те);
    • fein — сам

Після іменника з присвійним займенником, слово fein значить «власний».

Числівник ред.

Цей розділ потребує доповнення. (серпень 2012)
  • Кількісні:
1 henn 11 henn deag 30 teiredh
2 de 12 de deag 40 ceateiredh
3 teir 13 teir deag 50 cuedh
4 ceateir 14 ceateir deag 60 seadh
5 cueg 15 cueg deag 70 seahadt
6 se 16 se deag 80 hoenadt
7 seah 17 seah deag 90 naoadh
8 hoen 18 hoen deag 100 cead
9 naoi 19 naoi deag 1 000 mile
10 deich 20 deadh
Приклади:
  • 21 — deadh a henn;
  • 200 — de cead;
  • 1999 — mile naoi cead naoadh a naoi.

Прийменник ред.

У Старшій мові існують наступні прийменники:

  • ys — донизу;
  • yn — на;
  • vort — від;
  • um — до;
  • timp'eall — навколо;
  • thar — через;
  • roi'mh — перед;
  • na — з;
  • mid — серед;
  • le — біля;
  • inne — усередині;
  • idir — поміж;
  • i'ndiaidn — пілся;
  • gan — без;
  • fao — про;
  • faoi — під;
  • d'taobn — відносно;
  • as — у, до;
  • a — по;
  • ach — але.

Дієслово ред.

Цей розділ потребує доповнення. (серпень 2012)

Синтаксис ред.

Для Старшої мови характерний жорсткий порядок слів. Підмет передує присудку, за присудком йде додаток. Положення обставини вільне. Означення дотичне до означуваного слова, тобто йде до або після нього. При розмовному стилі мовлення прямий порядок слів може порушуватися.

Заперечне речення утворюється з розповідно-стверджувального за допомогою частки ne:

En dh'oine evall a straede. → En dh'oine n'evall a straede.

Питальне речення утворюється за допомогою інтонації та питальних слів:

  • Que — що,
  • Qued — хто,
  • Conas — як,
  • Cad — де,
  • Cathain — коли,
  • тощо.

Примітки ред.

  1. ↑ Stephen D. Rogers (2011). Starsza Mowa [Старша мова]. The Dictionary of Made-Up Languages: From Elvish to Klingon, The Anwa, Reella, Ealray, Yeht (Real) Origins of Invented Lexicons [Словник створених мов: від ельфської до клінгонської, анви, рили, елрей, єт - (Справжнє) походження винайденої лексики] (англ.). New York: Simon and Schuster. с. 304. ISBN 9781440530395.
  2. ↑ David Griffin (17 грудня 2019). The Witcher: Creating the 'Elder Speech' Language for the Netflix Series — IGN First [Відьмак: Створення Старшої мови для серіалу від Netflix — ексклюзив IGN]. IGN (EN) .
  3. ↑ Инэз Дроздовска (9 листопада 2008). Фэнтези в России. Попытка обсуждения избранных аспектов перевода прозы Анджея Сапковского на основе романа «Кровь эльфов» [Фентезі у Росії. Спроба обговорення вибраних аспектів перекладу прози Анджея Сапковського на основі роману «Кров ельфів»]. Миры Анджея Сапковского (рос.) .

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Старша_мова&oldid=34123300