Відкрити головне меню

Субстантивація — семантично-синтаксичний перехід прикметника й дієприкметника (зрідка й ін. частин мови, наприклад, дорога в нікуди) в іменник, при чому даний прикметник уживається вже лише у функції іменника (повна субстантивація — кошовий, хорунжий, ланкова, подушне — первісно це атрибути до іменників, які тут давно забулися), або поруч можливе ще й прикметникове вживання (гайовий, минуле, невідома). При контекстовій субстантивації атрибутовий характер даного прикметника ще цілком відчутний (Крайній лави побіг першим). Субстантивація широко вживається зокрема в науковій термінології.

Субстантивацію досліджували Д. Гринчишин, Й. Дзендзелівський, М. Леонова й ін.

ЛітератураРедагувати