Список лауреатів премії Антоновичів
В список включені лауреати щорічної премії Антоновичів за літературні твори українською мовою та наукові дослідження з українознавства. Премія надається Фундацією Омеляна та Тетяни Антоновичів за рішенням журі. Членами першого журі премії були Юрій Шевельов, Григорій Грабович та Богдан Рубчак. Розмір премії складає грошова сума у 5000 доларів США. Висувати претендентів на премію можуть члени журі, а також інституції та окремі особи. На церемонії нагородження відбувається коротка презентація твору, а лауреат нагороди виголошує промову.
Рік | Лауреат | Обґрунтування нагороди | |
---|---|---|---|
1981 | Василь Барка | за роман «Свідок для Сонця Шестикрилих» | |
1982 | Василь Стус | за збірку «Палімпсести» | |
Орест Субтельний | за дослідження «Мазепинці: український сепаратизм на початку XVIII століття» (The Mazepist: Ukrainian Separatizm in the early Eighteenth Century) | ||
1983 | Емма Андієвська | за «Роман про людське призначення» | |
Лінда Гордон | за дослідження «Козацькі повстання: соціальний неспокій в Україні XVI століття» (Cossack rebellions: social turmoil in the sixteenth-century Ukraine) | ||
1984 | Юрій Коломиєць | за збірку поезій «Білі теми» | |
Магдалена Ласло-Куцюк | за працю «Засади поетики» | ||
1985 | Юрій Лавріненко | за есеїстичну й мемуарну творчість «Розстріляне відродження» включно із збіркою споминів «Чорна пурга» | |
Девід Сондерс | за дослідження «Український вплив на російську культуру 1750—1850» (The Ukrainian Impact on Russian Culture 1750—1850) | ||
1986 | Наталя Лівицька-Холодна | за збірку «Поезії старі і нові» | |
Богдан Кравченко | за дослідження «Соціальна зміна та свідомість в Україні XX століття» (Social Change and Consciousness in Twentieth-Century Ukraine) | ||
1987 | Леонід Плющ | за твір «Екзод Шевченка» | |
Роберт Конквест | за дослідження «Жнива скорботи» (The Harvest of Sorrow) | ||
1988 | Григорій Костюк | за твір «Зустрічі і прощання: Спогади. Книга перша» | |
Юрій Шевельов | за книгу «Українська мова в першій половині XX століття (1900—1941)» | ||
Іван-Павло Химка | за дослідження «Галицькі селяни і український національний рух у XIX ст.» (Galician Villagers and the Ukrainian National Movement in the Nineteenth Century) | ||
1989 | Ліна Костенко | за «Сад нетанучих скульптур» | |
Марта Богачевська-Хом'як | за працю «Жіноцтво всупереч собі» (Feminists despite themselves) | ||
1990 | Валерій Шевчук | за роман-триптих «Три листки за вікном» | |
Іван Дзюба | за есей «У всякого своя доля» | ||
1991 | Іван Драч | за поему «Чорнобильська мадонна» | |
Збігнєв Бжезінський | за книгу «Грандіозний провал: народження і смерть комунізму в XX столітті» (Grand Failure: The Birth and Death of Communism in the Twentieth Century) | ||
Богдан Гаврилишин | за його видатний внесок у розвиток української науки, освіти та культури | ||
1992 | Володимир Дрозд | за роман-епопею «Листя землі» | |
Михайло Брайчевський | за монографію «Утвердження християнства на Русі» | ||
Газета «Літературна Україна» | за велику роль, яку газета сповнила і сповняє як захисник української історії, політики і культури та ініціатор і подвижник всебічної реставрації історичної пам'яті народу та його державотворення | ||
1993 | Микола Вінграновський | за історичний роман «Наливайко» | |
Ярослав Дашкевич | за археографічні дослідження та вагомий внесок розвиток історико-політичної думки в Україні | ||
Микола Жулинський | за книгу «Із забуття в безсмертя» та за вагомий внесок у розвиток гуманітарної демократії у незалежній державі | ||
1994 | Євген Гуцало | за трилогію «Позичений чоловік», «Приватне життя Феномена» та «Парад планет» | |
Олена Апанович | за монографію «Збройні сили України першої половини XVIII століття» | ||
1995 | Роман Федорів | за роман «Єрусалим на горах» | |
В'ячеслав Брюховецький | за великі досягнення й видатні заслуги для української науки й культури у відродженні Києво-Могилянської академії | ||
Михайлина Коцюбинська | за видатний внесок у розвиток українського літературознавства | ||
1996 | Юрій Мушкетик | за послідовну, принципову і відважну громадянську позицію в обстоюванні української мови, національної культури та художнє відображення минулого України в своїй творчості | |
Григорій Логвин | за винятково велику й важливу роботу у збереженні культурних і релігійник пам'яток та за правдиве висвітлення стану історико-архітектурної спадщини в Україні | ||
Богдан Боцюрків | за дослідження «Українська греко-католицька церква і радянська держава (1939—1950)» | ||
1997 | Ігор Калинець | за громадянську мужність у відстоюванні свободи творчого самовираження, утвердження національних духовних цінностей та за книги поезій «Невольнича муза» та «Пробуджена муза» | |
Дмитро Степовик | за видатні заслуги в дослідженні дівнього українського християнського мистецтва, відродження духовної культури українського народу та за монографію «Історія української ікони X—XX століть» | ||
1998 | Юрій Луцький | ||
Юрій Барабаш | |||
1999 | Ігор Шевченко | за дослідження «Україна між Сходом і Заходом» (Ukraine between East and West) | |
2000 | Юрій Бадзьо | за політичний трактат «Право жити» | |
2001 | Роман Шпорлюк | за книгу «Україна, Росія та розвал Радянського Союзу» (Ukraine, Russia, and the Breakup of the Soviet Union) | |
Майкл Хемм | за книгу «Київ: портрет 1800—1917» (Kiev: A Portrait, 1800—1917) | ||
Юрій Андрухович | |||
2002 | Ярослав Ісаєвич | за його вагомий вклад в українську історичну науку та розширення і поглиблення її горизонтів | |
Григорій Гусейнов | за його джерельні праці з історії української літератури та заслуги в організації цікавих публікацій та редагування часопису «Кур'єр Кривбасу» | ||
Юрій Шаповал | за праці з історії України XX століття, де публікуються архівні матеріали і документи, заховані в схронах НКВД чи КГБ, що розкривають суть і характер злочинної тоталітарної комуністичної системи у поневоленню українського народу | ||
2003 | Роман Іваничук | ||
Микола Рябчук | за професійний і принциповий аналіз літературного і політичного життя сучасної України | ||
2004 | Дмитро Павличко | ||
Андрій Содомора | |||
2005 | премію не присуджували | ||
2006 | Борис Ґудзяк | за незвичайні осяги у вдалому поєднанні вивчання справ віри і науки у власних дослідах та особливо за рідкісні успіхи у творенні та розбудові інституцій, які плекають такі конструктивні підходи в Україні. Цілісністю своєї особи і праці, о. др. Гудзяк повсякденно ділами маніфестує живучість шляхетного гасла: «Бог і Україна» | |
2007 | Ярослав Грицак | за визначний внесок у дослідження української історії та книгу «Пророк у своїй вітчизні: Іван Франко і його спільнота» | |
2008 | Андрій Джуль | ||
Григорій Грабович | |||
2009 | Оксана Забужко | за її роботу загалом і конкретно за книгу про Лесю Українку «Notre Dame d'Ukraine: Українка в конфлікті міфологій» | |
Любомир Винар | за заснування та 45-річне редагування журналу «Український Історик», що став форумом для науковців в Америці та Україні | ||
2010 | Богуміла Бердиховська | ||
Олександра Гнатюк | |||
2011 | Станіслав Кульчицький | ||
Андреа Ґраціозі | |||
2012 | Франк Сисин | ||
Зенон Когут | |||
2013 | Леонід Фінберг | ||
2014 | Тімоті Снайдер | за наукові праці з історії Центральної та Східної Європи, включаючи Україну, та особистий внесок у розбудову громадянського суспільства в Україні | |
2015 | Сергій Плохій | ||
2016 | Богдан Прах | за книгу «Духовенство Перемиської єпархії та Апостольської адміністрації Лемківщини: у 2-х томах. Том 1: Біографічні нариси (1939-1989). Том 2: Документи і матеріяли (1939-1950)» | |
2017 | Енн Епплбом | ||
2018 | Юрій Щербак | ||
2019 | Олександр Мотиль | ||
2020 | Газета «Свобода» |
Див. також
ред.Література
ред.- Фундація Омеляна і Тетяни Антоновичів: Штрихи до історії Фундації. Виступи і лекції лавреатів нагород Антоновичів (1982—1998). — К., 1999. — 197с. — ISBN 966-95225-5-2.
- Фундація Омеляна і Тетяни Антоновичів: матеріали до історії фундації: листування, грамоти, виступу та лекції лавреатів нагород Антоновичів (1998—2011). — Львів-Вашингтон: Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника, 2012. — ISBN 9789660265394