Брюховецький В'ячеслав Степанович

український літературознавець, педагог і громадський діяч

В'ячесла́в Степа́нович Брюхове́цький (нар. 14 липня 1947, Дзауджикау, Північно-Осетинська АРСР, Російська РФСР, СРСР) — український літературознавець, педагог і громадський діяч, літературний критик, Герой України (2007), кавалер Ордена "За заслуги" III ст. (1997), лауреат премія імені Олекси Гірника (2005), почесний президент Національного університету «Києво-Могилянська академія».

В'ячеслав Брюховецький
Народився 14 липня 1947(1947-07-14) (76 років)
Дзауджикау, Північно-Осетинська АРСР, Російська РФСР, СРСР
Країна СРСР СРСР
Україна Україна
Діяльність літературний критик, літературний теоретик, перекладач
Alma mater Київський університет
Галузь літературознавство
Заклад Національний університет «Києво-Могилянська академія»
Вчене звання професор, почесний президент НаУКМА
Науковий ступінь доктор філологічних наук[d] і кандидат педагогічних наук
Відомий завдяки: відродження Києво-Могилянської академії
Батько Степан Брюховецький
Нагороди
Герой України (орден Держави)
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»
Ювілейна медаль «25 років незалежності України»
Особ. сторінка bryukhovetskiy.openua.net

Висловлювання у Вікіцитатах
CMNS: Брюховецький В'ячеслав Степанович у Вікісховищі

Головний ініціатор відродження Києво-Могилянської академії як сучасного вищого навчального закладу, побудованого на зразках північноамериканських університетів, згодом ректор і президент (1991—2007), з 2007 — почесний президент Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Член Спілки письменників України (з 1982). Доктор філологічних наук, кандидат педагогічних наук; член Національної комісії України у справах ЮНЕСКО. Член правління Фонду Ріната Ахметова[1], член Наглядової Ради ВМГО «Союз обдарованої молоді»[2], один з засновників[3] та член Ради конкурентоспроможності України.

Один з засновників (1 грудня 2011), до 2019 року учасник ініціативної групи «Першого грудня».[4]

Освіта Редагувати

Кандидатська дисертація — «Специфіка розвитку літературно-критичної активності старших підлітків у процесі керівництва читанням» (1980).

Докторська дисертація — «Природа, функції і метод літературної критики» (1986).

Родина Редагувати

  • батько Степан Олексійович Брюховецький (1909, с. Олександрівка на Чернігівщині – 1997)[5]
  • мати Валентина Пилипівна, дівоче прізвище Горячківська (1917, Канів – 2004, Черкаси)
  • дружина Лариса Іванівна (нар. 1949) – кінознавець[6]
  • дочка Оксана (нар. 1973) – художник-кераміст, редактор журналу “Кіно-Театр”
  • дочка Ольга (нар. 1976) – закінчила філософський ф-т КНУ імені Тараса Шевченка, кандидат філософських наук

Професійна діяльність Редагувати

Професійна активність Редагувати

У 2005—2010 роках — член Комітету з присудження Національної премії України ім. Тараса Шевченка[7].

У 2005—2007 роках — президент ВГО «Експерти України».

Політична діяльність Редагувати

Член КПРС (1968–1990). До 1990 очолював партбюро КПУ Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАНУ.

Один з ініціаторів створення Народного Руху України (1989).

Уповноважена особа Виборчого блоку Віктора Ющенка «Наша Україна» в багатомандатному виборчому окрузі (2002).

2006 — обраний депутатом Київської міської ради за списком «Нашої України», але невдовзі відмовився від депутатського мандату.

Публікації Редагувати

В'ячеслав Брюховецький є автором понад 400 публікацій, зокрема, книг:

Нагороди та відзнаки Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Структура правління благодійного фонду "Розвиток України". Архів оригіналу за 21 серпня 2008. Процитовано 1 вересня 2008. 
  2. Наглядова Рада Союзу обдарованої молоді. Архів оригіналу за 24 листопада 2009. Процитовано 1 березня 2010. 
  3. Засновники // 2023 © Рада конкурентоспроможності України - The Council on Competitiveness of Ukraine
  4. Ініціатива «Першого грудня». Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 16 грудня 2011. 
  5. Біографічні починки, с. 557–558
  6. Брюховецька Лариса Іванівна // віртуальний музей Інституту журналістики, 20.04.2020
  7. Про деякі питання Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка // Указ Президента України № 1599/2005 від 14 листопада 2005 року. Склад Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка втратив чинність на підставі Указу Президента № 764/2010 від 12.07.2010
  8. Указ Президента України від 19 серпня 2016 року № 336/2016 «Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю «25 років незалежності України»»

Література Редагувати

Див. також Редагувати

Посилання Редагувати