Гусейнов Григорій Джамалович

Григо́рій Джама́лович Гусе́йнов (нар. 23 серпня 1950, м. Помічна Кіровоградської області) — український письменник, журналіст україно-азербайджанського походження[2]. Редактор літературного часопису «Кур'єр Кривбасу», Член Національної спілки письменників України (з 1996). Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Гусейнов Григорій Джамалович
Народився 23 серпня 1950(1950-08-23) (73 роки)
Помічна, Добровеличківський район, Кіровоградська область, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність письменник, журналіст, редактор
Сфера роботи література[1], журналістика[1] і редагування[1]
Alma mater ОНУ ім. І. І. Мечникова

Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис ред.

Закінчив філологічний факультет Одеського державного університету (1976—1982).

Працював теслею, був залізничником.

1979 — 1981 — відповідальний секретар газети «Радянська правда» в місті Вознесенськ Миколаївської області.

1981—1994 — кореспондент, завідувач відділу пропаганди, відповідальний секретар міської газети «Червоний гірник», Кривий Ріг.

Нині — головний редактор журналу «Кур'єр Кривбасу».

Є членом Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (з грудня 2016).[3]

Творчість ред.

Автор прозових книжок «Незаймані сніги», «Чаша ювеліра Карла Фаберже», «Станційні пасторалі», «На землі на рідній…» (у восьми томах), «Господні зерна» (в десяти томах), «Сповідь дитинства», «Піщаний Брід та його околиці», «Друга соната», «Одіссея Шкіпера та Чугайстра».

За його редакцією 1997 року вийшла книжка найстарішого українського письменника Івана Шаповала «Козацький батько» (Кривий Ріг), присвячена постаті історика Дмитра Яворницького.

Підготував до друку антологію поезії «Крицевий край» (у трьох книгах). У восьмитомнику «На землі, на рідній… Легенди та перекази Криворіжжя» (2000—2005) уперше зібрав народні оповідання, перекази про минуле Придніпров'я. Це видання є однією з найґрунтовніших розвідок в окремо узятому регіоні України; найповніше в степовому краї.

Громадська діяльність ред.

Був ініціатором створення Товариства азербайджанської культури в Кривому Розі.[4]

Бібліографія ред.

  • Незаймані сніги (1993, у 3 томах, 2010)
  • Чаша ювеліра Карла Фаберже (1995)
  • Станційні пасторалі. Сповідь дитинства (1999, 2005)
  • Господні зерна (у 10 книгах, 2000—2005)
  • Тіні забутого парку (у 2 томах, 2007)
  • Піщаний Брід та його околиці (2007)
  • Повернення в Портленд (2011)
  • Між часом і морем (2013)
  • Друга соната (2014)
  • Одіссея Шкіпера та Чугайстра. Окупаційний роман (2015)
  • Принцеси революції (2017)
  • Кривий Ріг. Україна (2018)

Нагороди ред.

Лауреат премій:

Примітки ред.

  1. а б в Czech National Authority Database
  2. Гусейнов Григорій Джамалович. librarychl.kr.ua. Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.
  3. Указ Президента України від 23 грудня 2016 року № 575/2016 «Про склад Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка». Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 27 грудня 2016.
  4. Григорій Гусейнов: «Я людина українського Степу» [Архівовано 26 квітня 2017 у Wayback Machine.] Галина ВДОВИЧЕНКО
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 28 жовтня 2016. Процитовано 27 жовтня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання ред.