Відкрити головне меню

Іван-Павло Химка

канадський історик українського походження

Іван-Павло Химка (англ. John-Paul Himka — Джон-Пол Химка; нар. 18 травня 1949, Детройт, США) — канадський історик українського походження, професор-емерит історії Східної Європи Альбертського університету.

Іван-Павло Химка
John-Paul Himka
JPH 100806-2.jpg
Народився 18 травня 1949(1949-05-18) (70 років)
Детройт, США
Громадянство
(підданство)
Flag of Canada (Pantone).svg Канада
Діяльність історик
Alma mater Мічиганський університет
Сфера інтересів історія
Заклад Альбертський університет
Посада професор
Науковий ступінь доктор філософії
Нагороди Премія фундації Антоновичів (1988)

ЖиттєписРедагувати

Народився в сім'ї дітей емігрантів. Його мати була італійського походження і померла, коли Івану-Павлу було 11 місяців. Сім'я батька походила з Галичини. Дід був шахтарем і помер 1930 року внаслідок нещасного випадку, коли батькові Івана-Павла було вісім років. Великий вплив на його виховання справила бабуся, яка була неписьменною селянкою. Під її впливом він у 12 років зацікавився Україною та почав вчити українську мову. Коли йому було п'ять років, батько одружився вдруге. Мачуха була польського походження, але добре розуміла українську, була дуже релігійною. Під її впливом він вирішив стати священиком і вступив греко-католицької духовної семінарії Святого Василія у Стемфорді, де вчителем української мови був Любомир Гузар. В семінарії він провчився п'ять років, його вчителем латини був Мирослав Борисюк[1][2].

Навчався в Мічиганському університеті (1971 — бакалавр, 1977 — доктор філософії з історії). В університеті спочатку планував стати філологом, а не істориком, отримав диплом бакалавра візантійсько-слов’янських студій. Під впливом Василя Ленцика, Романа Сольчаника та Романа Шпорлюка вирішив досліджувати історію українського соціалістичного руху[3][1]. За порадою Шпорлюка він також прочитав праці Михайла Драгоманова та Романа Роздольського, які справили на нього значний вплив[2].

В 1960-х роках зацікавився лівим рухом, брав участь у демонстраціях[4]. Контактував із молодіжним лівим українським середовищем у Канаді, до якого належали Марко Бойцун, Богдан Кравченко, Роман Сенькусь, Галина Фріланд, Мирослав Шкандрій та ін. Вони видавали журнал англомовний журнал «Meta» й україномовний «Діялог», гаслом якого було «За соціалізм і демократію в самостійній Україні»[5]. 1977 року Химка переїхав до Канади, де почав працювати Університеті Альберта й подружився з Іваном Лисяком-Рудницьким, попри різницю в поглядах та віці[6][2]. У ті ж роки він став членом редакційної колегії «Діялогу» та одружився з Христиною Хом'як, яка була співредакторкою «Мети»[4][2].

В 1974-1976 роках працюючи над своєю дисертацією провів рік у Кракові, шість місяців у Ленінграді та місяць у Львові й Києві[2][4]. Вдруге побував у Львові 1983 року, коли познайомився та подружився з істориком Ярославом Дашкевичем, який єдиний тоді, маючи статус безробітного й «неблагонадійного», наважився спілкуватися з представником діаспори[5][4].

В 1970-х — першій половині 1980-х, за власними словами, був ордтодоксальним марксистом[2][5]. У середині 1980-х років відійшов від революційних поглядів[3], а в 1990-х роках зазнав впливу постмодернізму[3] й водночас повернувся до релігійного світогляду[1].

Досліджує історію України XIX та XX століття. Лауреат премії Фундації Антоновичів 1988 року за дослідження «Галицькі жителі села і український національний рух у XIX ст.». Був співредактором з історії 3-5 томів англомовної Енциклопедії українознавства.

Іван-Павло Химка пропагує творчість найвідомішого в західних наукових колах українського історика — марксиста Романа Роздольського як в англомовному світі, так і в сучасній Україні. Він переклав англійською мовою низку його праць, зокрема «Фрідріх Енгельс і проблема „неісторичних“ народів»[7].

Сфера наукових інтересівРедагувати

Іван-Павло Химка є визнаним дослідником соціально-економічних відносин в Австрійській Галичині другої половини ХІХ - поч. ХХ ст.. Цій темі присвячено більшість праць вченого. Також значна частина робіт дослідника присвячена історії українського соціалізму, греко-католицькій церкві та історії іконопису та іконостасів. Але вже в працях про соціальні відносини в Галичині можна простежити значне зацікавлення автора єврейською проблемою. Ще з початку 80-х років дослідник починає цікавитися історією Голокосту в Україні, а в середині 90-х. років з'являються перші дослідження присвячені цій проблемі[3]. Сьогодні Іван-Павло Химка відомий в Україні перш за все як дослідник історії Голокосту на Українських землях та участі ОУН в антиєврейських погромах.

ПраціРедагувати

Монографії
  • Socialism in Galicia: The Emergence of Polish Social Democracy and Ukrainian Radicalism (1860—1890). Cambridge, MA: Distributed by Harvard University Press for the Harvard Ukrainian Research Institute, 1983.
    • Зародження польської соціал-демократії та українського радикалізму в Галичині (1860—1890). — К.: Основні цінності, 2002. — 328 с.
  • Galician Villagers and the Ukrainian National Movement in the Nineteenth Century. Edmonton, London and New York: Canadian Institute of Ukrainian Studies, Macmillan, St. Martin's Press, 1988.
  • Religion and Nationality in Western Ukraine: The Greek Catholic Church and the Ruthenian National Movement in Galicia, 1867—1900. Montreal; Kingston, Ontario; London; Ithaca: McGill-Queen's University Press, 1999.
  • Last Judgment Iconography in the Carpathians. Toronto: University of Toronto Press, 2009.
Наукові статті
Інше

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати