Відкрити головне меню

Богдан Прах

пресвітер УГКЦ, доктор наук, громадський діяч, історик церкви, ректор УКУ, ректор Львівської Духовної Семінарії Святого Духа

Богдан Прах (нар. 23 серпня 1960, Лісько, Підкарпатське воєводство, Польща) — пресвітер Української греко-католицької церкви, доктор наук, громадський діяч, провідний науковець у галузі церковної історії, ректор Українського католицького університету, ректор Львівської Духовної Семінарії Святого Духа (1998—2007), засновник фонду ім. Митрополита Андрея Шептицького.

Богдан Прах
Богдан Прах
о. д-р Богдан Прах
Ректор Українського католицького університету
з вересня 2013
Церква: Українська Греко-Католицька Церква
Попередник: Ґудзяк Борис
Ректор Львівської Духовної Семінарії Святого Духа
1998 — 2007
Церква: Українська Греко-Католицька Церква
Попередник: Степан Меньок
Наступник: Святослав Шевчук
 
Освіта: Люблінський католицький університет, Державний університтет ім. Марії Кюрі-Склодовської в Любліні
Народження: 23 серпня 1960(1960-08-23) (59 років)
Лісько, Підкарпатського воєводства
 
Нагороди:
Державна премія України в галузі архітектури
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Олександрівська премія родини Ґудзяків «Ad fontes» (2016)
Премія фундації Антоновичів (2016)

Біографічні відомостіРедагувати

Народився 23 серпня 1960 року в місті Лісько, Підкарпатського воєводства, Польща.

Освіта

1979—1986 — Люблінський католицький університет, богословський факультет, магістр богослов'я.

1986—1990 — Люблінський католицький університет, історичний факультет.

1992—1994 — Державний університет ім. Марії Кюрі-Склодовської в Любліні, історичний факультет, докторантура. В 1994 році здобув науковий ступінь доктора гуманітарних наук, тема дисертації «Апостольська адміністрація Лемківщини, 1934—1947».

Душпастирська діяльність

7 липня 1985 — отримав єрейські свячення з рук архиєп. Мирослава Марусина, Перемишль.

1985—1987 — парох на Лемківщині (Горлиці, Кобильниця Волоська і Хотинець, Сенява і Ветлин).

1987—1990 — душпастир у США (Бінгемтон, Гартфорд, Глен Спей).

1990—1997 — парох у Ярославі та перемиський декан (1992—1996).

Адміністративна, педагогічна діяльність

У 1997 році прийнявши запрошення віце-ректора Львівської богословської академії Бориса Ґудзяка був призначений проректором з адміністративних і господарських справ відновленої академії. У цьому ж році розпочав викладацьку діяльність по курсу «Історія християнства».

У 1998 році призначений ректором Львівської духовної семінарії Святого Духа, яка на той час знаходилась в смт. Рудне Львівської області на відстані 12 км від м. Львів. З 1999 року розпочалась праця над проектуванням та будівництвом нового комплексу Духовно-освітнього центру УГКЦ безпосередньо у м. Львові. Міська влада виділила під це будівництво територію площею близько 17 га на вул. Хуторівка у Львові. Протягом 2001—2005 р.р. за проектом групи архітекторів проектної фірми «Сенс-ПП» було збудовано новий комплекс споруд у складі корпусу Львівської Духовної семінарії, Філософсько-богословського факультету Українського католицького університету, господарського корпусу семінарії та будівлі студентату оо. Редемптористів на території, відведеній містом на вул. Хуторівка у Львові. Посвячення новозбудованого комплексу Львівської Духовної Семінарії УГКЦ відбулося в серпні 2005 року у Львові за участі Патріярха Любомира (Гузара) та членів Синоду єпископів УГКЦ. За реалізацію цього комплексу Указом Президента України № 569 про присудження Державних премій України в галузі архітектури 2008 року отця-доктора Праха Богдана та інших осіб, які брали безпосередню участь у цій великій праці було відзначено Державною премією України в галузі архітектури.

У 1998 році о. Богдан Прах заснував фонд ім. Митрополита Андрея Шептицького.

У 2001 році очолював організаційний комітет приїзду Івана Павла II до України.

2009—2013 — проректор із зовнішніх зв'язків Українського католицького університету. З 2011 до 2012 очолював роботи з реставрації собору Святої Софії в Римі, який був споруджений в кінці 60-х років XX століття патріархом Йосифом (Сліпим) та є частиною комплексу Українського католицького університету в Римі.

3 вересня 2013 року — декретом Великого канцлера УКУ Блаженнішого Святослава (Шевчука) о. Богдана Праха призначено ректором Українського католицького університету. «Ви добре знаєте, як мені важко було з тим змиритися, з тим урядом. Це для мене не чергова посада, це велика відповідальність перед вами, історією і моїми попередниками, будівничими ЛБА і УКУ. Це для мене новий виклик, тому прошу про молитви і підтримку» — подякував Блаженнішому патріарху Святославу о. Богдан Прах у вітальному слові під час урочистого відкриття нового академічного корпусу університету.

ВідзнакиРедагувати

ПублікаціїРедагувати

Монографії

  1. Слава во вишніх Богу. Під покровом ярославської Богоматері «Милосердя двері». Варшава: Видавництво «Український Архів», 1996. — 160 с.
  2. «Myłoserdia dweri». Sanktuarium Maryjne w Jarosławiu. Warszawa: Oficyna wydawnicza «Archiwum Ukraińskie», 1996. — 160 S.

Публікації у фахових виданнях

  1. Apostolska Administracja Łemkowszczyzny. Lemkowie w historii i kulturze Karpat / Pod red. J. Czajkowskiego. — Rzeszów, 1992. — Cz. 1. — S. 299—311.
  2. Репресії супроти греко-католицького духовенства Перемиської єпархії та Апостольської Адміністрації Лемківщини (1939—1947). Історія релігій в Україні і світі: збірник наукових праць. Серія "Історичне релігієзнавство. — Острог: Вид-во Національного університету «Острозька академія», 2012. — Вип. 7. — С. 204—217.
  3. Наукові студії і джерела з культурно-релігійного життя лемків (до історії Апостольської Адміністрації Лемківщини). Релігія та Соціум. Міжнародний часопис. –№ 1 (9). — Чернівці: Чернівецький нац. ун-т. 2013. — С. 45-55.
  4. Участь греко-католицьких священиків Лемківщини у політичних подіях 1918—1919 рр. Збірник наукових праць «Гілея: науковий вісник». — Київ, 2013. –Вип. 73. — C. 25-27.

Публікації у інших виданнях

  1. Греко-католицьке духовенство Перемиської єпархії та Апостольської адміністрації Лемківщини 1939—1947 — вбиті і репресовані. Богословія. — Львів, 1999. — Т. 63. — С. 116—140.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати