Люблінський католицький університет Івана Павла II

Люблінський католицький університет Івана Павла ІІ (пол. Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II, лат. Universitas Catholica Lublinensis Ioannis Pauli II) — приватний католицький університет в Любліні (Польща). Має всі права публічного навчального закладу. Заснований 1918 року за ініціативою ректора Імператорської Римсько-католицької духовної академії у Санкт-Петербурзі Радзишевського Ідзі[ru]. До 1928 року мав назву «Люблінський університет» (пол. Uniwersytet Lubelski). З 2005 року згідно з ухвалою Сенату, затвердженою Польським Єпископатом, заклад змінив назву на «Люблінський католицький університет Івана Павла ІІ».

Люблінський католицький університет Івана Павла II
51°14′52″ пн. ш. 22°32′41″ сх. д. / 51.24777777780577281° пн. ш. 22.54472222224977784° сх. д. / 51.24777777780577281; 22.54472222224977784Координати: 51°14′52″ пн. ш. 22°32′41″ сх. д. / 51.24777777780577281° пн. ш. 22.54472222224977784° сх. д. / 51.24777777780577281; 22.54472222224977784
Тип католицький університетd
Країна  Республіка Польща
Назва на честь Іван Павло II
Засновано 1918
Ректор Mirosław Kalinowskid[1]
Студентів 20 317
Членство у
  • Комітет з етики наукових публікацій[3] і Коаліція з покращення оцінки дослідженьd[2]
  • Складається з Faculty of Law, Canon Law and Administration of the John Paul II Catholic University of Lublind, John Paul II Catholic University of Lublin.‏ ‎Faculty of Humanitiesd, John Paul II Catholic University of Lublin, Scientific Society KULd, Богословський факультет Люблінського католицького університету Івана Павла IId, Q24947621?, Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawla II Wydzial Nauk Spolecznychd і Q123503180?
    Випускники Категорія:Випускники Люблінського католицького університету
    Сайт kul.lublin.pl(пол.)(англ.)
    Мапа
    CMNS: Katolicki Uniwersytet Lubelski Jana Pawła II у Вікісховищі

    1938 року університет отримав право надавати наукові ступені.

    Наприкінці 1980-х українські студенти Люблінського католицького університету почали підпільну видавничу діяльність для пропагування християнських цінностей українською мовою. Темою перших брошур були літургічні питання, постать митрополита Андрея Шептицького, його листи, історія Української греко-католицької церкви. Загалом на першому етапі видали 15 книжок і брошур загальним накладом 80000 примірників. Велику їх кількість перевезли різними способами в Україну, розповсюджувати допомагали монахи Студитського уставу[4]. Незабаром, за умов лібералізації системи влади у Польщі, у 1987 році засновано видавництво «Свічадо».

    Відомі люди ред.

    Ректори ред.

    Професори ред.

    Випускники ред.

    • Балей Петро — діяч ОУН;
    • Ґерета Володимир — діяч ОУН;
    • Кук Василь — Провідник ОУН(б);[6]
    • Зигмунт Галецький — польський мовознавець-діалектолог, доктор філології;
    • Мечислав Мокшицький — архієпископ Львівський;
    • Ян Собіло — єпископ Харківсько-Запорізької дієцезії.
    • Домінік Тарчинський — польський політик, католицький активіст і публіцист.
    • Віталій Росовський, доктор гуманітарних наук і доктор теології, вихідець з України, автор книги "Dzieje rzymskokatolickiej diecezji kamienieckiej w latach 1918-1941. – Lublin: Towarzystwo Naukowe KUL, 2008. – 322 s."; у 2015-2016 роках згаданий, як в. о. директора дослідницького центру КУЛ "Ośrodek Badań nad Polonią i Duszpasterstwem Polonijnym Pracownicy" при Відділі гуманістичних наук. [7] Був призначений на місце скомпрометованого скандальними висловлюваннями попереднього директора осередку в 2006-2014 роках Томаша Арманда Панфіла. Згодом, через зростання антиукраїнської істерії у Польщі, українця Росовського на цій посаді надалі заміняли поляки (Яцек Голембіовський - у 2016-2021 роках, та ксьондз Славомір Зих - з 2021 року).

    Див. також ред.

    Примітки ред.

    1. https://radon.nauka.gov.pl/dane/profil/9d3664e2-2c7a-448a-9fb2-278de61e6136
    2. а б в https://web.archive.org/web/20231109092552/https://coara.eu/coalition/membership/
    3. https://publicationethics.org/members
    4. http://www.promin-lubovi.narod.ru/ugcc/vydannia.htm [Архівовано 3 лютого 2014 у Wayback Machine.] Віднайдено 5 травня 2009
    5. Гуцал П., Ткачов С., Ханас В. Реховіч Маріан-Юзеф // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 176. — ISBN 978-966-528-279-2.
    6. http://avr.org.ua/index.php/viewDoc/11120. avr.org.ua (англ.). Архів оригіналу за 1 березня 2019. Процитовано 28 лютого 2019.
    7. https://web.archive.org/web/20150618195135/https://www.kul.pl/pracownicy%2C11242.html

    Посилання ред.