Ґерета Володимир Васильович
Володи́мир Васи́льович Ґере́та (19 лютого, 1911, Козова — 1936, Львів) — заступник та бойовий референт повітового провідника ОУН, член крайової Екзекутиви ОУН. Є патроном пластового юнацького куреня.
| Володимир Ґерета | |
|---|---|
 | |
| Народився | 19 лютого 1911 Козова, Тернопільська область, СРСР |
| Помер | січень 1936 (24 роки) Львів, Польська Республіка |
| Країна |  Австро-Угорщина ЗУНР УНР |
| Національність | українець |
| Діяльність | політик |
| Знання мов | українська і польська |
| Військове звання | заступник та бойовий референт повітового провідника ОУН, член крайової Екзекутивної ОУН |
| Партія |  ОУН |
Життєпис
ред.Народився Володимир Ґерета 19 лютого 1911 року в Козові нині Тернопільського району . Батько Василь займався бондарством. Володимир був наймолодшим у сім'ї, в якій ще були сестри Міля (Емілія), Євгенія та брат Павло.
Спочатку навчався у місцевій народній школі, а в 1923 році став учнем II класу Бережанської гімназії. З товаришами Петром Федорівим, Ярославом Старухом, Теодором Федечком, Дмитром Мироном (Орликом), Григорієм Ґоляшом та з найближчим приятелем Левом Зацним займався підпільною просвітницькою діяльністю.
Після закінчення сьомого класу в червні 1929 року Володимира Ґерету виключили з гімназії за участь у Пласті та політичну діяльність. Він записався тоді до Тернопільської української гімназії. Але незабаром влада закрила її.
Згодом закінчив польськомовну гімназію в Тернополі. Опісля вступає до Люблінського університету на факультет права, а рівнобіжно студіює на кооперативних курсах.
У 1929 році УВО була перетворена на ОУН (організація українських націоналістів). Повітовим провідником ОУН став Осип Рижевський, а Володимир Ґерета — його заступником і бойовим референтом.
Після розгрому Крайового Проводу і масових арештів провідного активу ОУН у 1934 році, організація не припинила свого існування. Була утворена нова Крайова Екзекутивна ОУН і Володимир Ґерета входить до числа її членів.
22 квітня 1935 року Володимир Ґерета, повертаючись з однієї з бойових акцій, випадково прострілив собі ногу. Переховувався на організаційних квартирах у Львові, де згодом був арештований. У поліції зазнав тортур, від яких і помер у січні 1936. 17 січня 1936 похований у Козові.
Пам'ять
ред.Нині в Козові діє гімназія ім. Володимира Ґерети, на території якої у 2003 році поставили пам'ятник борцю за волю, скульптор Іван Сонсядло, а також пластовий курінь УПЮ число 85 імені Володимира Ґерети. Юнаки цього куреня щороку, в день народження свого патрона, відвідують його могилу на козівському кладовищі, де викладають хрест із запалених лампадок.
Постать Володимира Ґерети, чистого серцем, самовідданого в боротьбі, з честю зайняла своє місце в пантеоні українських лицарів.
Див. також
ред.
Джерела
ред.- Дем'янова І. Ґерета Володимир Васильович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 446. — ISBN 966-528-197-6.
- Шкільний В.: Володимир Ґерета і його час: Шляхи життя і боротьби. — Тернопіль : Лілея, 1996. — 14 с.
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |