Вікіпедія

Користувач:Krupski Oleg/Силовий гіпноз

< Користувач:Krupski Oleg
Версія від 15:53, 10 грудня 2014, створена Krupski Oleg (обговорення | внесок) (уточнення)

Силови́й гіпно́з  (рос. Силовой гипноз) — невербальне дистанційне вбивство або «нейтралізація» жертви-громадянина без дотику анатомічними кінцівками й без застосування відомої зброї в історії війни (дозволеної міжнародними нормами для збройних конфліктів), насильне вторгнення в психіку (порушення автономності екології душі[1]), це секретна техніка енергетичної боротьби «пси-агентів», «псі-операторів» і «сліперів» державних спецслужб, що не є клінічною чи терапевтичною формою техніки гіпнозу застосовуваною в офіційній цивільній медицині, не входить у царину психіатрії. Ця техніка не лікувального гіпнозу не кодифікована в юриспруденції жодної з країн світу, забезпечує безкарність її володаря проти беззахисних законослухняних громадян, не контролюється жодним законом; застосування даної техніки гіпнозу залежить від ступеня моральної зрілості її володаря. Імідж скандальної «лженауки» парапсихології та прикладної психології, що буцімто «нереальна» така техніка гіпнозу створювався навмисно для безкарності та свавілля спецслужб (деспотизму та тиранії), для обслуговування ними криміналізованого бізнесу й політики, для уникання контролю громадянським демократичним суспільством (платниками податків, на чиї кошти утримуються державні службовці). Дезінформація і відсутність законодавства в цій сфері — ідеальні умови для безвідповідальності та криміналу в цій галузі. Фахівці визначають природу його дії без помітних оку відомих терапевтичних пасів руками (без зовнішніх знаків помітних спостереженню оточуючим людям та жертві), а як ментальний вплив (думками)[2][3]; «ефект ментальної силової взаємодії»[3], «явище мозкового силового впливу думки людини на живі організми»[3], «можливість силового ментального управління поведінкою»[3], «силове ментальне гіпнотичне навіювання у військових та інших непристойних цілях»[3].

Шлях набуття техніки силового гіпнозу через спецлабораторії

  • Установлення здібностей до «силового гіпнозу» відбувається в закритих спецлабораторіях науково-дослідних інститутів виключно для державних службовців силових структур і спецпідрозділів (один з відомих перших носіїв цієї техніки став Алєксєй Кадочніков) на обладнаному апараті-кріслі із застосуванням уколу психотропної речовини для диверсійної діяльності під-час інсталяції силового гіпнозу кандидатові (що вперше було публічно продемонстровано в документальному фільмі «Поклик безодні»). У спецлабораторії йдуть в обхід моральної зрілості носія техніки гіпнозу — умовою інсталяції такої техніки гіпнозу не є моральна зрілість державного службовця. Володар такої техніки гіпнозу підкорюється тому, хто отримав ідентичну інсталяцію з особливістю «керівника» (політичний лідер, керівник спецпідрозділів): здатність підкорювати пси-агента та пси-оператора, тримати під контролем спецздібності інших, для дисципліни в нутрі спецпідрозділу. В ієрархії, вище спецпідрозділу в даній психотехнології — це «політичний лідер».

Інсталяція відбувається протягом півроку з 3-7 включенням на апараті в спецлабораторії. Апарат інсталяції такої техніки гіпнозу, телепатії, ясновидіння тощо має чіп нанотехнології з відкриттям коду психіки та перепрограмування психіки кандидата, вправи з виділенням «енергетичного двійника» особи: псі-оператора, псі-агента, або сліпера тощо. За даними закритих дослідних інститутів є чітка періодичність щодо віку особи, кому встановлюють таку техніку гіпнозу й коли її знімати (нейтралізувати), для уникнення шкідливості для здоров'я її носія. Незалежна ідентифікація носія такої техніки гіпнозу можлива з допомогою компактного переносного приладу демонтованого з такого апарату спецлабораторії. Що дає зображення голограми біоенергетичного поля людини (аура): світло-червона крапка (дистанційна фіксація зображення гіпофізу) — це означає звичайний громадянин, а голограма форми анатомічного тіла (випромінення трохи більше за границі розмірів фізичного тіла) — вказує на псі-агента (псі-оператора), носія і володаря «спецздібностей» силових структур, «спецзасобу» спецслужби. Апарат-крісло — нова модель для спецлабораторії, апарат-ліжко — стара модель апарату для інсталяції техніки гіпнозу в людину. Дана психотехнологія залежить від періодичності повторення включень на апараті протягом півроку, кількість включень, хімічного складу психотропної речовини для ін'єкцій залежить інсталяція

  1. різновиду гіпнозу (естрадний, ментальний, колективний, диверсійний, клінічний, силовий, політичний й т.д.);
  2. телепатії (техніка «зняти інформацію» з людей та предметів так зване «когніціо»); ясновидіння (огляд минулого та прогноз майбутнього так зване «ретрокогніціо-прекогніціо»);
  3. кодування психіки жертви (відрізняється від психотерапевтичного «методу Довженко» щодо реципієнта)[4];
  4. зомбування (реалізація ідей створення Ґолема та універсального солдата — штучне створення злочинця з жертви злочину; продемонстровано в кіносеріалі «Каменська»: епізод — раніше закодована на певну модель поведінки психіка людини під числовими кодами перебуває в «законсервованому стані» як жертва злочину, під час кодування їй показували фотографію «об'єкта» в кого стріляти та визнати себе вбивцею, далі агент спецслужби на місці злочину вербально «включає» жертву називаючи йому число на маршруті пересування об'єкту злочину, дає закодованій жертві вогнепальну зброю, потім жертва діє у відповідності раніше закладеної в її психіку «програми», після злочину ця особа опиняється на місці у стані фрустрації, відбитки пальців закодованої особи лишаються на пістолеті для правоохоронців, в результаті організатор та координатор злочину не підпадають під дію кримінального кодексу), надає масштабні можливості спотвореним фантазіям кримінальним елементам на держслужбі під штучним терміном «моделювання ситуацій»;
  5. дистанційного впливу для інсценування «самогубства», «автокатастрофи» й т.п. (напр., чиниться під-лаштування «підстройка» на психіку пілота чи водія, нав'язуються йому «галюціонування» або «параліч аналізаторів психіки та сили волі», встановлення візуальних образів потрібних для штучної ілюзії на реалізацію мети — дії пілота чи водія на самознищення);
  6. непомітними проходити повз охоронців на охоронюваних об'єктах (відома демонстрація цього Вольфом Мессінгом, сторінки з опублікованої книги його спогадів цензурою були вилучені, оскільки він у них вказав методики які викладав спецслужбі НКВС-КДБ);
  7. примус підписати любий документ («моделювання ситуацій» в політиці та бізнесі) і вистрілити з власної зброї в себе (не лишаючи для криміналістів відбитків пальців справжнього злочинця);
  8. «моделювання ситуації» маріонетково керуючи групою людьми (відома демонстрація цього «колективного гіпнозу» в «Гіпноз-шоу» Дмитра Домбровського), одна із розробок в СРСР за принципом «влада — заради влади», без огляду на правові та моральні аспекти;
  9. придушення сили волі і критичного мислення жертви;
  10. техніка гіпнозу «витирання пам'яті» повністю чи блокування окремих фрагментів у пам'яті (наприклад, звільняє злочинця на держслужбі від природної здібності свідків напам'ять свідчити в суді проти криміналу держслужбовців, або деформувати повноту та ємність свідчення з метою отримання іншого прогнозованого результату судово-слідчих органів тощо);
  11. блокування аналізування ситуації і т. д. в «оперативній роботі». І т.д., тощо[5].

В силових структурах СРСР існувала Інструкція заборони носіям таких здібностей брати участь з приватною корисною метою в розіграшах лотереї, в іграх в казино, впливати на суддів та свідків в судових процесах й т.п.. Активно ці здібності використовуються при допитах, аналізу місця злочину навіть при відсутності доказового матеріалу для криміналістів, при пошуках злочинців та речових доказів тощо. Наприклад, «свідок» у словнику пси-операторів, сліперів та пси-агентів, крім живих істот, є також неживі матеріальні предмети, «знімати інформацію» як «альтернативне джерело інформації» (вказувати на географічній карті розташування секретних військових об'єктів противника, віднайти загублену людину, місце-знаходження прихованого документу тощо). Ці техніки (спецздібності) та кожен носій такого (його обличчя, його ім'я, перелік інстальованих йому здібностей «спецтехніки» чи «спецзасобів») — є державною таємницею.

В Україні та інших країнах світу, в Інтерполі цим псі-агентам присвоюється агентурний номер, їхні звіти підписують без імен. Структура їх організації не має окремого кабінету, кожен з них служить в різних підрозділах і міністерствах; є і такі що, мають офіційну роботу в бізнесі, але паралельно рахуються в штаті спецслужби. Документований облік тих, кому встановлено такі здібності контролюється часто кримінально свавільною спецслужбою без попередження беззахисної громадськості, що той чи інший суб'єкт володіє цим. А під параваном «державних інтересів» задовольняють особисті забаганки. Громадськість не навчена способів захисту від цього, в навчальних закладах не навчають методам протидії цьому, дезінформують та не визнають факт існування даного феномену. Ініціатива «колишніх» співробітників спецслужби Російської Федерації затвердження проекту закону «про екологію душі» на захист громадян від свавілля гіпнотизерів і екстрасенсів спецслужб не отримала державної та парламентської підтримки, не створила прецедент. Адже авторське право в цій галузі — у Росії, і як державна таємниця Росії.

  • Вперше техніка силового гіпнозу була публічно продемонстрована як «безконтактний бій» у документальному фільмі «Поклик безодні».
  • «Безконтактний бій» присутній в єдиноборстві «Російський стиль» (рос. Русский стиль).

Комплексна підготовка (з телепатією, ясновидінням, кодування тощо) дає можливість універсального застосування силового гіпнозу: перевірка інформації про особу-жертву щодо минулого (використання альтернативного джерела інформації «ясновидіння»), запобігання протидії-захисту жертви щодо дій у даний момент (телепатія), моделювання ситуації з точки зору «прогнозування майбутнього» на штучно заданий вектор розвитку подій із використанням техніки психокорекції жертви тощо.

 
відомий оператор 45-го полку російського спецпризу Анатолій Лебідь

Відомий факт, що зазначений комплекс «спеціальних здібностей» (спецздібностей) в комплекті зі силовим гіпнозом був інстальований групі військовослужбовців під назвою «батальйон 14». Члени яких іменувалися в документах як «оператори», «пси-оператори». Які приймали участь у війнах СРСР та Росії: Афганістан, Нагорний Карабах, Чечня та інше. Частка з яких влаштувалася працювати в ГРУ ГШ Російської Федерації, що приймає активну участь у Російсько-українській війні розпочатій у 2014 році. Ця програма дій відбулася за державним проектом під назвою «Сітка» (рос. Сетка) (пізніші назви «Горизонт» «Ніч» та ін.),

Назва походить від ідеї накривання «сіткою» (немов павутиною) територію СРСР пошуком кандидатів на навчання спецздібностям: розділена територія була на шість зон 6 комісій відбору кандидатів на навчання. Відібрані учні в лабораторіях військових частин (в.ч.) спілкувалися тільки за допомогою «позивних» (псевдонімів). Лабораторія якої мала дислокацію також і в Ростовській області Росії (російський плацдарм терористів проти українського «АТО» — 2014 р.). Інші лабораторії тоді розміщувалися в м. Сєверодвінськ, у Ленінградській області (чисельністю 80 пси-операторів на момент початку афганської війни)), на базі Чорноморського флоту на о. Первомайський коло м. Очаків. У конфліктах в нутрі даного колективу — могли проявляти агресивний пірокінез до опонента, доводити до смерті жертву без слідів для криміналістів (без доказів вбивства); особливу увагу приділяла розвідка відбору кандидатів з декількома здібностями, а найбільше — зі здібністю проскопії (т. зв. «сліпери»), телепатії (т.зв. «рідери»). — За свідченням члена згаданого «батальйону 14» пси-оператора Юрія Козлова — державний уряд СРСР та Росії боявся та боїться цього підрозділу, що перевищує своїми спецздібностями державну політичну структуру, та намагався та намагається тоді непередбачуваний наявний результат проекту «Сітка» використати для геополітики (при контакті з ними радянські та російські урядовці не хотіли оголювати свої думки перед їх телепатичними спецздібностями, а у разі небезпеки пси-операторам бути вбитими ними ж); адже «головне це не кулі зі зброєю солдата й офіцера, але керування їх волею й думками» (напр. дистанційно змушувати військовослужбовців противника безборонно здавати зброю, «зомбовано стріляти по своїм же вогневим точкам з власної зброї», змусити державних урядовців та депутатів противника до рішень вигідних воюючій стороні, «зняти інформацію» з дипломатів противника тощо)[14].

Шлях набуття техніки силового гіпнозу через практику Східних єдиноборств

Християнський погляд на феномен

Християнство опинилося в ситуації, коли «чудо» реально є, підтверджує біблійні події та пояснює їх, але вийшло з-під контролю інквізиції. Отримання надприродних здібностей людиною стало не обов'язковим через шлях аскетичного вишколу, практикування релігії; тобто спочатку мала би бути моральна зрілість побожної особи, а вже потім — отримання володіння надприродною здібністю як «чудом» (дар Божий) за Волею Творця, а не за корисним вибором людини. Тобто в обхід набуття моральної зрілості людина може користолюбно отримувати владу над іншими собі подібними людьми. Що ще раз доказує універсальність моральної теології незалежно від конфесії й актуальність християнського віровчення щодо інтелектуального смирення (представник його є Тома Аквінський). Бехтерєв Володимир Михайлович у своїм творі досліджуючи феномен гіпнозу[16], застерігав щодо небезпеки віроломного вторгнення в психіку іншої людини та зламу в моральної структури в ядрі її свідомості, підчинення її під волю гіпнотизера з моральним уродством так, що благопристойна особа ставши жертвою гіпнозу може скоїти вчинок без честі та сорому проти власної волі. Антоній Падуанський дав розуміння механізмів даного явища через вияснення «анатомії души», котру має кожна людина:

  1. лат. mens, ментальний рівень, ум, розум, духовна субстанція — це вища безсмертна частина людської душі, що не пов'язана з функціями управління фізичним тілом;
  2. лат. anima (potentia) vegetativa — відповідає за харчування та ріст, рослинну здібність (мають всі живі істоти на Землі);
  3. лат. anima (potentia) sensitiva — відповідає за рух та відчуття (мають всі одушевлені предмети на Землі)[17].


  Це незавершена стаття з психології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
  Це незавершена стаття з військової науки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
  Це незавершена стаття з військової справи.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
  Це незавершена стаття з медицини.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Див. також

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Силовий гіпноз

Примітки

  1. ↑ Psycho Ecology (англ.)
  2. ↑ С. А. Зелинский, «Мыслеобразные психотехники», Методы воздействия при гипнозе (Современные психотехнологии манипулирования), 2010 г. (рос.)
  3. ↑ а б в г д С. А. Зелинский, «3. Психоанализ и общество», Управление психикой посредством манипулятивного воздействия, 2008 г., сайт «Psyfactor» (рос.)
  4. ↑ с. А-2, «Жертва гипноза», «Интересная газета» № 3, 2013 г. (рос.)
  5. ↑ Генерал-лейтенант ФСБ Олег Леонов: «Экстрасенс Сафонов искал убийц по заданию КГБ», Комитет госбезопасности привлекал для работы экстрасенсов, Анна ВЕЛИГЖАНИНА, 03.02.2011 (рос.)
  6. ↑ III Юрий Воробьевский: «Рейх. Туле, Аненербе, Мистика Фашизма». (рос.)
  7. ↑ «Особый архив СССР, что мы знаем о нём?», 2011 г., сайт «Фонтанка. Ру» (рос.)
  8. ↑ историк-краевед Сергей Трифонов: «Kenigsberg 13», Тайная лаборатория (рос.)
  9. ↑ «Тайны лаборатории Кенигсберг 13», А. Г. Огнивцев НСНБР: Откровение Черного монаха. (рос.)
  10. ↑ Лаборатория Кенигсберг-13 (рос.)
  11. ↑ Відео: Лаборатория Кёнигсберг 13, 2005 г. (рос.)
  12. ↑ Константин КАРЕЛОВ, «Кёнигсберг-13» (рос.)
  13. ↑ Гипноз. Из истории спецслужб: ЦРУ и контроль за разумом. Джон Маркс. Гипноз; Огнивцев Александр Георгиевич //‎ «НСНБР: Ключ реализации.Koenigsberg13». (рос.)
  14. ↑ український документальний фільм «Код унікальності», прем'єра ICTV 03.12.2014 р. (20.25-21.10), тривалість 45 хв. (рос.)
  15. ↑ «Кэмпо — традиция воинских искусств», Долин А. А. и др., изд. «Наука», г. Москва, 1991 г. (рос.)
  16. ↑ Бехтерев В. М., «Гипноз. Внушение. Телепатия», изд. Мысль, г. Москва, 1994 г. (рос.)
  17. ↑ святой Антоний Падуанский, «Пропооведи», серия «Францисканское наследие», под ред. В. Л. Задворного, изд. «Францисканцев — Братьев Меньших Конвентуальных», г. Москва, 1997 г., Том II, С. 389–390 (Глоссарий) (рос.)

Джерела

  • стор. 376 (Секретная техника силового гипноза СК, военно-прикладная техника, политическая техника и т.д.), Кандыба Дмитрий Викторович, «СК Универсальная техника гипноза», изд. под эгидой ЮНЕСКО, г. Санкт-Петербург, 1994 г., ISBN 5-85991-001-0 (рос.)
  • Кандыба Д. В. // «Техника силового мысленного гипноза», 1991 г. (рос.)
  • Кандыба Д. В. // «Силовой гипноз», 1993 г. (рос.)
  • «Кэмпо — традиция воинских искусств», Долин А. А. и др., изд. «Наука», г. Москва, 1991 г. (рос.)
  • Применение гипноза при расследовании преступлений в США, Бюллетень МВД Литовской ССР, изд. РИО МВД ЛССР, г. Вильнюс, 1982 г. (рос.)
  • Гладкий В. М. // Гипноз и возможность его использования в оперативной розыскной деятельности (Проблемы оперативно-розыскной психологии), Межвузовый сборник научных трудов, изд. КВШ МВД СССР, г. Киев, 1991 г. (рос.)
  • Сервецкий И. В. // Некоторые психологические вопросы использования внушения в агентурной работе, Проблемы оперативно-розыскной психологии, Межвузовый сборник научных трудов, изд. КВШ МВД СССР, г. Киев, 1991 г. (рос.)
  • «Ясновидящие невидимого фронта» // газета «Всеукраинские ведомости», четверг 31 августа 1995 г. (рос.)

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Користувач:Krupski_Oleg/Силовий_гіпноз&oldid=15262413