Відкрити головне меню

Гегемонізм (від гр. hehemonia — керівництво, панування) — претензія якоїсь соціальної групи, верстви, класу, політичної сили, держави (на міжнародній арені) на керівну роль у суспільному процесі, прагнення примусового встановлення диктату, нав'язування іншим своєї політики, єдиних для всіх ідеалів та цінностей, намагання одноособово вирішувати питання, що стосуються всіх, видаючи себе за представника загального інтересу[1]. Амбіція верховенства внутрішньо притаманна всім суб'єктам політичних відносин. Гегемонізм був властивий Давнім Афінам, Македонії, Стародавньому Риму, Британській і Російській імперії при формуванні імперій і національних держав. Політика диктатури пролетаріату також відноситься до явища гегемонії, коли гегемонія однієї верстви суспільства здобувається за рахунок вилучення з політичного життя інших верств суспільства, обмеження їх прав і свобод. У сучасних міжнародних відносинах, у внутрішньодержавних справах формується усвідомлення неприйнятності гегемонізму в міжнародних відносинах.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Салабай В. Ф., Федін В. П. Довідник з політичної історії ХХ століття: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 331 с. ISBN 966-574-542-5

ЛітератураРедагувати