Відкрити головне меню

Ін'єкція (медицина)

Метод подавання ліків у медицині
Схема проведення підшкірної ін'єкції

Ін'є́кція  (лат. injicere — впорскування) — спосіб введення в організм лікарських розчинів. Найчастіше впорскування виконують за допомогою порожнистої голки і шприца (з порушенням цілості шкірних і слизових покривів)[1]. Існує також безголкова ін'єкція — введення лікарських розчинів під високим тиском (швидкість струменя понад 150 м/с), але в Україні розповсюдження вона не отримала. В просторіччі часто замість слова ін'єкція вживають слово укол. Але укол — це один з етапів голкової ін'єкції — момент проникнення голки через шкіру чи слизову оболонку, що відчувається пацієнтом у вигляді неприємного подразнення.


КласифікаціяРедагувати

Ін'єкції класифікують за місцем та способом введення ліків

За місцемРедагувати

  1. Внутрішньошкірні (інтрадермальні)
  2. Підшкірні (гіподермальні)
  3. Внутрішньом'язові (інтрамускулярні)
  4. Внутрішньовенні (інтравенозні, інколи довенні)
  5. Внутрішньоартеріальні (інтраартеріальні)
  6. Внутрішньокісткові (інтракостальні)
  7. Внутрішньочеревні (інтраабдомінальні)
  8. Внутрішньосерцеві (інтракардіальні)
  9. Внутрішньопальцеві (інтрапальпебральні)

За способом введенняРедагувати

  1. Струминні (болюсні)
  2. Крапельні (або краплинні)

ПоказанняРедагувати

Ін'єкцію використовують у тих випадках, коли потрібно забезпечити швидкий терапевтичний ефект, точність дозування, виключення бар'єрної функції шлунково-кишкового тракту і печінки, а також у випадках порушення свідомості та акту ковтання[1]. За допомогою ін'єкцій також виконують анестезію та щеплення (вакцинацію). Найчастіше ін'єкції роблять шприцом. Розмір шприца підбирають відповідно до дозування.

ПриміткиРедагувати

  1. а б Лікарські рослини: Енциклопедичний довідник/ Відп. ред. А. М. Гродзінський.—К.: Видавництво «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992.—544с. ISBN 5-88500-055-7

ПосиланняРедагувати