Решетилівський район

Решети́лівський райо́н — колишня адміністративно-територіальна одиниця у Полтавській області України з адміністративним центром у місті Решетилівка.

Решетилівський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Район на карті Полтавська область
Основні дані
Країна:	Україна
Область:	Полтавська область
Код КОАТУУ:	5324200000
Утворений:	1923
Населення:	▼ 26 343 (на 1.02.2016)
Площа:	1009 км²
Густота:	26.1 осіб/км²
Тел. код:	+380-5363
Поштові індекси:	38400—38452
Населені пункти та ради
Районний центр:	Решетилівка
Селищні ради:	1
Сільські ради:	17
Смт:	1
Селища:	1
Села:	81
Районна влада
Вебсторінка:	Решетилівська РДА Решетилівська районна рада
Адреса:	38400, Полтавська обл., Решетилівський р-н, смт. Решетилівка, вул. Покровська, 17
Мапа
Решетилівський район у Вікісховищі

Географія

Район розташований у центральній частині Полтавської області, районний центр Решетилівка. Межує з Полтавським, Новосанжарським, Кобеляцьким, Козельщинським, Глобинським, Великобагачанським, Шишацьким, Диканським районами.

Поверхня району рівнинна, ґрунти чорноземні, є запаси нафти, природного газу, торфу, поклади піску, глин.

Загальна площа району становить 1009,8 км². Площа лісів 4,1 тис. га, в яких переважають сосна, вільха, дуб, осика.

На території району є 13 природоохоронних об'єктів загальною площею 1794,3 га. Зокрема, орнітологічний заказник загальнодержавного значення «Михнівський» площею 450 га (створений у 1980 році згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР від 25.02.80 р № 132). Територія заказника розташована між селами Михнівка та Фрунзівка. Перебуває у віданні М'якенківської та Шевченківської сільських рад.

Функціонують також ботанічний заказник місцевого значення «Новодиканський» (50,9 га; 1995), в якому ростуть 4 види рослин, що занесені до «Червоної книги України», гідрологічний заказник місцевого значення «Калениківський» (114,2 га; 2013), ландшафтні заказники місцевого значення «Гарячківський ліс» (365,8 га; 1993), «Щербаки» (289,2 га; 1995), «Кузьменки» (269,5 га; 1995) та «Демидівський» (150 га; 2010). Є 2 заповідних урочища — «Кут» (38,1 га; 1998; с. Сухорабівка) і «Дубина» (65,5 га; 2010; смт. Решетилівка) та чотири пам'ятки природи (дуби черешчаті віком понад сто років) в селах Великий Бакай (0,3 га/1 шт.; 1995), Коржі (0,25 га/1 шт.; 1995), Лобачі (0,25 га/3 шт.; 1995), урочищі Шарлаї (0,3 га/1 шт.; 1995).

З півночі на південний захід район перетинає р. Говтва, на західній межі району — р. Псел, а на сході — р. Полузір'я.

Історія

Утворений район 7 березня 1923 року, у сучасних межах з 1966 року. Центр — селище Решетилівка, розташована на р. Говтва, при злитті її складових частин — Вільхової та Грузької Говтви, за 40 км від обласного центру — м. Полтави та за 10 км від залізничної станції «Решетилівка» — с. Жовтневе. Через селище проходять автотраси Київ-Харків та Диканька-Горішні Плавні.

Перша документальна згадка про селище Решетилівка датується 01 травня 1638 року у зв'язку з селянсько-козацьким повстанням під проводом Дмитра Гуні та Якова Острянина. Другою за часом писемною згадкою про Решетилівку є її позначення на Генеральній карті відомого французького інженера і картографа Гійома Левассера де Боплана, надрукованій у Гданську 1648 року.

Важливу роль у розвитку Решетилівки відіграли ярмарки, яких тут щороку відбувалось по 4.

05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Говтвянську сільраду Решетилівського району до складу Кременчуцького району.

Адміністративний поділ

До складу району входять Решетилівська міська рада і 18 сільських рад, які об'єднують 80 населених пунктів.

Економіка

На території району веде господарську діяльність 21 сільськогосподарське підприємство (16 — ТОВ, 2 — ПАФ, 2 — ПОСП та 1 — АФ), загальна площа земель в користуванні яких становить понад 47 тис. га, а також 82 фермерські господарства, які господарюють на майже 11,2 тис. га сільськогосподарських угідь.

В районі діє 6 промислових підприємств: ПП «Решетилівський маслозавод», ТОВ «Століт Полтава», ТОВ «Решетилівський цегельний завод», ТОВ «Решетилівський хлібзавод», ТОВ УВК «Полагросервіс», ТОВ «Агротехсервіс».

Налічується 327,8 км доріг з твердим покриттям. Населенню надають послуги районний вузол поштового зв'язку, що має 26 поштових відділень та ЦЕЗ № 7 Полтавської дирекції УДПЕЗ «Укртелеком», на обслуговуванні якого 5741 абонентів телефонного зв'язку.

Транспорт

Районом проходять автошляхи E40М03.та Н 31.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001):

Стать	Всього	До 15 років	15-24	25-44	45-64	65-85	Понад 85
Чоловіки	13 445	2793	1668	4182	3108	1616	78
Жінки	16 255	2631	1867	4308	3652	3373	424
Статево-вікова піраміда Чоловіки Вік Жінки 78  85 + 424  134  80-84 539  351  75-79 1026  568  70-74 1057  563  65-69 751  988  60-64 1298  485  55-59 680  781  50-54 812  854  45-49 862  1187  40-44 1166  1190  35-39 1159  956  30-34 1080  849  25-29 903  764  20-24 821  904  15-20 1046  1259  10-14 1195  910  5-9 852  624  0-4 584

Національний склад населення за даними перепису 2001 року:

Національність	Кількість осіб	Відсоток
українці	28420	95,68 %
росіяни	810	2,73 %
молдовани	199	0,67 %
білоруси	79	0,27 %
вірмени	43	0,14 %
інші	151	0,51 %

Мовний склад населення за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
українська	28628	96,38 %
російська	808	2,72 %
молдовська	139	0,47 %
білоруська	30	0,10 %
вірменська	25	0,08 %
інші	72	0,24 %

Кількість населення району станом на 1 січня 2013 року становить 26,9 тис. чоловік, із них: сільського населення — 17,5 тис. чоловік, міського — 9,4 тис. чоловік.

Рік	Сільське населення	Міське населення	Повне населення
1 січня 2000	20400	9500	29900
1 січня 2013	17500	9400	26900

Соціальна сфера

В районі функціонують ЦРЛ (Центральна районна лікарня),  ЦПМСД (Центр первинної медико-санітарної допомоги), 4 дільничних лікарні, 2 дільничних медичних амбулаторії, 33 ФАПи і 2 оздоровчих пункти.

До системи навчальних закладів району входять 26 загальноосвітніх шкіл, із них I ступеня — 3, I—II ступенів — 11, I—III ступенів — 12; 22 — дошкільних закладів; Аграрний професійний ліцей ім. І. Г. Боровенського та Художній професійний ліцей; Решетилівський районний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді; Решетилівський районний Будинок дитячої та юнацької творчості; дві дитячо-юнацьких спортивних школи.

Діє 36 клубних заклади, 27 бібліотек, краєзнавчий музей, музеї в навчальних закладах, центр культури і дозвілля «Оберіг», дитяча школа мистецтв.

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Решетилівського району було створено 38 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 67,70 % (проголосували 14 588 із 21 547 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 54,11 % (7 893 виборців); Олег Ляшко — 14,64 % (2 136 виборців), Юлія Тимошенко — 13,74 % (2 005 виборців), Анатолій Гриценко — 4,44 % (647 виборців), Сергій Тігіпко — 3,39 % (495 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,84 %.

Пам'ятки

• Пам'ятки монументального мистецтва Решетилівського району
• Пам'ятки історії Решетилівського району

Відомі люди

Невід'ємною частиною району є його видатні особистості, серед яких:

• Горліс-Горський Юрій (народ. в с. Демидівка), видатний український військовий та громадський діяч, письменник, старшина Армії УНР. Автор історичного роману «Холодний Яр»;
• Біленький Іван Михайлович (народ. в Решетилівці у 1894 році — ?), кошовий отаман, ватажок козацько-селянського повстанського загону, що боровся у 1920—1921 роках проти більшовицько-московського терору на території Полтавського повіту;
• Оверченко Данило (народився в Решетилівці, роки життя невідомі) — отаман, ватажок повстанського загону у Решетилівці, що боровся у 1920 році проти московсько-більшовицьких військ. У жовтні 1920 року приєднався до повстанського загону Андрія Левченка;
• Христовий Микола Олексійович (1897, с. Паськівка — 1937), редактор газети «Боротьбист» — офіційного органу Полтавської губернської організації Української партії комуністів-боротьбистів. Розстріляний 1937 року як «брат отамана» Леонтія Христового;
• Товстуха Леонід Самійлович — народний художник України, лауреат Державної премії ім. Т. Г. Шевченка;
• Бабенко Надія Несторівна — заслужена майстриня народної творчості УРСР, лауреат Державної Премії УРСР імені Тараса Шевченка, член спілки майстрів народного мистецтва;
• Єфремова Домна Федосіївна — українська килимарниця, заслужена майстриня народної творчості УРСР, лауреат Державної Премії УРСР імені Тараса Шевченка;
• Мусійко Олександр Самсонович — селекціонер, член-кореспондент ВАСГНІЛ, лауреат Сталінської та Ленінської премій, кавалер ордена Леніна, інших радянських державних нагород;
• Ковінька Олександр Іванович, письменник-гуморист;
• Дмитренко Олексій Максимович, письменник;
• Дереч Дмитро Григорович, письменник;
• Пільгук Іван Іванович, письменник;
• Маценко Іван Антонович, письменник;
• Слюсар Вадим Іванович (народ. в с. Колотії Решетилівського району), доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України;
• На Решетилівській фабриці художніх виробів працюювали заслужені вишивальниці Василенко О. М., Михайло М. П., Бебко А. Ф., Єфремова Д. Ф., Бондарець Г. С.

Посилання

• https://archive.today/20121222034004/www.adm-pl.gov.ua/reshetyl/3478.htm