Відкрити головне меню

Говтва (річка)

річка на Полтавщині

Го́втварічка в Україні, в межах Решетилівського та Козельщинського районів Полтавської області. Ліва притока Псла (басейн Дніпра).

Го́втва, Го́лтва, Го́лта
Говтва 49 33 56.30 N 34 4 57.65 E.jpg
Говтва в Решетилівці
49°24′51″ пн. ш. 33°52′07″ сх. д. / 49.41416667002777530° пн. ш. 33.868750000027773694° сх. д. / 49.41416667002777530; 33.868750000027773694
Витік смт Решетилівка
• координати 49°33′56″ пн. ш. 33°56′30″ сх. д. / 49.5655555555837779° пн. ш. 33.94166666669477195° сх. д. / 49.5655555555837779; 33.94166666669477195
Гирло Псел
• координати 49°24′51″ пн. ш. 33°52′07″ сх. д. / 49.41416666669477564° пн. ш. 33.868750000027773694° сх. д. / 49.41416666669477564; 33.868750000027773694
Басейн басейн Дніпраd
Країни: Україна Україна
Полтавська область
Регіон Полтавська область
Довжина 36 км
Площа басейну: 1680 км²
Притоки: Вільхова Говтва (ліва),
Грузька Говтва (права)
GeoNames, Global Geosites 708550

ОписРедагувати

Довжина річки 36 км, площа басейну 1680 км². Долина коритоподібна, завширшки до 5 км, завглибшки до 40 м. Річище звивисте, заболочене, утворює численні меандри. Ширина річища до 20 м. Максимальна глибина річки 5 м. Похил річки 0,21 м/км. Середня багаторічна витрата води Говтви (с. Міхновка) становить 5,84 м³/с. Середньорічна мінералізація води становить близько 685 мг/дм³. Озер у долині річки —3,1 км², боліт 6,6 км². Вода використовується для технічного водопостачання та зрошування.

РозташуванняРедагувати

Утворюється від злиття двох річок — Грузької Говтви та Вільхової Говтви біля східної частини смт Решетилівки. Тече переважно на південний захід. Впадає до Псла на південь від села Говтви.

 
Гирло річки Говтва

На березі Говтви розташовані смт Решетилівка, села Говтва, М'якеньківка та інші.

Про назву річкиРедагувати

Походження назви остаточно не встановлено. Існує ряд гіпотез. Одні назву виводить з тюркського «болото, трясовина», близького до турецького «озеро, став» із суф. -іу. Вбачаючи спільну назву у словененського гідроніма з дніпровським, цю загальну основу відносять до праслов'янського «безодня». Така гіпотеза найбільш імовірна.

ДжерелаРедагувати


Додаткова інформаціяРедагувати