Відкрити головне меню

Зло́тий (пол. Złoty) — національна валюта Польщі. У минулому — назва золотих, потім срібних монет, також — грошово-рахунковий термін.[2] Код валюти: PLN, скорочене позначення: . Поділяється на 100 гро́шів (пол. grosz). Сьогодні в обігу перебувають монети номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50 грошів і 1, 2, 5 злотих та банкноти номіналом 10, 20, 50, 100, 200 і 500 злотих. Центральний банк — Національний банк Польщі.

Злотий
пол. Złoty
200 złoty avers.jpg
Банкнота 200 злотих (2013)
Держава(и) Польща Польща
Банкноти 10, 20, 50, 100, 200, 500 злотих
Монети 1, 2, 5, 10, 20, 50 грошів, 1, 2, 5 злотих
Символ zł (злоті), gr (гроші)
Літерний код PLN
Цифровий код 985
Центральний банк Національний банк Польщі
Веб-сайт www.nbp.pl
Валютні курси
1 EUR = 4,275 PLN (22 жовтня 2019)
1 USD = 3,841 PLN (22 жовтня 2019)
1 UAH = 0,1532 PLN (22 жовтня 2019)
Інфляція 1,1 % (2018)[1]
CMNS: Злотий на Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Часи Королівства Ягеллонів, I Речі ПосполитоїРедагувати

Спочатку, в XIV i XV стт., назва була використана для всіх видів іноземних золотих монет в обігу Польщі, в першу чергу угорських і венеційських дукатів. В обігу Польщі, вони початково ділились на 12-14[2] грошів. Ухвалою сейму з 1496 року встановлено курс злотого на 30 грошів. З плином часу цей курс — беручи до уваги зміни в паритеті ціни золота і срібла — не втримався. Відтоді було встановлено одиницю розрахунку, яка була рівна 30 срібним грошам (гр) як польський злотий (злп), який також називали флорином (фл). Натомість золотий дукат отримав назву червоний злотий. Термін «злотий», відокремившись від терміну «золотий дукат», став означати грошово-розрахункову одиницю, яка з часом витіснила з цієї ролі гривню. Був зручним для розрахунків, бо дорівнював половині копи.[2]

Злотий довгий час залишався тільки розрахунковою одиницею. Обігові монети мали наступні номінали:

 
Монета 15 дукатів часів Речі Посполитої, 1617 рік.

Реальною срібною монетою став 1564 року, як «полукіпок» з цифрою ХХХ (грошів), що був викарбуваний монетним двором у Вільнюсі. Потім — у вигляді 30-грошевого так званого «легкого талера» (1620—1622 роки), в 1663-1666 роках під народною назвою тимфа, реальна вартість якого ледве складала 12 грошів.[3]

На українських землях Речі Посполитої його називали «золотим» (як і інші литовські, західноєвропейські, з XVII ст. — московські монети).

В XVII столітті 1 червоний злотий становив 4 — 6 злотих польських.

Постійне карбування злотого в Речі Посполитій було налагоджене з 1766 року. Після монетарної реформи короля Станіслава Августа злотий став дорівнювати 4 срібним, чи 30 мідним грошам. 1794 року вперше з'явилися паперові гроші, номінальна вартість яких виражалась злотими.[3]

Таке співвідношення збереглося тривалий період за Князівства Варшавського i Польського Королівства. Мінниця варшавська монетою-злотим до 1841 року.

II Річ ПосполитаРедагувати

Див. також: Польська марка
 
Банкнота 100 злотих 1934 року.

Впроваджений в обіг 29 квітня 1924 р. в результаті грошової реформи, впровадженої міністром фінансів Владислава Грабськего, злотий замінив польську марку, що була запозичена у Німеччини. Нова валюта опиралася на золотовалютний паритет, вартість 1 злотого встановлено на рівні 0,1687 г золота.

Серед пропонованих назв валюти Другої Речі Посполитої найбільшу популярність мали «лех», «пол» і «злотий». Зрештою, було обрано назву злотий, яка стала історично монетарною одиницею Польського Королівства.

Німецько-гітлерівська окупаціяРедагувати

Після початку Другої світової війни гітлерівці впровадили на території Генерального Губернаторства нові гроші з тією ж самою назвою, що й до війни — злотий. Використовувалася також окупаційна рейхсмарка.

Соціалістичний періодРедагувати

Після захоплення Польщі Червоною армією в країні був встановлений соціалізм. У 1944, Польським комітетом національного визволення були представленні нові банкноти. Старі обмінювалися на нові у співвідношенні 1:1, але з обмеженням в 500 злотих для приватних осіб та 2000 злотих для підприємств. Усі банкноти були відруковані в Держзнаку у Москві та містили синтаксичні помилки і росіянізми.

У 1945 був заснований Національний банк Польщі, який почав випускати свої банкноти. Наприкінці 1940-х злотий девальвував і в 1950 р. була випущена зовсім нова серія банкнот та монет. Старі банкноти обмінювалися на нові за курсом 100:1.

З встановленням соціалізму в Польщі, як і в решті країн Варшавського договору, були націоналізовані усі підприємства та фабрики. Однак малі підприємства, на відміну від СРСР, продовжували залишатися в приватній власності. На початку 1950-х в країні проводилася політика колективізації економіки. Більшість малих фермерів були об'єднані у великі державні фірми, а ті, що залишилися банкрутували, оскільки держава закуповувала їх продукцію за дуже малими цінами. В результаті сільське господарство занепадало. Ситуацію у 1956 поміняло нове керівництво на чолі Владислава Гомулка, яке послабило сталінську політику — державні ферми були реформовані, зменшені обсяги обов'язкових поставок, підвищено ціни державних закупівель. Відтоді в Польщі встановилася структура економіки, за якої промисловість була державною, а сільське господарство переважно приватним.

На початку 1970-х нове керівництво на чолі Едварда Ґерека ініціювало серйозні реформи на які, однак, в уряду не вистачило грошей. Це було зумовлено великою заборгованістю Польщі перед СРСР та іншими країнами Варшавського договору, кредити від яких країна брала на стимулювання росту промисловості та збереження робочих місць. До кінця 1970-х зовнішній борг Польщі виріс до велетенських розмірів що породило фінансову кризу. Після економічного росту в 1971—1978 роках, країна увійшла в дуже глибоку рецесію. Дана криза тривала аж до початку 1990-х років і супроводжувалася великими розмірами інфляції. Так у 1982 вона становила більше 100 % (на тлі також введеного воєнного стану в країні), у середині 1980-х уповільнилася до 15 % річних, однак до кінця 1980-х знову збільшилася, і у 1990 р. вона становила більше 500 % річних. Як наслідок відбувалася девальвація злотого. У 1982 Центробанком Польщі стали друкуватися банкноти номіналом 5 тис. злотих, у 1988 — 10 тис., 1989 — 20 та 50 тис., у 1990—100, 200 та 500 тис. злотих.

У 1988, паралельно з «Перебудовою» в СРСР, нове керівництво на чолі з Мечиславом Раковським було змушене погодитись на перехід державних підприємств в приватні руки. У 1989 новий віце-міністр Лєшек Бальцерович запропонував ряд «шокових» реформ по переходу від державної до ринкової економіки, який отримав назву «План Бальцеровича». Під час втілення плану відбулось тимчасове падіння виробництва, зростання було досягнуто у 1992 році.

Новий злотийРедагувати

В 1995 році після досягнутої в 1993—1994 роках фінансової стабілізації була проведена деномінація, в результаті якої номінальна вартість валюти Польщі була зменшена в 10 000 разів. Для позначення нової валюти стали використовувати назву «новий злотий» (втім, «старі» злоті теж називались новими, коли їх ввели в 1950 році після попередньої деномінації).

1 січня 1995 року в грошовий обіг країни були випущені грошові знаки нового зразка — банкноти вартістю 10, 20, 50, 100 і 200 злотих (всі з профілями польських королів) і розмінні монети номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50 грошей. Нові банкноти були віддруковані в 1994 році, а нову розмінну монету карбували на Варшавському монетному дворі починаючи з 1990 року[4]. Одночасно із вводом в обіг нового злотого було прийнято рішення про поступове вилучення грошових знаків, що були в обігу в Польщі до деномінації. Старі злоті приймались як засіб оплати до 31 грудня 1996 року, а до 31 грудня 2010 року їх можна було обміняти в банківських установах.[5].

Протягом 2014-2017 рр, Національний банк Польщі ввів другу серію банкнот злотого. Від першої серії дизайн банкнот відрізняється лише деякими змінами (переміщена голограма, додане «Сузір'я Євріона», тощо), профілі королів, інші значні елементи, розміри та домінуючі кольори були залишені без змін. В другій серії була запроваджена нова банкнота номіналом 500 злотих. На банкноті забражений король Ян III Собеський.[6] Крім обігових, Нацбанк Польщі також періодично випускає різноманітні пам'ятні монети і банкноти.

Нижче в таблицях описаний перелік обігових монет та банкнот нового злотого.

Монети
Зображення Номінал Параметри Опис Рік першого карбування
Діаметр Вага Матеріал Гурт Аверс Реверс
[1] 1 грош 15,5 мм 1,64 г Марганцева латунь (1995-2013)
Сталь покрита латунню (з 2014)
Зубчастий Надпис «Rzeczpospolita Polska»
(Республіка Польща), рік карбування та орел з Герба Польщі
Номінал і 1 листок 1990
2 гроші 17,5 мм 2,13 г Гладкий Номінал і 2 листка
5 грошів 19,5 мм 2,59 г Почергово гладкий і зубчастий Номінал і 5 листків
10 грошів 16,5 мм 2,51 г Мідно-нікелевий сплав Номінал і 10 листків у формі кола
20 грошів 18,5 мм 3,22 г Зубчастий Номінал і 20 листків у формі квадрата
50 грошів 20,5 мм 3,94 г Номінал і 50 листків у формі півкола
1 злотий 23 мм 5 г Почергово гладкий і зубчастий Номінал і 100 листків у формі кола
2 злотих 21,5 мм 5,21 г Серцевина: Мідно-нікелевий сплав
Кільце: Алюмінієва бронза
Гладкий Номінал і 2 листка в кільцевій частині 1994
5 злотих 24 мм 6,54 г Серцевина: Алюмінієва бронза
Кільце: Мідно-нікелевий сплав
Переривчасто зубчастий Номінал і 5 листків в кільцевій частині
Банкноти
Зображення Номінал Розміри Домінуючі кольори Опис Дата першого випуску
Аверс Реврс
[2] 10 злотих 120 × 60 мм Темно-коричневий Мешко I Срібний денарій періоду правління Мешка I 1 січня 1995
[3] 20 злотих 126 × 63 мм Фіолетовий і рожевий Болеслав I Хоробрий Срібний денарій періоду правління Болеслава Хороброго
[4] 50 злотих 132 × 66 мм Темно-синій Казимир III Великий Білий Орел з королівської печатки Казимира Великого та регалії Польщі: Скіпетр і Символ Держави («Яблуко королівське»)
[5] 100 злотих 138 × 69 мм Темно-зелений Владислав II Ягайло Щит що містить Білого Орла з надгробка могили Владислава Ягайло, шолом та два грюнвальдські мечі 1 червня 1995
[6] 200 злотих 144 × 72 мм Коричневий і помаранчевий Сигізмунд I Старий Орел переплетений літерою «S» у шестикутнику з Каплиці Сигізмунда
[7] 500 злотих 150 × 75 мм Фіолетовий, сірий, синій, жовтий та зелений Ян III Собеський Вілянівський палац, Білий Орел з польського герба періоду правління Яна Собеського 10 лютого 2017
Примітка: у посиланнях наведенні зображення другої серії банкнот (2014-2017). Відмінності в дизайнах першої та другої серії банкнот можна переглянути за цим посиланням.

Польща і ЄвроРедагувати

Польща як член Європейського Союзу зобов'язана раніше чи пізніше перейти на Євро. Наразі в країні ведуться дебати щодо дати переходу.[7][8] В березні 2017 повідомлялося про відсутність таких планів в найближчі 10 років.[9]

Валютний курсРедагувати

З часу введення у 1995, Польща використовує плаваючий (ринковий) режим валютного курсу. Починаючи з 1999 року, на вартість злотого великою мірою впливає вартість Євро оскільки на країни Єврозони припадає значна частина зовнішньої торгівлі Польщі. Загалом з цього часу курс польської валюти відносно євро майже не змінився але мав значні коливання в певних роках, як наприклад в 2002—2004 рр. (до і після вступу Польщі в ЄС) та в 2008 (внаслідок світової фінансової кризи). З 2012 року вартість злотого коливається в межах 4-4,5 злотих за 1 євро.

Станом на 22 жовтня 2019, валютний курс злотого (за даними НБУ, ЄЦБ та МВФ) становить 0,1532 злотого за 1 гривню (6,528 гривень за 1 злотий), 4,275 злотих за 1 євро та 3,841 злотих за 1 долар США.

 
Графік валютного курсу відносно євро з 1999 року (к-сть злотих за одне євро)
Поточний обмінний курс PLN
На Minfin.com.ua(укр.) AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY USD UAH
На XE.com(англ.) AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY USD UAH
На fxtop.com(англ.) AUD CAD CHF CNY EUR GBP JPY USD UAH

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Statystyka i sprawozdawczość nbp.pl, процитовано: 17.01.2019
  2. а б в Зварич В. В. (автор-составитель). Нумизматический словарь… С. 61
  3. а б Зварич В. В. (автор-составитель). Нумизматический словарь… С. 62
  4. Cuhaj, 2011, с. 1738
  5. Kiedy złoty stracił zera. Архів оригіналу за 1 листопад 2013. Процитовано 12 січень 2015. 
  6. У Польщі до обігу ввійшла нова банкнота у 500 злотих eurointegration.com.ua, 10 лютого 2017
  7. Перехід Польщі на євро підтримують менше третини поляків (опитування) УНІАН, 29.03.2013
  8. На тлі кризи в Єврозоні поляки скептичні щодо переходу на спільну валюту ЄС Deutsche Welle, 26.08.2015
  9. Польща на 10 років відклала введення євро korrespondent.net, 17 березня 2017

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати