Вікіпедія

Перепис населення СРСР (1939)

(Перенаправлено з Перепис населення СРСР 1939)

Всесою́зний пере́пис насе́лення 1939 ро́ку — перепис населення СРСР, проведений станом на 17 січня 1939 року мав на меті замінити дані перепису 1937 року, результати якого були визнані помилковими відповідно до Постанови Ради Народних Комісарів СРСР від 25 листопада 1937 року. Хоча більшість демографів схиляються до того, що перепис 1937 року не влаштував керівництво СРСР тим, що надто переконливо свідчив про величезні масштаби Голодомору в Українській РСР, та відмінність ситуації в інших республіках СРСР.

Проведення ред.

На відміну від перепису 1937 року, який враховував лише наявне населення, переписом 1939 враховувалось постійне і наявне населення. З 12 по 16 січня вперше проводився попередній обхід своїх дільниць рахівниками. Заповнення переписних листів шляхом опитування почалося 17 січня і тривало 7 днів (з 17 по 23 січня) в міських поселеннях, й 10 днів (з 17 по 26 січня) — в сільській місцевості.

Перепис містив 16 питань:

  • Стосунок до голови родини
  • Тимчасове чи постійне проживання
  • Місце постійного проживання (для тих хто мешкає тимчасово)
  • Час відсутності (для тих хто тимчасово відсутній)
  • Стать
  • Вік
  • Сімейний стан
  • Національність
  • Рідна мова
  • Громадянство
  • Освіта
  • Назва навчального закладу
  • Дані про закінчення навчального закладу
  • Рід занять та джерело доходів
  • Місце роботи
  • Суспільна група

Протягом 10 днів після завершення перепису проводився суцільний контрольний обхід. Вперше в історії радянських переписів був введений контрольний бланк, який заповнювався на тих, хто проживав в даному помешканні, але був відсутній в момент перепису. Бланк містив питання переписного листа. Всім переписаним, які тимчасово проживали або збиралися виїхати, надавалася довідка про те, що вони пройшли перепис.

Розподіл населених місць ред.

При обліку враховувались ТЕР – територіальна одиниця розробки – мінімальний масив переписних листів, що розробляється: кожне міське поселення (місто, селище міського типу) і кожен внутрішньоміський район, всі великі села (понад 5 тис. населення), всі села – районні центри (1926 року не обліковувались), і все сільське населення кожного адміністративного району без цих сіл (смт, міст).[1]

Віднесення населення до сільського/міського вперше проведено не за формальним принципом (попередні списки ЦУНГО), а законодавчо — віднесення населенних пунктів до адміністративно-територіальних категорій (сільських/міських) було впроваджено Верховними Радами.[2]

Підсумки перепису ред.

Відповідно до перепису, чисельність населення країни склала 170,6 млн осіб, в тому числі міського — 56,1 млн осіб (33 %). Обробка матеріалів перепису була механізована і здійснена протягом 15 місяців на трьох спеціальних машинолічильних станціях. Короткі підсумки були опубліковані в 1939[3]—1940[4] роках (передрук 1956 р.). Остаточні результати були опубліковані за окремими показниками в 1947—1949 рр. Повні підсумки перепису були опубліковані на початку 1990-х років.[5]

При підбиванні підсумків перепису була введена поправка на ймовірний недооблік населення: таким чином, до числа фактично переписаних громадян було додано ще 3 мільйони осіб. Таку величину поправки на недооблік більшість фахівців вважають завищеною.

1939 року ЦУНГО (Центральне управління народно-господарського обліку) Держплану СРСР започаткувало паспортизацію міст.[6]

Національний склад ред.

Національний склад населення СРСР (згідно з переписами 1926, 1939 — попередні дані, 1959, 1970, 1979, 1989 років)

національність 1926 рік 1939 рік 1959 рік 1970 рік 1979 рік 1989 рік
росіяни 77 791 124 99 951 520 114 113 579 129 015 140 137 397 089 145 155 489
українці 31 194 976 28 111 007 37 252 930 40 753 246 42 347 387 44 186 006
білоруси 4 738 923 5 275 393 7 913 488 9 051 755 9 462 715 10 036 251
казахи 3 968 289 3 100 949 3 621 610 5 298 818 6 556 442 8 135 818
узбеки 3 904 622 4 845 140 6 015 416 9 195 093 12 455 978 16 697 825
татари 3 159 176 4 313 488 4 917 991 5 783 111 6 185 196 6 648 760
евреї 2 672 499 3 028 538 2 266 334 2 148 917 1 807 876 1 449 063
грузини 1 821 184 2 249 636 2 691 950 3 245 300 3 570 504 3 981 045
азербайджанці 1 706 605 2 275 678 2 939 728 4 379 937 5 477 330 6 770 403
вірмени 1 567 568 2 152 860 2 786 912 3 559 151 4 151 241 4 623 232
мордва 1 340 415 1 456 330 1 285 116 1 262 670 1 191 765 1 153 987
німці 1 238 549 1 427 232 1 619 655 1 846 317 1 936 214 2 038 603
чуваші 1 117 419 1 369 574 1 469 766 1 694 351 1 751 366 1 842 346
таджики 978 680 1 229 170 1 396 939 2 135 883 2 897 697 4 215 372
поляки 782 334 630 097 1 380 282 1 167 523 1 150 991 1 126 334
туркмени 763 940 812 404 1 001 585 1 525 284 2 027 913 2 728 965
киргизи 762 736 884 615 968 659 1 452 222 1 906 271 2 528 946
башкири 713 693 843 648 989 040 1 239 681 1 371 452 1 449 157
удмурти 504 187 606 326 624 794 704 328 713 696 746 793
марійці 428 192 481 587 504 205 598 628 621 961 670 868
чеченці 318 522 407 968 418 756 612 674 755 782 956 879
молдавани 218 905 260 418 2 214 139 2 697 994 2 968 224 3 352 352
осетини 272 272 354 818 412 592 488 039 541 893 597 998
карели 248 120 252 716 167 278 146 081 138 429 130 929
аварці 158769 252 818 270 394 396 297 482 844 600 989
якути 240 709 242 080 233 344 296 244 328 018 381 922
буряти 237 501 224 719 252 959 314 671 352 646 421 380
комі 226 383 422 317 287 027 321 894 326 700 344 519
греки 213 765 286 444 309 308 336 869 343 809 358 068
естонці 154666 143 589 988 616 1 007 356 1 019 851 1 026 649
латиші 151410 143 589 1 399 539 1 429 844 1 439 037 1 458 986
комі-перм'яки 149 488 — 143 901 153 451 150 768 152 060
каракалпаки 146 317 185 766 172 556 236 009 303 324 423 520
кабардинці 139 925 164 185 203 620 279 928 321 719 390 814
фіни 134 701 143 437 92 717 84 750 77 079 67 359
лезгини 134 529 220 969 223 129 323 829 382 611 466 006
калмики 129 321 134 402 106 066 137 194 146 631 173 821
болгари 111 296 113 494 324 251 351 168 361 082 372 941
даргинці 108 963 153 837 158 149 230 932 287 282 365 038
кумики 94 549 112 604 134 967 188 792 228 418 281 933
корейці 86 999 182 339 313 735 357 507 388 926 438 650
талиші 77 323 88 026 — — — 21 602
інгуші 74 097 92 120 105 980 157 605 186 198 237 438
адигейці 65 270 55 048 65 908 81 478 86 388 124 826
цигани 61 234 88 242 132 014 175 335 209 159 262 015
абхази 56 957 59 003 65 430 83 240 90 915 105 308
карачаївці 55 123 75 763 81 403 112 741 131 074 155 936
курди 54 661 45 877 58 799 88 930 115 858 152 717
кримскі татари — — 49 710 147 559 132 272 271 715
хакаси 45 608 52 771 56 584 66 725 70 776 80 328
перси 43 971 39 370 20 766 27 501 31 313 40 176
уйгури 42 550 97 448 95 208 173 276 210 612 262 643
литовці 41 463 32 624 2 326 094 2 664 944 2 850 905 3 067 390
лакці 40 380 53 151 63 529 85 822 100 148 118 074
алтайці 39 062 47 867 45 270 55 812 60 015 70 777
ногайці 36 274 36 615 38 583 51 784 59 546 75 181
балкарці 33 307 42 685 42 408 59 501 66 334 85 126
вепси 32 785 31 679 16 374 8281 8094 12 501
табасарани 31 983 33 607 34 700 55 188 75 239 97 531
черкеси — — 30 453 39 785 46 470 52 363
араби 28 978 21 786 7987 8024 6813 7747
тати 28 705 — 11 463 17 109 22 441 30 669
чехи 27 123 26 194 24 557 20 981 17 182 16 102
ханти 22 306 18 468 19 410 21 138 20 934 22 521
ассирійці — 20 256 21 803 24 294 25 170 26 160
ненці 19 196 24 791 23 007 28 705 29 894 34 665
цахури 19 085 — 7321 11 103 13 478 19 972
іжора 16 137 7 847 1 062 781 748 820
дунгани 14 600 13 930 21 928 38 644 51 694 69 323
абазини 13 825 15 294 19 591 25 448 29 497 33 613
шорці 12 601 16 265 15 274 16 494 16 033 16 652
чукчі 12 332 13 835 11 727 13 597 14 000 15 184
рутульці 10 495 — 6 732 12 071 15 032 20 388
китайці 10 247 32 023 25 781 14 681 12 021 11 355
белуджі 9 974 5 496 7 842 12 582 18 997 28 796
турки 8 570 10 592 35 306 79 489 92 689 207 512
караїми 8 324 — 5 727 4 571 3 341 2 602
агули 7 653 — 6 709 8 831 12 078 18 740
коряки 7 439 7 354 6 287 7 487 7 879 9 242
мансі 5 754 6 315 6 449 7 710 7 563 8 474
угорці 5 476 — 154 738 166 451 170 553 171 420
афганці 5 348 2 166 1 855 4 184 3 983 6 695
нанайці 5 309 8 526 8 026 10 005 10 516 12 023
румуни 4 651 4 030 106 366 119 292 128 792 146 071
ітельмени 4 217 — 1 109 1 301 1 370 2 481
нівхи 4 076 3 902 3 717 4 420 4 397 4 673
іспанці — 3 187 2 446 4 107 3 039 3 172
албанці 3 057 1 770 5 258 4 402 4 336 3 988
тофалари 2 829 — 586 620 763 731
кубинці — — — — 2 593 2 811
серби 2 561 3 674 4 998 3 285 1 737 2 685
шведи 2 495 1 519 — — — —
французи 2 461 1 637 1 013 2 470 796 701
удіни 2 455 — 3 678 5 919 6 863 7 971
італійці 2 328 1 891 1 158 2 040 963 1 337
евени 2 044 9 698 9 121 12 029 12 523 17 199
саами 1 720 1 836 1 792 1 884 1 888 1 890
селькупи 1 630 2 612 3 768 4 282 3 565 3 612
кримчаки — — 1 480 1 790 3 000 1 448
нідерландці 1 430 742 — 1 298 712 794
удегейці 1 357 1 743 1 444 1 469 1 551 2 011
ескімоси 1 293 — 1 118 1 308 1 510 1 719
австрійці — — — 1 054 554 504
кети — — 1 019 1 182 1 122 1 113
словаки — 887 14 674 11 658 9 409 9 060
гагаузи 844 — 123 821 156 606 173 179 197 768
в'єтнамці — — 838 1210 2785 3 396
тувинці — 817 100 145 139 388 166 082 206 629
нганасани — — 748 953 867 1 278
англійці 732 546 399 903 239 348
ульчі 723 — 2 055 2 448 2 552 3 233
чуванці 705 — — — — 1511
долгани 656 — 3 932 4 877 5 053 6 945
орочі 647 — 782 1 089 1 198 915
негідальці 683 — — 537 504 622
халха-монголи 559 — 1 774 5 170 3 228 —
американці — 515 327 1 039 120 277
юкагіри 443 — 442 615 835 1 142
хорвати — — — 384 249 780
алеути 353 — 421 441 546 702
кризи — — 273 — — —
норвежці — 272 — — — —
енці — — — — — 209
ліви — — 197 — — 226
бельгійці — 164 — — — —
ороки 162 — — — — 190
японці 93 1 027 961 1 288 752 683
баски — 85 — — — —
народи Індії й Пакистану 61 — 371 1945 537 1728
інші 91 407 167 281 19 839 22 250 27 534 32 447
разом 146 637 530 170 557 093 208 826 923 241 720 134 262 087 369 285 739 561

Адміністративно-територіальний склад ред.

республіка 1939 рік
РРФСР 109 397 463
Українська РСР 30 946 218
Білоруська РСР 5 568 994
Грузинська РСР 3 540 023
Азербайджанська РСР 3 205 150
Вірменська РСР 1 282 338
Туркменська РСР 1 251 883
Узбецька РСР 6 271 269
Таджицька РСР 1 484 440
Казахська РСР 6 151 102
Киргизька РСР 1 458 213
всього 170 557 093

Перепис худоби ред.

Раднаркомом СРСР було доручено ЦУНГО Держплану з 1 по 8 січня 1940 р. по всій території СРСР (крім віддалених районів Крайньої Півночі) провести всесоюзний перепис худоби.[7]

Примітки ред.

  1. ↑ У цьому правилі були невеликі винятки. Так до Ленінградської міськради входило 15 внутрішньоміських районів і 4 окремих міста, але було утворено не 19 ТЕРів, а 42 – у всіх районах, крім одного, по 2 або 3 ТЕРа, надто великі були внутрішньоміські райони. Те саме і в Московській міськраді замість 24-х (23 внутрішньоміські райони та селище Рубльово) було утворено 47 ТЕРів.
  2. ↑ П. Г. Подъячих Всесоюзная перепись населения 1939 года. Москва, Издательство „Госстатиздат“, 1953 г., 149 с.
  3. ↑ Вісті рад депутатів трудящих УРСР, 1939, № 70 (5560), 27 березня, с. 2.
    № 73 (5563), 30 березня, с. 2.
    № 124 (5614), 2 червня, с. 2.
    № 125 (5615), 3 червня, с. 1, 3, 4 (поправка).
    № 126 (5616), 4 червня, с. 1, 3.
    Вісті рад депутатів трудящих УРСР, 1939, № 127 (5617), 5 червня, с. 3, 4 (поправка).
  4. ↑ Правда, 1940, 29 апреля
  5. ↑ В ЦГАНХ СССР зберігаються три рукописи «Краткие итоги переписи 1939» в 1 і 3 томах та семитомник «Основные итоги переписи».
  6. ↑ Вісті рад депутатів трудящих УРСР, 1939, № 230 (5720), 6 жовтня, с. 4.
    Вісті, 1939, № 241 (5731), 20 жовтня, с. 4.
  7. ↑ Вісті рад депутатів трудящих УРСР, 1939, № 269 (5759) від 24 листопада, с. 1.
    Вісті рад депутатів трудящих УРСР, 1939, № 284 (5774), 14 грудня, с. 4.

Література ред.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Перепис_населення_СРСР_(1939)&oldid=42265267