Відкрити головне меню

Ха́нти (самоназва ханте, кантек, застарілий екзонім обські остяки́; рос. Ха́нты) — корінний угро-фінський народ півночі Західного Сибіру.

Ханти
Хантэ
Khanty women in Man Uskve.jpg
дві хантські жінки у національному вбранні у Мань усквє, Березівське, Ханти-Мансійський автономний округ, Росія
Кількість бл. 29 тис. осіб
Ареал Росія Росія:
28 678 осіб (2002)
Ханти-Мансійський а. о.
Ямало-Ненецький а. о.
Україна Україна:
100 осіб (2001)
Близькі до: мансі, угорці,
угро-фінські народи
Мова російська, хантська
Релігія традиційні вірування (шаманізм);
православ'я

Зміст

Чисельність і територія проживання хантівРедагувати

 
Земля обських остяків (хантів) у 16 сторіччі до приєднання Сибіру до Московського царства

Чисельність хантів у Росії складає 28 678 осіб (згідно з даними перепису населення 2002 року)[1], з них 3/5 проживало у Ханти-Мансійському окрузі, ще близко третини — у Ямало-Ненецькому окрузі, решта — в Томській області та Республіці Комі.

Перепис населення в Україні 2001 року зафіксував проживання 100 осіб, які ідентифікували себе як ханти — з них як рідну хантську мову вказало лише 6 чоловік, українську вважали рідною — 29 осіб.[2]

Мова і релігіяРедагувати

Ханти розмовляють хантийською мовою, яка разом з мовою мансі та угорською належить до угорської підгрупи фіно-угорської мовної групи уральської родини мов.

Писемність хантської мови на основі латинки створено в середині XIX століття визначним фінським вченим Матіасом Кастреном; уже за СРСР у 30-их роках XX століття радянськими філологами переведено на кирилицю. Основне житло хантiв — чум.

Традиційні заняттяРедагувати

Традиційні промисли хантів — рибальство, мисливство і оленярство (перейняте в ненців у ХІІІ-XIV століттях).

Див. такожРедагувати

ВиноскиРедагувати

ПосиланняРедагувати