Лезги́ни (самоназв. Лезгияр) — один із найбільших корінних кавказьких народів, що історично мешкає у південній частині Дагестану та на прилеглих територіях Азербайджану.

Лезгини
Самоназва лезгияр
Ареал 680 - 850 тис.
Близькі до: нахсько-дагестанські народи
Входить до дагестанці
Мова лезгинська
Релігія іслам сунітського толку
Лезгистан (1728)
Спроба створення лезгинської республіки на початку 1990-х

У Дагестані лезгини населяють Ахтинський, Дербентський, Докузпаринський, Курахський, Магарамкентський, Сулейман-Стальський, Хивський райони, також проживають в Рутульському та Хасав'юртівському районах. В Азербайджані лезгинське населення зосереджено в Кусарському, Кубинському, Хачмасському, Кабалінському, Ісмаїллинському, Огузькому, Шекинському та Кахському районах. За офіційною статистикою є другим за чисельністю народом Азербайджану.

Чисельність лезгинів у Росії, згідно з даними перепису 2010 року, становила 473 тис., а в Азербайджані, згідно з даними перепису 2009 року, — 180 тис. Представники лезгинських суспільних організацій регулярно заперечують офіційні дані про чисельність лезгин в Азербайджані, вважаючи їх заниженими.

За оцінками, чисельність лезгин близько 1 мільйона.

Лезгини проживають також у Казахстані, Киргизстані, Туреччині, Україні та інших державах. Говорять лезгинською мовою, яка входить до нахсько-дагестанської групи північнокавказьких мов. За віросповіданням більшість сучасних лезгинів — мусульмани-суніти. Винятком є жителі села Міскинджа Докузпаринського району Республіки Дагестан, які є шиїтами.

Лезгини відомі під назвою «леги» (леки), від якого згодом і утворився сучасний етнонім «лезги». Численні війни з римлянами, візантійцями, персами, хазарами і іншими завойовниками зумовили популярність лезгиномовних племен, що населяють Кавказьку Албанію. Досі грузини і вірмени називають дагестанців, і особливо лезгин, «лекамі», перси і араби — «лекзамі». Крім того, танець «Лезгинка» грузини називають «Лекурі», а країну лезгин «Лекетія» («Лезгистан»).

Розселення ред.

Основні райони проживання лезгинів у Дагестані за даними перепису 2010.[1]

Назва району Населення району % лезгинів
Сулейман-Стальський район 58 835 98,6 %
Ахтинський район 32 604 98,5 %
Курахський район 15 434 98,4 %
Магарамкентський район 62 195 96,1 %
Докузпаринський район 15 357 94,0 %
Хівський район 22 753 38,9 %
Дербент 119200 33,7 %
Каспійськ 100 129 21,4 %
Дербентський район 99 054 18,8 %
Дагестанські Огні 27923 17,9 %
Махачкала (м/о) 696 885 12,7 %
Южно-Сухокумськ 10 035 10,4 %
Рутульський район 22 926 9,3 %
Ізбербаш 55 646 7,8 %
Хасав'юртівський район 141 232 5,3 %
Кизляр (м/о) 51 707 4,7 %
Тарумовський район 31 683 3,9 %
Кізлярський район 67 287 3,4 %
Кизилюрт (м/о) 43 421 2,4 %
Хасав'юрт 131 187 1,6 %
Кумторкалинський район 24 848 1,2 %
Дагестан 2 910 249 13,3 %

Див. також ред.

Література ред.

Примітки ред.