Відкрити головне меню

Кри́зи (власна назва хърыцӏаь, азерб. Qrızlar) — невелика етнічна група, що живе у декількох селищах Губинського (азерб. Quba rayonu) і Хачмазького (азерб. Xaçmaz rayonu) районів Азербайджану. Назва народу походить від назви його головного селища Криз (Гриз, азерб. Qrız). У Губинському районі, крім згаданого села, кризи живуть також в аулах Алік (азерб. Əlik), Джек (азерб. Cek) і Гапут (азерб. Haput). В історичній літературі джеки і гапутлинці іноді розглядаються як самостійні народи. Є також поселення кризів на рівнині, переважно в Хачмазькому районі.

Кризи
криз. хърыцӏаь
Ceklilər Cek kəndində, 1880 (kişilər)-Yermakov Dmitriy Ivanovich.jpg
Жителі селища Джек в національному одязі (1880)
Кількість 4400 (2009, перепис)[1]
Ареал Азербайджан Азербайджан, Хачмазький район
Раса європеоїди
Близькі до: будухи, хіналузьці, лезгини
Входить у шахдазькі народи
Мова кризька, азербайджанська
Релігії іслам

Говорять кризькою мовою, що належить до лезгинської групи нахсько-дагестанських мов. Майже всі кризи знають також азербайджанську. Останньою ведеться викладання у школах.

За віросповіданням кризи — мусульманисуніти.

Головне заняття — тваринництво, переважно вівчарство. Землеробство має другорядне значення. Розвинуті ремесла — виготовлення килимових паласів, шерстяних з візерунками шкарпеток. В рівнинних районах основним заняттям місцевих кризів є садівництво.

Кризькі аули стоять терасами. Особливо тісною забудовою відзначається селище Гапут, будинки в ньому розташовуються уступами один над одним. Вулиць, крім однієї головної, фактично немає. Будинки стоять дуже тісно, так що лишаються тільки вузькі проходи. Селища поділяються на квартали. Традиційні будинки в аулах Криз і Джек зведені із сирцевої цегли, в аулах Алік і Гапут — із каменю.

Через гірський рельєф будинки з фасадного боку мають два поверхи, а з боку гори — один. Нижній поверх використовується під хлів і господарські приміщення, другий поверх житловий. На другий поверх ведуть сходи, прилаштовані ззовні до будинку. Типовий кризький будинок має 2—3 житлові кімнати, вікна в них розташовані з боку фасаду. Дах плоский, земляний. Опалюється традиційне житло відкритим вогнищем, топлять кізяками.

За даними М. Зейдлиця, чисельність кризів 1886 року становила 7 767 осіб. Перепис 1926 року зафіксував 2 600 кризів. У переписі 1959 року як окремий народ вони не значились і надалі зараховувались до складу азербайджанців. Знову з'явилися кризи окремим рядком у переписі населення Азербайджану 2009 року. Цей перепис зафіксував 4 400 кризів, що проживали в Азербайджані[1], в їх числі 3 540 осіб у Хачмазькому районі[2] і 778 осіб у Губинському районі[3].

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Azərbaycanin əhalisi (statistik bülleten) / Population of Azerbaijan (statistical bulletin). 2016. Azərbaycan Respublikasının Dövlət Statistika Komitəsi / State Statistical Committee of the Republic of Azerbaijan. Baki / Baku — 2016, pp. 20-21. Процитовано 28.01.2017. (азерб.)(англ.)
  2. Xaçmaz rayonu. Demoqrafik göstəricilər. Azərbaycan Respublikasının Dövlət Statistika Komitəsi. Процитовано 28.01.2017. (азерб.)
  3. Quba rayonu. Demoqrafik göstəricilər. Azərbaycan Respublikasının Dövlət Statistika Komitəsi. Процитовано 28.01.2017. (азерб.)