Ассирійці

Народ північної Передньої Азії

Ассирійці (ассир. ܐܵܫܘܼܪ̈ܵܝܹܐ, āšurāye МФА[ɑːʃʊr.ɑːjeː], аккад. 𒀸𒋗𒊏𒂊) — семітський народ, представники ассирійскої раси, основне населення теріторії Ассирії під час її існування, найбільша етнічна спільнота на її території від XXV століття до н. е. до XVII століття нашої ери. Визнані Організацією Об'єднаних Націй корінними жителями країн - Ірак, Іран, Туреччина та Сирія, за межами батьківщини проживають у США, Австралії, Швеції, Німеччині, Росії, Україні та багатьох інших країнах. Загальна чисельність перевищує 3 мільйони людей. З них близько 1,5 мільйонів проживає на своїй батьківщині. Решта була змушена залишити свою історичну батьківщину через геноцид ассирійців та переслідування за релігиозними та етнічними ознаками зі сторони мусульманського населення. Більше мільйона людей було вимушено іммігрувати до більш безпечних країн. Переважна більшість ассірійців розмовляють ассірійською мовою, що належить до новоарамейських мов. За релігією християни. Використовують самоназву ashuraye, що походить від імені столиці царства Ашшур та назви країни Ассирія. Також ассирійців називали сирійцями, халдеями та арамейцями, орієнтуючись по церкві, мові та місцю проживання.

Ассирійці
Shamshi-Adad V-2.jpg
Ashurnasirpal2 stele.jpg
Adad-nirari III transparent.png
Sanherib-tr-4271.jpg
Sargon II and dignitary.jpg
Great Semiramis, Queen of Assyria - Cesare Saccaggi.jpg
Ashurbanipal and a royal attendant.jpg
Shimun XVII Abraham.jpg
Mar Benyamin Shimun.jpg
Мар Шімун XIX Беньямін
Freydon Atoraya.jpg
Фрєйдун Атурая
Naumfaik.jpg
Agha-petros.jpg
Михаил Давыдов на вручении ордена «За заслуги перед Отечеством» IV степени.jpg
Inanna Sarkis 2019 by Glenn Francis.jpg
Інанна Саркіс
Самоназва ashuraya ( одн., ч. р.); ashurayta ( одн., ж. р.); ashuraye (мнж.)
Кількість 3 300 000
Ареал

Батьківщина
Ірак Ірак 150 000—830 000[1]
Сирія Сирія 52 000—735 000[2]
Іран Іран 10 500—103 000[3]
Туреччина Туреччина 4 000-15 000[4]
Діаспора
США США 83 000[5]
Швеція Швеція 80 000[6]
Йорданія Йорданія 77 000[7]
Німеччина Німеччина 70 000[8]
Австралія Австралія 25 000[9]
Вірменія Вірменія 3 409[10]

Україна Україна 3 143[11]
Раса семіти
Близькі до: аккадці, арамеї, халдеї
Мова ассирійська мова, раніше аккадська мова
Релігія християнство (переважно ассирійська церква сходу і халдейська католицька церква) шумеро-аккадська міфологія

Протягом багатьох століть переслідуються мусульманами на своїх споконвічних місцях проживання через християнську приналежність і походження. Багато ассирійців були змушені покинути свою батьківщину протягом XIX століття, у пошуках безпечного місця проживання більшість ассирійців іммігрували до США та Австралії, так само ассирійці знайшли безпечні місця в Україні та заснували свої діаспори у Золотоноші, Києві, Слов‘янську, Донецьку та інших місцях, які існують і вільно процвітають досі.

З початку повномасштабного російського вторгнення в Україну ассирійські військові в складі ЗСУ захищають Україну та обороняють свої рідні міста.

ЕтимологіяРедагувати

АссирійціРедагувати

Сучасні назви — ашшурає (ассир. ܐܵܫܘܼܪ̈ܵܝܹܐ‎), атурає (арам. ܐܵܬܘܼܪ̈ܵܝܹܐ‎), сурйає (сир. ܣܘܼܪ̈ܝܵܝܹܐ‎). Давньою назвою є також Ашшурайу (аккад.𒀸𒋩𒊏𒂊) — народ Ашшурії, тобто народ країни бога Ашшур.

Походження слова «ашшурає»Редагувати

Ассирійське ܐܵܫܘܼܪܵܝܹܐ походить від староассирійського 𒀸𒋩𒊏𒂊 (ашшурає), що значить народ бога і одноімєного міста Ашшур.

Походження слова «атурає»Редагувати

Під час утворення Ахеменідської імперії, Ахеменіди надали ім’я 𐎠𐎰𐎢𐎼𐎠 (атура) області, в якій знаходилося населення, що складалось з ассирійців. Багато ассирійців почали використовувати це ім'я, для того, щоб ідентифікувати себе серед персів та інших народів Перської імперії.

Походження слова «ассирійці»Редагувати

Грецька назва Ασσύριοι (asýrioi) походить від ассирійского. Своєю чергою, від грецького походять лат. Assyrii, англ. Assyrians, фр. Assyriens, нім. Assyrer, пол. Asyryjczycy, укр. Ассирійці і т. д.

Також ендоетнонім змінюється в залежності від ріду й числа — (ассир. чоловіч. рід ܐܵܫܘܼܪܵܝܵܐ, укр. ашшурая, тобто ассирієць, жіноч. рід: ܐܵܫܘܼܪܵܝܬܵܐ, укр. ашшурета, тобто ассирійка.

Країна Ашшура і Ашшурайє вперше згадують на глиняних таблицях, знайденіх під час розкопок Межиріччя.

мова Ассирійці Ассирія
Ассирійська ܐܵܫܘܼܪܵܝܹܐ Ashuraye ܡܵܛ ܐܫܘܼܪ Māt Aššur
Аккадська 𒀸𒋩𒊏𒂊 Ashuraye 𒆳 𒀸𒋩

Māt Aššur

Арамейська ܐܵܬܘܿܪܵܝܹܐ

Aturaye

ܐܵܬܘܼܪ

Atur

Арабська اشوريون

Ashuriyun

آشور

Ashurun

Перська آشوری ها

Ashuri

آشور Ashuristan
Грецька Ασσύριοι

Asyrioi

Ασσυρία

Assyria

Вірменська ասորիները

Asoriner

Ասորեստան Asorestan
Англійська Assyrians Assyria
Турецька Asurlular Asur
Китайська 亚述人Yàshúrén / Йасшурєн 亚述

Yàshù / Йасшу

Історія ассирійського народуРедагувати

Ассирійці сформувалися у II тис. до н. е. з населення Верхньої Месопотамії - аккадців.

За час після розпаду Ассирійскої імперії, християнська належність серед мусульманського світу допомогла ассирійцям зберегтися і не асимілюватися з найближчими сусідами: курдами, арабами, персами та турками.

Ассирійці у БібліїРедагувати

Йона 3 глава: І Йона встав, і пішов до Ніневії, — як і сказав Господь. А Ніневія була великим містом для Бога, якихось трьох днів ходи дороги.;

2-а царів: Справді, Господи, ассирійські царі попустошили ті народи та їхній край. І кинули вони їхніх богів на огонь, бо не боги вони, а тільки чин людських рук, дерево та камінь, і понищили їх. І тепер, Господи, Боже наш, спаси нас від руки його, і нехай знають усі царства землі, що Ти Господь, Бог єдиний! І послав Ісая, Амосів син, до Єзекії, говорячи: Так сказав Господь, Бог Ізраїлів: Я почув те, про що ти молився до Мене, про Санхеріва, царя ассирійського.

4-а царів — За днів Пекаха, Ізраїлевого царя, прийшов Тіґлат-Піл'есер, цар ассирійський, взяв Іййона, і Авел-Бет-Мааху, і Йоноаха, і Кедеша, і Хацора, і Ґілеада, і Ґаліла, увесь край Нефталимів, та й вигнав їх до Ассирії.

Ісая 10:5 — О, Ашшуре, жезло гніву Мого! І бич у руці його – Моє обурення!

Ісая 36:1 — І сталося чотирнадцятого року царя Єзекії, пішов Санхерів, цар асирійський, супроти всіх фортечних міст юдейських, і захопив їх.

Ісая 19:25 — А благословити ме її Господь сил ось так: Благословен нарід мій — Египтїї, та й дїло рук моїх — Ассирийцї, й держава моя — Ізраїль.

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. SIL Ethnologue on Iraq [Архівовано 18 грудня 2008 у Wayback Machine.] «Assyrian Neo-Aramaic [aii] 30,000 in Iraq (1994). Ethnic population: 4 250 000 (1994). Chaldean Neo-Aramaic [cld] 100,000 to 120,000 in Iraq (1994).» CIA Factbook: «Arab 75 %-80 %, Kurdish 15 %-20 %, Turkoman, Assyrian, or other 5 % […]» [1] [Архівовано 24 грудня 2018 у Wayback Machine.], corresponding to an upper limit of some 830,000 Syriac Christians. See also Assyrians in Iraq, Christianity in Iraq. About 100,000 Assyrians are estimated to have dislocated from Iraq to Syria since 2003, see Refugees of Iraq#Christians, minorities in Iraq, Thousands of Christians flee Mosul, Iraq by Ed West, The Catholic Herald, October 2007. [Архівовано 23 січня 2009 у Wayback Machine.].
  2. SIL Ethnologue on Syria [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.] «Assyrian Neo-Aramaic [aii] 30,000 in Syria (1995). Ethnic population: 700,000. Turoyo [tru] 7,000 in Syria (1994). Ethnic population: 20,000 (1994). Western Neo-Aramaic [amw] 15,000 (1996).» See also Christianity in Syria; see also Tore Kjeilen's page [Архівовано 2011-05-10 у Wayback Machine.]
  3. SIL Ethnologue on Iran [Архівовано 3 лютого 2013 у Wayback Machine.] «Assyrian Neo-Aramaic [aii] 10,000 to 20,000 in Iran (1994). Ethnic population: 80,000 (1994). Mandaic [mid] 500 (2001). Ethnic population: 23,000.» See also Christianity in Iran.
  4. World Directory of Minorities and Indigenous Peoples — Turkey: Assyrians. Архів оригіналу за 24 грудня 2018. Процитовано 14 жовтня 2014. 
  5. 2000 United States census. Архів оригіналу за 15 жовтня 2007. Процитовано 4 березня 2010. 
  6. SvD. Архів оригіналу за 14 жовтня 2007. Процитовано 4 березня 2010. 
  7. Immigration of Iraqi Chaldeans Abroad Passes through Jordan [Архівовано 10 липня 2010 у Wayback Machine.]; see also Tore Kjeilen's page [Архівовано 22 грудня 2017 у Wayback Machine.]
  8. 70,000 Syriac Christians according to REMID [Архівовано 25 грудня 2018 у Wayback Machine.] (of which 55,000 Syriac Orthodox).
  9. Архівована копія. Архів оригіналу за 5 березня 2020. Процитовано 4 березня 2010. 
  10. 2001 Armenian Census — De Jure Population (Urban, Rural) by Age and Ethnicity. Архів оригіналу за 30 січня 2010. Процитовано 4 березня 2010. 
  11. Всеукраинская перепись населения 2001 года. Распределение населения по национальности и родному языку. [Архівовано 2019-11-25 у Wayback Machine.]

ЛітератураРедагувати