Вікіпедія

Геноцид ассирійців

Геноцид ассирійців (арам. ܩ ܛ ܠ ܥ ܡ ܐ ܡ ܫ ܝ ܚ ܝ ܐ, тур. Süryani Katliamı — «сирійська різанина») — планомірне масове знищення ассирійців владою Османської імперії під час Першої світової війни[1][2][3].

Геноцид ассирійців
Зображення
Країна  Османська імперія
Місце розташування Передня Азія
Час/дата початку січень 1915
Час/дата закінчення 1919
CMNS: Геноцид ассирійців у Вікісховищі
Монумент геноциду в Парижі, Франція
Єреван. Меморіал присвячений геноциду ассирійців

Історія

ред.

У період Першої світової війни почалося планомірне знищення ассирійців. Спочатку було піддано масовому арешту та знищено чоловіче населення, здатне чинити опір, у тому числі покликані в османську армію ассирійці. За цим послідували арешти політичної та культурної еліти ассирійців[4].

Після цього почалася депортація до пустелі Месопотамії жінок, старих та дітей, які по дорозі піддавалися насильству та винищенню.

  Одного разу мусульмани зібрали всіх дітей з шести до п'ятнадцяти років та привезли в штаб поліції, після чого їх змусили піднятися до вершини гори, відомої як Раш-ель Хаджар на якій їх, одного за іншим, перерізаючи горло, кидали у прірву[5]  

Внаслідок голоду, виснаження, хвороб та постійних нападів курдських банд лише деяким з депортованих вдавалося досягти місць призначення, де їх чекала смерть від голоду та хвороб[6].

Османська влада заявляла, що причиною насильницького виселення була зрадницька поведінка ассирійців, що допомагали російській армії.

Репресіям також піддавалися піддані сусідній Персії: впродовж війни османські війська двічі вторгалися на її територію та знищили при цьому більше 100 000 християн — ассирійців та вірмен, що населяли західний берег озера Урмія.

Різними джерелами кількість загиблих оцінюється в 500 000–750 000 осіб[7][8].

Визнання країнами

ред.
Країна Дата визнання геноцидом
  Швеція 11 березня 2010
  Вірменія 24 березня 2015[9]
  Нідерланди 10 квітня 2015[10]
  Австрія 22 квітня 2015[11]
  Німеччина 2 червня 2016[12][13]

Пам'ять

ред.

17 грудня 2009 в Австралії встановлено пам'ятник ассирійцям — жертвам геноциду, вчиненого урядом Османської імперії[14].

Меморіали в пам'ять про жертви геноциду ассирійців встановлені також в Єревані (Вірменія), Києві (Україна) та Парижі (Франція).

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Резолюция Международной Ассоциации исследователей геноцида о признании геноцида греков и ассирийцев в Османской империи в 1914–1923 гг (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 18 січня 2012. Процитовано 2 липня 2014.
  2. ↑ Aprim, Frederick A. Assyrians: The Continuous Saga, page 40. Архів оригіналу за 27 червня 2014. Процитовано 2 липня 2014.
  3. ↑ Ninos Donabed «Assyrians of Eastern Massachusetts» Издатель Arcadia Publishing, 2006 p127 ISBN 0-7385-4480-9, 9780738544809 стр 9]
  4. ↑ Ye'or, Bat; Miriam Kochan, David Littman (2002). Islam and Dhimmitude: Where Civilizations Collide. Fairleigh Dickinson University Press. с. 148—149. ISBN 0838639437. OCLC 47054791. Архів оригіналу за 22 січня 2014. Процитовано 2 липня 2014.
  5. ↑ Joseph Naayem, "Shall This Nation Die?" New York, N.Y.p143
  6. ↑ Російський історичний журнал «Родина» 2006 р.-№ 8 к.і.н В.Ерліхман, «Нескорені»

    Геноцид обох народів йшов за одним сценарієм. Спочатку роззброювали та вбивали мобілізованих до армії чоловіків. Потім грабували селища та виганяли звідти жінок, дітей та старих, намагаючись при цьому перебити максимальне їх число. Залишилися засилали в безводні пустелі, де вони вмирали від голоду та хвороб.

  7. ↑ The Armenian Genocide: Wartime Radicalization Or Premeditated Continuum — Page 272 edited by Richard Hovannisian
  8. ↑ The Plight of Religious Minorities: Can Religious Pluralism Survive? — Page 101 by United States Congress. Архів оригіналу за 17 червня 2017. Процитовано 2 липня 2014.
  9. ↑ Парламент Армении осудил геноцид греков и ассирийцев. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 24 березня 2015.
  10. ↑ Dutch Parliament Recognizes Assyrian, Greek and Armenian Genocide. Assyrian International News Agency. 10 квітня 2015. Архів оригіналу за 28 вересня 2018. Процитовано 1 березня 2017.
  11. ↑ Austrian Parliament Recognizes Armenian, Assyrian, Greek Genocide. Assyrian International News Agency. 22 квітня 2015. Архів оригіналу за 24 квітня 2019. Процитовано 1 березня 2017.
  12. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 1 березня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  13. ↑ German Parliament Recognizes Armenian Genocide, Angering Turkey. The New York Times. 2 червня 2016. Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 31 березня 2022. (англ.)
  14. ↑ В Австралии установлен памятник жертвам геноцида ассирийцев в Османской Турции. Архів оригіналу за 20 грудня 2009. Процитовано 2 липня 2014.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Геноцид_ассирійців&oldid=42229875