Перепис населення СРСР (1939)

Всесою́зний пере́пис насе́лення 1939 ро́ку — перепис населення СРСР, проведений станом на 17 січня 1939 року мав на меті замінити дані перепису 1937 року, результати якого були визнані помилковими відповідно до Постанови Ради Народних Комісарів СРСР від 25 листопада 1937 року. Хоча більшість демографів схиляються до того, що перепис 1937 року не влаштував керівництво СРСР тим, що надто переконливо свідчив про величезні масштаби Голодомору в Українській РСР, та відмінність ситуації в інших республіках СРСР.

Проведення

На відміну від перепису 1937 року, який враховував лише наявне населення, переписом 1939 враховувалось постійне і наявне населення. З 12 по 16 січня вперше проводився попередній обхід своїх дільниць рахівниками. Заповнення переписних листів шляхом опитування почалося 17 січня і тривало 7 днів (з 17 по 23 січня) в міських поселеннях, й 10 днів (з 17 по 26 січня) — в сільській місцевості.

Перепис містив 16 питань:

Стосунок до голови родини
Тимчасове чи постійне проживання
Місце постійного проживання (для тих хто мешкає тимчасово)
Час відсутності (для тих хто тимчасово відсутній)
Стать
Вік
Сімейний стан
Національність
Рідна мова
Громадянство
Освіта
Назва навчального закладу
Дані про закінчення навчального закладу
Рід занять та джерело доходів
Місце роботи
Суспільна група

Протягом 10 днів після завершення перепису проводився суцільний контрольний обхід. Вперше в історії радянських переписів був введений контрольний бланк, який заповнювався на тих, хто проживав в даному помешканні, але був відсутній в момент перепису. Бланк містив питання переписного листа. Всім переписаним, які тимчасово проживали або збиралися виїхати, надавалася довідка про те, що вони пройшли перепис.

Розподіл населених місць

При обліку враховувались ТЕР – територіальна одиниця розробки – мінімальний масив переписних листів, що розробляється: кожне міське поселення (місто, селище міського типу) і кожен внутрішньоміський район, всі великі села (понад 5 тис. населення), всі села – районні центри (1926 року не обліковувались), і все сільське населення кожного адміністративного району без цих сіл (смт, міст).^[1]

Віднесення населення до сільського/міського вперше проведено не за формальним принципом (попередні списки ЦУНГО), а законодавчо — віднесення населенних пунктів до адміністративно-територіальних категорій (сільських/міських) було впроваджено Верховними Радами.^[2]

Підсумки перепису

Відповідно до перепису, чисельність населення країни склала 170,6 млн осіб, в тому числі міського — 56,1 млн осіб (33 %). Обробка матеріалів перепису була механізована і здійснена протягом 15 місяців на трьох спеціальних машинолічильних станціях. Короткі підсумки були опубліковані в 1939^[3]—1940^[4] роках (передрук 1956 р.). Остаточні результати були опубліковані за окремими показниками в 1947—1949 рр. Повні підсумки перепису були опубліковані на початку 1990-х років.^[5]

При підбиванні підсумків перепису була введена поправка на ймовірний недооблік населення: таким чином, до числа фактично переписаних громадян було додано ще 3 мільйони осіб. Таку величину поправки на недооблік більшість фахівців вважають завищеною.

1939 року ЦУНГО (Центральне управління народно-господарського обліку) Держплану СРСР започаткувало паспортизацію міст.^[6]

Національний склад

Національний склад населення СРСР (згідно з переписами 1926, 1939 — попередні дані, 1959, 1970, 1979, 1989 років)

національність	1926 рік	1939 рік	1959 рік	1970 рік	1979 рік	1989 рік
росіяни	77 791 124	99 951 520	114 113 579	129 015 140	137 397 089	145 155 489
українці	31 194 976	28 111 007	37 252 930	40 753 246	42 347 387	44 186 006
білоруси	4 738 923	5 275 393	7 913 488	9 051 755	9 462 715	10 036 251
казахи	3 968 289	3 100 949	3 621 610	5 298 818	6 556 442	8 135 818
узбеки	3 904 622	4 845 140	6 015 416	9 195 093	12 455 978	16 697 825
татари	3 159 176	4 313 488	4 917 991	5 783 111	6 185 196	6 648 760
евреї	2 672 499	3 028 538	2 266 334	2 148 917	1 807 876	1 449 063
грузини	1 821 184	2 249 636	2 691 950	3 245 300	3 570 504	3 981 045
азербайджанці	1 706 605	2 275 678	2 939 728	4 379 937	5 477 330	6 770 403
вірмени	1 567 568	2 152 860	2 786 912	3 559 151	4 151 241	4 623 232
мордва	1 340 415	1 456 330	1 285 116	1 262 670	1 191 765	1 153 987
німці	1 238 549	1 427 232	1 619 655	1 846 317	1 936 214	2 038 603
чуваші	1 117 419	1 369 574	1 469 766	1 694 351	1 751 366	1 842 346
таджики	978 680	1 229 170	1 396 939	2 135 883	2 897 697	4 215 372
поляки	782 334	630 097	1 380 282	1 167 523	1 150 991	1 126 334
туркмени	763 940	812 404	1 001 585	1 525 284	2 027 913	2 728 965
киргизи	762 736	884 615	968 659	1 452 222	1 906 271	2 528 946
башкири	713 693	843 648	989 040	1 239 681	1 371 452	1 449 157
удмурти	504 187	606 326	624 794	704 328	713 696	746 793
марійці	428 192	481 587	504 205	598 628	621 961	670 868
чеченці	318 522	407 968	418 756	612 674	755 782	956 879
молдавани	218 905	260 418	2 214 139	2 697 994	2 968 224	3 352 352
осетини	272 272	354 818	412 592	488 039	541 893	597 998
карели	248 120	252 716	167 278	146 081	138 429	130 929
аварці	158769	252 818	270 394	396 297	482 844	600 989
якути	240 709	242 080	233 344	296 244	328 018	381 922
буряти	237 501	224 719	252 959	314 671	352 646	421 380
комі	226 383	422 317	287 027	321 894	326 700	344 519
греки	213 765	286 444	309 308	336 869	343 809	358 068
естонці	154666	143 589	988 616	1 007 356	1 019 851	1 026 649
латиші	151410	143 589	1 399 539	1 429 844	1 439 037	1 458 986
комі-перм'яки	149 488	—	143 901	153 451	150 768	152 060
каракалпаки	146 317	185 766	172 556	236 009	303 324	423 520
кабардинці	139 925	164 185	203 620	279 928	321 719	390 814
фіни	134 701	143 437	92 717	84 750	77 079	67 359
лезгини	134 529	220 969	223 129	323 829	382 611	466 006
калмики	129 321	134 402	106 066	137 194	146 631	173 821
болгари	111 296	113 494	324 251	351 168	361 082	372 941
даргинці	108 963	153 837	158 149	230 932	287 282	365 038
кумики	94 549	112 604	134 967	188 792	228 418	281 933
корейці	86 999	182 339	313 735	357 507	388 926	438 650
талиші	77 323	88 026	—	—	—	21 602
інгуші	74 097	92 120	105 980	157 605	186 198	237 438
адигейці	65 270	55 048	65 908	81 478	86 388	124 826
цигани	61 234	88 242	132 014	175 335	209 159	262 015
абхази	56 957	59 003	65 430	83 240	90 915	105 308
карачаївці	55 123	75 763	81 403	112 741	131 074	155 936
курди	54 661	45 877	58 799	88 930	115 858	152 717
кримскі татари	—	—	49 710	147 559	132 272	271 715
хакаси	45 608	52 771	56 584	66 725	70 776	80 328
перси	43 971	39 370	20 766	27 501	31 313	40 176
уйгури	42 550	97 448	95 208	173 276	210 612	262 643
литовці	41 463	32 624	2 326 094	2 664 944	2 850 905	3 067 390
лакці	40 380	53 151	63 529	85 822	100 148	118 074
алтайці	39 062	47 867	45 270	55 812	60 015	70 777
ногайці	36 274	36 615	38 583	51 784	59 546	75 181
балкарці	33 307	42 685	42 408	59 501	66 334	85 126
вепси	32 785	31 679	16 374	8281	8094	12 501
табасарани	31 983	33 607	34 700	55 188	75 239	97 531
черкеси	—	—	30 453	39 785	46 470	52 363
араби	28 978	21 786	7987	8024	6813	7747
тати	28 705	—	11 463	17 109	22 441	30 669
чехи	27 123	26 194	24 557	20 981	17 182	16 102
ханти	22 306	18 468	19 410	21 138	20 934	22 521
ассирійці	—	20 256	21 803	24 294	25 170	26 160
ненці	19 196	24 791	23 007	28 705	29 894	34 665
цахури	19 085	—	7321	11 103	13 478	19 972
іжора	16 137	7 847	1 062	781	748	820
дунгани	14 600	13 930	21 928	38 644	51 694	69 323
абазини	13 825	15 294	19 591	25 448	29 497	33 613
шорці	12 601	16 265	15 274	16 494	16 033	16 652
чукчі	12 332	13 835	11 727	13 597	14 000	15 184
рутульці	10 495	—	6 732	12 071	15 032	20 388
китайці	10 247	32 023	25 781	14 681	12 021	11 355
белуджі	9 974	5 496	7 842	12 582	18 997	28 796
турки	8 570	10 592	35 306	79 489	92 689	207 512
караїми	8 324	—	5 727	4 571	3 341	2 602
агули	7 653	—	6 709	8 831	12 078	18 740
коряки	7 439	7 354	6 287	7 487	7 879	9 242
мансі	5 754	6 315	6 449	7 710	7 563	8 474
угорці	5 476	—	154 738	166 451	170 553	171 420
афганці	5 348	2 166	1 855	4 184	3 983	6 695
нанайці	5 309	8 526	8 026	10 005	10 516	12 023
румуни	4 651	4 030	106 366	119 292	128 792	146 071
ітельмени	4 217	—	1 109	1 301	1 370	2 481
нівхи	4 076	3 902	3 717	4 420	4 397	4 673
іспанці	—	3 187	2 446	4 107	3 039	3 172
албанці	3 057	1 770	5 258	4 402	4 336	3 988
тофалари	2 829	—	586	620	763	731
кубинці	—	—	—	—	2 593	2 811
серби	2 561	3 674	4 998	3 285	1 737	2 685
шведи	2 495	1 519	—	—	—	—
французи	2 461	1 637	1 013	2 470	796	701
удіни	2 455	—	3 678	5 919	6 863	7 971
італійці	2 328	1 891	1 158	2 040	963	1 337
евени	2 044	9 698	9 121	12 029	12 523	17 199
саами	1 720	1 836	1 792	1 884	1 888	1 890
селькупи	1 630	2 612	3 768	4 282	3 565	3 612
кримчаки	—	—	1 480	1 790	3 000	1 448
нідерландці	1 430	742	—	1 298	712	794
удегейці	1 357	1 743	1 444	1 469	1 551	2 011
ескімоси	1 293	—	1 118	1 308	1 510	1 719
австрійці	—	—	—	1 054	554	504
кети	—	—	1 019	1 182	1 122	1 113
словаки	—	887	14 674	11 658	9 409	9 060
гагаузи	844	—	123 821	156 606	173 179	197 768
в'єтнамці	—	—	838	1210	2785	3 396
тувинці	—	817	100 145	139 388	166 082	206 629
нганасани	—	—	748	953	867	1 278
англійці	732	546	399	903	239	348
ульчі	723	—	2 055	2 448	2 552	3 233
чуванці	705	—	—	—	—	1511
долгани	656	—	3 932	4 877	5 053	6 945
орочі	647	—	782	1 089	1 198	915
негідальці	683	—	—	537	504	622
халха-монголи	559	—	1 774	5 170	3 228	—
американці	—	515	327	1 039	120	277
юкагіри	443	—	442	615	835	1 142
хорвати	—	—	—	384	249	780
алеути	353	—	421	441	546	702
кризи	—	—	273	—	—	—
норвежці	—	272	—	—	—	—
енці	—	—	—	—	—	209
ліви	—	—	197	—	—	226
бельгійці	—	164	—	—	—	—
ороки	162	—	—	—	—	190
японці	93	1 027	961	1 288	752	683
баски	—	85	—	—	—	—
народи Індії й Пакистану	61	—	371	1945	537	1728
інші	91 407	167 281	19 839	22 250	27 534	32 447
разом	146 637 530	170 557 093	208 826 923	241 720 134	262 087 369	285 739 561

Адміністративно-територіальний склад

республіка	1939 рік
РРФСР	109 397 463
Українська РСР	30 946 218
Білоруська РСР	5 568 994
Грузинська РСР	3 540 023
Азербайджанська РСР	3 205 150
Вірменська РСР	1 282 338
Туркменська РСР	1 251 883
Узбецька РСР	6 271 269
Таджицька РСР	1 484 440
Казахська РСР	6 151 102
Киргизька РСР	1 458 213
всього	170 557 093

Перепис худоби

Раднаркомом СРСР було доручено ЦУНГО Держплану з 1 по 8 січня 1940 р. по всій території СРСР (крім віддалених районів Крайньої Півночі) провести всесоюзний перепис худоби.^[7]

Перепис промисловості

З 17 лютого по 5 березня 1940 запроваджено Всесоюзний перепис соціалістичної промисловості.^[8]

Примітки

↑ У цьому правилі були невеликі винятки. Так до Ленінградської міськради входило 15 внутрішньоміських районів і 4 окремих міста, але було утворено не 19 ТЕРів, а 42 – у всіх районах, крім одного, по 2 або 3 ТЕРа, надто великі були внутрішньоміські райони. Те саме і в Московській міськраді замість 24-х (23 внутрішньоміські райони та селище Рубльово) було утворено 47 ТЕРів.
↑ П. Г. Подъячих Всесоюзная перепись населения 1939 года. Москва, Издательство „Госстатиздат“, 1953 г., 149 с.
↑ Вісті рад депутатів трудящих УРСР, 1939, № 70 (5560), 27 березня, с. 2.
№ 73 (5563), 30 березня, с. 2.
№ 124 (5614), 2 червня, с. 2.
№ 125 (5615), 3 червня, с. 1, 3, 4 (поправка).
№ 126 (5616), 4 червня, с. 1, 3.
Вісті рад депутатів трудящих УРСР, 1939, № 127 (5617), 5 червня, с. 3, 4 (поправка).
↑ Правда, 1940, 29 апреля
Вісті рад депутатів трудящих УРСР, 1940, № 101 (5890), 4 травня, с. 3.
↑ В ЦГАНХ СССР зберігаються три рукописи «Краткие итоги переписи 1939» в 1 і 3 томах та семитомник «Основные итоги переписи».
↑ Вісті рад депутатів трудящих УРСР, 1939, № 230 (5720), 6 жовтня, с. 4.
Вісті, 1939, № 241 (5731), 20 жовтня, с. 4.
↑ Вісті рад депутатів трудящих УРСР, 1939, № 269 (5759) від 24 листопада, с. 1.
Вісті рад депутатів трудящих УРСР, 1939, № 284 (5774), 14 грудня, с. 4.
↑ Вісті рад депутатів трудящих УРСР, 1940, № 39 (5828), 17 лютого, с. 1.

Література

Численность населения СССР на 17 января 1939 г. : по районам, районным центрам, городам, рабочим поселкам и крупным сельским населенным пунктам. — М. : Госпланиздат, 1941. — 266 с. (рос.)
Всесоюзная перепись населения 1939 года. Основные итоги. / Фонд 1562, опись 329, дело 279, 284, 4535–4537, 4538, 4539–4541, 4542,; фонд 1562, опись 336, дело 94, 202, 205, 206, 220, 224, 233, 249–251, 254–256;
- Всесоюзная перепись населения 1939 года. Основные итоги. УССР. (тт. 89–109…) / РГАЭ РФ (быв. ЦГАНХ СССР), Фонд 1562, опись 336, ед.хр. 354–374 (двічі), 428, 526–546, 596, 604, 606, 608/609, 628–632, 640, 640, 644, 644, 692–703, 720–723, 728, 742–743, 748–749, 752–753, 773, 784–785, 790–791, 795, 797, 799, 844–853, 874, 876, 883–886, 895–897, 900, 912, 914–916, 946–956, 966, 970, 989–994, 1002–1003, 1009, 1016–1017, 1021, 1024, 1056, 1059… (подробная библиография описи фонда в Баварській бібліотеці)
Всесоюзная перепись населения 1939 года: Основные итоги. / РАН, [отв. ред.: Поляков Ю.А.] — М.: Наука, 1992. — 254,[2] с.: табл.

Посилання

Постанова РНК СРСР від 26 липня 1938 «Про Всесоюзний перепис населення 1939» // Вісті ЦВК Рад … депутатів УРСР, 1938, № 172 (5362), 28 липня, с. 3.

https://www.demoscope.ru/weekly/ssp/census.php?cy=2
Словарь национальностей // demoscope.ru/weekly
Национальный состав населения по республикам СССР // demoscope.ru/weekly
Экспозиция: перепись населения 1939 года // demoscope.ru/weekly
О приписках в переписи 1939 // demoscope.ru/weekly
Всесоюзний перепис населення 1939 року — плакати

[1] У цьому правилі були невеликі винятки. Так до Ленінградської міськради входило 15 внутрішньоміських районів і 4 окремих міста, але було утворено не 19 ТЕРів, а 42 – у всіх районах, крім одного, по 2 або 3 ТЕРа, надто великі були внутрішньоміські райони. Те саме і в Московській міськраді замість 24-х (23 внутрішньоміські райони та селище Рубльово) було утворено 47 ТЕРів.

[2] П. Г. Подъячих Всесоюзная перепись населения 1939 года. Москва, Издательство „Госстатиздат“, 1953 г., 149 с.

[3] Вісті рад депутатів трудящих УРСР, 1939, № 70 (5560), 27 березня, с. 2.
№ 73 (5563), 30 березня, с. 2.
№ 124 (5614), 2 червня, с. 2.
№ 125 (5615), 3 червня, с. 1, 3, 4 (поправка).
№ 126 (5616), 4 червня, с. 1, 3.
Вісті рад депутатів трудящих УРСР, 1939, № 127 (5617), 5 червня, с. 3, 4 (поправка).

[4] Правда, 1940, 29 апреля
Вісті рад депутатів трудящих УРСР, 1940, № 101 (5890), 4 травня, с. 3.

[5] В ЦГАНХ СССР зберігаються три рукописи «Краткие итоги переписи 1939» в 1 і 3 томах та семитомник «Основные итоги переписи».

[6] Вісті рад депутатів трудящих УРСР, 1939, № 230 (5720), 6 жовтня, с. 4.
Вісті, 1939, № 241 (5731), 20 жовтня, с. 4.

[7] Вісті рад депутатів трудящих УРСР, 1939, № 269 (5759) від 24 листопада, с. 1.
Вісті рад депутатів трудящих УРСР, 1939, № 284 (5774), 14 грудня, с. 4.

[8] Вісті рад депутатів трудящих УРСР, 1940, № 39 (5828), 17 лютого, с. 1.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]