Очаківський район

район у Миколаївській області (Україна)

Оча́ківський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця Миколаївської області України. Площа — 1 490 км². Станом на 2011 рік населення становило 15,9 тис. осіб. Адміністративний центр — місто Очаків. Район розташовувався у південній частині області і межує на півночі з Миколаївським, на заході — з Березанським, на сході — з Вітовським районами. На південному сході району розташований Дніпро-Бузький лиман, на південному заході — Березанський лиман. Район утворено 1923 року. 19 липня 2020 року було ліквідовано внаслідок адміністративно-територіальної реформи[1]

Очаківський район
адміністративно-територіальна одиниця
Ochakiv rayon gerb.gif Ochakivskiy rayon prapor.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті регіону
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Миколаївська область
Код КОАТУУ: 4825100000
Утворений: 1923
Ліквідований: 19.07.2020[1]
Населення: 15 423 (на 1.02.2016)
Площа: 1490 км²
Густота: 10,6 осіб/км²
Тел. код: +380-5167
Поштові індекси: 57515—57555
Населені пункти та ради
Районний центр: м. Очаків
Сільські ради: 11
Села: 29
Селища: 1
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Олійник Георгій Петрович
Голова РДА: Допіра Олексій Тимофійович[2]
Вебсторінка: Очаківська РДА
Очаківська районна рада
Адреса: 57500, Миколаївська область, м. Очаків, вул. Соборна, 7-А, 3-02-75
Мапа

Commons-logo.svg Очаківський район у Вікісховищі

ГеографіяРедагувати

Територія району площею 1,49 тис. км² повністю лежить на Причорноморській низовині на узбережжі Чорного моря. У центрі й на півдні рельєф низовинний плоский, на півночі — пологохвилястий, слабо розчленований ярами і балками; присутні поди, западини[3]. Абсолютні висоти до 70 м. На заході територія району омивається водами Березанського лиману, на півдні й сході — Дніпровсько-Бузького, на сході; Кінбурнський півострів на півдні омивається водами Ягорлицького лиману, на півночі — Дніпровсько-Бузького, на заході — водами Чорного моря. Берега лиманів та моря — абразійні уступи[3]. На південь від Кінбурнської коси лежить острів Довгий, на захід — острів Березань.

Четвертинні відклади представлені лесами й лесовими суглинками. Присутні поклади глини, піску.

Район лежить в помірному кліматичному поясі. Пересічні температури січня -2,5..3,0°C; липня +22,5..23,0 °C[3]. Середня річна сума атмосферних опадів 300—350 мм. Сніговий покрив взимку нестійкий. В агрокліматичному відношенні територія району відноситься до посушливої, помірно жаркої зони з м'якою зимою. Днів з температурою вище +10 °C 182 на рік[3].

Ґрунти району: південні чоронземи, чорноземи солонцюваті, темно-каштанові солонцюваті на півночі й в комплексі з солонцями, глеє-солодями подів на півдні[3].

Для території району типова типчаково-ковилова рослинність, яка збереглася лише на схилах балок. За часів радянської влади було висаджено 5100 га лісосмуг[3].

На території району створено ряд об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного і місцевого значення:

Територія району лежить в Причорноморсько-Приазовській сухостеповій фізико-географічній провінції.

ІсторіяРедагувати

Прадавня історія і античністьРедагувати

Про стародавню історію очаківської землі свідчать археологічні розкопки. У II тисячоліття до н. е. тут поселилися кіммерійці. Про них згадує в «Одіссеї» Гомер. Сусідами кіммерійців були фракійці і староіндійські племена меотів, синдів, дандаріїв та ін. У VIII столітті до н. е. їх змінили скіфи. В основному це були кочівники, але деякі племена почали займатися землеробством. З кінця ІІІ століття до н. е. в степах Північного Причорномор'я з'явилися сармати.

Історія скіфських і сарматських племен тісно пов'язана з життям грецького міста-колонії Ольвія, яке принесло на ці землі античну цивілізацію. Ольвія (дав.-гр. Óλβια — щаслива) — найважливіша грецька колонія в Нижньому Побужжі, в дельті Гіпаніса (Буга) та Борисфена (Дніпра), заснована вихідцями з Мілету в 647646 р. до н. е.. Вихідці з Мілету Іонії в VII столітті до н. е. спочатку поселилися на острові Березань (тоді це був півострів), а потім, освоюючи нові території, вибрали місце для головного поліса в гирлі річки Південний Буг (Гипаніс) і назвали його Ольвія. Сільська округа (хора) Ольвійської держави майже точно відповідала території нинішнього Очаківського району. На місці Очаківського мису в ті часи знаходилося греко-сарматське поселення Алектор.

Докладніше: Ольвія

У ІІІ столітті н. е. Ольвійська держава не пережила нашестя німецьких племен остготів і вестготів і втратила значення античного центру. Після спустошливих набігів гунів в IV столітті зникають всілякі згадки про Ольвію.

СередньовіччяРедагувати

З IX століття Дніпро стає частиною великого торгового шляху «з варягів у греки». У цей період на берегах Дніпро-Бузького лиману з'являються старослов'янскі поселення уличів. У XII столітті ці поселення були зруйновані численними кочовими ордами, а на початку XIII століття ці території захопили татаро-монголи. В кінці XIV століття сюди прийшов з військом литовський князь Вітовт, на очаківському мисі він побудував фортецю Дашів. У 1492 році кримський хан Менглі-Гірей захопив Дашів і на його руїнах побудував нову фортецю — Кара-Кермен. Але потрапивши у васальну залежність від Туреччини, вони вимушені були віддати фортецю їй. Турки додатково укріпили оборонні споруди дерев'яною стіною і перейменували фортецю в Ачі-Кале тур. Özi (Ачил — прохід у морі).

У 1626 році, за правління султана Мурада IV фортеця була значно розширена. Значну частину населення міста складали нащадки слов'ян, греки, вірмени, молдовани. У фортеці в цей час знаходилося десятитисячне турецьке військо. У степу кочували татари-ногайці.

Очаків (руська назва Ачі-Кале) був опорою для розбійних набігів турецько-татарських загарбників на слов'янські землі. Починаючи з XVI століття і до кінця XVIII століття під Очаковом багато раз відбувалися битви. У 1669 році запорізькі козаки кошового отамана Івана Сірка зруйнували фортецю і звільнили 7 тисяч полонених. У 1737 році фортецею оволоділи російські війська фельдмаршала Б. Х. Мініха, але через 2 роки змушені були повернути її Туреччині. З історією Очакова пов'язані імена Семена Палія, керівника вдалого набігу запорожців в 1690 році на Очаків і Максима Залізняка, який підняв народне повстання в 1768році на Правобережній Україні, куди він перебрався з Очакова. Після поразки в Полтавській битві шведський король Карл XII із залишками своїх військ біг до Туреччини і 19 — 23 липня 1709 року знаходився в Очакові.

Під владою Російської імперіїРедагувати

Остаточно Очаків був звільнений від турецького владицтва 6 грудня 1788 року, коли російські війська по командуванням князя Потьомкіна штурмом захопили фортецею. Цьому передувала блискуча перемога Олександра Суворова, яка прискорила перемогу Росії у війні, коли він з меншими силами російських військ знищив турецький десант, який 1 серпня 1787 висадився на Кінбурнській косі. У битвах при форті Кінбурн, в Дніпро-бузькому лимані, при облозі і штурмі Очакова своєю безстрашністю і героїзмом відзначилися загони козаків Чорноморського війська, очолювані кошовим отаманом Сидором Білим, а після його загибелі — Захаром Чепігою.

У 1792 році на місці зруйнованої турецької фортеці було закладено місто Очаків, яке стало портовим містом, центром обширного повіту, що включав землі на північ від морського узбережжя між річками Південний Буг і Дністер. Але з стрімким зростанням «новонародженої» в 1794 році сусідньої Одеси значення Очакова як торгового порту поступово було втрачене.

НаселенняРедагувати

1990 року в районі проживало 36,9 тис. осіб, з яких 19,4 тис. в місті Очаків; налічувалось 1 місто і 30 сіл[3].

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]
Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 8218 1644 1231 2512 2085 723 23
Жінки 8844 1539 1153 2292 2404 1360 96


Населення Очаківського району, станом на 2011 рік, становило 15,9 тис. осіб.

Адміністративний устрійРедагувати

Кількість рад:

  • Міських — 1,
  • Районних — 1,
  • Сільських — 11.

Кількість населених пунктів:

  • Місто — 1,
  • Сіл — 29.

ПолітикаРедагувати

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Очаківського району було створено 18 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 53,30 % (проголосували 6 607 із 12 395 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 43,83 % (2 896 виборців); Сергій Тігіпко — 13,12 % (867 виборців), Юлія Тимошенко — 11,78 % (778 виборців), Вадим Рабінович — 7,63 % (504 виборців), Петро Симоненко — 6,19 % (409 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 2,09 %[5].

ЕкономікаРедагувати

За часів радянської влади на території району склалось високоінтенсивне сільське господарство, із спеціалізацією рослинництва на зернових і технічних культурах (озима пшениця, кукурудза, ячмінь), виноградарстві, садівництві й овочівництві; тваринництва — м'ясо-молочного напрямку (скотарство, вівчарство, свинарство). Станом на 1989 рік в районі налічувалось 58,9 тис. га сільгоспугідь: 45,3 тис. га — орні землі, 7 тис. га — пасовища і сіножаті, 6,2 тис. га — виноградинки, зрошувалось 3,8 тис. га[3]. В районі було створено 9 радгоспів (з яких 2 радгоспи-заводи — «Лиманський» і «Ольвія») і 2 колгоспи[3].

За радянської влади діяли переробні підприємства харчової промисловості: дослідний мідійно-устричний рибоконсервний (Очаків), винно-соковий (с. Парутине), хлібо- і молокозаводи, харчо-смакова фабрика[3]. В Очакові діяла швейна фабрика.

Через сприятливі кліматичні умови було створено ряд рекреаційних закладів, баз відпочинку: турбаза «Очаків», санаторії «Сонячний» і «Золотий колос»[3].

ТранспортРедагувати

Загальна протяжність автошляхів в районі 150 км, з яких 141 км з твердим покриттям, проходить автошлях E58[3].

У місті Очаків діє морський порт.

КультураРедагувати

В районі діє ряд музеїв:

  • Історико-археологічний заповідник «Ольвія» на місті античного поселення Ольвія в селі Парутине.
  • Воєнно-історичний музей імені О. В. Суворова в місті Очакові.
  • Музей лейтенанта П. П. Шмідта.
  • Музей мариністичного живопису Р. Г. Судоковського.
  • Літературний музей міста Очаків.
  • Музей радгоспу «Україна» в селі Кам'янка.
  • Музей радгоспу «Сонячний» в селі Іванівка.

Пам'яткиРедагувати

В Очаківському районі Миколаївської області на обліку перебуває 2 пам'ятки архітектури, 42 — історії та одна — монументального мистецтва.

Пам'ятникиРедагувати

В районі споруджено ряд пам'ятників:

  • О. В. Суворову в Очакові на місці перемоги над турецьким десантом 1787 року.
  • Морякам монітору «Ударний».
  • Пам'ятник на місці боїв 1941 року під час німецько-радянської війни на Кінбурнській косі в селі Покровка.
  • Пам'ятник загиблим під час німецько-радянської війни землякам в селі Кам'янка.

Видатні особистостіРедагувати

В районі жив, працював і помер депутат Миколаївської обласної ради, Герой України Іванов Федір Антонович.

Відомі уродженціРедагувати

В Очакові народилися:

В селі Покровка:

ПриміткиРедагувати

  1. а б Постанова ВРУ «Про утворення та ліквідацію районів» № 807-ІХ // Голос України : газета Верховної Ради. — 2020. — 18 липня. — Дата звернення: 19.07.2020. — Цитата: «3. Ліквідувати: ... 14) у Миколаївській області: Арбузинський, Баштанський, Березанський, Березнегуватський, Братський, Веселинівський, Вітовський, Вознесенський, Врадіївський, Доманівський, Єланецький, Казанківський, Кривоозерський, Миколаївський, Новобузький, Новоодеський, Очаківський, Первомайський, Снігурівський райони».
  2. Розпорядження Президента України від 11 грудня 2019 року № 498/2019-рп «Про призначення О.Допіри головою Очаківської районної державної адміністрації Миколаївської області»
  3. а б в г д е ж и к л м н Очаківський район // Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1990. — Т. 2 : З — О. — 480 с. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-012-3.
  4. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Миколаївська область (осіб) - Регіон, 5 рiчнi вiковi групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (uk). Державна служба статистики України. 
  5. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія — ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 2016-04-03. 

ДжерелаРедагувати

Миколаївський район Миколаїв
Березанський район   Вітовський район
Очаків,
Чорне море
Дніпровський лиман,
Ягорлицька затока
Дніпровський лиман,
Херсонська область
(Голопристанський район)