Відкрити головне меню

Освітня реформа в Україні — це підвищення якості освіти, насамперед через покращення умов вступу до ВНЗ та супутні реформи.

Дошкільна освітаРедагувати

Шкільна освітаРедагувати

Міністерство освіти та науки України разом з Інститутом іноваційних технологій і змісту освіти формують «Нову українську школу»[1].

Підготовчий етап з 2016 року по 2018 називається «Перша фаза». 2019—2022 та 2023—2039 Друга фаза і третя відповідно — детально про Концептуальні засади реформування середньої школи.

До кінця першої фази навчальні заклади мають бути забезпечені всім необхідним навчальним обладнанням та засобами для навчання за рахунок виділення державних субвенцій для освітньої галузі. Регламентує порядок закупівель (технічні вимоги до обладнання та кількісні обмеження) Наказ 704 від 22.06.2016 р.

Значною зміною в навчальній програмі, відповідно до європейських стандартів навчання, стала рекомендація комплектувати навчальні класи ЦВКК[2] (цифровими вимірювальними комп'ютерними комплексами) для демонстрації дослідів і проведення експериментів на уроках в шкільних лабораторіях і предметних кабінетах.

Середня технічна освіта (ПТУ/ВПУ)Редагувати

Професійно-технічні училища мають давати не лише технічну освіту, але й готуватимуть до вступу в університет.

Вища освітаРедагувати

Зовнішнє незалежне оцінюванняРедагувати

З 2008 року підставою для вступу у ВНЗ є результати зовнішнього незалежного тестування (сертифікат). Для інвалідів І-ІІ групи, дітей-інвалідів та військових Збройних Сил України звільнених зі служби в рік вступу та військових-«контрактників» (на заочну форму) та осіб, які недужають на хворобу, що може бути перешкодою для проходження ЗНО, можуть проводитися вступні іспити. Незалежне тестування проводить Український центр оцінювання якості освіти — незалежна структура, на яку не мають впливу заангажовані сторони — школи та університети. Це веде до відкритості та чесності вступних випробувань.

Зміни у вступній кампаніїРедагувати

Системи подачі документів до ВНЗ стала простішою. Тепер випускники можуть подавати доку-менти до багатьох ВНЗ. Проте, це не стосується абітурієнтів-пільговиків — вони зобов'язані надавати оригінали документів лише в один ВНЗ. Вступна кампанія 2010 року відбуватиметься за новою — простішою та структурованішою схемою, яка враховує недоліки попередніх років.

Вільна траєкторіяРедагувати

Студенти зможуть вільно обирати предмети у ВНЗ.

Ліцензування ВНЗРедагувати

Частиною реформи є перевірка якості освіти, яку дають ВНЗ та підвищення вимог до отримання ліцензії — в подальшому це вестиме до затвердження стандартів вищої освіти та позбавлення ліцензій університетів, які цим стандартам не відповідають.

Зміни у підготуванні магістрівРедагувати

Залучення роботодавцівРедагувати

Це включає спільне видавництво книжок, розробка професійних стандартів, практика студентів, підготовка спеціалістів під замовлення роботодавців. Роботодавці, як споживачі освітніх послуг, стають повноправними [речниками реформи http://www.ukr-test.org/index.php?id=202[недоступне посилання з липень 2019]].

Післядипломна освітаРедагувати

НаукаРедагувати

Реформа в науковій сфері має на меті творення університетських середовищ — вищі стандарти для викладачів та студентів, покращення спроможності лабораторій, дослідницьких центрів та бібліотек.

Це можливо, якщо забезпечити прямий доступ українських вчених до світових інформаційних наукових ресурсів, світових бібліотек та наукових видавництв через науково-освітню мережу УРАН [1], інтегровану до загальноєвропейської мережі GÉANT, а також через приєднання України до європейської інноваційної науково-технічної програми EUREKA (завершено процес ратифікації угоди)

Висновок Венеціанської комісіїРедагувати

11 грудня 2017 року було оприлюднено висновок Венеційської комісії щодо мовного питання Закону України «Про освіту».[3]

На думку комісії, для виконання сьомої статті закону Україна повинна забезпечити достатню частку освіти мовами меншин у початковій та середній школі. Також Україні радять внести зміни до перехідних положень закону про освіту, забезпечивши довший перехідний період впровадження закону, звільнити приватні школи від нових мовних вимог, а також розпочати діалог з нацменшинами щодо мовного питання в освіті та забезпечити, щоб закон не загрожував збереженню культурної спадщини меншин та «безперервності вивчення мов меншин в традиційних школах».[4]

Комісія підкреслила, що «сприяння посиленню державної мови та її обов'язковість для усіх громадян є законною і навіть похвальною метою держави». Зазначено, що державна мова — чинник єдності та взаєморозуміння в суспільстві.

Міністерство освіти та науки України позитивно відреагувало на рекомендації, робота над їх імплементацією розпочата.[5]

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

  • Наказ Президента України «Про невідкладні заходи забезпечення функціонування і розвитку освіти в Україні» [2]
  • Одним із здобутків вищої школи стало суспільне визнання ЗНО, — Іван Вакарчук [3][недоступне посилання з липень 2019]
  • Незалежне тестування — реформа, яка дає нам шанс [4]
  • Сьогоднішні проблеми освіти родом із минулого, — Євген Сверстюк, [5][недоступне посилання з липень 2019]
  • Блог прес-служби МОН [6]
  • Історії успіхів [7][недоступне посилання з липень 2019]
  • Типовий перелік засобів навчання та обладнання для природничо-математичних кабінетів Наказ 704 від 22.06.2016
  • Загальнонаціонального дослідження стану корупції у сфері вищої освіти [8][недоступне посилання з липень 2019]

ДжерелаРедагувати

  • Міністерство освіти та науки України [9]
  • Український центр оцінювання якості освіти [10]
  • Портал про зовнішнє тестування [11]
  • Освітній портал [12]
  • Європейський освітній портал [13]
  • Центр тестових технологій та моніторингу якості освіти [14]