Харківський національний медичний університет

ВНЗ в Україні

Ха́рківський націона́льний меди́чний університе́т, раніше Харківський державний медичний інститут,

Харківський національний медичний університет
ХНМУ
Харківський медичний унівеситет.jpg
Будівля університету
50°00′32″ пн. ш. 36°13′42″ сх. д. / 50.00910000002777167° пн. ш. 36.22850000002777193° сх. д. / 50.00910000002777167; 36.22850000002777193Координати: 50°00′32″ пн. ш. 36°13′42″ сх. д. / 50.00910000002777167° пн. ш. 36.22850000002777193° сх. д. / 50.00910000002777167; 36.22850000002777193
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Харків
Гасло Valetudo est bonum optimumукр. Здоров’я – найвище благо
Засновано 1805
Ректор Капустник Валерій Андрійович
Студентів 6167
Докторів 129
Професорів 114
Випускники Категорія:Випускники Харківського медичного університету
Адреса пр. Науки, 4, Харків, 61022, Україна
Сайт www.knmu.kharkov.ua
CMNS: Харківський національний медичний університет у Вікісховищі
Текст вилучений зі статті через підозру в порушенні авторських прав
Copyright.svg

Текст, що раніше перебував на цій сторінці, запідозрено в порушенні авторських прав на текст із таких джерел:

http://www.knmu.kharkov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=298&Itemid=10&lang=uk

Дата, коли було знайдено порушення: 6 червня 2021.


Тому, хто повісив цей шаблон:

На сторінку обговорення користувача, який розмістив цю статтю, варто додати повідомлення {{subst:nothanks cv|Харківський національний медичний університет|url=http://www.knmu.kharkov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=298&Itemid=10&lang=uk}} --~~~~.


Ambox important.svg До уваги користувача, який розмістив цю статтю

Не редагуйте статтю зараз, навіть якщо ви збираєтеся її переписати. Додержуйтеся вказівок нижче.

У випадку, якщо новий текст написано не буде, цю статтю буде вилучено через тиждень після появи цього попередження (детальніше див. документацію шаблону).

Вихідний текст цієї статті з можливим порушенням копірайту можна знайти в історії змін.

Зверніть увагу, що розміщення у Вікіпедії матеріалів, автор яких не надав явного дозволу на їхнє використання відповідно до ліцензії GNU FDL без незмінюваних секцій та Creative Commons із зазначенням автора / розповсюдження на тих самих умовах, може бути порушенням законів про авторське право. Користувачів, які додають до Вікіпедії такі матеріали, може бути тимчасово позбавлено права редагувати статті.

Попри все, ми завжди раді вашим оригінальним статтям.

Дякуємо.


Цю сторінку внесено до категорії Вікіпедія:Можливе порушення авторських прав.


ЕтимологіяРедагувати

17 січня (29 січня за новим стилем) 1805 року у Харкові був відкритий Імператорський Університет. У складі перших 4 факультетів був і медичний.

1920—1921 роки — Харківська державна медична академія.

1921—1994 роки — Харківський медичний інститут.

З 1994 по 2007 рік — Харківський державний медичний університет.

З 22.11.2007 року — Харківський національний медичний університет.

ІсторіяРедагувати

 
Харківський університет (Старий корпус)
Текст вилучений зі статті через підозру в порушенні авторських прав

Текст, що раніше перебував на цій сторінці, запідозрено в порушенні авторських прав на текст із таких джерел:

http://knmu.kharkov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=44&Itemid=53&lang=uk

Дата, коли було знайдено порушення: 5 червня 2021.


Тому, хто повісив цей шаблон:

На сторінку обговорення користувача, який розмістив цю статтю, варто додати повідомлення {{subst:nothanks cv|Харківський національний медичний університет|url=http://knmu.kharkov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=44&Itemid=53&lang=uk}} --~~~~.


  До уваги користувача, який розмістив цю статтю

Не редагуйте статтю зараз, навіть якщо ви збираєтеся її переписати. Додержуйтеся вказівок нижче.

У випадку, якщо новий текст написано не буде, цю статтю буде вилучено через тиждень після появи цього попередження (детальніше див. документацію шаблону).

Вихідний текст цієї статті з можливим порушенням копірайту можна знайти в історії змін.

Зверніть увагу, що розміщення у Вікіпедії матеріалів, автор яких не надав явного дозволу на їхнє використання відповідно до ліцензії GNU FDL без незмінюваних секцій та Creative Commons із зазначенням автора / розповсюдження на тих самих умовах, може бути порушенням законів про авторське право. Користувачів, які додають до Вікіпедії такі матеріали, може бути тимчасово позбавлено права редагувати статті.

Попри все, ми завжди раді вашим оригінальним статтям.

Дякуємо.


Цю сторінку внесено до категорії Вікіпедія:Можливе порушення авторських прав.


У 2006 р. в університеті створено ряд підрозділів: Український інститут клінічної генетики ХНМУ; ДЗ «Спеціалізована медико-санітарна частина №12» (з 2015 р. – ННМК «Університетська клініка ХНМУ»); Університетська стоматологічна клініка (з 2008 р. – Університетський стоматологічний центр ХНМУ); ДП «Харківський науково-дослідний інститут гігієни праці та професійних захворювань».

У 2007 р. Указом Президента України університету надано статус національного.

З 2011 р. в університеті діє Навчально-науковий інститут післядипломної освіти.

У 2017 р. створено Навчально-науковий інститут з підготовки іноземних громадян.

Ректори і деканиРедагувати

Керівники медичної академії, інституту, університету м. Харкова з 1920 року по теперішній часРедагувати

  • Гриньов Д. П. президент (липень 1920 — жовтень 1920),
  • Туркельтауб Л. С. — начальник (жовтень 1920 — квітень.1921),
  • Гусаков Г. В. — начальник (квітень 1921 — травень 1922),
  • Коршун С. В.;— ректор (травень 1922 — жовтень 1922),
  • Кавалеров І. М. — ректор (листопад 1922 — вересень 1923),
  • Штрум І. Я. — ректор (вересень 1923—1925),
  • Радченко Г. П. — ректор (1925 — січень 1927),
  • Жук О. П. — ректор (1927 −1929),
  • Ловля Д. С. — директор (1929 −1937),
  • Ткаченко С. З. — директор 2-го мед. інст. (1936 −1940),
  • Гаспарян А. М. — директор (1937 −1944),
  • Шупик П. Л. — директор 2-го мед. інст. (1940—1944),
  • Трутень Н. І. — в. о. директора (1944 −1945),
  • Шарлай Р. І. — директор (1945 −1949),
  • Кононенко І. П. — директор (1949 −1959),
  • Задорожний Б. Я. — ректор (1959 −1975),
  • Черненко В. Д. — ректор (1975 −1986),
  • Циганенко А. Я. — ректор (1986 −2005),
  • Лісовий В. М. — ректор (2005 — 2019),
  • Капустник В. А. — ректор (2019 — теперішній час)

Декани медичного факультету Харківського університету з 1805 по 1920 рікРедагувати

  • Шумлянський П. М., 1805—1806, 1808—1812;
  • Коритарі Г. Г., 1807;
  • Дрейсіг В. Ф., 1813—1815;
  • Книгін І. Д., 1813, 1816—1826;
  • Єллінський М. І., 1827—1830;
  • Блюменталь А. І., 1831—1837;
  • Ган Ф. І., 1837—1857;
  • Альбрехт Ф. К., 1858—1863;
  • Дюмонсі К. О., 1864—1867;
  • Щелков І. П., 1867—1870;
  • Зарубін І. К., 1870—1889;
  • Ковалевський П. І., 1889—1894;
  • Бруєв О. Я., 1894—1897;
  • Кульчицький М. К., 1897—1900;
  • Попов М. О., 1901;
  • Ломіковський М. М., 1901—1905;
  • Орлов Л. В., 1905—1908;
  • Кузнєцов О. Х., 1908—1910;
  • Пенський Ю. Р., 1910—1920.

Знамениті імена університетуРедагувати

Б. Алешин, Д. Альперн, Я. Аркавін, В. Бєлоусов, М. Бокаріус, К. Веґнер, В. Воробйов, Л. Гіршман, В. Деркач, О. Палладін, В. Протопопов, В. Рубашкін, М. Ситенко, І. Соколянський, М. Соловйов, М. Трінклер, А. Утевський, І. Файншмідт, Д. Фердман, Б. Хмельницький, О. Черкес, Т. Юдін, В. Шамов, С. Томилін, І. Лазаревич, В. Крилов, В. Данилевський, О. Кричевський, Г. Фольборг, С. Коршун, Ю. Гофунг, О. Гейманович, О. Марзєєв, В. Старіков, О. Ковальова

Періодичні публікації: «Український медичний архів», «Одонтологія».

Відомі випускникиРедагувати

  • Біловол О.М. — перший заступник Міністра охорони здоров’я України (2007– 2008), перший заступник Міністра охорони здоров’я — Головний державний санітарний лікар України (2009), Почесний професор ХНМУ.
  • Богатирьова Р.В. — заступник Міністра охорони здоров’я України (1994–1999), Міністр охорони здоров’я України (1999–2000), секретар Ради національної безпеки та оборони України (2007–2012), віце-прем’єр-міністр України — Міністр охорони здоров’я України (2012–2014)
  • Бочоришвілі В.Г. — Міністр охорони здоров’я Грузії (1970–1973), засновник і директор Грузинського республіканського протисепсисного центру (1979-2000).
  • Гуревич М.Г. — Народний комісар охорони здоров’я України (міністр) (1920–1925)
  • Драннік Г.М. - лікар-імунолог, Керівник Українського центру клінічноїх імунологіїАМН та МОЗ УКраїни (від 1987 р.),зробив вагомий внесок  у створення в Україні служби клінічної імунології, почесний професор ХНМУ.
  • Жданов В.М. — заступник Міністра охорони здоров’я  СРСР і Головний державний санітарний інспектор СРСР (від 1955), директор Інституту вірусології ім. Д.Й. Івановського АМН СРСР (1961–1987)
  • Кадьян І.О. – Герой Соціалістичної Праці (1969).
  • Касьян М.А. – лікар-остеопат, Заслужений лікар УРСР(1989), Народний лікар СРСР (1990).
  • Комаровський Є.О. – лікар-педіатр, письменник, телеведучий
  • Кононенко І.П. — Народний комісар охорони здоров’я УРСР (міністр) (1944–1946)
  • Корж В.П. — Міністр України у справах сім’ї, молоді та спорту (2006–2007)
  • Ладний І.Д.– епідеміолог, заступник Генерального директора ВООЗ (1976–1983)
  • Москаленко В.Ф. — заступник Міністра охорони здоров’я України (1998), перший заступник Міністра охорони здоров’я України (1999), Міністр охорони здоров’я України (2000–2002), Почесний професор ХНМУ.
  • Овсієнко І.І. — Народний комісар охорони здоров’я УРСР (міністр) (1938–1944)
  • Ситенко М.І. – ортопед-травматолог, директор Українського інституту ортопедії і травматології (Харків, 1926–1940)
  • Сміян І.С. – педіатр, ректор. Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського (1981–1999).
  • Шупик  П.Л. — Міністр охорони здоров’я УРСР (1952–1969), перший заступник Міністра охорони здоров’я СРСР (1954–1956)

Видатні сучасні науковціРедагувати

Бабак О.Я., Бойко В.В., Береснєв О.В., Воронцов М.П., Гречаніна О.Я., Дубенко Є.Г., Капустник В.А., Ковальова О.М., Костюк І.Ф., Лісовий В.М., Лупальцов В.І., Одинець Ю.В., Паращук Ю.С., Пилипенко М.І., Приходько В.С., Семидоцька Ж.Д., Шевченко С.І., Яковцова А.Ф.

Професорсько-викладацький складРедагувати

Професорсько-викладацький склад налічує 937 науково-педагогічних працівників, серед них докторів наук — 150, кандидатів наук — 590, викладачів без наукового ступеня — 197.

Підготовка студентів, післядипломне навчання лікарів організовані на 71 кафедрі.

Ректоратом здійснюється цілеспрямована робота з підготовки кадрового резерву з числа найкращих випускників, які зарекомендували себе здатними до наукової роботи в студентські роки та пройшли навчання в магістратурі, аспірантурі. Щороку викладачами захищається від 5 до 10 докторських і понад 40 кандидатських дисертацій. У 2021 р. було захищено 7 докторських і 33 кандидатських дисертацій.

В університеті реалізується 17 освітніх і 26 наукових та міжнародних програм. Здійснюється співробітництво за 74 договорами із 66 закладами з 24 країн світу.

З 1951 року університет здійснює підготовку іноземних громадян. За 70 років університетом було підготовлено  понад 36 000 спеціалістів для 73 країн  Азії, Африки, Латинської Америки, країн Близького Сходу.

Матеріально-технічне забезпеченняРедагувати

Корпуси та кампусиРедагувати

На території Головного корпусу ХНМУ розташовані морфологічний корпус, корпуси «А» і «Б», а також Навчально-лабораторний комплекс.

У морфологічному корпусі розміщені теоретичні і професійно-орієнтовані кафедри, які оснащені засобами інтерактивного мультимедійного обладнання та інформаційними системами для проведення освітньої діяльності університету. Загалом аудиторний фонд університету становить 16 лекційних аудиторій. Для виконання завдань спортивно-оздоровчої діяльності університету в корпусі «А» знаходяться  спортивні зали із сучасним спортивним обладнанням.

Для проведення науково-практичних конференцій і студентського дозвілля в університеті існує актовий зал на 800 посадочних місць.

До структури університету належить анатомічний корпус, укомплектований найбільш технологічно системою анатомічної візуалізації в медичній освіті - Anatomage table, у програмному забезпеченні якого є чотири повноцінних тіла людини і п'яте отримане за допомогою КТ досліджень, база анатомічних структур надвисокої чіткості, бібліотека патологічних станів, збірник гістологічних препаратів, каталог тривимірних фотографій анатомічних органів і ділянок тіла людини, ембріологічні зображення, колекція тривимірної анатомії тварин тощо.

Ще одне надбання медичного університету - синтетичний труп Syndaver. Кожна структура або орган муляжу майже повністю імітує фізичні і біомеханічні властивості аналогів живої людини. Він дозволяє наочно демонструвати особливості розташування і характеристику зовнішнього вигляду органу, пояснювати можливі руху в суглобах і ін.

В анатомічному корпусі розташований анатомічний музей кафедри анатомії людини, який складається з 4 залів загальною площею понад 600 кв. м, де знаходиться понад 4500 анатомічних препаратів і лекційна аудиторія-амфітеатр.

Клінічна підготовка студентів відбувається  на  44 кафедрах, які розташовані на базі лікувально-профілактичних закладів міста й області.

Університет має 6 комфортабельних гуртожитків.

Текст вилучений зі статті через підозру в порушенні авторських прав

Текст, що раніше перебував на цій сторінці, запідозрено в порушенні авторських прав на текст із таких джерел:

http://www.knmu.kharkov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=6143%3A2019-10-29-09-36-37&catid=63%3A2017-03-29-07-39-46&Itemid=86&lang=uk

Дата, коли було знайдено порушення: 6 червня 2021.


Тому, хто повісив цей шаблон:

На сторінку обговорення користувача, який розмістив цю статтю, варто додати повідомлення {{subst:nothanks cv|Харківський національний медичний університет|url=http://www.knmu.kharkov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=6143%3A2019-10-29-09-36-37&catid=63%3A2017-03-29-07-39-46&Itemid=86&lang=uk}} --~~~~.


  До уваги користувача, який розмістив цю статтю

Не редагуйте статтю зараз, навіть якщо ви збираєтеся її переписати. Додержуйтеся вказівок нижче.

У випадку, якщо новий текст написано не буде, цю статтю буде вилучено через тиждень після появи цього попередження (детальніше див. документацію шаблону).

Вихідний текст цієї статті з можливим порушенням копірайту можна знайти в історії змін.

Зверніть увагу, що розміщення у Вікіпедії матеріалів, автор яких не надав явного дозволу на їхнє використання відповідно до ліцензії GNU FDL без незмінюваних секцій та Creative Commons із зазначенням автора / розповсюдження на тих самих умовах, може бути порушенням законів про авторське право. Користувачів, які додають до Вікіпедії такі матеріали, може бути тимчасово позбавлено права редагувати статті.

Попри все, ми завжди раді вашим оригінальним статтям.

Дякуємо.


Цю сторінку внесено до категорії Вікіпедія:Можливе порушення авторських прав.


Структура університетуРедагувати

До складу університету входят:

ФакультетиРедагувати

  • I та  II медичні факультети (спеціальності «Лікувальна справа» (ОКР «спеціаліст»), «Медицина» (ступінь «магістр»));
  • III медичний медичний факультет (спеціальності «Медицина» (ступінь «магістр») «Педіатрія» (ОКР «спеціаліст») і «Медсестринство» (ступінь «бакалавр», «магістр»);
  • IV медичний факультет (спеціальності   «Медицина» ступінь магістр ,  «Технології медичної діагностики та лікування» (ступінь бакалавр, магістр), «Фізична терапія, ерготерапія» (ступінь бакалавр, магістр), «Громадське здоров’я» (ступінь магістр) ;
  • V медичний факультет з підготовки іноземних студентів ННІПІГ ХНМУ (спеціальності «Медицина», «Стоматологія» (ступінь «магістр»));
  • VI медичний факультет з підготовки іноземних студентів ННІПІГ ХНМУ (спеціальність  «Медицина» і «Стоматологія» (ступінь «магістр»));
  • VII  факультет з підготовки іноземних студентів ННІПІГ ХНМУ («Медицина (ступінь «магістр»));
  • Стоматологічний факультет (спеціальність «Стоматологія» (ступінь магістр)).

КафедриРедагувати

1.      Кафедра хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії
2.      Кафедра хірургії № 3
3.      Кафедра хірургії № 2
4.      Кафедра хірургії № 1
5.      Кафедра фтизіатрії та пульмонології
6.      Кафедра фармакології та медичної рецептури
7.      Кафедра філософії
8.      Кафедра фізичного виховання та здоров’я
9.      Кафедра фізіології
10.    Кафедра урології, нефрології та андрології імені проф. А.Г. Подрєза
11.    Кафедра української мови, основ психології та педагогіки
12.    Кафедра травматології та ортопедії
13.    Кафедра терапевтичної стоматології
14.    Кафедра суспільних наук
15.    Кафедра судової медицини, медичного правознавства ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса
16.    Кафедра стоматології дитячого віку та імплантології
17.    Кафедра стоматології
18.    Кафедра спортивної, фізичної та реабілітаційної медицини, фізичної терапії та ерготерапії
19.    Кафедра радіології та радіаційної медицини
20.    Кафедра психіатрії, наркології, медичної психології та соціальної роботи
21.    Кафедра пропедевтики педіатрії № 2
22.    Кафедра пропедевтики педіатрії № 1
23.    Кафедра пропедевтики внутрішньої медицини № 2 та медсестринства
24.    Кафедра пропедевтики внутрішньої медицини № 1, основ біоетики та біобезпеки
25.    Кафедра педіатрії № 2
26.    Кафедра педіатрії № 1 та неонатології
27.    Кафедра патологічної анатомії
28.    Кафедра офтальмології
29.    Кафедра оториноларингології
30.    Кафедра ортопедичної стоматології
31.    Кафедра онкології
32.    Кафедра нейрохірургії
33.    Кафедра неврології № 2
34.    Кафедра неврології № 1
35.    Кафедра мовної підготовки іноземних громадян
36.    Кафедра медичної та біоорганічної хімії
37.    Кафедра медичної та біологічної фізики і медичної інформатики
38.    Кафедра медичної генетики
39.    Кафедра медичної біології
40.    Кафедра медицини невідкладних станів, анестезіології та інтенсивної терапії
41.    Кафедра медицини катастроф та військової медицини
42.    Кафедра мікробіології, вірусології та імунології імені професора Д.П. Гриньова
43.    Кафедра латинської мови та медичної термінології
44.    Кафедра клінічної фармакології та внутрішньої медицини
45.    Кафедра клінічної лабораторної діагностики
46.    Кафедра клінічної анатомії та оперативної хірургії
47.    Кафедра загальної хірургії № 2
48.    Кафедра загальної хірургії № 1
49.    Кафедра загальної та клінічної патофізіології імені Д.О. Альперна
50.    Кафедра загальної практики – сімейної медицини та внутрішніх хвороб
51.    Кафедра епідеміології
52.    Кафедра екстреної та невідкладної медичної допомоги, ортопедії та травматології
53.    Кафедра дитячої хірургії та дитячої анестезіології
54.    Кафедра дитячих інфекційних хвороб
55.    Кафедра дерматології, венерології і СНІДу
56.    Кафедра дерматології, венерології і медичної косметології
57.    Кафедра громадського здоров’я та управління охороною здоров’я
58.    Кафедра гістології, цитології та ембріології
59.    Кафедра гігієни та екології № 2
60.    Кафедра гігієни та екології № 1
61.    Кафедра внутрішньої медицини № 3 та ендокринології
62.    Кафедра внутрішньої медицини № 2, клінічної імунології та алергології ім. академіка Л.Т. Малої
63.    Кафедра внутрішньої медицини № 1
64.    Кафедра внутрішніх та професійних хвороб
65.    Кафедра біологічної хімії
66.    Кафедра анатомії людини
67.    Кафедра акушерства, гінекології та дитячої гінекології
68.    Кафедра акушерства та гінекології № 2
69.    Кафедра акушерства та гінекології № 1
70.    Кафедра інфекційних хвороб
71.    Кафедра іноземних мов

Навчально-наукові інститути ХНМУРедагувати

  • Навчально-науковий інститут якості освіти ХНМУ
  • Центр тривимірних технологій
  • Центр дистанційного навчання
  • Психологічна служба університету
  • Навчально-науковий інститут підготовки іноземних громадян ХНМУ
  • Навчально-науковий інститут післядипломної освіти ХНМУ

Навчальні науково-виробничі об'єднанняРедагувати

  • «Терапія» (керівник –  проф. О. Я. Бабак, Г.Д. Фадєєнко).
  • «Хірургія» (керівник –  проф. В. В. Бойко).
  • «Акушерство і гінекологія» (керівник –  проф. М. А. Щербина, А. М. Гольцев).
  • «Урологія» (керівник – чл.-кор. НАМН України, проф. В. Н. Лісовий).
  • «Медрадіології» (керівник – проф. М. В. Красносельскій, В. П. Старенький).
  • «Медична генетика» (керівник –  чл.-кор. НАМН України, проф. Є. Я. Гречаніна, проф. Ю.Б. Гречаніна).

Науково-дослідні інститути ХНМУРедагувати

  • Науково-дослідний інститут гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ,
  • Український інститут мітохондріальної та епігеномної медицини ХНМУ;
  • Науково-дослідний інститут експериментальної та клінічної медицини ХНМУ.

Науково-практичні об'єднання ХНМУРедагувати

  • Навчально-науковий медичний комплекс “Університетська клініка ХНМУ”.
  • Університетський стоматологічний центр ХНМУ.
  • Науково-практичний центр доклінічних і клінічних досліджень ХНМУ.
  • Центральна науково-дослідна лабораторія.
  • Центр медичного краєзнавства ім. професора В. Д. Отамановського.
  • Центр гендерної освіти ХНМУ.

Медичний фаховий коледж ХНМУРедагувати

Освітня роботаРедагувати

Післядипломна освітаРедагувати

Діяльність Навчально-наукового інституту післядипломної освіти Харківського національного медичного університету спрямована на підготовку лікарів-інтернів, підвищення кваліфікації та спеціалізації лікарів за акредитованими спеціальностями у галузі знань 22 «Охорона здоров’я», підготовку магістрів за спеціальностями 011 «Освітні, педагогічні науки», 281 «Публічне управління та адміністрування» та підвищення кваліфікації науково-педагогічних та педагогічних працівників, підготовку немедичних працівників з надання першої невідкладної медичної допомоги.

Наукова роботаРедагувати

Пріоритетні напрямки наукової діяльності

Харківський національний медичний університет має потужну науково-дослідну базу. В університеті виконується близько 50 НДР з таких пріоритетних напрямів, як профілактика, діагностика та лікування серцево-судинних захворювань; мініінвазивні втручання при гострій та хронічній патології; вдосконалення профілактики, діагностики та лікування вірусних, бактеріальних інфекцій на основі вивчення їхніх патогенетичних механізмів; розробка та впровадження ефективних методів і засобів профілактики, діагностики та лікування найважливіших захворювань і травм; відновна медицина (здоров'я здорових).

Щорічно співробітники університету отримують понад 80 патентів України на винаходи та корисні моделі, видають понад 1400 статей у фахових виданнях. У наукометричній базі SCOPUS університет посідає 5-е місце серед вищих навчальних медичних закладів України.

Університет є засновником чотирьох наукових фахових видань, три з яких входять до Переліку наукових фахових видань України.

Наукові здобутки співробітників університету знаходять своє відображення в електронній базі Наука онлайн, уперше розробленій та впровадженій у медичному виші України.

В університеті здійснюється підготовка докторів наук і докторів філософії. Наразі в аспірантурі навчається 132 здобувачі наукового ступеня доктора філософії.

Велика увага в університеті приділяється студентській і молодіжній науці, координацією якою опікується Наукове товариство студентів, аспірантів, докторантів та молодих учених.

Підготовка наукових кадрівРедагувати

Доктор філософії:

  • медицина
  • педіатрія
  • стоматологія
  • технології медичної діагностики та лікування

Наукова бібліотека ХНМУ

Наукова бібліотека ХНМУРедагувати

ФондРедагувати

Понад 1 млн примірників, з них 37 тис. — в цифровому форматі; навчальної літератури — близько 600 тис. примірників, фонд рідкісних та цінних видань — понад 5 тис. примірників.

СтруктураРедагувати

  • 8 відділів та 10 секторів:
  • відділ комплектування документів;
  • відділ наукової обробки документів та організації каталогів;
  • відділ зберігання фондів;
  • відділ обслуговування навчальною літературою;
  • відділ обслуговування науковою літературою;
  • відділ літератури іноземними мовами;
  • інформаційно-бібліографічний відділ;
  • відділ інформаційних технологій та комп’ютерного забезпечення.

Пункти обслуговуванняРедагувати

5 абонементів: 1–3 курсів, 4–6 курсів, наукової літератури, художньої літератури, літератури іноземними мовами;

15 читальних залів та залів для самостійної роботи на 680 посадкових місць, у тому числі 5 читальних залів у студентських гуртожитках і коворкінг.

Технічне забезпеченняРедагувати

Локальна мережа об’єднує понад 200 комп’ютерів з доступом до мережі Інтернет, безконтактні сканери, мультимедійні комплекси, інтерактивні відеопанелі для проведення освітньої, наукової та культурно-просвітницької діяльності, тощо.

Основні показники діяльностіРедагувати

Щорічно обслуговує: за єдиним реєстраційним обліком - до 10 тис. користувачів, усіма структурними підрозділами - 25 тис. користувачів

Видача документів: на фізичних носіях - понад 600 тис., в цифровому форматі - 10 млн.

Відвідуваність: фізично - понад 400 тис., віртуально - 15 млн.

Громадська діяльністьРедагувати

Наукова бібліотека плідно співпрацює зі студентським самоврядуванням, підтримує волонтерський рух університету — реалізує власний благодійний проект «Світ у дитячих долоньках», є офіційним партнером Української бібліотечної асоціації і бере участь у різноманітних бібліотечних проектах.

Міжнародна співпрацяРедагувати

Міжнародна діяльність Харківського національного медичного університету спрямована на підвищення рейтингу університету в системі вищої медичної освіти України й подальшу інтеграцію у світову освітню і наукову спільноту. Ця робота здійснюється в рамках програм співробітництва з провідними зарубіжними університетами та науковими центрами, реалізації міжнародних освітніх програм і проєктів, здійснення спільної науково-дослідницької діяльності, організації науково-практичних семінарів і конференцій та участі в них, обміну кадрами й розвитку академічної мобільності. Міжнародна діяльність університету координується відділом міжнародних зв'язків, який існує в ХНМУ з 1994 року як структурний підрозділ установи.

Сьогодні ХНМУ веде активну науково-освітню співпрацю з 77 освітніми, клінічними, науково-дослідницькими установами в галузі медицини з 24 країн по всьому світу. В рамках договорів про співпрацю проводиться реалізація програм академічної та наукової мобільності. Щорічно співробітники університету здійснюють закордонні відрядження, а студенти університету проходять практичні та тематичні стажування та семестрове навчання в партнерських організаціях. На постійній основі проводяться міжнародні науково-практичні конференції, симпозіуми, семінари та тренінги з підвищення кваліфікації лікарів з різних тематик як в очному, так і онлайн форматах.

Нагороди та репутаціяРедагувати

Нагороди та репутація У наукометричній базі SCOPUS університет посідає 24-те загальне[1] та 5-те місце серед вищих навчальних медичних закладів України, у рейтингу ВНЗ України ЮНЕСКО «Топ 200» — 47-ме місце.

У 2000 році університет нагороджено Орденом Пошани та срібним дипломом рейтингу «Золота фортуна». ХНМУ став лауреатом рейтингу вищих закладів освіти «Україна-2000». У 2001 році колектив університету нагороджено срібним дипломом VII Міжнародного відкритого рейтингу «Золота фортуна» у номінації «Якість III тисячоліття». У 2010 році університет отримав почесне звання «Лідер сучасної освіти» на Міжнародній виставці «Сучасна освіта України», а у 2011 та 2012 роках — «Лідер національної освіти» на Міжнародних виставках «Освіта та кар'єра — 2011» та «Освіта та кар'єра — 2012».

Відзнаки міжнародної виставки «Освіта та кар’єра»Редагувати

2010 – золота медаль у номінації «Розвиток студентської науково-дослідної роботи»;

2011 – гран-прі в номінації «Компетентнісний підхід в освітній діяльності вищої школи», золота медаль у номінації «Профорієнтаційна робота серед молоді», почесне звання «Лідер національної освіти» «За багаторічну науково-педагогічну діяльність по розбудові національної освіти»;

2012 – гран-прі в номінації «Розвиток студентського самоврядування у вищому навчальному закладі», гран-прі в номінації «Розвиток матеріально-технічної бази навчального закладу», почесне звання «Лідер національної освіти» «За багаторічну інноваційну педагогічну діяльність по модернізації освіти в Україні»;

2013 – гран-прі в номінації «Інноваційний розвиток освіти та сучасні педагогічні технології»;

2014 – гран-прі в номінації «Кращий дизайн офіційного сайту вищого навчального закладу»;

2015 – гран-прі в номінації «Міжнародне співробітництво в галузі освіти і науки».

2016 – почесне звання «Лідер вищої освіти України» та гран-прі в номінації «Науково-дослідна діяльність навчального закладу»;

2017 – гран-прі в номінації «Досягнення у працевлаштуванні випускників ВНЗ» та почесне звання «Лідер вищої освіти України»;

2018 – гран-прі в номінації «Упровадження сучасних засобів навчання, проектів, програм і технологій для вдосконалення та підвищення ефективності освітнього процесу» та почесне звання «Лідер вищої освіти України»;

2019 – гран-прі в номінації «Інноваційна діяльність з впровадження організаційно-педагогічних процесів у закладах вищої освіти» та почесне звання «Лідер післядипломної освіти» та «Лідер вищої освіти України»; гран-прі в номінації «Розвиток студентської науково-дослідної роботи» та почесне звання «Лідер вищої освіти України»;

2020 – гран-прі в номінації «Упровадження сучасних засобів навчання, проєктів, програм і технологій для вдосконалення та підвищення ефективності освітнього процесу» та почесне звання «Лідер вищої освіти України».

2021 – гран-прі у номінації «Міжнародне співробітництво в галузі освіти і науки» та почесне звання «Лідер міжнародної діяльності». Сертифікат міжнародної інституційної акредитації на 5 років (24.12.2020–23.12.2025) від Незалежної агенції з акредитації та рейтингу (HAAP/IAAR);

Культура в університетіРедагувати

МузейРедагувати

Текст вилучений зі статті через підозру в порушенні авторських прав

Текст, що раніше перебував на цій сторінці, запідозрено в порушенні авторських прав на текст із таких джерел:

http://www.knmu.kharkov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=47:2011-05-04-06-58-52&catid=3:2011-05-04-05-30-33&Itemid=14&lang=uk

Дата, коли було знайдено порушення: 6 червня 2021.


Тому, хто повісив цей шаблон:

На сторінку обговорення користувача, який розмістив цю статтю, варто додати повідомлення {{subst:nothanks cv|Харківський національний медичний університет|url=http://www.knmu.kharkov.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=47:2011-05-04-06-58-52&catid=3:2011-05-04-05-30-33&Itemid=14&lang=uk}} --~~~~.


  До уваги користувача, який розмістив цю статтю

Не редагуйте статтю зараз, навіть якщо ви збираєтеся її переписати. Додержуйтеся вказівок нижче.

У випадку, якщо новий текст написано не буде, цю статтю буде вилучено через тиждень після появи цього попередження (детальніше див. документацію шаблону).

Вихідний текст цієї статті з можливим порушенням копірайту можна знайти в історії змін.

Зверніть увагу, що розміщення у Вікіпедії матеріалів, автор яких не надав явного дозволу на їхнє використання відповідно до ліцензії GNU FDL без незмінюваних секцій та Creative Commons із зазначенням автора / розповсюдження на тих самих умовах, може бути порушенням законів про авторське право. Користувачів, які додають до Вікіпедії такі матеріали, може бути тимчасово позбавлено права редагувати статті.

Попри все, ми завжди раді вашим оригінальним статтям.

Дякуємо.


Цю сторінку внесено до категорії Вікіпедія:Можливе порушення авторських прав.


ГазетаРедагувати

Газета «Медичний університет» видається з 1928 р. Упродовж свого існування університетське видання декілька разів змінювало назву: «Рефлекс» (1928–1933), «За радянського лікаря» (1934–1991), «Медвузівець» (1992–1993).

Газета нагороджена дипломом ІІ ступеня Всеукраїнського конкурсу «Вища школа–2008» з врученням срібної медалі, Почесною грамотою Секретаріату Національної спілки журналістів України, Почесною грамотою Харківської обласної державної адміністрації, є неодноразовим переможцем обласного творчого конкурсу журналістів «Часопис».

Газета є літописом університету і на своїх шпальтах пише про проблеми підготовки фахівців, оновлення змісту освіти, сучасні інформаційні та освітні технології, повідомляє про важливі події в житті медичного вишу, кращих викладачів та студентів,  розвиток в університеті спорту, громадської діяльності тощо.

Обсяг випусків газети – 16 друкованих аркушів, тираж – 500 тис., періодичність – 1 раз на місяць.

ПримиткиРедагувати

  1. Рейтинг університетів за показниками Scopus 2019 року. Освіта.UA (uk). Процитовано 2019-06-12. 

ЛітератураРедагувати

  • Видатні вихованці Харківської вищої медичної школи: Бібліографічний довідник / За ред. В. М. Лісового- Харків: ХНМУ, 2010. — 208 с., фото.
  • Вчені Харківського державного медичного університету. За ред. акад. А. Я. Циганенка — Харків, 2003. — 470 с.
  • Історія Харківського державного медичного університету: 200 років / За ред. акад. А. Я. Циганенка — Харків: Контраст, 2005. — 742 с.

ПосиланняРедагувати