Відкрити головне меню

Трінклер Микола Петрович

Трінклер Микола Петрович
Трінклер Микола Петрович.jpg
Народився 19 листопада 1859(1859-11-19)
Санкт-Петербург
Помер 10 серпня 1925(1925-08-10) (65 років)
Євпаторія
Діяльність хірург
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Сфера інтересів хірургія
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна
Вчене звання Заслужений професор Республіки

Трінклер Микола Петрович у Вікісховищі?

Мико́ла Петро́вич Трі́нклер (7(19) листопада 1859 — 10 серпня 1925, Євпаторія, похований у Харкові) — хірург, учений та педагог.

Короткий життєписРедагувати

Народився в Петербурзі в купецькій родині. Початкову освіту здобув у німецькій приватній школі. У 1877 закінчив (із золотою медаллю) Сімферопольську гімназію. Закінчив медичний факультет Харківського університету з відзнакою. Завершивши навчання, 1884 працював на посаді ординатора університетської хірургічної клініки (1884—1885 — понадштатний, 1885—1888 — штатний). 1888–92 — професорський стипендіат. У 1899 році захистив докторську дисертацію на тему: «К хирургии поперечных переломов надколенника». З 1900 року — приват-доцент.

З 1905 року — екстраординарний, з 1910 року — ординарний професор Харківського університету на кафедрі хірургічної патології. 1913—1925 — завідувач факультетської хірургічної клініки, з 1921 року — професор Харківського медичного інституту.

1906 року відкрив у Харкові приватну хірургічну лікарню на 75 ліжок, де незаможних хворих лікував безкоштовно. Після революції передав свою лікарню державі, надалі працюючи там директором і хірургом. Організував у Ростові-на-Дону показовий хірургічний шпиталь, що став школою практики висококваліфікованих хірургів для Червоної Армії. Новатор у хірургії, високопрофесійний діагност-клініцист, видатний хірург-практик широкого діапазону. Одним із перших запровадив у хірургічну практику асептику.

У 1910 році другим у Російської імперії виконав гастректомію, першим вивчив і описав вісцеральний сифіліс і його прояви. Прихильник радикального хірургічного лікування злоякісних новоутворень у ранньому періоді, широко використовував променеву терапію, місцеву або загальну, хіміотерапію, вдосконалював методики й техніку радикальних втручань. Блискуче проводив пластичні та косметичні операції, трепанацію черепа, видалення пухлин, широко оперував на суглобах.

Тринклер був одним із засновників Товариства російських хірургів, відповідальний редактор журналу «Врачебное дело», член редколегії журналу «Русский хирургический архив». Наукові дослідження провадив у галузях гнійної хірургії, нейрохірургії, онкології, травматології, уражень опорно-рухового апарату, діагностики та лікування органів черевної порожнини, застосування фармакологічних засобів. Один із перших почав упроваджувати в хірургічну практику асептичні методи лікування, запропонував власний метод дренування шлуночків головного мозку, ввів у практику рентгенотерапію онкологічних хворих. Автор близько 80 наукових праць з питань онкології, нейрохірургії, лікування ран, сифілітичного ураження внутрішніх органів, гематології тощо, зокрема, посібника «Основи сучасного лікування ран» (1926). Член Нобелівського комітету.

У 1924 отримав почесне звання «Заслужений професор Республіки».

Відповідно до ухвали РНК УРСР про увічнення пам'яті М. Трінклера (1925) факультетська хірургічна клініка і вулиця у Харкові, де вона стоїть, дістали його ім'я.

ЛітератураРедагувати