Базарнова Марія Антонівна
Марія Антонівна Базарнова (до шлюбу Гененко; 4 листопада 1924, Нові Санжари — 4 серпня 2023, Київ) — українська науковиця-гематолог, діагностка, педагогиня. Доктор медичних наук (1971), професор (1975). Дослідниця в галузях клінічної лабораторної діагностики, гематології, імунології, співавторка тритомного «Керівництва з клінічної лабораторної діагностики».
Марія Базарнова | |
---|---|
Ім'я при народженні | Марія Антонівна Гененко |
Народилася | 4 листопада 1924 Нові Санжари, УРСР |
Померла | 4 серпня 2023 (98 років) Київ, Україна |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | Україна СРСР |
Діяльність | гематологиня, викладачка університету |
Alma mater | Харківський медичний інститут (1949) |
Галузь | гематологія, клінічна лабораторна діагностика |
Заклад | Харківський науково-дослідний інститут рентгенології, радіології та онкології (1949—1957) Український інститут переливання крові та невідкладної хірургії (1957—1965) Київський державний інститут удосконалення лікарів (1965—1990) |
Посада | старша наукова співробітниця, завідувачка лабораторії, доцент, професор, завідувачка кафедри клінічної лабораторної діагностики |
Вчене звання | професор (1975) |
Науковий ступінь | доктор медичних наук (1971) |
Науковий керівник | Аарон Альтгаузен |
Членство | почесна президентка Всеукраїнської асоціації клінічної хімії та лабораторної медицини |
Відома завдяки: | дослідженням у галузі клінічної лабораторної діагностики, гематології, імунології |
Нагороди |
Протягом 25 років — наукова співробітниця та педагогиня Київського державного інституту удосконалення лікарів (1965—1990), з яких 17 років — завідувачка кафедри клінічної лабораторної діагностики. Авторка понад 100 наукових робіт, учениця професора Аарона Альтгаузена[1].
Життєпис
ред.Народилась 4 листопада 1924 року у селі Нові Санжари на Полтавщині.
У 1949 році закінчила педіатричний факультет Харківського медичного інституту. Відтоді ж — наукова співробітниця Харківського науково-дослідного інституту рентгенології, радіології та онкології. Виконувала наукові дослідження у діагностичній лабораторії під керівництвом професора Аарона Альтгаузена[2].
У 1957 році здобула науковий ступінь кандидата медичних наук, захистивши дисертацію на тему «Значение колебаний токсической зернистости нейтрофилов крови у больных раком шейки матки в процессе лучевой терапии». Відтоді ж — старша наукова співробітниця та завідувачка лабораторії Українського інституту переливання крові та невідкладної хірургії. У цей період вела активну роботу над майбутньою докторською дисертацією[2].
З 1965 року — доцентка кафедри клінічної лабораторної діагностики Київського державного інституту удосконалення лікарів. У 1971 році здобула науковий ступінь доктора медичних наук, захистивши дисертацію на тему «О значении некоторых гематологических и иммуногематологических показателей при системных показателях крови»[1].
З 1973 року — завідувачка кафедри клінічної лабораторної діагностики[3]. На цій посаді виступила співавторкою тритомного «Керівництва з клінічної лабораторної діагностики», яке було перевидане декілька разів та стало настольною книгою для наступних поколінь лікарів-діагностів[2].
Авторка понад 100 наукових робіт. Наукова керівниця та консультантка близько 10 докторів та кандидатів наук, підготувала 30 ординаторів. Почесна президентка Всеукраїнської асоціації клінічної хімії та лабораторної медицини[4]. Нагороджена медалями та значком «Відміннику охорони здоров'я».
У 1990-х—2000-х роках — лікарка закладів охорони здоров'я. У 2000-х роках вийшла на пенсію. Померла в Києві, на 99-му році життя, 4 серпня 2023 року. Була кремована, прах похований у колумбарії Байкового кладовища (50°25′5.52″ пн. ш. 30°30′11.62″ сх. д. / 50.4182000° пн. ш. 30.5032278° сх. д.).
Науковий доробок (частковий)
ред.- «Значение колебаний токсической зернистости нейтрофилов крови у больных раком шейки матки в процессе лучевой терапии»: дис. на соискание учен. степени кандидата мед. наук / М-во здравоохранения УССР. Харьк. мед. ин-т. — Харьков: [б. и.], 1957.
- «Методические рекомендации по лабораторному исследованию женского молока» [Текст] / М-во здравоохранения УССР ; [Сост. М. А. Базарнова, Т. Л. Сакун, З. Н. Гетте]. — Киев: б. и., 1979. — 20 с.; 20 см.
- «Руководство по клинической лабораторной диагностике» / [М. А. Базарнова, Т. Л. Сакун, Е. А. Захария и др.] ; Под ред. М. А. Базарновой. — Киев: Вища школа, 1981. — 26 см. Ч. 1. — Киев: Вища школа, 1981. — 310 с. : ил.
- «Руководство по клинической лабораторной диагностике» / Под ред. М. А. Базарновой. — Киев: Вища шк. — 26 см. Ч. 2 / [М. А. Базарнова, Т. Л. Сакун, Е. Н. Пекус и др.] / [М. А. Базарнова, Т. Л. Сакун, Е. Н. Пекус и др.]. — Киев: Вища шк., 1982. — 175 с. : ил.
- «Принципы гормональной кольпоцитодиагностики»: (Метод. рекомендации) / М-во здравоохранения УССР; [Составили М. А. Базарнова и др.]. — Киев: Б. и., 1985. — 21 с.; 20 см.
- «Цитологическая диагностика новообразований кожи»: (Метод. рекомендации) / М-во здравоохранения УССР; [Сост. Захария Е. А., Базарнова М. А.]. — Киев: Б. и., 1985. — 16 с.; 20 см.
- «Руководство по клинической лабораторной диагностике»: [Учеб. пособие для фак. и ин-тов усоверш. врачей] / под ред. М. А. Базарновой, В. Т. Морозовой. — Киев: Вища шк. — 25 см. Ч. 3: Клиническая биохимия / [М. А. Базарнова, З. П. Гетте, Л. И. Кальнова и др.]. — Киев: Вища шк, 1986. — 278,[1] с. : ил.
- «Руководство к практическим занятиям по клинической лабораторной диагностике» / [М. А. Базарнова и др.]; Под ред. М. А. Базарновой, В. Т. Морозовой. — Киев: Вища школа, 1988. — 317,[1] с. : ил.; 25 см.
- «Руководство по клинической лабораторной диагностике»: В 3 ч. / М. А. Базарнова и др.] ; Под ред. М. А. Базарновой, А. И. Воробьева. — 2-е изд., перераб. и доп. — Киев: Вища шк., 1990-. — 25 см. Ч. 1-2: Общеклинические, цитологические и гематологические методы исследования. — Киев: Вища шк., 1991. — 614,[1] с., [36] л. ил.
- «Руководство по клинической лабораторной диагностике»: [Учеб. пособие для ин-тов и фак. усоверш. врачей / М. А. Базарнова и др.] ; Под ред. М. А. Базарновой, В. Т. Морозовой. — 2-е изд., перераб. и доп. — Киев: Вища шк. — 25 см. Ч. 3: Клиническая биохимия. — Киев: Вища шк., 1990. — 318,[1] с. : ил.
Примітки
ред.- ↑ а б Біографії завідувачів кафедр
- ↑ а б в 80 років (1918—1998) Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика / голов.ред. В. М. Гирін, Б. П. Криштопа. — К. : [б.в.], 1998. — 323 с.
- ↑ Базарнова Марія Антонівна — ЕСУ
- ↑ Керівництво Всеукраїнської асоціації клінічної хімії та лабораторної медицини