Ситенко Михайло Іванович

науковець, ортопед-травматолог

Миха́йло Іва́нович Сите́нко (31 жовтня (12 листопада) 1885(18851112), село Рябушки, нині Лебединського району Сумської області — 13 січня 1940, Харків) — український хірург-ортопед, травматолог. Член-кореспондент Всеукраїнської Академії Наук (з 1936)[1]. Заслужений діяч науки УРСР (1936)[1].

Михайло Іванович Ситенко
Ситенко Михайло Іванович.gif
Народився 12 листопада 1885(1885-11-12)
Рябушки, Лебединський район, Україна
Помер 13 січня 1940(1940-01-13) (54 роки)
Харків, Українська РСР, СРСР
Поховання
Місце проживання Харків
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Ukrainian Soviet Socialist Republic (1937-1949).svg Українська РСР
Національність українці
Діяльність лікар, хірург, викладач університету, науковець
Alma mater Імператорський Харківський університет (1910)
Галузь ортопедія, травматологія і протези
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна і Державна установа "Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка Національної академії медичних наук України"
Посада директор
Звання член-кореспондент і професор[d]
Ступінь докторський ступінь (1924)
Аспіранти, докторанти Алексєєнко Іван Пименович
Членство НАН України
Нагороди
Заслужений діяч науки і техніки Української РСР

ЖиттєписРедагувати

Михайло Іванович Ситенко народився в селі Рябушки, нині Сумської області.

По закінченні медичного факультету Харківського університету працював у Харківському жіночому медичному інституті[2].

У 1914—1918 роках перебував на військовій службі[3].

Від 1921 року — головний лікар Харківського медико-механічного інституту, з 1926 року — директор Харківського науково-дослідного інституту ортопедії та травматології[4] і керівник першої в Україні кафедри ортопедії при Харківському інституті вдосконалення лікарів.

Засновник і редактор журналу «Ортопедия и травматология» (1927 — 1941). Ініціатор, організатор і голова Першого Всеукраїнського з’їзду ортопедів, травматологів і працівників протезної справи (1936), який став першим з'їздом за даною спеціальністю в СРСР[3].

М.І. Ситенко створив нові форми травматологічних лікувальних установ в Україні, працював у галузі військово-польової хірургії, кісткової пластики, травматології, розробив близько 20 оригінальних операцій при вродженому вивиху кульшового суглоба, звичних вивихах плечового суглоба, псевдоартрозах[5][6].

Ім'я Михаїла Ситенко 1940 року надано Українському науково-дослідному інституту ортопедії та травматології у Харкові[5].

Організаторська діяльністьРедагувати

Працюючи на посаді директора Харківського науково-дослідного інституту ортопедії та травматології здійснив заходи по оптимізації та реорганізації діяльності закладу[1]:

  • збільшив кількість ліжок у 2,5 рази (з 60 до 150)
  • започаткував 4 відділення та амбулаторію
  • створив на базі Інституту курси підвищення кваліфікації лікарів з надання ортопедо-травматологічної допомоги
  • заснував дитячий ортопедичний профілакторій (1932 р.)
  • відкрив дослідну станцію з перекваліфікації та працевлаштування інвалідів-травматиків (1932 р.)
  • заснував першу в Україні лабораторію з біомеханіки (1934 р.)

Наукові праціРедагувати

Автор близько. 60 наукових праць. Докторська дисертація була присвячена проблемі кісткової пластики при лікуванні псевдоартрозів - «О свободной костной автопластике при псевдоартрозах» (1924)[3][6].

  • О свободной костной автопластике при псевдоартрозах. — Х., 1924;
  • Об организации лечебной помощи пострадавшим от несчастных случаев // Ортопедия и травматология. — 1927. — № 5–6. — С. 160;
  • Основные принципы консервативного и оперативного лечения переломов трубчатых костей // Новый хирургический архив. — 1931. — Т. 23. — Кн. №№ 1–2. — С. 271;
  • О роли ортопедии в системе советского здравоохранения и об основных принципах организации ортопедической помощи // Новый хирургический архив. — 1931. — Т. 23. — Кн. №№ 1–2. — С. 337;
  • Дистрофические процессы в костях и суставах // Ортопедия и травматология. — 1935. — № 1. — С. 9;
  • Некоторые руководящие положения из учения об огнестрельных переломах и их лечении // Ортопедия и травматология. — 1940. — № 1. — С. 7.
  • Избранные труды / Под ред. Коржа А. А., Панкова Е. А. — К.,1991.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Голубєва І.В.; Шевченко, О.Г.; Танькут, О.В.; Динник, О.А. (2020). Михайло Іванович Ситенко (до 135-річчя від дня народження). Ортопелия, травматология и протезирование, № 4, С. 102-104. https://doi.org/10.15674/0030-598720204102-104
  2. Тиханский, Денис Сергеевич; Устинова, Анастасия Валерьевна; Усенко, Светлана Георгиевна (17 травня 2016). М. И. Ситенко – выдающийся ортопед-травматолог (рос.). Процитовано 27 вересня 2019. 
  3. а б в Елена (27 лютого 2018). СИТЕНКО Михайло Іванович. Лебедин (укр.). Процитовано 27 вересня 2019. 
  4. Корж М.О., Диннік О.А. (2019). Витоки інституту імені професора М.І. Ситенка (українська). Харків: РА "ІРІС". с. 104. ISBN 978-617-7753-00-0.
  5. а б Ситенко Михайло Іванович. www.nas.gov.ua (uk-UA). Процитовано 27 вересня 2019. 
  6. а б СИТЕНКО Михаил Иванович — Большая Медицинская Энциклопедия. xn--90aw5c.xn--c1avg. Процитовано 27 вересня 2019. 

ЛітератураРедагувати