Відкрити головне меню

Ценковський Лев Семенович

ботанік, протозоолог і бактеріолог

Лев Семе́нович Ценко́вський (*1 (13) жовтня 1822(18221013), Варшава — †25 вересня (7 жовтня) 1887, Ляйпциг) — польсько-український ботанік, протозоолог і бактеріолог який жив і працював в Україні. В міжнародній науковій літературі знаний як: Lev Semenovich Cienkowski. Засновник першої школи вітчизняних мікробіологів.

Лев Семенович Ценковський
Tsenkovsky Lev Semyonovich.jpg
Народився 1 (13) жовтня 1822
Варшава, Російська імперія
Помер 25 вересня (7 жовтня) 1887 (64 роки)
Лейпциг, Королівство Саксонія, Німецька імперія
Місце проживання Україна
Громадянство
(підданство)
Flag of the Russian Empire (black-yellow-white).svg Російська імперія
Національність Польща Польща
Діяльність зоолог, ботанік, мікробіолог
Alma mater фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університету[d]
Сфера інтересів мікологія, водорості
Заклад Санкт-Петербурзький державний університет і ХНУ імені В. Н. Каразіна
Вчене звання Професор
Науковий ступінь Доктор ботаніки
Аспіранти, докторанти Мечников Ілля Ілліч і Фамінцин Андрій Сергійович[d]
Член Петербурзька академія наук
Нагороди

Від 1839 року жив і працював у Росії, від 1865 року в Україні: у 1865—1871 роках професор Новоросійського університету (сьогодні – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) в Одесі, від 1871 року — Харківського університету). Член-кореспондент Петербурзької АН в 1881 р. Заснував при Харківському ветеринарному інституті (разом з А. С. Раєвським) ветеринарну бактеріологічну станцію, де виготовлялись вакцини проти сибірки.

Зміст

Наукова діяльністьРедагувати

Ценковський перший створив справжню наукову ботанічну лабораторію з широким застосуванням мікроскопії. Вивчаючи найпростіші форми на межі рослин і тварин, він основну увагу, як природодослідник з широким біологічним кругозором, звертав не тільки на їх морфологію, а й, головне, на еволюцію розвитку. Л. С.Ценковський був переконаним прибічником еволюційних поглядів ще до появи «Походження видів» Ч. Дарвіна. Він описав 43 нові види мікроорганізмів, його праці мали велике значення для розвитку агрономії, ветеринарії і медицини.

Ценковський — один із засновників онтогенетичної методи вивчення нижчих рослин і нижчих тварин, на підставі якої він зробив висновок про єдність рослинного і тваринного світу.

У 1881 р. вакцину проти сибірки виготовив Пастер. Патент на спосіб її виготовлення придбала торговельна фірма. Коли в 1882 р. Ценковський приїхав до Парижа, щоб ознайомитися із способом виготовлення протисибіркової вакцини, йому в цьому було відмовлено. Повернувшись на батьківщину, Ценковський, не маючи ніякої підтримки від уряду, у вкрай несприятливих умовах створив лабораторію на задвірках Харківського ветеринарного інституту. Після наполегливої творчої роботи (за підтримки Олександра Шалашникова) він винайшов оригінальний спосіб виготовлення вакцини проти сибірки, більш дійової, ніж виготовленої за методом Пастера. Спосіб виготовлення протисибіркової вакцини за Ценковський, з деякими змінами, застосовується й тепер. Сприяв організації пастерівської станції у Харкові (1887). За наукову працю назвали «українським Пастером»[1]

Нові організмиРедагувати

Ценковський винайшов багато нових організмів. Як зразок:

Протозоа:

  • Amoebidium parasiticurn Cienk.
  • Ciliophrys infusionum (Cienkowski, 1876)
  • Pocheina rosea (Cienk.) A.R. Loebl. & Tappan
  • Vampyrella spirogyrae Cienk.

Бактерії

  • Leuconostoc mesenteroides (Cienk.) Tiegh

Гриби:

  • Entophlyctis confervae-glomeratae (Cienk.) Sparrow 1943
  • Leptophrys vorax (Cienk.) Zopf
  • Sorodiplophrys stercorea (Cienk.) L.S. Olive & Dykstra 1975
Cienk. є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Ценковський Лев Семенович.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI).

Наукові статтіРедагувати

  • «Zur Befruchtung d. Juniperus communis» («Bull. soc. nat. Moscou». 1853, № 2)
  • «Bemerkungen liber Stein's Acineten Lehre» («Bull. Acad. S.-Petersb.», 1855, XIII)
  • «Algologische Studien» («Bot. Ze itschrift», 1855)
  • «О самозарождении» (СПб., 1855);
  • «Zur Genesis eines einzeiligen Organismus» («Bull. Acad. S.-Petersb.», 1856. XIV);
  • «Ueber meinen Beweis für die Generatia primaria» (ibid., 1858, XVII);
  • «Ueber Cystenbildung hei Infusorien» («Zeitschr. wiss. Zoologie», 1855, XVI);
  • «Rhisidium Confervae Glomeratae» («Bot. Zeit.», 1857);
  • «Die Pseudogonidien» («Jahrb. wiss. Bot.», 1852, I);
  • «Ueber parasitische Schläuche auf Crustaceen und einigen Insectenlarven» («Bot. Zeitschr.», 1861);
  • «Zur Entwickelungsgeschichte der Myxomyceten» («Jahrb. wiss. Bot.», 1862, XIII);
  • «Das Plasmodium» (ibid., 1863, III);
  • «Ueber einige Chlorophyllhaltige Gloeocapsen» («Bot. Zeit.», 1865);
  • «Beiträge z. Kenntniss d. Monaden» («Arch. micr. Anatomie», 1865, I);
  • «Ueber den Bau und die Entwickelung der Labyrinthulaceen» (ibid., 1867, III);
  • «Ueber die Clathrulina» (ibid.);
  • «Ueber Palmellaceen und einige Flagellaten» (ibid., 1870, VI; то же «Труды 2-го съезда рус. естеств. и врачей»);
  • «Ueber Schwärmerbildung bei Noctiluca miliaris» («Arch. micr. Anat», 1871, VII);
  • «Ueber Schwärmerbildung bei Radiolarien» (ib.);
  • «Die Pilze der Kahmhaut» («Bull. Acad. S.-Petersb.», 1872, XVII);
  • «Ueber Noctiluca miliaris» (ibid., 1873, IX);
  • «О генетической связи между Mycoderma vini, Pénicillium viride и Domatium pullullans» («Труды 4-го съезда русск. естеств. и врачей», 1872);
  • «Ueber Palmellen-Zustand bei Stigeocionium» («Bot. Zeit.», 1876);
  • «К морфологии сем. Ulothrichineae» («Тр. общ. испыт. прир. Харьков. Унив.», 1877, то же «Bull. Acad. S.-Petersb.», 1876);
  • «Ueber einige Rhizopoden und verwandte Organismen» («Arch. micr. Anat.», 1876, т. XII);
  • «Zur Morphologie der Bactérien» («Mém. Acad. S.-Petersb.», сер. 7, т. XXV);
  • «Отчет о беломорской экскурсия 1880 г.» («Труды СПб. Общ. Естеств.», 1881, XII);
  • «Микроорганизмы. Бактериальные образования» (Харьк., 1882);
  • «О пастеровских прививках» («Труды Вольн. Эконом. Общ.», 1883, 1884);
  • «Отчет о прививках антракса в больших размерах» («Сборн. Херсонск. земства», III, 1886).
  • Юбилейная речь Ценковского, носящая автобиографический характер (см. «Южный Край», 1886).

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати