Утевський Арон Михайлович

Арон Михайлович Утевський (* 3 липня 1904(19040703), Конотоп — † 3 вересня 1988) — український, радянський біохімік, член-кореспондент АН УРСР.

Утевський Арон Михайлович
Народився 3 липня 1904(1904-07-03)
Конотоп, Конотопський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер 3 вересня 1988(1988-09-03) (84 роки)
Київ, СРСР
Поховання Міське кладовище № 2 (Харків)
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність біохімік
Alma mater ХНУ імені В. Н. Каразіна
Сфера інтересів біохімія
Заклад ХНУ імені В. Н. Каразіна
Член НАН України

ЖиттєписРедагувати

Народився в родині фармацевта. В юності мріяв стати літератором.

Вступив на біологічний факультет Харківського університету, маючи намір отримати природно-наукову освіту, щоб стати письменником з широким кругозором. Однак поступово біохімія стала для Утевського головною справою, а література перемістилася на другий план.

У 1924 р. закінчив Харківський Інститут Народної Освіти (1924)

У 1928—1931 рр. працював в Українському Біохімічному Інституті.

У 1931—1975 рр. завідував кафедрою біохімії Харківського медичного інституту, одночасно очолював біохімічні відділи Українського інституту експериментальної медицини і Всеукраїнського інституту ендокринології та органотерапії (нині ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В. Я. Данилевського НАМН України»).

C 1935 р. — доктор наук, c 1939 р. — член-кореспондент Академії наук УРСР.

У роки німецько-радянської війни виконував обов'язки директора Киргизького медичного інституту.

У 1975 р створив і очолив в Інституті проблем кріобіології і кріомедицини АН УРСР лабораторію кріобіохіміі нейрогуморальних систем, потім реорганізовану в відділ. Основним напрямком досліджень відділу стало вивчення механізмів регуляції і ауторегуляції біохімічних процесів.

Наукова діяльністьРедагувати

Основоположник досліджень з обміну катехоламінів — з'єднань, близьких до гормону адреналіну. Встановив природу і функцію метаболітів цих гормонів-медіаторів та їх значення для фізіології і патології, розробив нові методи їх досліджень. Дослідження наукової школи професора Утевського показали, що в процесі перетворення гормон не припиняє діяльності в організмі, загибель гормону є початком життя нових регуляторів, які відіграють важливу роль в життєдіяльності організму. Монографія Утевського «Біохімія адреналіну» (1939 р.) започаткувала розвиток біохімії катехоламінів в СРСР.

Вперше досліджував перетворення в м'язах піровиноградної кислоти в молочну кислоту.

Розробив метод кріоконсервування зрізів щитовидної залози. АутологічнийЇ кріоконсервований матеріал використовується в якості трансплантата для корекції гіпофункції щитовидної залози у людини.

Опублікував близько 250 робіт в області біохімії, підготував 65 кандидатів наук і 21 доктори наук. Автор ряду робіт в області філософії природознавства та історії науки. Остання книга «Шляхи дослідження і дослідження шляху» залишилася незавершеною.

Премія НАН України імені О. В. Палладіна 1980 р. за цикл праць, присвячених вивченню обміну адренергічних гормонів-медіаторів (катехоламінів).

Літературна творчістьРедагувати

Вірші, оповідання, нариси Утевського друкувалися в газетах і журналах. Після виходу повісті «Чорна вода» був прийнятий до Спілки письменників. П'єса «Пам'ятні зустрічі» ставилася в багатьох театрах Радянського Союзу і Болгарії.

ЛітератураРедагувати