Відкрити головне меню

Протопопов Віктор Павлович (* 22 жовтня 1880, Юрки — † 29 листопада 1957) — український та радянський психіатр, академік АН УРСР.

Віктор Павлович Протопопов
Protopopov.gif
Народився 22 жовтня 1880(1880-10-22)
Юрки, Полтавська область
Помер 29 листопада 1957(1957-11-29) (77 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання Байкове кладовище
Громадянство СРСР СРСР
Діяльність психіатр
Alma mater Військово-медична академія
Сфера інтересів психіатрія
Заклад Пермський державний університет
Науковий ступінь академік АН УРСР
Член НАН України
Нагороди
Орден Леніна Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора

Вихованець патофізіологічної школи В. М. Бехтерєва. Заснував патофізіологічну школу в радянській психіатрії. Разробив оригінальні методики дослідження вищої нервової діяльності, описав симпатико-тонічний синдром при маніакально-депресивному психозі (Тріада Протопопова). Увів у практику терапію сном, методики дезінтоксикаційної терапії, дієтотерапії. Багато зробив для післявоєнного відновлення закладів психіатрії в Україні. Автор 160 наукових робіт, у тому числі 5 монографій. Науковий напрямок — патофізіологія психозів. Під його керівництвом виконані 5 докторських і 5 кандидатських дисертацій. Нагороджений двома орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора.

БіографіяРедагувати

Народився в селі Юрки Хорішківської волості Кобеляцького повіту Полтавської губернії. У 1906 году закінчив Військово-медичну академію, продовжив роботу на кафедрі психіатрії під керівництвом Бехтерєва. У 1909 году захистив докторську дисертацію «Про соединённо-двигательные реакции на звуковые раздражители». З 1911 по 1921 рік продовжував працювати з Бехтерєвим на посаді приват-доцента в його клінічній лабораторії. З 1921 — професор кафедри психіатрії Пермського університету. У 1923 призначений головою кафедри психіатрії Харківського медичного інституту.

Заслужений діяч науки УРСР (з 1934). У 1935 став членом Української академії наук. З 1944 — керівник кафедри психіатрії Клінічного інституту Київської спілки лікарів. Академік АН УРСР (з 1945).

 
Могила Віктора Протопопова

Помер 29 листопада 1957 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

Тріада ПротопоповаРедагувати

Тріада Протопопова, також «Синдром Протопопова» — комплекс симпатико-тоничних симптомів при маніакально-депресивному психозі: тахікардія, розширені зіниці, запори.

ПублікаціїРедагувати

  • Протопопов В. П. Соматический синдром, наблюдаемый в течение маниакально-депрессивного психоза. // Научная медицина. — 1920. — № 7. — С. 721–749.
  • Протопопов В. П. Цель и задачи, выполнению которых я посвятил свою жизнь // Протопопов В. П. Избранные труды. — Киев: АН УССР, 1961. — С. 533–536
  • «О сочинительной двигательной реакции на звуковые раздражения» (1909)
  • «Менструальные расстройства при маниакально-депрессивном психозе» (1919)
  • «Соматический синдром, наблюдаемый в течение маниакально-депрессивного психоза» (1920)
  • «Объективный метод изучения поведения человека и высших животных» (1924)
  • «Условия образования моторных навыков и их физиологическая характеристика» (1935)
  • «К вопросу об организации терапии психозов» (1935)
  • «Принципы и методы охранительной терапии»(1937)
  • «Патофизиологические особенности в деятельности центральной нервной системы при шизофрении» (1938)
  • «Патофизиологические основы рациональной терапии шизофрении» (1946)
  • «Состояние и пути дальнейшего развития на Украине учения И. П. Павлова о физиологии и патологии высшей нервной деятельности» (1950)
  • "Образование моторных навыков у животных по методу «стимул-преграда» (1950)
  • «Процессы отвлечения и обобщения (абстракции) у животных и человека» (1950)
  • «Итоги работ в области психиатрии, физиологии и патологии высшей нервной деятельности, проведённые нами за последние 20 лет» (1953)
  • «Обмен веществ при маниакально-депрессивном психозе, терапия и профилактика этого психоза» (1955)
  • «Проблема маниакально-депрессивного психоза» (1957)

ПосиланняРедагувати