Воробйов Володимир Петрович
Володи́мир Петро́вич Воробйо́в (27 липня 1876, Одеса — 31 жовтня 1937, Харків) — видатний вчений-анатом, основоположник української наукової школи анатомів, один з організаторів Українського інституту експериментальної медицини ім. І. І. Мечнікова, заслужений професор СРСР, академік АН УРСР, завідувач кафедри анатомії Харківського медичного інституту [1].
| Володи́мир Петро́вич Воробйо́в | |
|---|---|
 | |
| Народився |
27 червня 1876 Одеса |
| Помер |
31 жовтня 1937 (61 рік) Харків |
| Поховання | 13-е міське кладовище |
| Країна |
 СРСР |
| Діяльність | лікар |
| Alma mater | Імператорський Харківський університет |
| Галузь | анатомія |
| Заклад | Харківський медичний інститут |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор медичних наук |
| Науковий керівник | Білоусов О. |
| Відомі учні | Шабадаш Арнольд Леонович Синельников Р. Д.Лазаріс Яків Аронович |
| Членство | НАН України |
| Відомий завдяки: | харківській школі функціональної динамічної анатомії |
| Нагороди |
  |
 Воробйов Володимир Петрович у Вікісховищі | |
Життєпис ред.
В. П. Воробйов народився 13 (27) липня 1876 року в Одесі Одесі в заможній родині купця. Він молодша дитина і єдиний син серед восьми дітей. У 1886 р Володимира зарахували до Рішельєвської гімназії — найстарішого і привілейованого середнього навчального закладу міста. Вирішальне значення у виборі майбутньої професії зіграв брат матері — відомий лікар Теофіл Гнатович Вдовиковський. У 1897 році закінчив гімназію та вступив до медичного факультету Імператорського Харківського університету. Вже на першому курсі Володимир захопився анатомією і незабаром став улюбленим учнем професора Олексія Костянтиновича Бєлоусова, який читав повний курс нормальної анатомії [2].
В 1903 році закінчив з відзнакою медичний факультет університету й працював помічником прозектора на кафедрі анатомії, у 1906 році став прозектором. В 1908 році захистив докторську дисертацію «Иннервация сухожилий у человека» [3].
У 1908–1910 роках читав курс нормальної анатомії студентам медичного факультету Харківського Університету. У 1910 році почав читати курс анатомії для слухачок Жіночого медичного інституту Харківського медичного товариства, де у 1916 році затверджений у званні професора. У 1918 році В. П. Воробйов обраний професором кафедри нормальної анатомії Харківського університету, яку очолював до 1937 року [1].
У 1919–1921 роках читав курс анатомії людини в Софійському університеті, видав підручник, створив анатомічний музей (1920). Болгарські вчені вважають його одним з фундаторів медичного факультету Софійського університету, засновником кафедри анатомії та медичної морфологічної науки в Болгарії, яка носить ім’я В. П. Воробйова [3].
З 1921 року і до кінця життя завідував кафедрою Харківського медичного інституту.
У 1924 році він (єдиний у країні) удостоєний звання Заслуженого професора СРСР. В. П. Воробйов — один із засновників Українського інституту експериментальної медицини, де завідував відділом морфології та був заступником директора з науки (1927–1937).
У 1927 році за роботи з анатомії професор удостоєний премії ім. В. І. Леніна.
У 1932 році Володимир Петрович заснував у Харкові на кафедрі анатомії перший в світі «Музей становлення людини». У 1934 році В. П. Воробйов обраний академіком АН УРСР і нагороджений орденом Леніна [3].
Володимир Петрович обирався депутатом Харківської обласної ради, був членом Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету УРСР (1935), багатьох медичних товариств та редакційних колегій журналів, у роботі яких брав активну участь [2].
В. П. Воробйов помер після операції 31 жовтня 1937 року у Харкові. Прах поховано на 13-му міському кладовищі.
Наукова та педагогічна робота ред.
В. П. Воробйов створив в Харківському медичному інституті найбільшу наукову школу анатомів, яка посіла провідне місце в розвитку цієї науки. Одним з перших почав розробку функціональної динамічної анатомії. Відкрив нові закони структурної організації нервової системи. Створив принципово новий метод макромікроскопічного дослідження, який дозволив вивчати будову окремих структурних частин на цілісному організмі. Вчений є основоположником стереоморфології, автором методу вшитих електродів для хронічних досліджень периферичної нервової системи. Академік розкрив закономірності розподілу нервових волокон на серці, вперше в науці описав шість нервових сплетінь серця, а також проводив дослідження іннервації шлунка.
В. П. Воробйов запропонував нову методику збереження тіл і органів померлих (разом з біохіміком Б. І. Збарським і колегами виконав бальзамування тіла В. І. Леніна у 1924 р.).
Вчений є автором побудованого на основі нових підходів «Атласа анатомии человека» у п’яти томах, який виданий після його смерті (1938–1942) [3].
Опублікував більше 70 наукових праць, зокрема:
- Исследование нервной системы человека и животных. Методика исследования нервных элементов макро-микроскопической области. — Берлін, 1925 (німецькою мовою) [1];
- Анатомія людини. — Т. 1. — Харків, 1934.
- Короткий підручник анатомії людини: Т. 1 — 2. — Київ, 1936—1938.
- Атлас анатомии человека: Т. 1 — 5. — Москва — Ленинград, 1946—1948.
- Избранные труды. — Ленинград, 1958.
Нагороди та відзнаки ред.
- Заслужений професор СРСР (1924 р.);
- Премія ім. В. І. Леніна (1927 р.);
- Орден Леніна (1934 р.);
- Академік АН УРСР (1934 р.) [3].
Вшанування пам'яті ред.
Ім'ям академіка названі вулиця та провулок уХаркові [4].
Пам’ятна дошка на честь В. П. Воробйова встановлена на фасаді кафедри анатомії людини Харківського національного медичного університету за адресою проспект Незалежності, 12: «В цьому будинку з 1903 по 1937 рр. працював видатний український вчений академік В. П. Воробйов» [5].
За його ініціативою на проспекті Науки, 4 (колишній Леніна) збудований морфологічний — тепер головний корпус Харківського національного медичного університету. У 2000 р. на території університету відкрито пам’ятник — бюст видатному анатому, науковцю, викладачу [1].
Ім'ям вченого названа вулиця в Одесі.
Примітки ред.
- ↑ а б в г Воробйов Володимир Петрович. / В. М. Лупир, В. В. Бобін // Вчені Харківського державного медичного університету / за ред. акад. А. Я. Циганенка. – Харків, 2003. – С. 117.
- ↑ а б Выдающийся ученый-анатом Владимир Петрович Воробьев (к 140-летию со дня рождения). / Ж. Н. Перцева // Вірні клятві Гіппократа: розповіді про тих, хто є взірцем для прийдешніх поколінь лікарів / за ред. В. М. Лісового, В. А. Капустника, Ж. М. Перцевої ; Харківський національний медичний університет. – Харків : ХНМУ, 2020. – С. 97-107.
- ↑ а б в г д Петрова, З. П. Воробйов Володимир Петрович (1876-1937). // Видатні вихованці Харківської вищої медичної школи : біобібліографічний довідник / за заг. ред. В. М. Лісового. – Харків : ХНМУ, 2010. – С. 43-44.
- ↑ Дмитриева Е.Н., Дьякова Е.В., Харченко Н.М; под общ. ред. Куделко С.М. (2011). Харьков: справочник по названиям: 7000 улиц, площадей, скверов, районов... Харьков: «Издательство САГА». с. 56. ISBN 978-617-575-024-7.
- ↑ Воробйов В. П. Історія Харкова у пам’ятних дошках: фактографічні та бібліографічні відомості : блог / Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка.
Джерела та література ред.
- Синельников Р. Д.. Видатний радянський анатом Володимир Петрович Воробйов" (рос.). — Харків:. Кн-газ. видавництво, 1952 р.
- Украинская советская энциклопедия: В 12 т., 13 кн. — Т. 2. — К. : ГР УСЭ, 1979. — С. 331—332.
- Леонід Гіттік. Видатний радянський анатом Володимир Петрович Воробйов, у кн.: Збірка праць студентського наукового товариства Харківського медичного інституту, № 8, Харків, 1949.
- Прилуцький В. І. Воробйов Володимир Петрович [Архівовано 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 631. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Перцева Ж. М. . Воробйов Володимир Петрович [Архівовано 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — ISBN 966-02-2074-X.
Посилання ред.
- Воробйов Володимир Петрович // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Прес-центр[недоступне посилання з червня 2019]
- Хіміко-біологічний факультет [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]