Воробйов Володимир Петрович

вчений-анатом

Володи́мир Петро́вич Воробйо́в (27 липня 1876, Одеса — 31 жовтня 1937, Харків) — видатний вчений-анатом, основоположник української наукової школи анатомів, один з організаторів Українського інституту експериментальної медицини ім. І. І. Мечникова, заслужений професор СРСР, академік АН УРСР, завідувач кафедри анатомії Харківського медичного інституту[1].

Володи́мир Петро́вич Воробйо́в
Народився27 червня 1876(1876-06-27)
Одеса
Помер31 жовтня 1937(1937-10-31) (61 рік)
Харків
Поховання13-е міське кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСРСР СРСР
Діяльністьлікар Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materІмператорський Харківський університет
Галузьанатомія
ЗакладХарківський медичний інститут
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор медичних наук
Науковий керівникБілоусов О.
Відомі учніШабадаш Арнольд Леонович Синельников Р. Д.Лазаріс Яків Аронович
ЧленствоНАНУ Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:харківській школі функціональної динамічної анатомії
Нагороди
орден Леніна
Ленінська премія

Життєпис

ред.

В. П. Воробйов народився 13 (27) липня 1876 року в Одесі Одесі в заможній родині купця. Він молодша дитина і єдиний син серед восьми дітей. У 1886 р Володимира зарахували до Рішельєвської гімназії — найстарішого і привілейованого середнього навчального закладу міста. Вирішальне значення у виборі майбутньої професії зіграв брат матері — відомий лікар Теофіл Гнатович Вдовиковський. У 1897 році закінчив гімназію та вступив до медичного факультету Імператорського Харківського університету. Вже на першому курсі Володимир захопився анатомією і незабаром став улюбленим учнем професора Олексія Костянтиновича Бєлоусова, який читав повний курс нормальної анатомії[2].

В 1903 році закінчив з відзнакою медичний факультет університету й працював помічником прозектора на кафедрі анатомії, у 1906 році став прозектором. В 1908 році захистив докторську дисертацію «Иннервация сухожилий у человека»[3].

У 1908—1910 роках читав курс нормальної анатомії студентам медичного факультету Харківського Університету. У 1910 році почав читати курс анатомії для слухачок Жіночого медичного інституту Харківського медичного товариства, де у 1916 році затверджений у званні професора. У 1918 році В. П. Воробйов обраний професором кафедри нормальної анатомії Харківського університету, яку очолював до 1937 року[1].

У 1919—1921 роках читав курс анатомії людини в Софійському університеті, видав підручник, створив анатомічний музей (1920). Болгарські вчені вважають його одним з фундаторів медичного факультету Софійського університету, засновником кафедри анатомії та медичної морфологічної науки в Болгарії, яка носить ім'я В. П. Воробйова[3].

З 1921 року і до кінця життя завідував кафедрою Харківського медичного інституту.

У 1924 році він (єдиний у країні) удостоєний звання Заслуженого професора СРСР. В. П. Воробйов — один із засновників Українського інституту експериментальної медицини, де завідував відділом морфології та був заступником директора з науки (1927—1937).

У 1927 році за роботи з анатомії професор удостоєний премії ім. В. І. Леніна.

У 1932 році Володимир Петрович заснував у Харкові на кафедрі анатомії перший в світі «Музей становлення людини». У 1934 році В. П. Воробйов обраний академіком АН УРСР і нагороджений орденом Леніна[3].

Володимир Петрович обирався депутатом Харківської обласної ради, був членом Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету УРСР (1935), багатьох медичних товариств та редакційних колегій журналів, у роботі яких брав активну участь[2].

В. П. Воробйов помер після операції 31 жовтня 1937 року у Харкові. Прах поховано на 13-му міському кладовищі.

Наукова та педагогічна робота

ред.

В. П. Воробйов створив в Харківському медичному інституті найбільшу наукову школу анатомів, яка посіла провідне місце в розвитку цієї науки. Одним з перших почав розробку функціональної динамічної анатомії. Відкрив нові закони структурної організації нервової системи. Створив принципово новий метод макромікроскопічного дослідження, який дозволив вивчати будову окремих структурних частин на цілісному організмі. Вчений є основоположником стереоморфології, автором методу вшитих електродів для хронічних досліджень периферичної нервової системи. Академік розкрив закономірності розподілу нервових волокон на серці, вперше в науці описав шість нервових сплетінь серця, а також проводив дослідження іннервації шлунка.

В. П. Воробйов запропонував нову методику збереження тіл і органів померлих (разом з біохіміком Б. І. Збарським і колегами виконав бальзамування тіла В. І. Леніна у 1924 р.).

Вчений є автором побудованого на основі нових підходів «Атласа анатомии человека» у п'яти томах, який виданий після його смерті (1938—1942)[3].

Опублікував більше 70 наукових праць, зокрема:

  • Исследование нервной системы человека и животных. Методика исследования нервных элементов макро-микроскопической области. — Берлін, 1925 (німецькою мовою)[1];
  • Анатомія людини. — Т. 1. — Харків, 1934.
  • Короткий підручник анатомії людини: Т. 1 — 2. — Київ, 1936—1938.
  • Атлас анатомии человека: Т. 1 — 5. — Москва — Ленинград, 1946—1948.
  • Избранные труды. — Ленинград, 1958.

Нагороди та відзнаки

ред.

Вшанування пам'яті

ред.

Ім'ям академіка названа вулиця у Харкові[4]. 29 квітня 2024 року Провулку Воробйова було повернуто історичну назву Скрипниківський[5].

Пам'ятна дошка на честь В. П. Воробйова встановлена на фасаді кафедри анатомії людини Харківського національного медичного університету за адресою проспект Незалежності, 12: «В цьому будинку з 1903 по 1937 рр. працював видатний український вчений академік В. П. Воробйов»[6].

За його ініціативою на проспекті Науки, 4 (колишній Леніна) збудований морфологічний — тепер головний корпус Харківського національного медичного університету. У 2000 р. на території університету відкрито пам'ятник — бюст видатному анатому, науковцю, викладачу[1].

Ім'ям вченого названа вулиця в Одесі.

Джерела та література

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в г Воробйов Володимир Петрович. / В. М. Лупир, В. В. Бобін // Вчені Харківського державного медичного університету / за ред. акад. А. Я. Циганенка. – Харків, 2003. – С. 117.
  2. а б Выдающийся ученый-анатом Владимир Петрович Воробьев (к 140-летию со дня рождения). / Ж. Н. Перцева // Вірні клятві Гіппократа: розповіді про тих, хто є взірцем для прийдешніх поколінь лікарів / за ред. В. М. Лісового, В. А. Капустника, Ж. М. Перцевої ; Харківський національний медичний університет. – Харків : ХНМУ, 2020. – С. 97-107.
  3. а б в г д Петрова, З. П. Воробйов Володимир Петрович (1876-1937). // Видатні вихованці Харківської вищої медичної школи : біобібліографічний довідник / за заг. ред. В. М. Лісового. – Харків : ХНМУ, 2010. – С. 43-44.
  4. Дмитриева Е.Н., Дьякова Е.В., Харченко Н.М; под общ. ред. Куделко С.М. (2011). Харьков: справочник по названиям: 7000 улиц, площадей, скверов, районов... Харьков: «Издательство САГА». с. 56. ISBN 978-617-575-024-7.
  5. Про перейменування об’єктів топонімії міста Харкова. Офіційний сайт Харківської міської ради. 29 квітня 2024. Архів оригіналу за 24 червня 2024. Процитовано 29 квітня 2024.
  6. Воробйов В. П. Історія Харкова у пам’ятних дошках: фактографічні та бібліографічні відомості : блог / Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка.

Посилання

ред.