Скрипниківський узвіз

узвіз у Харкові, Україна

Скрипниківський узвіз — узвіз в центрі міста Харкова, розташований у Київському адміністративному районі. Узвіз відгалужується від вулиці Воробйова, йде вниз за рельєфом і закінчується на перехресті з Громадянською вулицею і Слюсарним провулком.

Скрипниківський узвіз
Харків
Скрипниківський узвіз
Скрипниківський узвіз
Скрипниківський узвіз
МісцевістьЦентр
РайонКиївський
Колишні назви
Скрипницький провулок, Ломоносівський провулок, провулок Воробйова
Загальні відомості
Протяжність260 м
Координати початку49°59′37.3″ пн. ш. 36°14′09.7″ сх. д. / 49.993694° пн. ш. 36.236028° сх. д. / 49.993694; 36.236028
Координати49°59′34.2″ пн. ш. 36°14′07.1″ сх. д. / 49.992833° пн. ш. 36.235306° сх. д. / 49.992833; 36.235306
Координати кінця49°59′30.4″ пн. ш. 36°14′12.4″ сх. д. / 49.991778° пн. ш. 36.236778° сх. д. / 49.991778; 36.236778
поштові індекси61057
Транспорт
Найближчі станції метро«Історичний музей», 370 м
«Майдан Конституції», 470 м
Рухдвосторонній
Покриттяасфальт, бруківка
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлівід № 4 до № 15
Архітектурні пам'ятки№ 4, 8
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMapr2450107
Мапа
Мапа
CMNS: Скрипниківський узвіз у Вікісховищі

Історія і назва

ред.

Скрипницький провулок (нині Скрипниківський узвіз) виник у ті ж часи, що однойменна вулиця, на початку XIX століття. Так само пояснюється і його назва — провулком возили воду з Білгородської криниці, і повозки скрипіли[1].

У 1936 році Скрипницький провулок був перейменований у Ломоносівський. У 1938 році провулок отримав нову назву на честь В. П. Воробйова, анатома, дійсного члена АН УРСР, заслуженого професора СРСР. В. П. Воробйов бальзамував тіло В. Леніна за власною методикою. Крім того, він був одним із засновників анатомічного театру Жіночого медичного інституту, що розташовувався у будинку № 8[2].

У 2021 році у провулку проведено фестиваль «Самі Собі Фест». Тоді узвіз, на якому збереглися декілька історичних будівель та бруківка, став тимчасово пішохідним[3]. Після цього планувалося реконструювати його, перетворивши на пішохідну вулицю[4][5].

29 квітня 2024 року провулку повернуто історичну назву, а також він став узвозом[6].

Будинки

ред.
  • Будинок № 4 — Пам'ятка архітектури Харкова, охорон. № 570. Житловий будинок, архітектор Б. І. Гершкович, 1914 рік.
  • Будинок № 8 — Пам'ятка архітектури Харкова, охорон. № 257. Анатомічний театр Жіночого медичного інституту, архітектор О. М. Бекетов, 1911 рік. Деякий час в цьому будинку розміщувався Народний суд Київського району. Однак пізніше суд переїхав, і будинок залишився напризволяще. У Скрипниківському узвозі знімали деякі епізоди фільму «Дау», і вікна будинку забили дошками[7]. Будинок не використовується і стоїть із забитими дошками вікнами.
  • Будинок № 15 — Колишня фабрика Федора Муравйова, який успадкував булочну і кондитерську від свого батька купця Іларіона Муравйова. На фабриці випікали хліб, виготовляли макаронні і кондитерські вироби[8].

Примітки

ред.
  1. Е. А. Плотичер. История улиц и площадей Харькова. Район улицы Пушкинской. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 27 вересня 2020. [Архівовано 2020-09-30 у Wayback Machine.]
  2. О. В. Дьякова. Університет імені В. Н. Каразіна на мапі Харкова (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 грудня 2020. Процитовано 29 листопада 2020.
  3. Самі Собі Фест. kh.vgorode.ua (рос.). Процитовано 29 квітня 2024.
  4. Переулок Воробьева планируют сделать пешеходным для проведения там на постоянной основе различных культурных мероприятий. Официальный сайт Харьковского городского совета. 24 березня 2021.
  5. Улицу в центре сделают пешеходной. СтройОбзор. 25 травня 2021.
  6. Про перейменування об’єктів топонімії міста Харкова. Офіційний сайт Харківської міської ради. 29 квітня 2024. Архів оригіналу за 24 червня 2024. Процитовано 29 квітня 2024. [Архівовано 2024-06-24 у Wayback Machine.]
  7. В одном из переулков в центре Харькова когда-то открылся анатомический театр. 21 квітня 2015. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 29 листопада 2020.
  8. Андрей Парамонов (2 лютого 2018). Прогулки по Харькову: фабрика Федора Муравьева на Куликовской улице. Архів оригіналу за 6 грудня 2020. Процитовано 29 листопада 2020.

Джерела

ред.