Національний авіаційний університет

університет в Києві, Україна

Національний авіаційний університет — авіаційний заклад вищої освіти в Києві. В університеті навчається близько 25 тисяч студентів із 55 країн світу. Потужні науково-педагогічні школи дають можливість готувати не лише фахівців інженерного профілю, але й економістів, юристів, екологів, перекладачів, психологів, соціологів тощо. Навчальний процес забезпечує висококваліфікований науково-педагогічний колектив, у складі якого 15 академіків та членів-кореспондентів НАН України, 184 докторів наук, професорів і 677 кандидатів наук, доцентів. До навчального процесу залучаються провідні спеціалісти авіакомпаній і промислових підприємств. Серед викладачів — 80 лауреатів Державної премії та заслужених діячів науки і техніки.

Національний авіаційний університет
НАУ
Emblem of National Aviation University.png
Nau-gol.JPG
НАУ 1-й Корпус
50°26′24″ пн. ш. 30°25′47″ сх. д. / 50.44027652002777273° пн. ш. 30.42985082002777730° сх. д. / 50.44027652002777273; 30.42985082002777730Координати: 50°26′24″ пн. ш. 30°25′47″ сх. д. / 50.44027652002777273° пн. ш. 30.42985082002777730° сх. д. / 50.44027652002777273; 30.42985082002777730
Назва латиною National Aviation University
Тип національний
Країна Flag of Ukraine.svg Україна[2]
Розташування Київ
Гасло Vivere! Vincere! Creare!
Засновано 1933
Акредитація IV  рівня
Ректор Ісаєнко Володимир Миколайович
Студентів 25000[1]
Докторів 184
Випускники Категорія:Випускники НАУ
Адреса 03680, м. Київ, пр. Любомира Гузара, 1
Сайт www.nau.edu.ua
CMNS: Національний авіаційний університет у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Витоки університету — в авіаційних курсах, організованих київськими політехніками наприкінці XIX століття, а самостійна історія почалася в 1933 році: Постановою Ради Народних Комісарів СРСР на базі авіаційного факультету Київського політехнічного інституту був заснований Київський авіаційний інститут.

У подальшому його назва змінювалася: Київський інститут цивільного повітряного флоту (1947 рік), Київський інститут інженерів цивільної авіації (1965 рік), Київський міжнародний університет цивільної авіації (1994 рік), Національний авіаційний університет (2000 рік).

У різні роки університет очолювали Василь Подпорінов, Давид Глінчук, Никанор Таранюк, Микола Горчаков, Павло Подчасов. У 1954—1975 роках ректором працював М. Голего. Він зробив значний внесок у будівництво навчального комплексу, створення та розвиток його матеріально-технічної бази, організацію наукової роботи, формування науково-педагогічного колективу. У 1975—1988 роках університет очолював Олександр Аксьонов.

Враховуючи загальнодержавне і міжнародне визнання результатів діяльності та вагомий внесок у розвиток національної вищої освіти і науки, Указом Президента України Леоніда Кучми у вересні 2000 року університету надано статус національного.

РекториРедагувати

СтруктураРедагувати

 
План-схема НАУ
 
Літак Ан-26 на території Університету

У складі університету п'ять інститутів, 10 факультетів, шість коледжів, ліцей, училище, кафедра військової підготовки, Центр повітряного та космічного права, Європейські регіональні центри Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО).

Територія університету займає 72 га, загальна площа навчальних корпусів — 140 тис. м². У навчальному процесі використовуються 75 літаків та вертольотів, 42 авіаційні двигуни, 3 комплексні авіаційні тренажери, 240 бортових систем, моделюючих стендів, понад 6000 сучасних комп'ютерів. Студентське містечко університету це – 11 гуртожитків, їдальня на 1000 місць, інтернет-кафе, студентське «Бістро», Медичний центр, оснащений сучасним діагностично-лікувальним обладнанням, профілакторій, Центр культури і мистецтв із залом на 1500 місць, навчально-спортивний оздоровчий центр.

Книжковий фонд науково-технічної бібліотеки НАУ становить понад 2,6 млн примірників. Університет має один з найбільших у світі навчальних ангарів, навчальний аеродром, радіополігон та полігон авіаційної наземної техніки, тренажерні комплекси та навчально-науковий аеродинамічний комплекс на базі дозвукової аеродинамічної труби ТАД-2.

Навчальні підрозділиРедагувати

ІнститутиРедагувати

У складі університету 5 інститутів:

Факультети

ЛіцеїРедагувати

КоледжіРедагувати

АкадеміяРедагувати

Льотна академія Національного авіаційного університету

Центр культури та мистецтвРедагувати

 
ЦКМ і 8 корпус НАУ

Центр культури та мистецтв (ЦКМ НАУ) — було відкрито у 1979 р. ЦКМ має сцену розміром 16 метрів ширина, 12 метрів глибина, 11 метрів висота з необхідним обладнанням, гримерками, репетиційними залами, театром.

Традиційні заходи університету з 1980 року такі, як «Посвячення у студенти-авіатори», студентський фестиваль «Студентська весна» набули великої популярності в університеті до сьогодення. Жоден святковий університетський захід не проходить без участі студентської команди КВК, що була створена у 1962 році і вже в 1963 році команда КВК інституту ГВФ стала першим чемпіоном СРСР.

За рейтингом концертних залів міста Києва, ЦКМ НАУ займає третє місце після Палацу Україна та МЦКМ міста Києва (Міжнародний центр культури і мистецтв).

Студентське містечкоРедагувати

 
Гуртожиток № 7

Студентське містечко Київського інституту цивільного повітряного флоту (зараз НАУ)  засновано у 1963  році та складалось з трьох гуртожитків. Цього ж року був побудований та зданий в  експлуатацію ще один гуртожиток  по вул. Гарматній, 53 (зараз гуртожиток № 4).

Сьогодні Студентське містечко НАУ – це 12 гуртожитків, в яких проживає близько 5,5 тисяч студентів з України та багатьох країн світу. 

Гуртожитки поділяються на:

·гуртожитки секційного типу (секція — 8 кімнат, з санвузлом та кухнею) — № 7,8,9;

· гуртожитки блочного типу (дві кімнати і санвузол) — № 6,10,11,13,12

· гуртожитки коридорного типу — № 1,3,4,5.

· житлові кімнати розраховані на проживання двох або трьох осіб, умебльовані   всіма необхідними меблями та м’яким інвентарем.

Територіально всі студентські гуртожитки розташовані поряд з навчальними корпусами університету. Медичне обслуговування студентів здійснюється в Авіаційному медичному центрі університету, що розташований на території Студмістечка. На території Студентського містечка також знаходяться спортивні майданчики, кафе, перукарні,  аптеки та територіальне відділення міліції. Поряд є парк «Відрадний» та центр народознавства «Мамаєва слобода», в яких студенти можуть провести  своє дозвілля.

Хороші транспортні розв'язки, дозволяють зручно та швидко дістатися до залізничного вокзалу та до історичних місць Києва.

В Студентському містечку управління здійснюється адміністративно через дирекцію, в студентському середовищі через Студентську раду.

Центр харчуванняРедагувати

Центр харчування Національного авіаційного університету (далі — ЦХ НАУ) — є структурним підрозділом університету.

Це великий сучасний комплекс з кафе, їдальнею, численними буфетами, завдання яких забезпечити якісним гарячим харчуванням студентів за місцем навчання і проживання. На другому поверсі підприємства функціонує сучасна їдальня з залою на 400 місць, площею 720 кв.м.

Авіаційний медичний центрРедагувати

Авіаційний медичний центр (АМЦ НАУ) — обслуговує студентів і працівників університету та забезпечує нагляд за їх здоров'ям.[18] АМЦ НАУ має Державну ліцензію, акредитаційний сертифікат вищої категорії МОЗ України та дозволи відповідних уповноважених органів на надання широкого кола медичної допомоги всім охочим та проведення спеціалізованих експертних комісій. На умовах договору здійснюється медичне обслуговування як окремих фізичних осіб, так і організацій (незалежно від форми власності).

АМЦ НАУ також надається повноцінна амбулаторно-поліклінічна допомога за основними медич-ними напрямками:

  • сертифікація авіаційного персоналу цивільної авіації України 1,2,3 класів у відповідності до вимог JAR-FCL 3
  • медичний нагляд у між сертифікаційний період
  • надання консультативно-лікувальної допомоги
  • диспансерний нагляд
  • профілактичні огляди
  • клініко-лабораторні методи діагностики
  • інструментальні методи діагностики

Науково-технічна бібліотекаРедагувати

 
Головний корпус Науково-технічної бібліотеки Національного авіаційного університету

Науково-технічна бібліотека Національного авіаційного університете(НТБ НАУ) — є однією з найбільших бібліотек ЗВО Києва та найбільшою в галузі цивільної авіації України[19], започаткована як факультетська бібліотека новоствореного Авіаційного інституту у 1933 році.


Фонди НТБ НАУ налічують близько 2,5 млн видань, близько 6000 електронних книжок, більше 5000 наукових статей з різних галузей знань, науки та культури. Кількість читачів становить більше 19 тисяч. Бібліотека має унікальний, фонд видань з авіації та суміжних напрямів. Його окрасою є видання кінця ХІХ ст. та 20-40-х рр. ХХ ст. До цінних видань належать і матеріали ІКАО, яких у фонді близько 3 тисяч.

Бібліотека НАУ має назву Науково-технічної, але за змістом фонду та характером довідково-інформаційної роботи її можна назвати бібліотекою універсального профілю.

Бібліотека розміщується в окремому приміщенні, займає площу 6,9 тисяч квадратних метрів. До послуг читачів 6 абонементів та 10 читальних залів, електронний каталог літератури, електронна база аналітичних матеріалів з періодики та довідково-пошуковий апарат у картковому вигляді. У НТБ читачам надається доступ до світових інформаційних ресурсів. У головному бібліотечному корпусі створено простір неформальної освіти CleverSpace. Завдяки виграшу гранту на гроші, виділені з міського бюджету, закуплено презентаційну техніку та мультимедійну техніку, крісла-мішки та ін. Тут проводяться семінари, проектні школи, воркшопи, коуч-сесії та інше, а також відбувається самоосвіта студентів. Науково-технічна бібліотека є місцем проведення міжнародних конференцій, науково-практичних семінарів, літературно-тематичних заходів, зустрічей студентів з науковцями, діячами літератури та мистецтва тощо.


МузеїРедагувати

  • Державний музей авіації[20] — найбільший в Україні музей технічного профілю, знаходиться у Києві поблизу аеропорту «Жуляни».
  • Музей НАУ[21] — музей історії повітроплавання та літакобудування в Україні. Знаходиться у першому корпусі Національного авіаційного університету

Навчально-спортивний оздоровчий центрРедагувати

Навчально-спортивний оздоровчий центр (НСОЦ) — є структурним підрозділом Національного авіаційного університету.

Однією з важливих складових роботи по поліпшенню здоров'я та працездатності студентів є фізкультурно-оздоровча робота.

З метою підвищення рівня фізкультурно-оздоровчої роботи серед студентів, співробітників, мешканців району та удосконалення системи матеріально-технічного забезпечення спортивної бази університету у 2000 році був створений Центр спорту та здоров'я як структурний підрозділ Університету, на базі Спортивного клубу та Спортивного комплексу.У 2009 році для оптимізації структури університету та на підставі рішення Вченої ради університету проведена реорганізація структурних підрозділів університету – Навчального полігона (с. Жукін), Яхт-клуба (смт. Українка) і Центру спорту та здоров’я – шляхом злиття та створення на їх базі структурного підрозділу – Навчально-спортивного оздоровчого центру Національного авіаційного університету.

У НАУ створено Центр підготовки кваліфікованих яхтсменів. Тренувально-практичний курс підготовки слухачів Центру проводиться на базі яхт-клубу НСОЦ НАУ, де щорічно відбувається регата.

У 2003 році в НАУ відкрив свої двері більярдний клуб « Авіатор» (з 2018 року – секція спортивного більярду). Саме з відкриття цього клубу бере відлік початок розвитку більярда серед студентства столиці.

За 15 років роботи в секції спортивного більярду було проведено більш ніж 150 турнірів різного рангу, підготовлено 20 кандидатів в майстри спорту України, 4 майстра спорту України, чемпіони та призери всеукраїнських турнірів, чемпіони Європи та світу серед юнаків і дівчат.

Почесні доктори та випускникиРедагувати

Нагороди та репутаціяРедагувати

Представники університету беруть активну участь в конкурсах на одержання стипендій або грантів багатьох авторитетних міжнародних організацій та фондів:

  • Tempus Tacis — програма Європейської Комісії з організації сприяння в освітній і культурній галузях країн Східної Європи і колишнього СРСР,
  • DAAD — німецька служба освітянських обмінів,
  • British Council — організація співпраці в країнах Європи,
  • IREX — рада з міжнародних досліджень та обмінів,
  • Fulbright — програма академічних обмінів,
  • Soros — благодійний фонд сприяння розвитку «відкритого суспільства та демократії» в країнах Центральної та Східної Європи і колишнього СРСР,
  • GAP — програма супроводу грантів, фонд цивільних досліджень і розвитку США,
  • FP7 — Сьома рамкова програма з підтримки дослідницької діяльності, Еразмус Мундус та інші.

Значною подією, в житті університету, стало підписання в 2009 році Великої Хартії університетів.

Важливим аспектом світового визнання навчального закладу стало членство в міжнародній асоціації університетів, яка була заснована в 1950 в Ніцці (Франція) і на сьогоднішній день охоплює освітянський простір понад 150 країн світу та співпраця із багатьма міжнародними та національними організаціями:

  • IEEE — всесвітня технічна професійна асоціація,
  • AILOG — італійська асоціація логістики та управління ланцюгами постачань,
  • Bundesvereinigung Logistik — німецька асоціація логістів,
  • Snecma Moteurs, Airbus, Міжнародний авіаційний комітет, відкриття в університеті цілого ряду спільних навчальних програм з відомими світовими корпораціями такими як: Cisco Systems Inc., Lufthansa Training Technik, Microsoft та ін. сприяє підвищенню академічної мобільності викладачів, наукових співробітників, а також рівня якості підготовки студентів.

Щорічно більше 200 співробітників університету відряджаються за кордон для участі в міжнародних конференціях, на стажування, для виконання спільних проектів та участі в міжнародних наукових форумах Німеччини, Іспанії, Росії, Польщі, Канади, Швеції, Румунії, Болгарії, Чехії тощо.

У рейтингу університетів України «Топ-200 Україна»

• 2015 рік — 14 місце[22]

• 2016 рік — 19 місце[23]

• 2017 рік — 19 місце[24]

• 2018 рік — 19 місце[25]

• 2019 рік — 13 місце[26]

Див. такожРедагувати

Відомі випускникиРедагувати

Челомей Володимир Миколайович  — доктор технічних наук, професор, Генеральний конструктор ракетно-космічної техніки СРСР, академік Академії наук СРСР, член Міжнародної академії астронавтики, розробник ядерного «щиту» Радянського союзу, фахівець у галузі динаміки стійкості складних коливальних систем, механіки та технічної кібернетики. Закінчив Київський авіаційний інститут у 1937 році.

Голего Микола Лукич  — доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки УРСР, член-кореспондент НАН України, вчений у галузі механіки та машинобудування, , громадський діяч. Закінчив Київський авіаційний інститут у 1938 році.

Курлін Юрій Володимирович  — льотчик-випробувач, Герой Радянського Союзу, нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, майстер спорту міжнародного класу з літакового спорту. Закінчив Київський інститут інженерів цивільного повітряного флоту у 1956 році.

Аксьонов Олександр Федотович  — доктор технічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, фахівець у галузі авіаційного матеріалознавства, тертя і зносу металів, засновник напрямку авіаційної хіммотології. Закінчив механічний факультет Київського інституту цивільного повітряного флоту у 1953 році.

Ігнатов Володимир Олексійович — доктор технічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, академік Академії зв’язку України, академік Міжнародної Академії Інформатизації при ООН, засновник наукової школи в галузі авіаційної й космічної радіоелектроніки. Закінчив Київський інститут цивільного повітряного флоту у 1961 році.

Харченко Михайло Григорович  — директор авіатранспортного підприємства «Авіалінії Антонова» державного підприємства «Антонов». Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки за досягнення в галузі літакобудування, Заслужений працівник транспорту України, провідний інженер-випробувач першого класу.

Аліу Олумуіва Бенард  — п’ятий президент Ради Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО), Почесний доктор НАУ. Закінчив Київський інститут інженерів цивільної авіації у 1983 році.

Донець Олександр Дмитрович  — президент Державного підприємства «Антонов», Заслужений авіабудівник України, фахівець в галузі технічної експлуатації авіації. Закінчив Київський інститут інженерів цивільної авіації у 1988 році.

Більчук Олександр Васильович  — голова Державіаслужби України, фахівець у галузі літакобудування та менеджменту. Закінчив навчання у Київському міжнародному університеті цивільної авіації у 2000 році.

Тіна Кароль  — Народна артистка України, співачка, телеведуча та акторка мюзиклів. Закінчила Національний авіаційний університету у 2005 році.

Злата Огнєвіч  — Заслужена артистка АР Крим, співачка, телеведуча та акторка дубляжу. Закінчила навчання у Національному авіаційному університеті в 2008 році.

ПриміткиРедагувати

  1. Офіційний сайт. Загальні відомості. Архів оригіналу за 26 жовтень 2012. Процитовано 11 листопад 2012. 
  2. Directory of Open Access Journals — 2003.
  3. 15 червня 2015 року Міністр освіти і науки України Сергій Квіт представив нового керівника НАУ — Володимира Харченка.
  4. Сергій Квіт: У НАУ авіація повинна зростати і розвиватися, а не навпаки — скорочуватися за рахунок комерції. Архів оригіналу за 5 лютий 2016. Процитовано 15 липень 2019. 
  5. З 06 листопада 2015 року В.Харченко приступив до виконання обов'язків ректора НАУ. Архів оригіналу за 8 листопад 2015. Процитовано 7 листопад 2015. 
  6. http://icao.nau.edu.ua/
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 10 квітень 2009. Процитовано 6 травень 2009. 
  8. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 серпень 2013. Процитовано 23 грудень 2013. 
  9. http://www.aki.nau.edu.ua/
  10. http://iap.nau.edu.ua/
  11. http://ian.nau.edu.ua/
  12. http://ies.nau.edu.ua/
  13. Архівована копія. Архів оригіналу за 8 листопад 2013. Процитовано 20 листопад 2013. 
  14. http://imv.nau.edu.ua/
  15. http://icit.nau.edu.ua
  16. http://feba.nau.edu.ua/
  17. ФАКУЛЬТЕТ ТРАНСПОРТНИХ ТЕХНОЛОГІЙ. nau.edu.ua. Архів оригіналу за 2018-07-25. Процитовано 2018-07-25. 
  18. http://medcenter.nau.edu.ua/
  19. http://lib.nau.edu.ua/
  20. http://aviamuseum.com.ua/uk/
  21. aki.nau.edu.ua
  22. Рейтинг ВНЗ "Топ-200 Україна" - 2015. Освіта.UA (uk). Процитовано 2019-10-21. 
  23. Рейтинг вишів ТОП-200 Україна 2016 року. Освіта.UA (uk). Процитовано 2019-10-21. 
  24. Рейтинг вишів «ТОП-200 Україна» 2017 року. Освіта.UA (uk). Процитовано 2019-10-21. 
  25. Рейтинг університетів «ТОП-200 Україна» 2018 року. Освіта.UA (uk). Процитовано 2019-10-21. 
  26. Рейтинг університетів «ТОП-200 Україна» 2019 року. Освіта.UA (uk). Процитовано 2019-10-21. 
  27. Національний авіаційний університет отримав три навчальні літаки. https://uprom.info/. Національний промисловий портал. 2019-12-26. Процитовано 26 грудня 2019. 
  28. У НАУ відкрили міжнародний центр підготовки пілотів, — Національний промисловий портал

ПосиланняРедагувати