Відкрити головне меню

Лу́цький Макси́м Гео́ргійович (*4 червня 1976, Київ) — бувший проректор НАУ, народний депутат України 5 та 6 скликаннь, Голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти.

Максим Георгійович Луцький
Луцький Максим.JPG
Максим Луцький
Голова Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти
17 листопада 201112 грудня 2012
Радник Прем'єр-міністра України (на громадських засадах)
28 березня 2012 - —
Перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти
13 квітня 201017 листопада 2011
Голова Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації
23 листопада 200715 червня 2007
Голова підкомітету з питань фахової освіти Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти
19 липня 200623 листопада 2007
Особові дані
Ім'я Максим Георгійович Луцький
Народився 4 червня 1976(1976-06-04)
Місце народження Київ
Партійність Партія Регіонів
Одружен./Заміжня з Савицька Олена Володимирівна
Діти сини Віталій та Дмитро
Вища освіта Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»
Нагороди
Почесна грамота Верховної Ради України

Нагрудний знак «Відмінник освіти України» Нагрудний знак «А. С. Макаренко»

Нагрудний знак «Петро Могила»

Орден «За заслуги» III ступеня

Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Україна Народний депутат України
5-го скликання
«Батьківщина» 25 травня 2006 12 вересня 2006
Україна Народний депутат України
6-го скликання
Партія Регіонів 22 березня 2010 12 грудня 2012

Зміст

Родина і дитинствоРедагувати

Народився в сім'ї науковців. Батько Георгій Михайлович — професор Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут», мати Неллі Митрофанівна — науковий співробітник Інституту кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України.

Після восьмого класу Максим перейшов у професійну школу № 79 (сьогодні це Ліцей інформаційних технологій), де улюбленими предметами були фізика та математика.

ОсвітаРедагувати

В 1992 вступив до Національного технічного університету України «КПІ», де отримав диплом магістра за спеціальністю «Комп'ютерні та інтелектуальні системи та мережі».

На початку 90-х років Максим почав займатись підприємницькою діяльністю і в майбутньому розширив власний бізнес.

На третьому курсі Максим виграв конкурс від Асоціації технічних університетів світу та поїхав на стажування до Німеччини. Максим зарекомендував себе досвідченим спеціалістом, тож отримав пропозицію залишитися працювати. Однак повернувся в Україну, де на нього чекала молода дружина.

У 1998 р. Максим вступив до аспірантури Національного технічного університету України «КПІ». У 2004 році — отримав науковий ступінь кандидата технічних наук за спеціальністю «Автоматизовані системи управління та прогресивні інформаційні технології». З 2008 року — проректор з міжнародних зв'язків в Національному авіаційному університеті, а дещо пізніше — перший проректор НАУ.

Політична діяльністьРедагувати

У 2005 році Луцький брав участь у довиборах до Київради за мажоритарною системою. Не маючи жодного досвіду ведення передвиборної агітації, виграти на виборах не вдалося. У 2006 році Максима Луцького було вперше обрано народним депутатом Верховної Ради України V скликання. Очолив підкомітет з питань фахової освіти Комітету з питань науки і освіти та Спеціальну контрольну комісію з питань приватизації.

Свою політичну діяльність Луцький почав як член БЮТ. Він називав Уряд Тимошенко "найбільш патріотичним з часів Незалежності України". Сама Тимошенко, за його словами, "несла на Майдан надію, кожний її виступ наповнював серця вірою в перемогу". Однак у вересні 2006-го Луцький став однією з перших парламентських "тушок", перейшовши до антикризової коаліції" Віктора Януковича. Тоді він пояснив своє рішення незадовільними результатами работи свого колишнього лідера Тимошенко[1].

У 2010 р. обраний народним депутатом Верховної Ради України VI скликання. В 2011 р. -Головою Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти. Член депутатської фракції Партії регіонів у Верховній Раді Україні.

Як народний депутат України та Голова Комітету ВР України Максим Луцький сприяв:[джерело?]

  • Підвищенню цін на навчання у ВУЗах, підвищенню вартості проживання у студентських гуртожитках, скороченню державного замовлення у ВУЗах;
  • поверненню 11-річного навчання у школах;
  • скасуванню тестів для отримання другої вищої освіти;
  • поверненню процедури отримання вчених звань доцента і професора;
  • введенню вузької спеціалізації ВНЗ.

За його ініціативи подано 32 законопроекти та внесено 10 поправок.[джерело?] Серед них:

  • Проект Закону «Про вищу освіту» від 22.12.2010 № 7486-1;
  • Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 18.11.2010 № 7383;
  • Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питань авторського права і суміжних прав від 15.06.2010 № 6523;
  • Проект Закону про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти (щодо організації навчально-виховного процесу) від 14.06.2010 № 6518.

В квітні 2012 року призначений радником Прем'єр-міністра України з питань освіти, наукової діяльності та інновацій.

Наприкінці грудня 2011 року стало відомо, що Максим Луцький висуватиметься за виборчим округом у Солом'янському районі м. Києва, підтримуваний Адміністрацією Президента України, на виборах до Верховної Ради України 2012 року[2][3].

Соціальна ініціативаРедагувати

Максим Луцький є засновником «Соціальної ініціативи Максима Луцького».

В рамках програми здійснюється: адресна благодійна допомога соціально-незахищеним і малозабезпеченим верствам населення, організація та проведення акцій, свят, ігрових програм; загальноосвітні, професійно-технічні, дошкільні та позашкільні заходи; створення та запровадження програм зустрічей із молоддю та людьми старшого віку; сприяння переоснащенню медичних закладів; збереження зелених зон району; безкоштовні юридичні та інші консультації в громадській приймальні та через call-центр; координація соціальних ініціатив населення через органи влади.

Реалізуються програми:

  • зі створення Центру консолідації студентів ВНЗ Солом'янського району;
  • «Медіа-покоління — молоді журналісти»;
  • «Вчитель-новатор» (заохочення талановитих дітей та їхніх вчителів);
  • з відкриття та реконструкції дитячих майданчиків;
  • «МНС — навчання дітей» та зі створення Центру допомоги у надзвичайних ситуаціях;
  • допомоги дитячим будинкам та будинкам сімейного типу;
  • «Щорічна допомога першокласникам»;
  • «Солом'янка — територія комфорту й безпеки»: соціальна іменна картка мешканця Солом'янського району;
  • боротьби з незаконним встановленням МАФів;
  • з вирішення питань побутового обслуговування Солом'янського району;
  • для ветеранів та до Дня Перемоги.
  • «Дні боротьби з туберкульозом», «Офтальмологічні обстеження», «Здоров'я мами і дитини», «Безкоштовні ліки»;
  • тощо

СкандалиРедагувати

Після скандалу з отриманням ляпасу Дмитром Табачником від студентки Києво-Могилянської Академії Дарини Степаненко, Максим Луцький вимагав «вирішити кадрове питання щодо керівництва Києво-Могилянської академії»[4].

У 2009 році на Максима Луцького було здійснено два замахи. Проте в обох випадках жодна з п'яти куль, які потрапили у лобове скло автівки дивним чином не зачепили ані водія, ані саму жертву замаху (тобто, Луцького). Та найголовніше, салон автівки залишився абсолютно не пошкоджений. За висновками експертів постріли були зроблені з середини автівки. А тому, можна припустити, що депутат від Партії Регіонів, використовуючи особисті знайомства за допомогою Соломянського РВ ГУВМС сфабрикував справу про замах на себе щоб прибрати "заважаючих" людей, деякі з яких вже більше шести років знаходяться в лук'янівському СІЗО. Достеменно відомоще те, що М. Луцький є кумом опального міністра освіти часів Януковича - Дмитра Табачника[5]. Нині, проти М. Луцького і ще кількох посадових осіб прокуратурою м. Києва відкрито шість кримінальних проваджень, щодо можливої фальсифікації справи про замах 2009 року на М. Луцького.

Окрім того, у ЗМІ повідомлялося, що Максим Луцький був засуджений за ч. 3 ст. 213 Кримінального кодексу - «придбання з метою збуту майна, добутого злочинним шляхом»[6].

Парламентські вибори 2012 рокуРедагувати

Ще до початку виборчої кампанії, наприкінці грудня 2011 року громадянським рухом «Спільна справа» був запідозрений у прямому підкупі виборців Солом'янського району м. Києва шляхом поширення безкоштовних ліків, на упаковці яких було розміщене фото Максима Луцького та напис «Безкоштовно від Максима Луцького»[7][8] та роздачі пляшок шампанського[9], шоколадок зі своїми зображенням[10] і продуктових наборів від його імені для пенсіонерів та ветеранів[11]. Після розголосу цього факту у пресі Максим Луцький заявив, що не вважає це підкупом виборців, самі ліки, які були отримані від «Червоного Хреста», були призначені для поліклінік, а для ункнення маніпуляцій із ліками на них були розміщені наліпки співротниками організації «Солом'янці – ефективну владу», засновником якої є сам Луцький, спільно з «Червоним хрестом»[12]. Представники Червоного хреста запевнили, що цих наліпок не розміщували, а вони були на упаковках, коли прийшли від виробника. Компанія-виробник також відхрестилась від цього[13]. Також Максим Луцький пообіцяв забрати свої фото з продукції[14].

З червня 2012 року Максим Луцький став об'єктом уваги кампанії «Помста за розкол країни», активісти якої масово поширювали листівки з роз'ясненням, чому на їхню думку не можна голосувати за цього кандидата. Також проти Луцького у окрузі у жовтні діяв перший в Україні антиагітаційний намет. На активістів кампанії неодноразово здійснювали напади активісти місцевого осередку «Молодих регіонів» (молодіжного крила Партії регіонів) Солом'янського району та вчиняли протиправні дії працівники міліції цього ж району.

У вересні 2012 року в ході журналістських розслідувань стало відомо, що працівникам та студентам Національного авіаційного університету наказано змінити місце голосування на виборчий округ Максима Луцького у Солом'янському районі м. Києва та проголосувати за саме за нього, погрожуючи звільненням. Така сама ситуація і у Кіровоградській льотній академії[15][16]. На середину вересня 2012 року за даними Державного реєстру виборців було близько 600 осіб, що перевелися у виборчий округ № 222[17], а вже за 9 днів — понад 1200 осіб[18].

У вересні 2012 року перед парламентськими виборами школах та дитсадках Солом'янського району м. Києва розміщувалася агітація від імені Максима Луцького, а під час екскурсії до Державного музею авіації дітям дитсадків з цього ж району роздавали значки зі згадкою про нього[19].

Під час передвиборчої кампанії 11 вересня Максим Луцький повідомив про те, що в спеціальних наметах його люди «викупатимуть у мешканців агітаційну продукцію, яку вони ввжають брудною чи небажаною».[20][21]

Парламентські вибори 2012 року Максим Георгійович програв з результатом 20.94%, посівши третє місце в списку після Рени Назарової (25.88%) та Дмитра Андрієвського (33.87%).

Державні нагородиРедагувати

Максим Луцький нагороджений почесними грамотами Кабінету міністрів України, а також грамотою Верховної Ради України «За заслуги перед українським народом». Має відзнаки Міністерства освіти і науки України:

Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.

Особисте життя та хоббіРедагувати

Одружений, має двох синів.

В дитинстві батько приводив Максима до себе на кафедру обчислювальної техніки. Максима приваблювала техніка, тож працювати на комп'ютері він почав раніше, ніж пішов у перший клас.

З п'яти років Максим ходив до секції гірськолижного спорту. Брав участь у змаганнях, чемпіонатах, їздив на збори в Карпати. Отримав звання кандидата у майстри спорту.

Зараз займається гірськолижним спортом, футболом. Захоплюється фотографією та більярдом. Любить кіно, літературу та мистецтво.

Наукові інтереси: обчислювальні комплекси, системи та мережі, захист інформації.

Максим Луцький є кумом та соратником відомого політика Дмитра Табачника[8].

Публікації в ЗМІРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. [1]
  2. Янукович вже поділив Київ між кандидатами. Українська правда. Київ. 23.12.2011.
  3. Сергій Лещенко. Віктор Янукович. У пошуках кишенькового парламенту. Українська правда. 23.12.2011.
  4. Кум Табачника вимагає за ляпас «голову» президента «Могилянки»
  5. «Знайомтеся, кум Табачника»
  6. [2]
  7. Громадські активісти піймали «регіонала» на підкупі виборців
  8. а б Кум Табачника роздає киянам ліки зі своєю "бігмордою". Українська правда. 27.12.2011.
  9. Кум Табачника продовжує агітацію: тепер шампанським. ФОТО.
  10. Ткач М. Довгий рис і луцькі кекси – нова дієта для пенсіонерів. Українська правда. Блоги. 01.02.2012.
  11. Регіонали підкупляють пенсіонерів перевіреним способом Черновецького. Українська правда. Київ. 28.12.2011.
  12. "Регіонал" каже, що його портрет на ліки для киян ліпив Червоний хрест. Українська правда. 29.12.2011.
  13. "Регіонал" підкупляв киян гуманітаркою "Червоного Хреста"? Українська правда. Київ.. 02.02.2012.
  14. Кум Табачника пообіцяв, що більше не роздаватиме киянам продукцію зі своїм фото
  15. Аврамчук К. Відкріпний для Луцького. Українська правда. 14.09.2012.
  16. Артем Шевченко. Політичний туризм Максима Луцького. Українська правда. Блоги. 21.09.2012.
  17. Округи Мельника і Луцького приростають "охочими" проголосувати. Українська правда. 12.09.2012.
  18. Округ Луцького лишається лідером за кількістю "відкріпників". Українська правда. 21.09.2012.
  19. Луцький вже "вішає" дітям значки і плакати з собою. Українська правда. 21.09.2012.
  20. Максим Луцкий намерен очистить Соломенку в Киеве от "политической грязи" — УНН (рос. )
  21. Регіонал Максим Луцький змінив партію? — КорреспонденТ.net

ПосиланняРедагувати