Міжнародне Бюро Виставок

Міжнаро́дне Бюро́ Ви́ставок (фр. Bureau International des Expositions, BIE) — міжурядова організація, створена для спостереження за міжнародними виставками під юрисдикцією Конвенції щодо Міжнародних Виставок.

фр. Bureau International des Expositions
Міжнародне Бюро Виставок
BIE Logo.png
Абревіатура BIE
Тип міжнародна спілка
Засновано Підписання Конвенції щодо Міжнародних Виставок, 22 листопада 1928
Париж
Правовий статус Q112176659?[1]
Галузь activities of extraterritorial organizations and bodiesd[1]
Країна Flag of France (1794–1815, 1830–1974, 2020–present).svg Франція
Штаб-квартира Франція Франція, Париж
34 Avenue d'Iéna
48°51′58″ пн. ш. 2°17′42″ сх. д. / 48.86611° пн. ш. 2.29500° сх. д. / 48.86611; 2.29500
Членство 170 країн-учасниць
Президент Південна Корея Південна Корея Чой Джай-чуль
Генеральний Секретар Греція Греція Димітрій Керкентзес
Вебсайт bie-paris.org

CMNS: Міжнародне Бюро Виставок у Вікісховищі

Підстави й ціліРедагувати

Міжнародне Бюро Виставок (МБВ) створили під час підписання 22 листопада 1928 року в Парижі Конвенції щодо Міжнародних виставок, яка включала такі цілі:

  • встановлення календаря, заявок, відбору й організації Універсальних виставок;
  • встановлення правових норм для створення найкращих умов співпраці між організаторами Виставок і учасників

4 лютого 2016 Бюро нараховувало 170 країн-учасниць, які підписали Конвенцію[2].

МБВ забезпечує два види виставок: Зареєстровані Виставки (також називаються Універсальні) і Визнані Виставки (міжнародні або спеціалізовані). Садові Виставки зі значенням А1 під наглядом Міжнародної спілки виробників продукції садівництва[en] визнані з 1960 року.

Міжнародне Бюро Виставок також проводить виставки оздобного мистецтва й Сучасної Архітектури Трієнале в Мілані, якщо що вона дотримується своїх початкових характеристик.

Держави-члениРедагувати

170 країн держав є членами Міжнародного Бюро Виставок.

Колишні члениРедагувати

16 жовтня 2012 року Консервативний уряд зумовив вихід Канади з МБВ, скасувавши виплату річного внеску розміром у 25,000 доларів США, у зв'язку з проведенням «перегляду всіх витрат з метою зменшення дефіциту та повернення до збалансованого бюджету»[6].

СШАРедагувати

Після Першої світової війни всього 5 універсальних виставок були схвалені МБВ у США: Виставка 21 століття[en] в Сіетлі (1962), HemisFair[en] у Сан-Антоніо (1968), Виставка 1974[en] в Спокені (Вашингтон), Виставка 1982[en] в Ноксвіллі (Теннессі) і Всесвітня виставка Луїзіани[en] в Новому Орлеані[7]. У червні 2001 року закінчилося членство США в МБВ. Причиною стала відмова від виділення коштів Конгресом США протягом двох років. США не надало конкретної причини нездатності виплати внеску. МБВ донині не проти участі США. У листі від 20 квітня 2006 року Головний Секретар заявив: «Як вам відомо, США припинили свою участь у МБВ в червні 2001. Жителі знають про хороший вплив виставок на їхні міста, штати та країну загалом. Було б чудово знову відвідати виставку в Сполучених Штатах»[8]. Участь у МБВ контролюється Комітетом Сенату США з міжнародних відносин[en].

Онлайн-джерело The Ranger доповідає:

Доктор Роберт Рідел, глава Гуманітарного інституту Університету Штату Монтана й знавець із міжнародних виставок, сказав, що американці перестали цікавитися універсальними виставками в 90-ті роки після деяких невдалих виставок у 80-ті роки. А саме: універсальні виставки вважають дотепними; виставку в Ноксвіллі[en], наприклад, засміяли в серії Сімпсонів «Bart on the Road[en]» у 1996 році. На думку Ріделя, виставка 1982 року не настільки погана як багато хто вважає. Подібне погане враження, прагнення заощадити гроші платника податків у США призвели до того, що секретар Колін Павелл припинив членство США в Міжнародному Бюро Виставок у 2001 році.

Зареєстровані виставкиРедагувати

З початку 21 століття Універсальні (Зареєстровані) Виставки можуть відбуватися кожні 5 років та тривати 6 місяців. До участі допускаються країни, міжнародні організації, громадські спілки, корпорації. Тематика Універсальних виставок доволі широка, учасники зобов'язані самі спроєктувати та побудувати свій виставковий павільйон, але при цьому є винятки, за яких керівник зареєстрованої виставки зводить будівлі або спільні павільйони для залучення більшої кількості держав та зниження витрат для країн, що розвиваються. Приклади недавніх тематичних виставок: «Людина і Її світ» для Виставка-67 в Монреалі, «Відкриття» у Севільї в 1992[en]. Спільний павільйон Plaza of America був побудований на виставці в Севільї в 1992 для збільшення відвідуваності країн із Південної Америки. Plaza of Africa в Севільї була зведена з тією ж метою для країн з Африки.

Зареєстровані виставки великі за своїми масштабами, іноді вони досягають 300 або 400 гектарів (Виставка 67 в Монреалі зайняла 410 гектарів, в Осаці в 1970—330 га, виставка в Севільї в 1992—215 га й Виставка 2010 Шанхай 528 га), як і самі павільйони учасників, що досягають деколи від 5000 до 10000 квадратних метрів, іноді займають кілька поверхів (павільйон Австралії в Шанхаї у 2010 займав 5000 м², у той час як Китайський національний павільйон простягався на 20 000 кв.м.) Виставка 2010 року в Шанхаї допускала три види павільйонів: спроєктовані й побудовані учасником, особисті павільйони, придумані та побудовані керівником виставки для здачі у винайм учасникам, і спільні павільйони, спроєктовані й побудовані організатором для винайму країнам, що розвиваються.

Також у зв'язку з тим, що Зареєстровані виставки найчастіше проводяться у великих містах, відвідуваність досягає в середньому 200 000 осіб на добу й більше. У результаті впродовж 6 місяців їх відвідує від 50 до 70 мільйонів людей. Виставка 67 в Монреалі залучила близько 54 млн відвідувачів, Осака Експо 70[en] — 64 млн, виставка в Севільї в 1992 — 41 млн і виставка в Шанхаї у 2010 — 70 млн гостей.

Через таку навантаженість пере́віз та інші інфраструктури займають важливе місце в проведенні Зареєстрованих виставок (виставці в Севільї надали підіймачі, монорельси, пороми та автобуси), загальна вартість проведення та участі в Універсальних виставках досить висока, у порівнянні з найменшими Міжнародними чи Єдиними спеціалізованими виставками.

Визнані ВиставкиРедагувати

З початку 21 століття Міжнародні чи Спеціалізовані Виставки можуть проходити в час між двома Зареєстрованими виставками й тривати від 6 тижнів до 3 місяців. До участі допускаються країни, міжнародні організації, громадські спілки й корпорації, але виставка повинна мати чітко визначену тематику. Прикладом можна вважати Міжнародно визнану Всесвітню виставку 1988 року, яка називалася Всесвітня виставка (1988)[en] у Брисбені (Австралія), темою якої була «Відпочинок в епоху технологій». Павільйони зводяться організаторами, а не учасниками, без здачі в оренду. Проте павільйони не можуть перевищувати 1000 м², бо вся територія виставки не може бути більшою за 25 га. З цієї причини Визнані виставки дешевші за Зареєстровані, і більше грошей витрачається на утримання павільйону, ніж на його оформлення. Проте є винятки, за яких учасник створює та зводить свій власний павільйон. Це відбувається тоді, коли темою є етнічна культура, наприклад, під час будівництва хат для островів Південного Тихого Океану, пагода для Непалу, Японії або Таїланду і т. д. Нація або спілка не зобов'язані бути членами МБВ для участі у Визнаній Виставці.

Обереги ВиставокРедагувати

 
Сеймор де Фейр[en], найперший оберіг Світових Виставок.

Використання оберегів (маскот) у Всесвітніх виставках почалося з виставки в Луїзіані в 1984 році. Сеймор де Фейр[en], білий пелікан зростом 2,2 метра був офіційним талісманом у виставці 1984 року й першим затвердженим виставковим оберегом за всю історію виставок. Завданням Сеймора було підкреслити тему чистої води та привернути увагу дітей; Сеймор став причиною появи й інших химерних талісманів.

Перелік оберегів різноманітних виставок:

ЗнаменаРедагувати

Гімном Міжнародного Бюро Виставок є початок 4 руху Симфонії № 9 мі мінор «З Нового Світу» Дворжака.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б SIRENE
  2. «BIE MEMBER STATES [Архівовано 28 серпня 2016 у Wayback Machine.]». Retrived June 22,2016.
  3. Cameroon is now a Member State of the BIE. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 30 квітня 2021. 
  4. а б в г д BIE Member States - june 2013.pdf. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 3 липня 2013. 
  5. The BIE welcomes South Sudan as its 168th Member State. Архів оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 30 квітня 2021. 
  6. Rider, David (April 29, 2012). «Toronto's World Expo 2025 bid dead after Prime Minister Stephen Harper government says no [Архівовано 30 квітня 2021 у Wayback Machine.]». The Star (Toronto). Retrieved April 30, 2014.
  7. Expo details [Архівовано 17 серпня 2018 у Wayback Machine.]".
  8. Letter from the B.I.E. Secretariat to David Oats Archived December 31, 2007, at the Wayback Machine.
  9. Poland at Expo 2015 Milano - Astana Mascots. Архів оригіналу за 13 серпня 2016. Процитовано 30 червня 2016. 

ПосиланняРедагувати